Постанова

від 04.07.2006 по справі 242/5-05/12-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

242/5-05/12-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" липня 2006 р.                                                            Справа № 242/5-05/12-06

10 год. 20 хв.

          Суддя господарського суду Київської області Писана Т.О., за участю секретаря судового засідання Шелест В.О. розглянувши матеріали справи

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю „Крона”, м. Українка

до Обухівської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Обухів

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 02.12.2004р. за №0001192603/0/106 та акту про результати позапланової документальної перевірки від 30.11.2004р. №41/26-23/24886050

За участю представників сторін:

від позивачаПоліщук С.В. довіреність від 08.07.2005р.

від відповідачаКононов Ю.М. довіреність №02/10/10 від 10.04.2006р.

Обставини справи:

Господарським судом порушена справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Крона»до Обухівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ОДПІ від 02.12.2004р. №0001192603/0/106.

Позивач просить суд позов задовольнити, оскільки оспорюване рішення прийняте на підставі встановлених в акті перевірки порушень, які не відповідають фактичним обставинам справи.  Позовні вимоги позивач мотивує наступним.

В акті перевірки, на підставі якого винесене оспорюване податкове повідомлення-рішення, відповідачем зазначено, що в порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»ТОВ «Крона» включило до податкового кредиту суми витрат по сплаті податку не підтверджені податковими накладними, внаслідок чого занижено суму податку на додану вартість в сумі 19112,00грн. за липень, серпень та вересень місяці 2003р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, про що зазначив у відзиві від 18.07.2005р. №8042/10/10 на позовну заяву, оскільки, позовна заява не містить аргументованих доводів, які давали б підстави вважати позивачу, що оспорюване рішення відповідача винесені з порушенням чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

          Працівниками УПМ ДПА в Київській області з 24.11.2004 р. по 30.11.2004р. було проведено позапланову документальну перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ „Крона” при взаємовідносинах з СУ-НП "Літа ЛТД" за період з 01.05.2003р. по 31.10.2003р.

          За результатами перевірки було встановлено, що відповідно до первинних документів (видаткових накладних, податкових накладних), які наведені в акті перевірки, СУ-НП "Літа ЛТД" передано, а ТОВ "Крона" прийнято папір крейдовий на загальну суму 114 670,10 грн.

          Під час здійснення господарських операцій СУ-НП "Літа ЛТД" видавало ТОВ "Крона" податкові накладні, суми податку на додану вартість, за якими останній і відносив до податкового кредиту та включені в декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, вересень 2003 року.

Відповідно до приписів п.п. 7.4.1. п. 7.4."ст.. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі Закон), податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації

          Згідно п. п. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

          У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (підпункт 7.4.5 статті 7 в редакції Закону України від 26.09.97 р. N 550/97-ВР).

          Згідно із ст. 9 Закону України від 15.07.1999 року № 966-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

          В ході проведення перевірки встановлено, що рішенням Замостянського районного суду м. Вінниця від 24.03.2004 року установчі документи СУ НП "Літа ЛТД" визнано недійсним з моменту їх державної реєстрації товариства, а також визнанні недійсними всі первинні документи з реквізитами СУ НП "Літа ЛТД". Крім того, вищезазначеним рішенням суду зобов'язано реєстраційну палату Вінницької міської Ради скасувати державну реєстрацію Спільного українсько-німецького підприємства "Літа ЛТД" від дати запису у журналі обліку реєстраційних справ.

          Відповідно до абзацу 2 п. 9.6 ст. 9 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (із змінами та доповненнями), свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку. Згідно п. 25 Положення "Про Реєстр платників податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000 р. № 79, після скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - платника податку на додану вартість, органом державної податкової служби складається, за підписом керівника органу державної податкової служби, акт про анулювання Свідоцтва платника ПДВ. На основі зазначеного акта орган державної податкової служби виключає такого платника податку на додану вартість з Реєстру - автоматизованої системи збору, накопичення та обробки даних про осіб, які, згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" та Указом          Президента України "Про деякі зміни в оподаткуванні".

          Згідно із листом-повідомленням ДПІ у м. Вінниця від 06.10.2004 р. №5156/8/ 26-40-07, на підставі рішенням Замостянського районного суду м. Вінниця, ДПІ у м. Вінниця було складено акт від 25.08.2004 р №454 про анулювання Свідоцтва про реєстрації платника ПДВ СУ НП "Літа ЛТД" та виключено його з реєстру платників ПДВ з 20.05.2003 р.

Однак, як вбачається із доданої до матеріалів копії ухвали Замостянського районного суду м. Вінниці від 21.07.2005р. рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 24.03.2004р. по цивільній справі за позовом ДПІ у м. Вінниці до СП «Літа»ЛТД, Волосовського Олексія Віталійовича про визнання недійсними установчих документів скасоване за нововиявленими обставинами. Згідно з рішенням цього суду у даній справі від 17.02.2006р. позов ДПІ у м. Вінниці до СП «Літа»ЛТД, Волосовського Олексія Віталійовича про визнання недійсними установчих документів задоволено. Зокрема, даним рішенням визнано установчі документи спільного українсько-німецького підприємства «Літа»ЛТД недійсними з моменту набрання рішенням суду законної сили; зобов'язано реєстраційну палату Вінницької міської Ради скасувати державну реєстрацію спільного українсько-німецького підприємства «Літа»ЛТД; визнано всі первинні документи з реквізитами спільного українсько-німецького підприємства «Літа»ЛТД за підписом від імені громадянина Волосовського Олексія Віталійовича в якості його директора недійсними. Рішення набрало чинності.

Таким чином, у липні, серпні та вересні місяці 2003р., а саме, на момент здійснення господарських операцій із позивачем установчі документи, державна реєстрація та первинні документи з реквізитами спільного українсько-німецького підприємства «Літа»ЛТД були чинні.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається із змісту акта перевірки, відповідач дійшов до висновку, що позивачем не підтверджено включення до податкового кредиту суми витрат по сплаті податку керуючись лише рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 24.03.2004р., згідно із яким, спільне українсько-німецьке підприємство «Літа»ЛТД у липні, серпні та вересні місяці 2003р. не було платником податку і не мало права видавати податкові накладні. Оскільки, відповідно до рішення цього суду у даній справі від 17.02.2006р. установчі документи, державна реєстрація та первинні документи з реквізитами спільного українсько-німецького підприємства «Літа»ЛТД були чинні у липні, серпні та вересні місяці 2003р., а інших підстав для донарахування податку та нарахування штрафних санкцій відповідачем не встановлено в акті перевірки, суд дійшов до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесене безпідставно, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесення оспорюваного податкового повідомлення-рішення відповідача №0000151701/1 від 30.03.2005р., у зв'язку з чим позовні вимоги про визнання нечинним даного рішення суд визнав обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Відповідно до п 3. Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом,  який регулює порядок сплати і розміри судового збору: судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита. Розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

          Керуючись ст. 94 КАС України, суд присуджує позивачу з Державного бюджету України судові витрати.

Керуючись ст.2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Київської області, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Обухівської об'єднаної державної податкової інспекції від 02.12.2004р. №0001192603/0/106 на суму 28668,00грн.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Крона” (08211, Київська область, Обухівський район, м. Українка, вул. Енергетиків, буд. 10, кв. 37, код ЄДРПОУ 24886050, р/р 26001009202/840 в АКБ „Інтеграл-Банк”, МФО 320735) 3,40грн. судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                 Писана Т.О.