Постанова

від 17.02.2015 по справі 824/129/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р. м. Чернівці Справа № 824/129/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вілія" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулось до суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вілія" про стягнення заборгованості.

Посилаючись на наявність заборгованості за січень 2015 року щодо сплати Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з доставкою і виплатою пільгових пенсій, призначених на підставі пунктів "в" та "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам підприємства, управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області просить суд стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вілія" кошти в сумі 4014,38 грн.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився. Разом з цим подав заяву про розгляд справи у його відсутності в порядку письмового провадження.

Відповідач про дату, час та місце проведення розгляду справи також був належним чином повідомлений. Однак в судове засідання не з'явився. Заперечень проти позову чи заяв про визнання позову не подавав.

Враховуючи викладене та на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сільськогосподарське товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вілія" є юридичною особою, ідентифікаційний код якої 21417891, місце знаходження: вул.Головна, 1, с.Лукачани, Кельменецький район, Чернівецька область, 60153.

Згідно повідомлення №496/03 від 29 січня 2015 року відповідач є платником страхових внесків та з 21 лютого 2000 року узятий на облік в органі Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі.

З трудових книжок громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 вбачається, що останні працювали у відповідача.

З довідок, які видані сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вілія", вбачається, наступне:

- ОСОБА_1 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві у наступних періодах: з грудня 1976 року по 11 лютого 1999 року, з 11 лютого 1999 року по 09 грудня 2004 року, з 01 квітня 2005 року по 06 грудня 2005 року, з 28 квітня 2006 року по 27 листопада 2006 року, з 27 березня 2007 року по 01 грудня 2008 року, з 13 квітня 2009 року по 30 листопада 2009 року, з 30 квітня 2010 року по 04 січня 2011 року;

- ОСОБА_2 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або протягом календарного року в тваринництві у наступних періодах: з 01 січня 1977 року по 11 лютого 1999 року, з 11 лютого 1999 року по 09 серпня 2000 року;

- ОСОБА_3 працювала свинаркою на підприємстві та повністю виконувала установлені норми обслуговування тварин у наступних періодах: з січня 1984 року по лютий 1986 року, з жовтня 1987 року по грудень 1987 року, з травня 1988 року по грудень 1996 року, з 01 квітня 2000 року по 01 червня 2007 року;

- ОСОБА_4 працював трактористом-машиністом на підприємстві і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві у наступних періодах: з січня 1983 року по березень 1989 року, з березня 1992 року по лютий 1999 року, з 11 лютого 1999 року по 15 грудня 2003 року, з 27 квітня 2004 року по 11 листопада 2004 року, з 01 квітня 2005 року по 06 грудня 2005 року, з 30 травня 2006 року по 30 листопада 2006 року, з 04 травня 2007 року по 20 грудня 2007 року, з 11 квітня 2008 року по 11 листопада 2008 року, з 13 травня 2009 року по 30 листопада 2009 року, з 02 квітня 2010 року по 26 листопада 2010 року, з 05 квітня 2011 року по 07 листопада 2011 року, з 27 квітня 2012 року по 06 грудня 2012 року, з 23 квітня 2013 року по 02 грудня 2013 року.

Так, зазначені періоди зараховуються до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно з пунктами "в" та "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно протоколів "Про призначення пенсії" №514 від 04 березня 2011 року, №170 від 30 березня 2012 року, №2144 від 06 липня 2012 року, №542 від 08 серпня 2014 року вказаним особам було призначено пенсію за віком на пільгових умовах на підставі пунктів "в" та "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", умови призначення - "тракторист-машиніст в сільському господарстві" та "жінки-доярки, свинарки".

За січень 2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 органом Пенсійного фонду України було виплачено пенсію, з урахуванням фактичних витрат на її виплату та доставку, на загальну суму 4014,38 грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив витрати, пов'язані з доставкою і виплатою пільгових пенсій в сумі 4014,38 грн, управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулось до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення закону та робить відповідні висновки.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

На даний момент такий закон не прийнято, тому згідно із пунктом 2 розділу XV Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеними в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до пункту "в" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно пункту "д" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція № 21-1).

Згідно пункту 6.3 Інструкції №21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно пункту 6.7. Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Пунктом 6.8 Інструкції №21-1 передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Крім цього, слід зазначити, що відповідно до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26 червня 1997 року №400/97-ВР, який визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абзацу третього пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону встановлюються ставка збору у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, борг сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вілія" перед Пенсійним фондом України по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "в" та "д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", складає 4014,38 грн.

На адресу відповідача позивачем були направлені відповідні розрахунки на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які отримані підприємством, однак, зазначені в розрахунках суми відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим і утворилась заборгованість у розмірі 4014,38 грн.

Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано.

З огляду на викладене, суд вважає заявлені управлінням Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вілія" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Вілія" (60153, вул.Головна, 1, с.Лукачани, Кельменецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 21417891) на користь управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області (60100, вул.Довженка, 7, смт.Кельменці, Кельменецький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 21430638) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень 2015 року в сумі 4014 (чотири тисячі чотирнадцять) грн 38 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Лелюк