Рішення

від 11.02.2015 по справі 910/27900/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015Справа №910/27900/14

За позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»

до 1) Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління №813»

2) Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд»

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфадорбуд»

про стягнення 49 984 112,01 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Ряба В.В. - довіреність б/н від 01.04.2014 року;

від відповідача-1: не з'явилися;

від відповідача-2: не з'явилися;

від відповідача-3: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління №813», Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфадорбуд» про стягнення 49 984 112,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Публічне акціонерне товариство «Будівельне управління №813» не виконало умови Кредитного договору №151413К7 від 11.10.2013 року, щодо повернення позивачу кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісії за управління кредитною лінією, сплати комісії за внесення змін до умов договору, а Публічне акціонерне товариство «Південьзахідшляхбуд» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфадорбуд» не виконав умови Договору поруки №151413Р3 від 11.10.2013 року та Договору поруки 151413Р2 від 11.10.2013 року.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов: 1) стягнувши з Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за Кредитним договором № 151413К7 від 11.10.2013 у розмірі 49 984 112,01 грн.; 2) стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфадорбуд» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за Кредитним договором № 151413К7 від 11.10.2013 у розмірі 49 984 112,01 грн.; 3) стягнувши з Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління №813» на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за Кредитним договором №151413К7 від 11.10.2013 у розмірі 49 984 112,01 грн. ; 4) судові витрати покласти на Відповідачів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.12.2014 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 28.01.2015 року.

27.01.2015 року через відділ діловодства суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

27.01.2015 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли документи по справі.

В судове засідання, призначене на 28.01.2015 року представник позивача з'явився.

Представники відповідача-1, 2, 3 в судове засідання 28.01.2015 року не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконали.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідача-1, 2, 3 у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 11.02.2015 року.

В судове засідання 11.02.2015 року представники відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2015 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 11.02.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (далі по тексту - позивач, AT «Укрексімбанк», Кредитор та/або Банк) та Публічним акціонерним товариством «Південьзахідшляхбуд» (далі по тексту -відповідач-2, ПАТ «Південьзахідшляхбуд» та/або Позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду № 151413N2 (далі по тексту - Генеральна угода).

Відповідно до умов п. 1.1 ст. 1 Генеральної угоди, зазначена угода регулює загальні засади співпраці між Банком та Позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності Позичальника. Метою Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності Позичальника, яке здійснюється відповідно до Генеральної угоди шляхом укладання Кредитних договорів (п. 1.2 ст. 1 Генеральної угоди).

Згідно зі ст. 2 Генеральної угоди, кредит - означає грошові кошти, які Банк надає на фінансування діяльності Позичальника на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності.

Відповідно до положень та умов Генеральної угоди Банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених в п. 4,5 ст. 4 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитного договору, укладеного в рамках зазначеної вище Генеральної угоди та який є додатком до Генеральної угоди. Згідно з умовами Генеральної угоди Позичальник взяв на себе обов'язок своєчасно та у повному обсязі погашати Банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі за Кредитним договором (п.п, 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Генеральної угоди).

11.10.2013 року в рамках Генеральної угоди між AT «Укрексімбанк» (позивач) та ПАТ «Південьзахідшляхбуд» (відповідач-2) укладено Кредитний договір № 151413К7, із змінами і доповненнями (далі по тексту - Кредитний договір, Кредитний договір № 151413К7 від 11.10.2013 року).

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, Банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах цього Договору (далі - Кредит або кредитна лінія), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.

На виконання умов Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 36 785 000,00 грн., із кінцевим терміном погашення Кредиту до 10.10.2014 року (пп. пп. 3.2.1 та 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору), зі сплатою процентів за користування Кредитом в порядку та в розмірі, встановлених пп. 3.2.4 п. 3.2 та п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. 3 та ст. 4 Кредитного договору.

Позичальник, відповідно до умов Кредитного договору, взяв на себе зобов'язання погасити повністю кредит у валюті Кредиту, в строки, зазначені у пп. 3.2.2 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору, здійснюючи чергові платежі з погашення згідно з Графіком збільшення та зменшення Ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень Позичальника (пп. 3.4.1 п. 3.4 ст. З Кредитного договору), сплачувати проценти за користування Кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 ст. З Кредитного договору, у валюті Кредиту (пп. 3.5.1 п. 3.5 ст. 3 Кредитного договору), а також інші платежі за Кредитним договором, у тому числі сплачувати комісію за управління кредитною лінією у строки та розмірах, встановлених пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. З Кредитного договору (пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 та п. 5.1 ст. 5 Кредитного договору).

Відповідно до положень п. 6.2 ст. 6 Кредитного договору, якщо сталася і триває Подія невиконання зобов'язань (п. 6.1 ст. 6 Кредитного договору), Банк повідомляє Позичальника, що непогашена частина Кредиту, нараховані проценти за користування Кредитом, комісії, а також інші платежі, нараховані згідно з цим Договором, підлягають достроковому поверненню. При цьому, Позичальник взяв на себе обов'язок сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 банківських днів з дати отримання повідомлення (пп. 3.6.2 п. 3.6 ст. 3 Кредитного договору).

11.10.2013 року між Позивачем, Відповідачем-2 та Публічним акціонерним товариством «Будівельне управління №813» (далі по тексту - ПАТ «БУ №813», Поручитель-1 та/або Відповідач-1) укладено Договір поруки № 151413РЗ (далі по тексту - Договір поруки-1).

11.10.2013 року між Позивачем, Відповідачем-2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфадорбуд» (далі по тексту - ТОВ «Альфадорбуд», Поручитель-2 та/або Відповідач-3) укладено Договір поруки № 151413Р2 від (далі по тексту - Договір поруки-2).

(Договір поруки-1 та Договір поруки-2 далі по тексту - Договори поруки; Поручитель-1 та Поручитель-2 далі по тексту - Поручитель, та/або Поручителі).

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Договорів поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за несвоєчасне та повне виконання позичальником (відповідачем-2) основного зобов'язання (Кредитний договір № 151413К7 від 11.10.2013 року). У випадку невиконання позичальником основного зобов'язання кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач-2 не виконав умови Кредитного договору, щодо повернення позивачу кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісії за управління кредитною лінією, сплати комісії за внесення змін до умов договору, а відповідач-1 та відповідач-3 не виконали умови Договорів поруки.

В зв'язку з вищевикладеним позивач просить суд сягнути з відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 заборгованості за Кредитним договором № 151413К7 від 11.10.2013 року в розмірі 49 984 112,01 грн. (з яких: 36 785 000,00 грн. - заборгованість за Кредитом (основним боргом); 5 954 191,81 грн. - проценти за користування Кредитом (основним боргом); 301 570,00 грн. - комісія за управління кредитною лінією; 6 000,00 грн. - комісія за внесення змін до умов договору; 3 286 126,67 грн. - пеня за несвоєчасне погашення Кредиту (основного боргу); 593 285,17 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за користування Кредитом (основним боргом); 21 127,27 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією; 693,83 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за внесення змін до умов договору; 380 951,51 грн. - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням Кредиту (основного боргу); 53 103,87 грн. - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування Кредитом (основним боргом); 2 739,55 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитною лінією; 107,51 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за внесення змін до умов договору; 2 599 214,83 грн. - заборгованість з урахуванням індексу інфляції).

У зв'язку з невиконанням Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, зокрема, щодо повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом, а також комісії, Банк надсилав на адресу Позичальника вимогу про дострокове погашення заборгованості (лист № 195-02/4432 від 14.07.2014 року, копія та докази його отримання містяться в матеріалах справи).

У зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, Банк направив на адресу Поручителя-1 наступні документи:

- вимогу про усунення порушення зобов'язань (лист № 195-02/3097 від 14.05.2014, копія та докази її отримання містяться в матеріалах справи);

- вимогу про усунення порушення зобов'язань (лист № 195-02/3308 від 26.05.2014, копія та докази її отримання містяться в матеріалах справи);

- вимогу про дострокове погашення заборгованості (лист № 195-02/4451 від 14.07.2014, копія та докази її отримання містяться в матеріалах справи);

- вимогу про погашення заборгованості (лист № 195-02/5009 від 07.08.2014, копія та докази її отримання містяться в матеріалах справи).

В свою чергу, у зв'язку з невиконанням Позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором, Банк направив на адресу Поручителя-2 наступні документи:

- вимогу про усунення порушення зобов'язань (лист № 195-02/3094 від 14.05.2014, копія та докази її направлення містяться в матеріалах справи);

- вимогу про усунення порушення зобов'язань (лист № 195-02/3309 від 26.05.2014, копія та докази її отримання містяться в матеріалах справи);

- вимогу про дострокове погашення заборгованості (лист № 195-02/4449 від 14.07.2014, копія та докази її направлення містяться в матеріалах справи);

- вимогу про погашення заборгованості (лист № 195-02/5011 від 07.08.2014, копія та докази її отримання містяться в матеріалах справи).

Однак, вищевказані листи та вимоги залишилися без відповіді, а заборгованість не сплаченою.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Суд дійшов до висновку, що позивачем належним чином повідомлено відповідача-1 та відповідача-3 про невиконання відповідачем-2 умов Кредитного договору №151413К7 від 11.10.2013 року, щодо повернення позивачу кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісії за управління кредитною лінією, сплати комісії за внесення змін до умов договору.

Судом встановлено, що Договір який укладено між позивачем та відповідачем-2 за своєю юридичною природою є кредитним договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 561 ЦК України гарантія діє протягом строку, на який вона видана.

Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред'являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. Кредитор може пред'явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Відповідно до ч. 1 ст. 566 ЦК України обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 568 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором припиняється у разі сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За приписами ч. 1 ст. 527 ЦК України Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам.

Згідно з ч. 1 ст. 618 ЦК України боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього Кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Відповідно до ч. 1 ст. 540 ЦК України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Згідно з ст. 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред'явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Позивач просить суд стягнути з відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 заборгованість, а саме: 36 785 000,00 грн. - заборгованості за Кредитом (основним боргом), 5 954 191,81 грн. - процентів за користування Кредитом (основним боргом); 301 570,00 грн. - комісії за управління кредитною лінією; 6 000,00 грн. - комісії за внесення змін до умов договору, не конкретизуючи розмір відповідальності кожного з відповідачів, відтак, з врахуванням вищевикладеного та керуючись приписами ст. 8 ЦК України та приписами вищевикладених статей, суд дійшов до висновку, що в даному спорі поручителі (відповідач-1 та відповідач-3) не несуть субсидіарної відповідальності, а отже, вони повинні нести солідарну відповідальність разом з боржником (відповідачем-2).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу-2 кредитні кошти в розмірі 36 785 000,00 грн. згідно умов Кредитного договору, а відповідач-2 в порушення умовами Кредитного договору щодо повернення позивачу кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісії за управління кредитною лінією, сплати комісії за внесення змін до умов договору, а відповідач-1 та відповідач-3 не виконали умови Договорів поруки щодо виконання зобов'язань за Кредитним договором.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач-1, відповідач-2, відповідач-3 в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростували, розміру позовних вимог не оспорили, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення: 36 785 000,00 грн. - заборгованості за Кредитом (основним боргом), 5 954 191,81 грн. - процентів за користування Кредитом (основним боргом); 301 570,00 грн. - комісії за управління кредитною лінією; 6 000,00 грн. - комісії за внесення змін до умов договору, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню і стягненню солідарно з відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 593 285,17 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування Кредитом (основним боргом); 21 127,27 грн. - пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією; 693,83 грн. - пені за несвоєчасну сплату комісії за внесення змін до умов договору, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 7.2. Кредитного договору, у разі невиконання зобов'язань за Кредитним договором Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів у розмірі, зазначеному у п. 3.2. Кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання взятих на себе зобов'язань в розмірі: 593 285,17 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування Кредитом (основним боргом); 21 127,27 грн. - пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією; 693,83 грн. - пені за несвоєчасну сплату комісії за внесення змін до умов договору, нараховані відповідно до законодавства, а тому підлягають задоволенню та стягуються солідарно з відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідачів на свою користь 380 951,51 грн. - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням Кредиту (основного боргу); 53 103,87 грн. - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування Кредитом (основним боргом); 2 739,55 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитною лінією; 107,51 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за внесення змін до умов договору; 2 599 214,83 грн. - заборгованість з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Згідно з п. 4.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачів 380 951,51 грн. - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням Кредиту (основного боргу); 53 103,87 грн. - 3 % річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування Кредитом (основним боргом); 2 739,55 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитною лінією; 107,51 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за внесення змін до умов договору; 2 599 214,83 грн. - заборгованість з урахуванням індексу інфляції, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню та стягуються солідно з відповідачів.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85, 121 ГПК України, суддя -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства «Будівельне управління №813» (02660, м. Київ, ВУЛИЦЯ МАГНІТОГОРСЬКА, будинок 1, офіс 302, код ЄДРПОУ 01383865), Публічного акціонерного товариства «Південьзахідшляхбуд» (21036, Вінницька обл., місто Вінниця, ВУЛИЦЯ 40-РІЧЧЯ ПЕРЕМОГИ, будинок 27, код ЄДРПОУ 03449841) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфадорбуд» (99029, м. Севастополь, ВУЛИЦЯ МИКОЛИ МУЗИКИ, будинок 78 А, код ЄДРПОУ 37267394) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, ВУЛИЦЯ ГОРЬКОГО, будинок 127, код ЄДРПОУ 00032112): 36 785 000 (тридцять шість мільйонів сімсот вісімдесят п'ять тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості за Кредитом (основним боргом); 5 954 191 (п'ять мільйонів дев'ятсот п'ятдесят чотири тисячі сто дев'яносто одну) грн. 81 коп. - процентів за користування Кредитом (основним боргом); 301 570 (триста одну тисячу п'ятсот сімдесят) грн. 00 коп. - комісії за управління кредитною лінією; 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. - комісії за внесення змін до умов договору; 3 286 126 (три мільйони двісті вісімдесят шість тисяч сто двадцять шість) грн. 67 коп. - пені за несвоєчасне погашення Кредиту (основного боргу); 593 285 (п'ятсот дев'яносто три тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн. 17 коп. - пені за несвоєчасну сплату процентів за користування Кредитом (основним боргом); 21 127 (двадцять одну тисячу сто двадцять сім) грн. 27 коп. - пені за несвоєчасну сплату комісії за управління кредитною лінією; 693 (шістсот дев'яносто три) грн. 83 коп. - пені за несвоєчасну сплату комісії за внесення змін до умов договору; 380 951 (триста вісімдесят тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну) грн. 51 коп. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням Кредиту (основного боргу); 53 103 (п'ятдесят три тисячі сто три) грн. 87 коп. - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів за користування Кредитом (основним боргом); 2 739 (дві тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн. 55 коп. - 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитною лінією; 107 (сто сім) грн. 51 коп. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за внесення змін до умов договору; 2 599 214 (два мільйони п'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч двісті чотирнадцять) грн. 83 коп. - заборгованість з урахуванням індексу інфляції, 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 16.02.2015 року.