Рішення

від 17.02.2015 по справі 906/1512/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" лютого 2015 р. Справа № 906/1512/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Лозинської І.В.

при секретарі: Поливко М.С.

за участю представників сторін:

- від позивача: Вахрушев О.Е. - головний бухгалтер, дов. від 16.02.2015 р. №72/12;

- від відповідача: не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Реклама" Житомирської міської ради (м. Житомир)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир)

про стягнення 9977,54 грн

На підставі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", справу розглянуто в більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Комунальне підприємство "Реклама" Житомирської міської ради подало до господарського суду Житомирської області позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Житомир) 22123,32 грн, із яких: 21198,00 грн заборгованості за Договором на розміщення зовнішньої реклами № 827 від 17.04.2013, Договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 837 від 03.07.2013, 819,68 грн пені та 105,52 грн 3 % річних.

Ухвалою від 14.11.2014 господарський суд прийняв позовну заяву, порушив провадження у справі, призначив справу до розгляду в засіданні суду.

Згідно з ухвалою від 02.12.2014 господарським судом було прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог б/н від 02.12.2014, за змістом якої позивач, у зв'язку зі сплатою боржником суми боргу по Договору від 17.04.2013 №827 та частковим погашенням заборгованості по Договору від 03.07.2013 № 837, просив стягнути з відповідача 9977,54 грн заборгованості, 370,22 грн пені та 50,40 грн 3% річних.

Ухвалою від 18.12.2014 господарський суд розгляд справи відклав, зобов'язав сторін надати документи необхідні для вирішення спору.

06.01.2015 до господарського суду від позивача надійшла заява від 06.01.2015 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача: 11607,56 грн в рахунок погашення заборгованості по Договору від 03.07.2013 № 837, в тому числі: 10576,69 грн основного боргу, 911,02 грн пені та 119,86 грн 3% річних.

Ухвалою від 06.01.2015 господарський суд продовжив строк розгляду спору по 28.01.2015, розгляд справи відклав, призначив до розгляду в наступному судовому засіданні заяву позивача від 06.01.2015 про збільшення позовних вимог, надав можливість сторонам виконати вимоги резолютивної частини ухвали суду.

Згідно з ухвалою від 27.01.2015 у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, господарський суд, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, продовжив термін вирішення спору по 28.02.2015 включно, розгляд справи відклав, зокрема, зобов'язав позивача надати докази направлення відповідачу заяви від 04.01.2015 про збільшення позовних вимог.

В засіданні суду представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог б/н від 02.12.2014; заяву про збільшення позовних вимог від 06.01.2015 просив не розглядати; надав заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача пені та 3% річних, а також клопотання про долучення до матеріалів справи рахунків-фактури по Договору від 03.07.2013 № 837 за січень, лютий, жовтень, листопад 2014 року, копію заяви відповідача про відмову від використання рекламного місця для розташування рекламного засобу (банера на фасаді будинку) по АДРЕСА_3, докази реєстрації вказаної заяви позивачем та акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2014 по 17.02.2015 (а. с. 110 - 119).

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову.

Оскільки заява позивача не суперечить законодавству та не порушує чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси, господарський суд приймає її до розгляду.

Спір вирішується в межах позовних вимог з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог б/н від 02.12.2014 та заяви про часткову відмову від позову від 17.02.2015 на суму боргу у розмірі 9977,54 грн.

Відповідач в засідання суду не прибув, свого представника не направив, про припини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи повідомлявся вчасно та належним чином. Письмового відзиву на позов від відповідача не надійшло.

При цьому, щодо неприбуття в засідання суду представника відповідача, господарський суд приймає до уваги таке.

05.02.2015 на адресу суду повернулась не врученою кореспонденція господарського суду з копією ухвали суду від 27.01.2015, направлена рекомендованим листом відповідачу у справі - ОСОБА_2, з відміткою поштового відділення "За закінченням терміну зберігання" (а. с. 106 - 108).

Водночас, як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зробленого на запит господарського суду, зареєстрованим місцем проживання ФОП ОСОБА_2 є: 10003, АДРЕСА_1. Саме за вказаною адресою господарським судом надсилався рекомендований лист з ухвалою суду про порушення провадження у справі, рекомендований лист з повідомленням про вручення з ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 02.12.2014, а також прості листи з ухвалами про відкладення розгляду справі від 02.12.2014, 18.12.2014 та 06.01.2015.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до ч. 4 ст. 17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо фізичної особи-підприємця, у тому числі її місце проживання.

За ч.1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

В пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не змінював своєї юридичної адреси, і адреса відповідача, на яку направлялися ухвали господарського суду, відповідає адресі, вказаній у Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Абзацом 1 пункту 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали господарського суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи було надіслано відповідачу за належною адресою, однак повернуто підприємством зв'язку з відміткою: "За закінченням терміну зберігання", зважаючи, що явка представника відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, клопотань про відкладення розгляду справи та повідомлень суду щодо поважності причин відсутності представника відповідача в судовому засіданні до суду не надходило, при цьому надання письмового відзиву відповідно до вимог ст. 59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, господарський суд вважає, що неявка відповідача, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

03.07.2013 між Комунальним підприємством "Реклама" Житомирської міської ради (позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач/ розповсюджувач) було укладено Договір № 837 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів (далі - Договір, а. с. 14,15), за яким згідно з рішенням Житомирського міськвиконкому розповсюджувачу дозволено розмістити рекламні засоби на умовах, визначених Договором, перелік яких вказаний в Додатку № 1 (а. с. 15 на звороті), який є невід'ємною частиною Договору; на місці, вказаному в дозволі міськвиконкому розповсюджувач встановлює власні рекламні засоби, які він зобов'язується обслуговувати (підтримувати в належному стані відповідно до вимог техніки безпеки тощо) (п. п. 1, 3 Договору).

В пункті 2 Договору сторони погодили, що відповідно до Правил розміщення зовнішньої реклами в м. Житомирі, затверджених рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 11.03.2010 № 168, розповсюджувач зобов'язується виконувати їх та проводити оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до п. 4 Договору, останній діє з моменту підписання до закінчення дії дозволу (дозволів) на тимчасове користування місцем(ми) розташування рекламного(их) засобу(ів).

Згідно з п. п. 9, 10 Договору, оплата по цьому Договору здійснюється розповсюджувачем на підставі тарифів, затверджених рішеннями міськвиконкому Житомирської міської ради та диференціюються зі змінами в податковому законодавстві.

Оплата проводиться щомісячно, згідно розрахунку оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів з урахуванням зональних коефіцієнтів згідно розрахунку, викладених в Додатку № 2, який є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з Додатком № 2 до Договору № 837 від 03.07.2013 (а. с. 16), розмір оплати за тимчасове користування місцями для розташування рекламних засобів згідно з переліком місць розташування спеціальних конструкцій за місяць становить 1955,65 грн, що в розрізі об'єктів справляння збору складається з:

- плати за спеціальну наземну конструкцію, розташовану по АДРЕСА_2, площею 8,9 м2, з місячною оплатою - 51,00 грн/одн., зональним коефіцієнтом 1,1;

- плати за банер на фасаді будинку, розташованого по АДРЕСА_3, площею 40,3 м2, з місячною оплатою - 25,50 грн/одн., зональним коефіцієнтом 1,1.

Частиною 1 статті 762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 11 Договору сторони погодили, що платежі по цьому Договору здійснюються розповсюджувачем в строк до 01 числа місяця, наступного за звітним, шляхом надіслання КП "Реклама" на адресу розповсюджувача відповідного рахунку за надані послуги. У випадку відмови розповсюджувача підписати акти наданих послуг, акти підписуються КП "Реклама" самостійно з відповідним зазначенням відмови розповсюджувача у їх підписанні. У цьому випадку зобов'язання КП "Реклама" вважаються виконаними в повному обсязі. За несвоєчасно проведену оплату розповсюджувач сплачує КП "Реклама" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

Отже, на умовах, передбачених в укладеному між сторонами Договорі № 837 на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів від 03.07.2013, у відповідача в результаті користування місцями для розміщення зовнішньої реклами, виникло зобов'язання здійснювати оплату за користування ними.

Позивач у позовній заяві (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 02.12.2014) зазначив, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті за користування переданими йому місцями для розміщення зовнішньої реклами згідно з Договором № 837 від 03.07.2013 належним чином не виконав, в результаті чого у відповідача за період користування ними з квітня по листопад 2014 року включно утворилась заборгованість перед позивачем.

При цьому, слід вказати, що 26.08.2014 відповідач подала до заступника Житомирського міського голови Сухомліна С.І. заяву згідно з якою відмовилася від використання місця призначеного для розміщення рекламного засобу (банера на фасаді будинку) по АДРЕСА_3 через проблеми з встановленням конструкції, які виникли через непогодження Управлінням житлового господарства міської ради з мешканцями будівлі місця розташування рекламного засобу (а. с. 118).

Відповідно до резолюції на реєстраційно - контрольній картці Житомирської міської ради та листа відділу по роботі зі зверненнями громадян від 26.08.2014, вих. №25/3-1282-2, вказана заява була прийнята позивачем на опрацювання (а. с. 117).

Звідси факт використання відповідачем місць для тимчасового користування для розташування рекламних засобів по Договору за спірний період по об'єкту користування, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 має підтверджуватися актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) за період з квітня по листопад 2014 року, а по об'єкту користування, що розташований за адресою: АДРЕСА_3 з квітня по серпень 2014 року включно.

В матеріалах справи є акт № ОУ-0001289 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.04.2014 на суму 1955,65 грн, підписаний відповідачем без застережень (а. с. 23). Інші акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) за спірний період в матеріалах справи відсутні, хоча, за даними позивача, надсилалися відповідачу для підписання рекомендованим листом, ним отримані особисто, однак на адресу позивача не повернуті (а. с. 28), що з огляду на п. 11 Договору не є підставою для їх неоплати.

Слід також зазначити, що на виконання умов договору для проведення оплати за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами позивачем виставлялись відповідачу відповідні рахунки-фактури (а. с. 97 - 99, 112 - 114).

Проте, у визначений сторонами у п. 8 Дсговору строк, відповідач свої зобов'язання щодо проведення розрахунків за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами належним чином та у повному обсязі не виконав.

В матеріалах справи є акт звіряння розрахунків за період 01.01.2013 по 02.12.2014 згідно з яким вбачається, що станом на 02.02.2014 у відповідача перед позивачем по Договору № 837 від 03.07.2013 обліковувалась заборгованість у розмірі 9977,54 грн (а. с. 73).

Також до матеріалів справи позивачем було надано копії банківських виписок (а. с. 81 - 87), з яких вбачається, що після подачі позову до суду відповідачем 24.11.2014 було сплачено позивачу в рахунок оплати за користування місцем розташування спецконструкцій зовнішньої реклами два платежі, а саме 5882,58 грн і 6590,65 грн, а всього на загальну суму 12473,23 грн.

Згідно з усними поясненнями позивача, оскільки на момент подачі позову до суду за відповідачем обліковувалась заборгованість за користування місцями для розміщення зовнішньої реклами за двома договорами, яка розраховувалася позивачем по жовтень 2014 року включно, а саме: за Договором на розміщення зовнішньої реклами № 827 від 17.04.2013 на суму 5228,96 грн та за Договором на право тимчасового користування місцями для розташування рекламних засобів № 837 від 03.07.2013 на суму 15969,04 грн, частина коштів, сплачених відповідачем 24.11.2014, була зарахована позивачем в рахунок оплати боргу по Договору № 827 від 17.04.2013, а залишок у розмірі 7244,27 грн - по Договору № 837 від 03.07.2013.

Таким чином, станом на 24.11.2014 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 837 від 03.07.2013 у нього залишилась непогашеною заборгованість перед позивачем на суму 8724,77 грн ((5228,96 + 15969,04) - 12473,23).

Заявою про уточнення позовних вимог від 02.12.2014, яку ухвалою від 02.12.2014, господарський суд прийняв до розгляду, позивач, серед іншого, збільшив період нарахування заявленої до стягнення заборгованості, включивши до суми боргу за період з квітня по жовтень 2014 року платіж за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами по об'єкту по АДРЕСА_2 за листопад 2014 року на суму 599,15 грн, в наслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 02.12.2014 склала 9323,92 грн (8724,77 + 599,15).

Водночас, суд зазначає, що позивач належними документами не підтвердив суму позовних вимог у розмірі 9977,54 грн, оскільки зазначення її як сальдо на кінець періоду в акті звіряння розрахунків від 02.12.2014 не може вважатись належним доказом наявності заборгованості відповідача перед позивачем на вказану суму саме у зв'язку з неналежним виконанням ним умов Договору № 837 від 03.07.2013, з огляду на відсутність в акті звіряння на а. с. 73 даних щодо нарахувань та проплат, проведених позивачем по Договору № 827 від 17.04.2013, в результаті чого не можна прослідкувати рух проведення господарських операцій в межах існуючих між сторонами господарських відносин.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Станом на час прийняття рішення, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем за тимчасове користування місцями для розміщення зовнішньої реклами на загальну суму 9323,92 грн.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач позов за предметом та підставами пред'явлення не оспорив, доказів сплати боргу у заявленій позивачем до стягненні сумі не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму в розмірі 9323,92 грн.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (10003, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Реклама" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Щорса, буд. 4, код ЄДРПОУ 32520027):

- 9323,92 грн основного боргу,

- 1707,31 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 18.02.15

Суддя Лозинська І.В.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу - рек.