Постанова

від 18.02.2015 по справі 813/240/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И         18 лютого 2015 року                                                             Справа № 813/240/15       Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Сакалоша В.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові до Товариства з обмеженою відповідальністю "Долісвіт" про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в:           На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові до ТзОВ "Долісвіт" про стягнення заборгованості в сумі 5 679,18 грн.       Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Долісвіт" проводячи виплату заробітної плати нарахованої до 01.01.2011 року, порушуючи норми закону не перерахувало страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Львові у зв'язку з чим виникла заборгованість на загальну суму 5  679,18 грн., що підтверджується звітом щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. З покликанням на норми абзацу 6 п. 7 Розділу 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» позивач зазначив, що оскільки заборгованість виникла до 1 січня 2011 року, то стягнення такої заборгованості здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.           Ухвалою від 21.01.2015 року суд відкрив скорочене провадження у даній справі, надав відповідачу строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову та роз'яснив наслідки такого неподання.          Поштова кореспонденція від відповідача повернулася на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».        Відповідно до ч.8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.          Відповідно до п.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.          З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечення проти позову та заяви про визнання позову, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.            При прийнятті рішення судом взято до уваги наступне.            З 1 січня 2011 року вступив в дію Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі – Закон № 2464), у статті 2 якого зазначено, що він поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.            В абзацах 4-6 п. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.    Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.          На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.       Відповідно до вимог ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (у редакції, чинній до набрання законної сили Законом № 2464), платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники – юридичні та фізичні особи, взяті на облік в робочих органах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.     Згідно із ч. 1 п.4.12 Інструкції  про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 року № 36, страхові внески сплачуються страхувальниками роботодавцями в день одержання коштів на оплату праці в установах банків .      Відповідно до п. 5.1 Інструкції не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески  до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у передбаченому законом порядку з нарахуванням пені.          Як вбачається із Розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік самостійно визначив суму заборгованості за страховими внесками що належить сплатити в розмірі 5  679,18 грн.           У зв'язку з наведеним, позивачем направлену на адресу керівника відповідача лист від 02.09.2014 р. № 3506 із змісту якого вбачається, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків в розмірі 5  679,18 грн. станом на 01.09.2014 р., яка підлягає до сплати.      Таким чином, приймаючи до уваги те, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму заборгованості до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в розмірі 5  679,18 грн., наявність у нього зазначеної заборгованості підтверджується матеріалами справи, будь-яких доказів сплати заборгованості станом на день розгляду справи не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.      Судові витрати відповідно до вимог ч. ч. 2, 4 ст. 94 КАС України з відповідача не належить стягувати.     Керуючись ст.ст. 71, 94, 158, 159, 160-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                                                                                             п о с т а н о в и в  : 1.          Адміністративний позов задоволити повністю.      2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Долісвіт" (79024, м. Львів, вул. Промислова, 53, ЄДРПОУ 31527189) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Львові заборгованість в сумі 5  679,18 грн. (п'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять гривень вісімнадцять копійок). Постанова виконується негайно відповідно до п.9 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.                     Суддя                                                                             Сакалош В.М.