Постанова

від 19.02.2015 по справі 808/477/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19 лютого 2015 року (10 год. 30 хв.) Справа № 808/477/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод столярних виробів Крона» про стягнення коштів з рахунків платника податків,

ВСТАНОВИВ:

26.01.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод столярних виробів Крона» (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути з рахунків відповідача у банках, які обслуговують даного платника податків, на користь державного бюджету кошти у сумі податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1679,80 грн.

Ухвалою суду від 29.01.2015 було відкрито скорочене провадження у справі.

Зазначена ухвала направлялася на адресу відповідача, проте була повернута до суду із позначкою відділення поштового зв'язку «організація відсутня».

Станом на 19.02.2015 до канцелярії суду не були подані заперечення проти позову.

За правилами ч. 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суддя, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Відповідач 17.04.2003 зареєстрований в якості юридичної особи, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Судом встановлено, що на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст. 75 ПК України було проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток відповідача за 9 місяців 2012 року, за наслідками якої складено Акт про результати камеральної перевірки податкової звітності від 30.10.2014 №1358/15-01/32474945. Зазначений Акт перевірки направлявся на адресу відповідача, проте повернувся до позивача без вручення.

Згідно Акту перевірки позивач дійшла висновку про порушення відповідачем вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України, відповідачем порушено термін сплати самостійно визначеного у декларації з податку на прибуток від 09.11.2012 №9070444516 грошового зобов'язання.

На підставі Акта перевірки позивачем було складене податкове повідомлення-рішення від 20.11.2014 №0009621501, яким було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємства у сумі 1479,80 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та від 20.11.2014 №0009661501, яким було збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємства у сумі 200,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Отже, відповідно до розрахунку заборгованості, довідки про заборгованість та облікової картки відповідача,заборгованість відповідача по податку на прибуток складає 1679,80 грн. = 1479,80 грн. + 200,00 грн. (штрафна санкція).

Вищезазначена сума грошових зобов'язань відповідачем не була сплачена.

04.11.2014 позивачем була сформована податкова вимога №1125-25, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 1020,00 грн. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача, проте була повернута позивачу без вручення.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми права, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена в його адресу податкова вимога від 04.11.2014 №1125-25, сума грошового зобов'язання визначена у розмірі 1020,00 грн. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача, проте була повернута позивачу без вручення

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, тому у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 04.11.2014 №1125-25 відкликаною. Відтак, податкова вимога позивача від 04.11.2014 №1125-25 є чинною.

Згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на прибуток позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.11.2014 №0009621501, №0009661501, якими відповідачу визначалася сума штрафу з податку на прибуток у розмірі 1479,80 грн., 200,00 грн. відповідно.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

За правилами частини 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У зв'язку з наведеним вище, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-162, 1832, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод столярних виробів Крона» про стягнення коштів з рахунків платника податків - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод столярних виробів Крона» (код ЄДРПОУ 32474945, зареєстрована: 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, 32) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків податковий борг з податку на прибуток у сумі 1679,80 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять гривень 80 коп.) на р/р 31117009700006, код платежу 11021000, отримувач - Державний бюджет у Ленінському районі, код отримувача 38025423, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили і є остаточною після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль