cpg1251
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" лютого 2015 р. Справа № 914/1140/14
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого-судді Михалюк О.В.
суддів Новосад Д.Ф.
Мельник Г.І.
розглянув апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області
на ухвалу господарського суду Львівської області від 24.12.2014р.
у справі № 914/1140/14
за заявою ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, м.Львів
до Приватного підприємства «Перфектбуд», м.Львів
про визнання банкрутом ,
з участю представників :
від скаржника - не з»явився
від боржника - не з»явився
арбітражний керуючий - не з»явився
Сторони належним чином були повідомлені про день та час слухання справи, однак повноважних представників в засідання не скерували.
Скаржник - ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області подав суду клопотання (вхідний номер 01-04/1065/15 від 16.02.2015р.), в якому просить розгляд апеляційної скарги відкласти у зв'язку із неможливістю забезпечити участь повноважного представника в судовому засіданні. Оцінюючи подане скаржником клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно з Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК). З огляду на викладене та зважаючи на те, що відкладення розгляду справи за обставин, визначених у ч. 1 ст. 77 ГПК України, є обов'язком лише за умови неможливості вирішення спору в даному судовому засіданні, колегія суддів в задоволенні клопотання скаржника відмовляє та вважає за можливе, враховуючи повідомлення всіх сторін про дане судове засідання, розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.12.2014р. у справі № 914/1140/14 (суддя Чорній Л.З.) про банкрутство приватного підприємства «Перфектбуд», м.Львів затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, Приватне підприємство «Перфектбуд» - ліквідовано, провадження у справі припинено та стягнуто з ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на користь арбітражного керуючого Ігнатіва О.Л. 7308,00 грн. грошової винагороди за виконання ним повноважень розпорядника майна.
Не погоджуючись з даною ухвалою в частині оплати праці арбітражного керуючого ініціюючий кредитор - ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області подав до Львівського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадану ухвалу в цій частині, посилаючись, зокрема, на те, що вона є незаконна, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, в порушення статті 43 ГПК України господарський суд не вжив заходів, спрямованих на всебічне, повне і об»єктивне встановлення всіх обставин справи, оскільки, як зазначає скаржник, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог відповідно до статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», господарський суд вправі застосувати такий принцип пропорційності до розподілу між кредиторами витрат, пов»язаних з проведенням процедури розпорядження майном та ліквідаційної процедкури, зокрема, витрат на оплату праці арбітражних керуючих.
Наводить скаржник і інші доводи, що є на його думку підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
В провадженні господарського суду Львівської області знаходилась справа № 914/1140/14 про банкрутство Приватного підприємства «Перфектбуд», м.Львів, порушена за заявою ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській областів порядку, встановленому статтею 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції Закону від 22.12.2011р.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 16.04.2014р., винесеною у підготовчому засіданні, порушено провадження у справі про банкрутство боржника Приватного підприємства «Перфектбуд», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Ігнатіва О.Л. та встановлено оплату його послуг в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна, здійснення сплати якої визначено за рахунок коштів кредитора.
Ухвалою господарського суду від 18.06.2014р. затверджено реєстр вимог кредиторів.
Постановою господарського суду від 16.07.2014р. боржника - Приватне підприємство «Перфектбуд» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ігнатіва О.Л.
Розпорядник майна боржника - арбітражний керуючий Ігнатів О.Л. у порядку ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.11) звернувся до господарського суду із клопотанням № 35 від 03.09.2014 р. про встановлення фінансування оплати послуг розпорядника майна за рахунок заявника - ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області в сумі 7308,00 грн. за період з 16.04.2014р. по 16.07.2014р..
Згідно із частиною 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року N 4212-VI) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Відповідно до змісту ч.9 ст. 16 Закону, в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела їх сплати.
У відповідності до ч.1 ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( в редакції Закону від 22.12.11) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.
Згідно з ч. 2 статті 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.
Ухвлаою господарського суду від 16.04.2014р. арбітражному керуючому Ігнатіву О.Л. встановлено оплату послуг (грошову винагороду) за виконання повноважень розпорядника майна у справі в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень розпорядника майна. Вказана ухвала набрала законної сили та заявником не оскаржувалась.
З огляду на викладені нормативно встановлені приписи, беручи до уваги неспроможність боржника Приватного підприємства «Перфектбуд» здійснювати фінансування оплати послуг розпорядника майна, а також враховуючи, що оплата праці арбітражного керуючого є гарантованою згідно з законом грошовою винагородою, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення клопотання розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Ігнатіва О.Л. про стягнення з ініціюючого кредитора 7308,00 грн. грошової винагороди за виконання ним повноважень розпорядника майна у справі про банкрутство Приватного підприємства «Перфектбуд»
Крім того, колегія суддів зазначає, що скаржник в апеляційній скарзі як на підстави скасування оскаржуваної ухвали посилається на норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», які втратили чинність в зв»язку з прийняттям 22.12.2011р. нової редакції Закону.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Скаржник не надав належних та допустимих доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених в ухвалі господарського суду Львівської області від 24.12.2014р. у даній справі.
З огляду на все викладене вище, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Львівської області від 24.12.2014 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для її скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст.33,34,43,91,99,101-106 ГПК України,-
Львівський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ДПІ у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Львівської області від 24.12.2014р. у справі № 914/1140/14 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
5. Матеріали справи повернути господарському суду Львівської області.
6. Повний текст постанови складено « 17» лютого 2015р.
Головуючий суддя Михалюк О.В.
суддя Мельник Г.І.
суддя Новосад Д.Ф.
Суд | Львівський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2015 |
Оприлюднено | 19.02.2015 |
Номер документу | 42764976 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Львівський апеляційний господарський суд
Михалюк О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні