Постанова

від 12.02.2015 по справі 909/929/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2015 р. Справа № 909/929/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кравчук Н.М.

суддів Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод" (надалі ДП "Укрветсанзавод") вих№86-1/14-453 від 27.11.2014р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2014р.

у справі № 909/929/14

за первісним позовом: управління Державної служби охорони при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області (надалі УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області), м. Івано-Франківськ,

до відповідача: ДП "Укрветсанзавод" в особі Коломийської філії с. Годи-Добровідка, Коломийський район, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості в сумі 38 022,48грн.

за зустрічним позовом: ДП "Укрветсанзавод" в особі Коломийської філії, с. Годи-Добровідка, Коломийський район, Івано-Франківська область

до відповідача: УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області м. Івано-Франківськ

про визнання недійсним договору №.КОЛ-472 від 01.03.2014р. на охорону об'єкта,

за участю учасників судового процесу:

від позивача: Микитюк Т.І. - представник (довіреність № 21/1-69/чр від 17.01.2015р.)

від відповідача: Лахай Ю.О. - представник (довіреність № 51/14 від 12.12.2014р.)

Представникам сторін роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 ГПК України. Заяв про відвід суддів та клопотань про здійснення технічної фіксації судового процесу від сторін не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2014р. у справі № 909/929/14 (суддя Грица Ю.І.) позов Управління ДСО при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області до ДП "Укрветсанзавод" в особі Коломийської філії - задоволено. Стягнуто з ДП "Укрветсанзавод" в особі Коломийської філії на користь Управління ДСО при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області заборгованість в сумі 38 022,48 грн. та судового збору в сумі 1 827,00 грн. В задоволенні зустрічного позову ДП "Укрветсанзавод" в особі Коломийської філії до Управління ДСО при Управлінні МВС України в Івано-Франківській області про визнання недійсним договору №КОЛ-472 від 01.03.2014р. відмовлено.

Задовольняючи первісні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір заборгованості за послуги охорони підтверджується: розрахунком-дислокацією, актом прийому-здачі виконаних робіт/послуг та актом звірки розрахунків.

Щодо відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог, місцевий господарський суд дійшов висновку, що оскільки у спірних правовідносинах мало місце прийняття спірного правочину до виконання стороною, відбулося його схвалення у вигляді часткової оплати за надані послуги, відтак, відсутні підстави визнавати спірний договір недійсним.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ДП "Укрветсанзавод" подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено необ'єктивне рішення, просить його скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічні вимоги задоволити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що директор філії Банар Ю.М. при підписанні спірного договору перевищив свої повноваження.

15.12.2014р. автоматизованою системою документообігу суду дану справу розподілено до розгляду судді-доповідачу Кравчук Н.М.

Розпорядженням голови суду від 16.12.2014р. в склад колегії для розгляду справи № 909/929/14 введено суддів - Гнатюк Г.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2014р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 29.01.2015р.

В судовому засіданні 29.01.2015р. оголошено перерву до 12.02.2015р., про що сторони повідомлені під розписку.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Гнатюк Г.М., розпорядженням голови суду від 11.02.2015р. внесено зміни в склад колегії для розгляду справи № 909/929/14, замість судді Гнатюк Г.М. введено суддю Якімець Г.Г.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідач (за первісним позовом) в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала повністю. В обґрунтування своєї апеляційної скарги подала клопотання про долучення додаткових письмових доказів, зокрема копії: договору № 29/13 від 26.04.2013р. про надання охоронних послуг, укладеного між ТзОВ «Баракуда і К» (охорона) та ДП «Укрветсанзавод» (замовник), згідно умов якого охорона здійснюється, зокрема по об'єкту Коломийської філії ДП «Укрветсанзавод»; акти здачі-приймання робіт № 28 від 31.01.2014р. та № 44 від 28.02.2014р.; накази про прийом на роботу сторожів і виписки з лікарняного листка (зареєстроване в канцелярії суду за вх№ 01-05/716/15 від 12.02.2015р.).

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,. директор Коломийської філії ДП «Укрветсанзавод» Ю.М. Банар листом № 30 від 26.02.2014р звернувся до УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області з проханням виставити цілодобовий пост фізичної охорони з 01.03.2014р. (а.с. 30).

01.03.2014р. між Управлінням ДСО при УМВС України в Івано-Франківській області укладено (охорона) та Коломийською філією ДП «Укрветсанзавод» (замовник) було укладено договір на охорону об'єкта постами фізичної охорони УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області № КОЛ-472 від 01.03.2014р. (а.с. 13-17).

Відповідно до п.1.1 договору замовник передає належне йому майно, яке розміщено за адресою: вул. Незалежності,4 с. Годи-Добровідка, Коломийський район, Івано-Франківська область, і зберігається в відокремлених приміщеннях (будівлях), що перераховані у дислокації (додаток №1 до договору) об'єкта, що охороняється під охорону постів фізичної охорони, а охорона зобов'язується здійснювати заходи спрямовані на забезпечення схоронності цілісності майна замовника на об'єкті з метою відвернення безпосередніх посягань на нього, припинення несанкціонованого замовником доступу сторонніх осіб до майна на об'єкті, збереження його фізичного стану і збереження здійснення замовником всіх належних йому повноважень щодо майна (а.с. 18).

Пунктом 3.1 договору встановлено, що ціна послуг охорони за договором є договірною і зазначається сторонами у розрахунку та протоколу узгодження договірної ціни (додатки №№2,3 до договору) (а.с. 19-20).

В пункті 3.2 зазначено, що вартість охоронних послуг по договору на кожний окремий місяць розраховується сторонами на підставі дислокації та розрахунку (додатки 1, 2 до договору), відповідно до кількості годин надання цих послуг в кожному окремому місяці та їх вартості.

Оплата за послуги здійснюється відповідно до п.3.5, тобто до 10 числа поточного місяця шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок охорони у розмірі визначеному згідно з пунктом 3.2 договору.

Пунктом 4.2.1 передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти послуги охорони щодо об'єкта у встановлений сторонами час дії договору та своєчасно вносити плату за послуги охорони у визначеному договором обсязі і строки.

В зв'язку з відсутністю фінансування, 29.04.2014р. директор Коломийської філії ДП «Укрветсанзавод» Ю.М. Банар звернувся з листом № 57 до УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області з проханням розірвати укладений між сторонами договір з 01.05.2014р. (а.с. 31).

На виконання умов договору УДСО при УМВС України в Івано-Франківській впродовж березня-квітня 2014р. надало послуги по охороні об'єкта на загальну суму 44 022,48 грн., що підтверджується актом виставлення поста по охороні об'єкту від 01.02.2014р. та актом зняття поста по охороні об'єкта від 01.05.2014р., а також актами № КОЛ-002069 від 31.03.2014р. приймання-здачі виконаних робіт/послуг за березень 2014р. на суму 22 372,08 грн., № КОЛ-002956 від 30.04.2014р. примання-здачі виконаних робіт/послуг за квітень 2014р. на суму 21 650,40 грн. (а.с. 21-22, 25).

Проте, замовник своїх зобов'язань щодо своєчасної оплати за послуги по охороні об'єкту належним чином не виконав, розрахувався частково на суму 6 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 90 від 13.03.2014р. на суму 2 000,00 грн.; № 98 від 21.03.2014р. на суму 2 000,00 грн.; № 101 від 24.03.2014р. на суму 2 000,00 грн. (а.с. 64-66 грн.).

УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області 29.04.2014р. надіслало на адресу Коломийської філії ДП «Укрветсанзавод» претензію № 21/1-793 від 24.04.2014р. про сплату боргу., при цьому зазначило, що станом на 01.05.2014р. сума заборгованості буде становить 38 022,48 грн. (а.с. 27-28).

Однак дана претензія була залишена без відповіді та задоволення, що стало підставою звернення до суду.

21.10.2014р. ДП «Укрветсанзавод» звернулося до господарського суду із зустрічним позовом до УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області про визнання недійсним договору № КОЛ-472 від 01.03.2014р. на охорону об'єкта постами фізичної охорони УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області, укладеного між УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області та Коломийською філією ДП «Укрветсанзавод» (а.с. 60-62).

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Банар Ю.М., будучи директором Коломийської філії ДП «Укрветсанзавод», що підтверджується наказом № 9-К/13 від 18.03.2013р., укладаючи спірний договір, діяв з перевищенням повноважень, наданих йому відповідно до положення про Коломийську філію ДП «Укрветсанзавод» та довіреності № 74/13 від 31.12.2013р. (а.с. 67-75).

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Підставою недійсності правочину, як встановлено ч. 1 ст. 215 ЦК України, є зокрема вчинення правочину особою, яка не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Частинами 1, 3 ст. 92 ЦК України передбачено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Правочин, вчинений представником із перевищенням повноважень, відповідно до положень ч. 1 ст. 241 ЦК України створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Так, статтею 203 ЦК України, на яку посилається скаржник, встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. До таких умов відносяться: законність змісту правочину, наявність в особи, яка його вчиняє, необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасника правочину, відповідність форми вчинення правочину вимогам закону, певна спрямованість правочину.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеному в постанові від 10.04.2012р. у справі № 2/261, настання наслідків укладання угоди особою з перевищенням повноважень закон ставить у залежність від того, чи було схвалено у подальшому угоду особою, від імені якої її укладено.

У даній справі спірний договір, який підписаний директором з перевищенням повноважень, є дійсним, оскільки згідно з матеріалами справи Коломийська філія ДП «Укрветсанзавод» своїми діями схвалила цей договір, а саме: приступила до виконання умов спірного договору шляхом підписання його представником актів прийому-здачі виконаних робіт/послуг та, здійснивши часткову оплату даних послуг в сумі 6 000,00 грн., а відтак, зазначене свідчить про виконання сторонами умов договору.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (п. 1 ст. 903 ЦК України).

Вартість зазначених робіт (послуг) було узгоджено сторонами та підписано відповідні акти приймання-здачі виконаних робіт № КОЛ-002069 від 31.03.2014р. та № КОЛ-002956 від 30.04.2014р. на суму 44 022,48 грн. (а.с. 25).

Актом звірки розрахунків між УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області та Коломийською філією ДП «Укрветсанзавод», який підписаний представниками та скріплений печатками сторін, підтверджується заборгованість в розмірі 38 022,48 грн. (а.с. 26).

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що сума заборгованості 38 022,48 грн. підтверджується матеріалами справи, в свою чергу ДП «Укрветсанзавод» належними та допустимими доказами не спростована, відтак, вимога УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості в розмірі 38 022,48 грн. підлягає до задоволення.

Посилання скаржника на те, що при укладені спірного договору УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області не могло не знати про обмеження повноважень директора Коломийської філії ДП «Укрветсанзавод», так як дані обмеження передбачені ч.4 ст.95 ЦК України, спростовується наступним.

В пункті 3.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 N 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що вирішуючи спори, пов'язані з представництвом юридичної особи у вчиненні правочинів, господарські суди повинні враховувати таке.

Письмовий правочин може бути вчинений від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Що ж до кола повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно вчинення правочинів від імені цієї особи, то воно визначається її установчими документами, положенням про відокремлений підрозділ, яке затверджене юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

Припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас, саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (в даному випадку позивачем за зустрічним позовом) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання та ідентифікаційні номери фізичних осіб, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори; дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи .

В матеріалах справи наявна довідка АБ № 638917 та виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 21.03.2013р. в яких відсутні дані про наявність обмежень щодо представництва інтересів юридичної особи Банаром Ю.М. (а.с. 29, 95).

У ч.3 ст. 18 Закону вказано, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідачем за первісним позовом у господарському суді не доведено тієї обставини, що позивач за первісним позовом знав або повинен був знати про відсутність повноважень у Банара Ю.М. щодо підписання спірного договору.

Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що пунктом 9.4 Положення про Коломийську філію державного підприємства «Укрветсанзавод» визначено, що повноваження директора філії визначаються трудовим контрактом, довіреністю, виданою Підприємством та цим Положенням. Згідно з пунктом 9.7.8 Положення директор філії укладає договори в межах сум і на товари, роботи, послуги, передбачені довіреністю.

Як вбачається з світлокопії довіреності № 74/13 від 31.12.2013р., на яку покликається відповідач за зустрічним позовом, як на доказ того, що Банару Ю.М. не надавалося права укладати договори про надання охоронних послуг, відсутній засвідчувальний підпис Банара Ю.М . Крім того, дана копія довіреності належним чином не завірена позивачем за зустрічним позовом (а.с. 73-75).

Відповідно до п.2.2 постанови пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р. письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Для перевірки достовірності поданих суду документів може бути призначено судову експертизу.

Як вбачається з матеріалів справи, господарський суд Івано-Франківської області ухвалою від 21.10.2014р. зобов'язував ДП «Укрветсанзавод» надати суду для огляду оригінал довіреності директора (а.с. 85). Проте, дана вимога позивачем за зустрічним позовом була не виконана.

Згідно п.2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011р. якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

З огляду на вищезазначене, довіреність № 74/13 від 31.12.2013р. на повноваження директора Банара Ю.М., яка міститься в матеріалах справи, не є належним та допустимим доказом у справі (не є копією в розумінні вимог стандарту з діловодства), те саме стосується і світлокопії "Положення про Коломийську філію ДП «Укрветсанзавод».

Як зазначалося вище, скаржником в суді апеляційної інстанції було долучено до матеріалів справи додаткові докази на обґрунтування своєї апеляційної скарги, а саме копії: договору № 29/13 від 26.04.2013р. про надання охоронних послуг, укладеного між ТзОВ «Баракуда і К» (охорона) та ДП «Укрветсанзавод» (замовник), згідно умов якого охорона здійснюється, зокрема по об'єкту Коломийської філії ДП «Укрветсанзавод»; акти здачі-приймання робіт № 28 від 31.01.2014р. та № 44 від 28.02.2014р.; накази про прийом на роботу сторожів.

При огляді даних доказів, колегією суддів встановлено, що охоронні послуги по об'єкту Коломийської філії ДП «Укрветсанзавод» товариством «Баракуда і К» надавалися згідно актів здачі-приймання робіт № 28 від 31.01.2014р. та № 44 від 28.02.2014р. в період з жовтня 2013р. по січень 2014р.

В даній же справі заборгованість за надані позивачем за первісним позовом послуги стягується за період з 01.03.2014р. - 30.04.2014р.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, оскільки ДП «Укрветсанзавод», звертаючись з позовом, не довело суду наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним.

Отже, скаржником всупереч ст.ст.32, 33, 34 ГПК України, не подано доказів, які б спростовували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду є законним, обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2014р. у справі № 909/929/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-1 ГПК України.

3. Справу передати до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Мирутенко О.Л.

Якімець Г.Г.