Рішення

від 17.02.2015 по справі 911/203/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" лютого 2015 р. Справа № 911/203/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Кордоба Ает Україна» , м. Київ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Едем» ЛТД , м. Боярка

про стягнення 13602,12 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Дарда С.С., уповноважена, довіреність від 26.06.2014р. б/н;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Кордоба Ает Україна», м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 21.01.2015р. до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Едем» ЛТД, м. Боярка Київської області, в якому просить суд стягнути з відповідача 13602,12 грн. заборгованості за поставлений за накладною від 29.05.2012р. № 1279 товар на виконання договору від 29.05.2012р. №96, в тому числі: 8500,00 грн. основного боргу; 660,35 грн. 3% річних, 1980,50 грн. інфляційних втрат, 634,27 грн. пені, та покласти на відповідача судовий збір.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.01.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/203/15 та призначено справу до розгляду.

В судове засідання з'явився представник позивача, який подав витребувані судом документи та докази, в тому числі подав для огляду оригінали всіх первинних документів, на яких ґрунтується позов.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив. Як вбачається із залученого до матеріалів справи витягу з офіційного сайту Українського ДППЗ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідач копію ухвали про порушення провадження у справі отримав 30.01.2015р. у поштовому відділенні Боярка-4, тобто був належним чином завчасно повідомлений судом про дату, час та місце проведення судового засідання ( пункт 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2012р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами, яких достатньо для розгляду спору.

Розглянувши позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кордоба Ает Україна», м. Київ (далі по тексту - ТОВ «Кордоба») до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Едем» ЛТД, м. Боярка Київської області (далі по тексту ТОВ «Едем»), всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини першої ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

29.05.2012р. між ТОВ «Едем» (покупець) та ТОВ «Кордоба» (продавець) було укладено Договір №96 (далі - Договір), згідно якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти товар по цінам і у кількості, що погоджені сторонами. Відповідно до умов Договору:

- вартість кожної партії товару вказана в накладних, які є невід'ємною частиною договору (пункт 2.1 Договору);

- оплата здійснюється не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки. Датою поставки вважається дата, зазначена в накладній (пункти 2.2, 4.1 Договору);

- в разі порушення строків оплати покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від невиплаченої суми за кожен прострочений день (пункт 5.1 Договору).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 9999,04 грн. грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями:

видаткової накладної від 29.05.2012р. № 1279 на суму 9999,04 грн., довіреності ТОВ «Едем» на отримання матеріальних цінностей від 29.05.2012р. №43, оригінали яких були надані позивачем для огляду в судовому засіданні.

Згідно до частини 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Пунктом 2.2 Договору сторони передбачили, що оплата здійснюється не пізніше 30 календарних днів з моменту поставки. За таких обставин, строк оплати отриманого за накладною від 29.05.2012р. № 1279 товару є таким, що настав.

Відповідач оплатив позивачу грошові кошти за поставлений товар в загальній сумі 1499,04 грн., а саме сплатив з призначенням платежу «оплата за електроінструмент згідно накладної № 1279 від 29.05.2012р.»:

09.07.2012р. платіжним дорученням № 509 суму 499.04 грн.;

27.08.2012р. платіжним дорученням № 632 суму 500,00 грн.;

06.01.2015р. платіжним дорученням № 2 суму 500,00 грн.;

Копії відповідних банківських виписок долучені до матеріалів справи, а оригінали надані позивачем для огляду в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Суд ухвалою від 26.01.2015р. витребовував у відповідача документи, що підтверджують сплату відповідачем грошових коштів за договором. Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не подав, доказів оплати коштів за отриманий від позивача товар в більшому розмірі, ніж доводить суду позивач, не представив, відповідно доводи позивача не спростував.

За таких обставин, сума основного боргу відповідача перед позивачем, строк оплати якої настав, складає 9999,04 грн. (поставка) - 1499,04 грн. (оплата) = 8500,00 грн., за таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню повністю в сумі 8500,00 грн.

У зв'язку із простроченням основного грошового зобов'язання позивач також просить суд стягнути з відповідача 634.27 грн. пені, розрахованої за прострочення оплати за період з 29.06.2012р. по 28.12.2012р. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Зазначене кореспондується з положеннями ст. 549 ЦК України, відповідно до яких неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, при цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов'язання мало бути виконано. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Відповідно до частини 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Оскільки інший період нарахування пені в Договорі сторонами не встановлено, нарахування пені має розпочатися наступного дня після спливу передбаченого договором терміну оплати (тобто з 29.06.2012р.) та припинитися або в день виконання грошового зобов'язання, або через шість місяців у відповідне число останнього місяця строку після кінцевого строку оплати (тобто 29.12.2012р.).

За таких обставин, виходячи з наступного розрахунку:

підставаСтрок оплатиФактично сплачено, грн. Основний борг, грн.Період простроченняПеня, грн. Накладна від 29.05.2012 №1279 28.06.12 9999,04 29.06.12 - 08.07.12 41.09 Платіжне доручення № 509 09.07.12 499,04 9500,00 09.07.12 - 26.08.12 191,30 Платіжне доручення № 632 27.08.12 500,00 9000,00 27.08.12 - 29.12.12 462,33 Платіжне доручення № 2 06.01.15 500,00 8500,00 всього 1499,04 8500,00 694,72 судом встановлено, що належна до стягнення з відповідача пеня становить 694,72 грн. Суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі 634,27 грн.

Крім того, у зв'язку із простроченням основного грошового зобов'язання позивач також просить суд стягнути з відповідача 660,35 грн. процентів річних, розрахованих за період з 29.06.2012р. по 21.01.2015р. та 1980,50 грн. інфляційних втрат з липня 2012р. по грудень 2014р. Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.

Положеннями частини 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» (з посиланням на постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011р. № 23/466 та на лист Верховного суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997р. № 62-97р) зазначено, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова Верховного суду України від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Оскільки 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, то обмеження нарахування процентів річних та інфляційних терміном 6 місяців відповідно до ст. 232 ГК України не застосовується. За таких обставин, виходячи з наступного розрахунку:

підставаСтрок оплатиФактично сплачено, грн. Основний борг, грн.Період прострочення 3% річних, грн. Інфляційні втрати, грн. Накладна від 29.05.2012 №1279 28.06.12 9999,04 29.06.12 - 08.07.12 8,22 0 Платіжне доручення №509 09.07.12 499,04 9500,00 09.07.12 - 26.08.12 38,26 - 47,44 Платіжне доручення №632 27.08.12 500,00 9000,00 27.08.12 - 05.01.15 637,64 2260,08 Платіжне доручення № 2 06.01.15 500,00 8500,00 06.01.15 - 21.01.15 11,18 263,50 всього 1499,04 8500,00 695,30 2476,14 судом встановлено, що з відповідача на користь позивача станом на 21.01.2015р. належить до стягнення три проценти річних в сумі 695,30 грн. та інфляційні втрати в сумі 2476,14 грн. Суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, відповідно вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю в заявлених сумах 660,35 грн. та 1980,50 грн. відповідно.

Жодна із сторін у справі заяв про застосування у справі позовної давності в порядку ст. 267 ЦК України не подавала.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню. Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Едем» ЛТД на користь позивача - товариства з обмеженою відповідальністю «Кордоба Ает Україна» заборгованості в розмірі 11775,12 грн., яка складається з 8500,00 грн. основного боргу, 634,27 грн. пені, 660,35 грн. процентів річних та 1980,50 грн. інфляційних втрат. Відповідно до статті 49 ГПК України, суд покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись частиною 1 ст. 11, ст. 16, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, частиною 1 ст. 530, частиною 1 ст. 546, ст. 549, частиною 2 ст. 614, частиною 2 ст. 625, ст. ст. 627, 712 Цивільного кодексу України, частиною 1 ст. 173, частиною 1 ст. 179, частиною 1 ст. 181, ст. 230, частинами 4, 6 ст. 231, частиною 6 ст. 232, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. ст. 22, 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Кордоба Ает Україна» задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-виробнича фірма «Едем» ЛТД (08154, Київська обл., Києво-Святошинський район м. Боярка, повул. Сумський, буд. 8, кв.1, ідентифікаційний код 23242668)

на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кордоба Ает Україна» (02154, м. Київ, проспект Возз'єднання, буд.21, ідентифікаційний код 37450887)

8500,00 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень нуль копійок) основного боргу,

634,27 грн. (шістсот тридцять чотири гривні двадцять сім копійок) пені;

660,35 грн. (шістсот шістдесят гривень тридцять п'ять копійок) процентів річних;

1980,50 грн. (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят гривень п'ятдесят копійок) інфляційних втрат;

1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано 19.02.2015р.