Постанова

від 03.02.2015 по справі 809/3703/14

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2015 р. Справа № 809/3703/14

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.

за участю секретаря судового засідання - Волочій Л.І.,

представника позивача - Богославець В.М.,

представника відповідача - Ляхович Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Приватного підприємства «Марс і С» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0005552204, 0005572204 від 04.11.2014 року,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Марс і С» (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0005552204 № 0005572204 від 04.11.2014 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Віп Солюшенс» за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 року. За результатами перевірки складено акт № 8741/09-15-22-04-01/19397247 від 21.10.2014 року, яким встановлено порушення пп.14.1.36, 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1,138.2,138.4,ст..138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 39 100,0 грн., за 2-4 квартали 2011 року., п.198.1,п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст..198, п. 201.1 ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету всього в сумі 34 000 грн.,за січень 2012 року. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення №0005552204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 39 100,00 грн., № 0005572204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 42 500,00 грн., з яких 34 000,00 грн., за основним платежем та 8500,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями. Позивач, не погоджується і вважає протиправними висновки податкового органу про відсутність реально вчинених господарських операцій із ТОВ «Віп Солюшенс», а викладені з цього приводу дані у акті перевірки є суб'єктивними припущеннями перевіряючого. З врахуванням того, що послуги були надані позивачу і в них була економічна доцільність, всі первинні документи присутні та підтверджують реальність господарської операції з ТОВ «Віп Солюшенс», просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005552204 №0005572204 від 04.11.2014 року.

Представник позивача вимоги, викладені в адміністративному позові підтримав повністю, зокрема вказав, що господарська операція між позивачем та ТОВ «Віп Солюшенс», а саме: надання позивачу послуг юридичного супроводження діяльності з імпортування та оптової торгівлі дизельним паливом, виробленим в Республіці Білорусь, пошук контрагентів в Республіці Білорусь та в Україні, юридичні консультації та послуги стосовно ведення зовнішньоекономічної діяльності, сприяння укладенню договорів, організація переговорів, носила реальний характер, що підтверджується всіма необхідними первинними документами. Крім цього, позивачем проведена оплата за надані послуги в повному обсязі. Зазначив, що договір надання юридичних послуг було укладено у вересні 2011 року, вказівка датою договору 24.10.2011 є опискою. Надання юридичних послуг було необхідним, для укладення та виконання контракту №147-10/11 від 10.10.2011 року, укладеного позивачем та фірмою «МАБОР КО ЛІМІТЕД» на поставку із Республіки Білорусь дизельного палива, що узгоджується з предметом діяльності позивача та є розумною економічною причиною (діловою метою) для замовлення юридичних послуг та отримання юридичних послуг відповідного змісту

Що стосується директора ПП «Марс і С» ОСОБА_3, то вона на час підписання договору надання юридичних послуг з ТОВ «Віп Солюшенс», з вересня 2011 року проживала у м. Києві, що підтверджується договором оренди житлового приміщення від 24.09.2011 року, а також у вказаний період велись переговори стосовно оренди позивачем офісних приміщень у м. Києві, що додатково підтверджує реальність здійснення господарських операцій. Також зазначив, що можливі порушення податкового законодавства контрагентом позивача ніяким чином не можуть впливати та породжувати відповідальність для самого позивача. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених в письмових запереченнях на позов (а.с.60-63, а.с. 114-116). Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази та інші матеріали справи, отримані в процесі збирання доказів, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Марс і С» зареєстроване юридичною особою 15.04.1993 року, номер запису в Єдиному державному реєстрі №11191070006001371, взяте на податковий облік ДПІ у м. Івано-Франківську є платником податків та зборів, зареєстроване платником ПДВ (а.с.20-23).

Судом встановлено, що 16.09.2014 року постановою слідчого СВ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області призначено у кримінальному провадженні №12012260010000188 позапланову документальну перевірку ПП «Марс і С» (код ЄДРПОУ 19397247) з питань здійснення операцій, дотримання вимог податкового законодавства, щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Віп Солюшенс».

Відповідачем у період з 08.10.2014 по 14.10.2014 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Марс і С» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Віп Солюшенс» за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 року, результати якої оформлені актом №8741/09-15-22-04/19397247 від 21.10.2014 року (а.с.09-16).

Згідно із висновками Акту перевірки, перевіркою з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Віп Солюшенс» за період з 01.10.2011 по 31.12.2012 року, встановлено порушення: - пп.14.1.36, 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1,138.2,138.4,ст..138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 39 100,0 грн., за 2-4 квартали 2011 року; - п.198.1,п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст..198, п. 201.1 ст.201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягав сплаті до бюджету всього в сумі 34 000 грн.,за січень 2012 року.

На підставі вищенаведених висновків відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0005552204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 39 100,00 грн., № 0005572204, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 42 500,00 грн., з яких 34 000,00 грн., за основним платежем та 8500,00 грн., за штрафними фінансовими санкціями.

Не погоджуючись з наведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся в суд з проханням визнати їх протиправними та скасувати.

Враховуючи предмет позову, обов'язком для суду на підставі зібраних доказів та встановлених обставин у даній справі, є підтвердження чи спростування висновків податкового органу на предмет товарності господарських операцій, відображених в представлених позивачем первинних документах, тобто встановити ознаки реальності господарських операцій чи їх відсутності.

Судом встановлено, що в грудні 2011 року позивач отримав від ТзОВ «Віп Солюшенс» (код ЄДРПОУ - 37750699) консультаційні послуги з правових питань ведення ЗЕД та оптової торгівлі світлих нафтопродуктів та послуги по юридичному супроводженні переговорів з контрагентами та підписання договорів. Реальність надання цих послуг позивач обґрунтовує відповідними документами, а саме: договором про надання юридичних послуг №24-10 від 24.10.2011 року, який підписаний ОСОБА_4 та скріплений печаткою виконавця (а.с.24-25), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №24 від 29.12.2011 року, за яким представник замовника - приватне підприємство «Марс і С», директор ОСОБА_3, з одного боку та представник виконавця - товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Солюшенс» в особі директора ОСОБА_4, склали цей акт про те, що виконавцем надано послуги згідно договору №24-10 від 24.10.2011 року, а саме: консультаційні послуги з правових питань ведення ЗЕД та оптової торгівлі світлих нафтопродуктів а замовником оплачено послуги в сумі 130000,00 грн. з ПДВ (а.с.27), актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №25 від 30.12.2011 року, за яким представник замовника - приватне підприємство «Марс і С», директор ОСОБА_3, з одного боку та представник виконавця - товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Солюшенс» в особі директора ОСОБА_4, склали цей акт про те, що виконавцем надано послуги згідно договору №24-10 від 24.10.2011 року, а саме: послуги по юридичному супроводженні переговорів з контрагентами та підписання договорів а замовником оплачено послуги в сумі 74000,00 грн. з ПДВ (а.с.28), податковою накладною №1 від 23.12.2011, підписаною ОСОБА_4, на суму 130 000,00 грн. з ПДВ (а.с.45), податковою накладною №2 від 27.12.2011, підписаною ОСОБА_4, на суму 54 000,00 грн. з ПДВ (а.с.46), податковою накладною №3 від 28.12.2011, підписаною ОСОБА_4, на суму 20 000,00 грн. з ПДВ (а.с.47), платіжними дорученнями №55 від 23.12.2011року на суму 130 000,00 грн., № 56 від 27.12.2011 на суму 54 000,00 грн., №57 від 27.12.2011 року на суму 20 000,00 грн., як доказ оплати наданих послуг (а.с.29-30).

Доказом реального надання даних послуг, за твердженням представника позивача, також слугує укладений контракт №147-10/11 від 10.10.11 року між ПП «Марс і С» та фірмою «Мабор ко Лімітед» на поставку із Республіки Білорусь дизельного палива кількістю 5 000, 00 метричних тон загальною вартістю товару 4 625 000,00 доларів США, вантажно-митні декларації та сертифікати (а.с.31-35).

Доказом перебування директора ПП «Марс і С» ОСОБА_3, в м. Києві на час підписання та укладення договору про надання юридичних послуг, за твердженнями представника позивача, слугує укладений директором ПП «Марс і С» у вересні 2011 року договір оренди житлового приміщення від 24.09.2011 року (а.с.134-135) та договір оренди нежитлових приміщень №241011/1 від 24.10.2011 року укладеного між ПП «Марс і С» та ТОВ «Грант Брук» (а.с.36-43).

З цього приводу слід зазначити, що згідно акту перевірки на підставі якого було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, ПП «Марс і С» в ході перевірки не надано відповідні документи, на підставі яких директор ПП «Марс і С» ОСОБА_3, перебувала в м. Києві на укладенні та підписанні договору про надання юридичних послуг.

Відповідно до пункту 44.6. статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Враховуючи, що аргументованих пояснень та документального підтвердження з приводу надання до перевірки наведених договорів оренди житлових та не житлових приміщень чи інших документів на підставі яких директор ПП «Марс і С» ОСОБА_3, перебувала в м. Києві на укладенні та підписанні договору про надання юридичних послуг №24-10 від 24.10.2011 року, представником позивача в судовому засіданні не надано, суд керуючись вищенаведеними приписами статті 44 ПК України дійшов висновку про їх відсутність, станом на момент перевірки та оформлення її результатів, а тому не може прийматися судом як докази на підтвердження перебування директора ПП «Марс і С» ОСОБА_3, в м. Києві на час підписання та укладення договору про надання юридичних послуг.

Судом встановлено, основним видом економічної діяльності ТОВ «Віп Солюшенс» згідно витягу з ЄДРПОУ, станом на 01.10.2011 року є: 51.87.0 - оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням (а.с.147-148).

Представником позивача не надано на вимогу суду, доказів надання працівниками (співробітниками) ТОВ «Віп Солюшенс» послуг ПП «Марс і С» згідно укладеного договору надання юридичних послуг №24-10, зокрема, не надано переліку осіб, що безпосередньо надавали такі послуги та перебували у трудових відносинах з ТОВ «Віп Солюшенс», інші наявні у позивача докази що підтверджували б реальність надання наведених у договорі послуг.

Крім того, ДПІ у м. Чернігові складено акт про неможливість розпочати документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Віп Солюшенс» з питань проведення взаємовідносин ТОВ «Кріус» за період жовтень,грудень 2011 року. В результаті здійсненого виходу встановлено, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Згідно інформації системи «Податковий блок» стан платника ТОВ «Віп Солюшенс» - 7 до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, звітність по податку на прибуток за період з 01.10.2011 року не подавалась.

На виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду, Деснянським районним судом м.Чернігова надіслано належним чином завірену копію ухвали суду від 21.11.2014 року по справі №750/11629/14 (провадження №1-кп/750/392/14), що набрала законної сили (а.с.141-143).

Відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Чернігова у справі №750/11629/14 (провадження №1-кп/750/392/14), судом встановлено, що у травні 2011 року невстановлена особа звернулась до ОСОБА_4, з проханням за щомісячну грошову винагороду в розмірі 1000 гривень зареєструвати на його ім'я підприємство, без мети здійснення законної господарської діяльності та підписати необхідні для реєстрації документи ТОВ «Віп Солюшенс» (код ЄДРПОУ 37750699, юридична адреса: м. Чернігів, проспект Миру 68), з метою прикриття протиправної діяльності. При цьому ОСОБА_4, не мав наміру здійснювати господарську діяльність на посаді директора ТОВ «Віп Солюшенс». В подальшому знаходячись в приміщенні реєстраційної палати Чернігівської міської ради по вул. Коцюбинського, 82 в м. Чернігові ОСОБА_4, розуміючи про створення ним суб'єкта підприємницької діяльності без мети здійснення товарних господарських операцій з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, на виконання вищевказаної домовленості, 01.07.2011 року підписав статутні та інші документи необхідні для реєстрації суб'єкта господарської діяльності ТОВ «Віп Солюшенс» в органах державної влади. Пізніше, 14.07.2011 та 02.08.2011 року на виконання вказівок невстановленої особи, ОСОБА_4 прибув до ПАТ «КБ «Приватбанк» за адресою м. Чернігів , проспект Перемоги 9, де підписав документи в якості директора ТОВ «Віп Солюшенс», які необхідні для відкриття розрахункових рахунків. Створення ОСОБА_4 ТОВ «Віп Солюшенс» дозволило невстановленим особам здійснювати незаконну діяльність, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного підприємства. Використовуючи фіктивне підприємство в якості прикриття, невстановлені слідством особи, отримали можливість складати фіктивні бухгалтерські документи, що свідчать про реалізовані товари, роботи (послуги), фактично не здійснюючи господарську діяльність, пов'язану з виробництвом продукції, виконання робіт, надання послуг чи заняттям торгівлею, які дозволяють ухилитись від сплати податків.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року, із змінами та доповненнями, визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Із змісту частини другої статті 9 цього Закону вбачається, що первинні та зведені облікові документи серед обов'язкових реквізитів повинні містити посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкових накладних врегульовані чинним наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 року № 1379, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р., за №1333/20071 (надалі - Порядок).

Так, за змістом пункту 1 Порядку податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з пунктом 16 Порядку усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач формував податкові зобов'язання з ПДВ та податковий кредит за операціями оформленими ТзОВ «Віп Солюшенс» на підставі податкових накладних та інших первинних документів, які підписані особою, яка заперечує свою участь у діяльності цього товариства, отже, виписані від його імені податкові накладні та інші первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання послуг, а сама господарська операція по наданню послуг має всі ознаки безтоварної та не відповідає дійсному економічному змісту.

Таким чином, віднесення позивачем відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі №21-421а11.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

За наведених підстав та вказаних правових норм, доводи позивача не спростовують встановлених судом обставин, підтверджених належними доказами, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

При зверненні позивача до адміністративного суду із позовними вимогами майнового характеру, судовий збір сплачується у відповідності до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», тобто розмір судового збору, повинен становити 1827 гривень.

Згідно вимог частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки розмір судового збору, сплачений позивачем при зверненні до суду із вказаним позовом становить 183,00 гривень, то у відповідності до вищенаведеної норми, слід стягнути з ПП «Марс і С» в дохід бюджету решту суми судового збору в розмірі 1644,00 грн.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Марс і С» (ідентифікаційний код 19397247) в дохід Державного бюджету України решту судового збору в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 09.02.2015 року.