Постанова

від 30.01.2015 по справі 814/3853/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

30 січня 2015 року Справа № 814/3853/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовом: Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (пров. Братів Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Вознесенський район, Миколаївська область, 56500)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкар» (вул. Леніна, 30, с. Бузьке, Вознесенський район, Миколаївська область, 56541)

про: стягнення податкового боргу в сумі 15 558,20 грн.,

в с т а н о в и в:

Позивач, Вознесенська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - Вознесенська ОДПІ), звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкар» (далі - відповідач, ТОВ «Будкар») податкового боргу в сумі 15 558,20 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач має податкову заборгованість з орендної плати за землю, що виникла в результаті несплати поточних нарахувань відповідно до поданої декларації.

Представник позивача надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (арк. спр. 4).

Відповідач у судове засідання не з'явився. Ухвала суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 12.01.2015 року, направлена за адресою відповідача, вказаною позивачем у позовній заяві, до суду без вручення адресату повернулась (арк. спр. 45 - 48).

Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідач зареєстрований, як юридична особа та взятий на облік як платник податків.

Судом встановлено, що ТОВ «Будкар» до Вознесенської ОДПІ було самостійно подано податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності):

- № 1300004538 від 15.11.2013 року на суму 947,97 грн. (арк. спр. 13 - 14),

- № 1300004540 від 15.11.2013 року на суму 947,97 грн. (арк. спр. 15 - 16);

- № 1300004542 від 15.11.2013 року на суму 947,97 грн. (арк. спр. 17 - 18);

- № 1400000770 від 12.02.2014 року на суму 790,00 грн. (арк. спр. 19 - 20);

- № 1400004576 від 02.09.2014 року на суму 2 619,46 грн. (арк. спр. 21 - 22);

- № 1400004578 від 02.09.2014 року на суму 2 619,46 грн. (арк. спр. 23 - 24);

- № 1400004580 від 02.09 2014 року на суму 2 619,46 грн. (арк. спр. 25 - 26);

- № 1400004582 від 02.09.2014 року на суму 3 274,33 грн. (арк. спр. 27 - 28).

Також, ТОВ «Будкар» самостійно нарахувало штрафні (фінансові) санкції відповідно до поданих податкових декларацій з плати за землю, а саме:

- № 1400004576 від 02.09.2014 року - до сплати 78,58 грн.;

- № 1400004578 від 02.09.2014 року - до сплати 78,58 грн.;

- № 1400004580 від 02.09.2014 року - до сплати 78,58 грн.;

- № 1400004582 від 02.09.2014 року - до сплати 45,84 грн.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим Кодексом України для подання податкової декларації.

Крім цього, спеціалістами Вознесенської ОДПІ 04.02.2013 проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності ТОВ «Будкар» з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, 2012 рік та 2013 рік, за результатами якої складено акт № 645/14-06-22-02/33460163 від 04.02.2013.2013 року (арк. спр. 38 - 39; далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено несвоєчасність подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), відповідальність за яку передбачено п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення: № 0000692202 від 23.12.2013 року про стягнення з ТОВ «Будкар» штрафу у розмірі 510,00 грн. (арк. спр. 29).

Відповідач суму заборгованості у визначений законом термін не сплатив, у визначеному законом порядку податкове повідомлення-рішення не оскаржив.

З урахуванням вищевказанного, станом на момент звернення позивача до суду, сума заборгованості відповідача становить 15 558,20 грн., що підтверджується довідкою про суму податкового боргу відповідача станом на 09.12.2014 року (арк. спр. 7), розрахунком суми податкового боргу відповідача (арк. спр. 8) та наданими позивачем доказами.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений Податковим Кодексом України, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.

Відповідно до п.п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України податкові органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань.

Згідно п.п. 20.1.18 ст. 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 128, 158-163 КАСУ, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будкар» (код ЄДРПОУ 33460163) податковий борг в сумі 15 558,20 грн. (п'ятнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят вісім гривень 20 копійок) з розрахункових рахунків боржника в банківських установах.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих