Постанова

від 06.02.2015 по справі 810/4061/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 лютого 2015 року Справа № 810/4061/14

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Фісон"

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання протиправним та скасування рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Фісон" звернулось до суду з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 07.11.2013 № 59 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення, яким на позивача накладено штраф у сумі 60000 грн. 00 коп., на його думку, винесено з порушенням вимог законодавства про захист економічної конкуренції, оскільки висновки відповідача про вчинення Приватним підприємством "Фісон" антиконкурентних узгоджених дій під час проведення процедури державної закупівлі не відповідають дійсності.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що посадові особи Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно, у зв'язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судове засідання, призначене на 06.02.2015, з'явились представники відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, був своєчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про вручення йому судової повістки (т. 1 а.с. 102).

Матеріали справи містять заяву представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Беручи до уваги ту обставину, що про дату, час та місце судового розгляду справи представник позивача повідомлений належним чином, однак у судове засідання не з'явився, враховуючи, що для розгляду і вирішення даної справи відсутня потреба у заслуховуванні свідків чи експертів, судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство "Фісон" (ідентифікаційний код 34446595, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Славіна, буд. 48) зареєстроване в якості юридичної особи 22.11.2006 та здійснює господарську діяльність пов'язану, зокрема, з будівництвом житлових і нежитлових будівель, доріг і автострад, виготовленням виробів із бетону для будівництва, діяльністю посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, роздрібною торгівлею іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах тощо (спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 63-64).

У травні 2012 року відділом освіти Фастівської районної державної адміністрації Київської області в офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель - інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" № 61 (663) від 21.05.2012 розміщено оголошення про проведення процедури відкритих торгів із закупівлі робіт за державні кошти. Предметом закупівлі визначено роботи з реконструкції частини приміщення школи з добудовою під дитячий садок.

Виявивши бажання взяти участь у процедурі державної закупівлі, позивач звернувся до відділу освіти Фастівської районної державної адміністрації Київської області з відповідною пропозицією для участі у конкурсних торгах.

Згідно з даними протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) від 02.07.2012, до оцінки тендерних пропозицій були допущені Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" з ціновою пропозицією 2275516 грн. 00 коп. та Приватне підприємство "Фісон" з ціновою пропозицією 2297080 грн. 00 коп. (т. 1 а.с. 197).

Переможцем процедури закупівлі за державні кошти робіт з реконструкції частини приміщення школи з добудовою під дитячий садок визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс".

У 2013 році Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за поданням Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області від 04.10.2012 № 12/4214 на підставі статей 35 та 36 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 № 2210-III розпочато розгляд справи № 733/10-р-02-07-13 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" та Приватним підприємством "Фісон" законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення відділом освіти Фастівської районної державної адміністрації Київської області процедури закупівлі робіт з реконструкції частини приміщення школи з добудовою під дитячий садок.

За результатами аналізу матеріалів процедури закупівлі вказаних послуг відповідачем встановлено порушення позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" вимог пункту 4 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 № 2210-III, що полягало у вчиненні ними антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів конкурсних торгів.

Так, посадовими особами Київського обласного територіального відділення Антимономольного комітету України під час розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції виявлено, що подані Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" та Приватним підприємством "Фісон" у складі тендерних пропозицій документи мають спільні особливості у зовнішньому оформленні, структурі, змісті тощо.

Зокрема, висновки відповідача про наявність антиконкурентних узгоджених дій у вказаних вище суб'єктів господарювання ґрунтуються на наступних обставинах:

- складені позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" пропозиції конкурсних торгів є відмінними від шаблону, встановленого замовником торгів, проте мають ідентичну структуру, схожі найменування та однакову послідовність структурних елементів, містять аналогічні граматичні та орфографічні помилки та не характерні для української мови скорочення слів та словосполучень;

- додатки до тендерної документації на підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям, а саме: відомості про будівельні машини, механізми та устаткування, що запропоновано для виконання робіт (додаток 3 до документації конкурсних торгів); довідки про працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, що будуть залучені до виконання робіт (додаток 4 до документації конкурсних торгів), що подані Приватним підприємством "Фісон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс", мають спільні особливості оформлення (однакова структуризація змісту, однакове форматування тексту, однаковий шрифт тощо) та є відмінними від шаблону цих документів, запропонованих замовником;

- довідки стосовно того, що осіб, уповноважених представляти інтереси учасника торгів, не було притягнуто до кримінальної відповідальності (типова форма якої замовником торгів не затверджувалась), складено Приватним підприємством "Фісон" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" ідентичними за змістом, відмінними є лише найменування юридичних осіб та прізвища їх директорів;

- довідки про досвід виконання аналогічних договорів, подачу яких передбачено документацією конкурсних торгів у довільній формі, складено позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" зі спільними особливостями оформлення (однакове розташування на аркуші альбомної орієнтації, однакове табличне викладення змісту, однакове форматування тексту в рядках таблиці та шрифту);

- зі змісту довідок про досвід виконання аналогічних договорів вбачається, що підприємства-конкурсанти мали спільних замовників робіт протягом одного й того ж часу;

- обидва учасники конкурсних торгів не подали у складі пропозицій документи, що підтверджують вищезазначений досвід (копії договорів, відгуків тощо);

- складені позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" реєстри комерційної частини тендерної пропозиції (договірна ціна), типова форма яких замовником торгів не затверджувалась, є схожими за структурою та змістом;

- розрахунки договірної ціни Приватного підприємства "Фісон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" виконані в одному й тому ж програмному комплексі, містять однакові помилки та складені в поточних цінах на одну й ту ж дату.

Відповідачем також виявлено, що до цінових пропозицій Приватного підприємства "Фісон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" закладено однакове значення прибутку за прогнозованою господарською операцією, що складає 64297 грн. 23 коп., інші показники витрат в розрахунковій вартості робіт (заробітна плата, вартість матеріальних ресурсів, загальновиробничі витрати тощо) також є тотожними, та відрізняються лише у такому найменуванні витрат як "кошти на покриття ризику".

В той же час, загальна сума тендерної пропозиції підприємств-учасників у підсумку різниться на 1%, та складає 2297080 грн. 00 коп. у Приватного підприємства "Фісон" та 2275516 грн. 00 коп. у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс".

У зв'язку з зазначеними вище обставинами посадовими особами відповідача зроблено висновок про те, що позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" під час підготовки документації, що необхідна для участі у конкурсних торгах, здійснювався обмін інформацією або вказані вище документи готувались однією особою, що у сукупності свідчить про узгодження Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" та Приватним підприємством "Фісон" власної поведінки з метою усунення конкуренції.

За результатами розгляду справи про порушення позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" законодавства про захист економічної конкуренції відповідачем прийнято рішення від 07.11.2013 № 59, яким на підставі вимог статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 № 2210-III, зокрема, на Приватне підприємство "Фісон" накладено штраф у сумі 60000 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із рішенням, прийнятим відповідачем, в частині, що стосується прав та інтересів Приватного підприємства "Фісон", позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, встановлених Конституцією України, і складається із законів України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 № 2210-III (далі - Закон України № 2210-III), "Про Антимонопольний комітет України" від 26.11.1993 № 3659-ХII, "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.1996 № 236/96-ВР, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно з приписами статті 1 Закону України № 2210-III, економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Частиною другою статті 4 зазначеного Закону встановлено, що суб'єкти господарювання зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Діями, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію в силу приписів частини першої статті 5 Закону України № 2210-III визнаються узгоджені дії, що проявляються в укладенні суб'єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийнятті об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Погоджена конкурентна поведінка є координацією дій суб'єктів господарювання, у тому числі дій, які вчиняються в одному сегменті ринку, де його учасники фактично є конкурентами, проте внаслідок домовленості обмежують конкуренцію між собою.

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України № 2210-III, особи, які чинять або мають намір чинити узгоджені дії, є учасниками узгоджених дій.

Згідно з приписами частини першої статті 6 цього Закону, антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів (пункт 4 частини другої статті 6 Закону України № 2210-III).

Частиною четвертою зазначеної статті передбачено, що вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Антиконкурентні узгоджені дії в силу приписів пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 № 2210-III вважаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України (частина четверта статті 4 Закону України № 2210-III).

Так, відповідно до частини першої статті 37 Закону України № 2210-III, у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Частиною першою статті 48 цього Закону встановлено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу.

За порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 цього Закону, органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на суб'єктів господарювання - юридичних осіб у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф (абзац 2 частини другої статті 52 Закону України № 2210-III).

Частиною п'ятою статті 52 цього Закону встановлено, що у разі, якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав розмір доходу (виручки), штраф, передбачений, зокрема, абзацом другим частини другої цієї статті, накладається у розмірі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі потреби розмір доходу (виручки) може бути визначений органами Антимонопольного комітету України на підставі адміністративної інформації, отриманої з інших джерел.

Згідно з приписами частини першої статті 59 Закону України № 2210-III, підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судом встановлено, що під час розгляду матеріалів справи про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" та Приватним підприємством "Фісон" законодавства про захист економічної конкуренції територіальне відділення Антимонопольного комітету України керувалось інформацією, викладеною у документації конкурсних торгів, і відомостями, наведеними у пропозиціях конкурсних торгів учасників закупівлі, та дослідило усі обставини справи, спираючись виключно на фактичні дані, що мають значення для встановлення наявності антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання.

Під час судового розгляду справи представник позивача пояснював виявлені відповідачем обставини щодо ідентичності структури та змісту тендерної документації, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" та Приватним підприємством "Фісон", тим, що обом підприємствам - учасникам торгів тендерну документацію виготовлено однією особою, а саме - ОСОБА_1.

За таких обставин представник позивача заперечував проти кваліфікації вказаних дій як порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом спотворення результатів тендеру.

Представник позивача наголошував на тому, що дії Приватного підприємства "Фісон" жодним чином не призвели до усунення чи обмеження конкуренції усіх учасників тендеру, результати тендеру спотворені не були, а відтак кваліфікація відповідачем дій позивача та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" як антиконкурентних узгоджених є безпідставною, що у свою чергу виключає можливість застосування до позивача штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Зазначені твердження позивача не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Як вже зазначалось судом вище, статтею 6 Закону України № 2210-III встановлено, що антиконкурентними узгодженими діями визнаються узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

З аналізу вказаної вище норми вбачається, що для кваліфікації дій суб'єкта господарювання в якості антиконкурентних узгоджених не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у формі завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів та споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодженої конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.

Крім того, не досягнення суб'єктами господарювання мети, з якою вони узгоджували власну конкурентну поведінку, з причин та обставин, які не залежали від їх волі, не є підставою для встановлення відсутності правопорушення, передбаченого статтею 6 Закону України № 2210-III.

Відтак, для визнання територіальним відділенням Антимономольного комітету України порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим, достатнім є встановлення та доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкуренту поведінку, зокрема, шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що у свою чергу призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час судового розгляду справи представником відповідача надано обґрунтовані докази того, що структура та зміст тендерної документації, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" та Приватним підприємством "Фісон", є подібними, вказані документи містять аналогічні граматичні та орфографічні помилки.

Зважаючи на викладене, суд вважає обґрунтованим висновок відповідача про те, що обмін між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" та Приватним підприємством "Фісон" тендерною інформацією носить не випадковий характер, а у своїй сукупності свідчить про узгодженість дій учасників тендеру з метою усунення конкуренції при проведенні відділом освіти Фастівської районної державної адміністрації Київської області відкритих торгів із закупівлі робіт за державні кошти.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що кваліфікація територіальним відділенням Антимонопольного комітету України дій Приватного підприємства "Фісон" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" в якості антиконкурентних узгоджених є правомірною.

Суд також вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.07.2014 у справі № 911/2211/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014, стягнуто з Приватного підприємства "Фісон" штраф у сумі 60000 грн. 00 коп. (застосований територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за оскаржуваним у даній справі рішенням) та пеню у сумі 60000 грн. 00 коп. за несплату у добровільному порядку суми накладеного штрафу.

Крім того, рішенням господарського суду міста Києва від 10.06.2014 відмовлено у задоволенні позовних вимог у справі № 910/370/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Інфокс" до Київського обласного відділення Антимонопольного комітету України, третя особа: Приватне підприємство Фісон", про визнання недійсним рішення відповідача від 07.11.2013 № 59 у справі № 733/10-р-02-07-13 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з приписами частини п'ятої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Під час судового розгляду справи представниками сторін не заперечувалось, що рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2014 у справі № 910/370/14 та рішення господарського суду Київської області від 28.07.2014 у справі № 911/2211/14 на час розгляду даної справи набрали законної сили.

В силу приписів частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відтак, враховуючи приписи статті 124 Конституції України та статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, зважаючи на те, що рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2014 у справі № 910/370/14 та рішення господарського суду Київської області від 28.07.2014 у справі № 911/2211/14 набрали законної сили, суд дійшов висновку, що обставини, які підтверджують правомірність дій Київського обласного відділення Антимонопольного комітету України при прийнятті рішення від 07.11.2013 № 59 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", є встановленими та не потребують додаткових засобів доказування.

Пунктом першим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи, що застосування Київським обласним відділенням Антимонопольного комітету України штрафу у сумі 60000 грн. 00 коп. за порушення позивачем вимог пункту 4 частини другої статті 6 та пункту 1 статті 50 Закону України № 2210-III вчинено правомірно, у спосіб та у відповідності до вимог чинного законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а доказів понесення ним інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.