Рішення

від 11.02.2015 по справі 914/4420/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015 р. Справа № 914/4420/14

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Державного підприємства „Укрспецналадка", м. Київ до відповідача:Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів про:стягнення 2008,49 грн.

Суддя Артимович В.М.

Секретар судового засідання Струк Н.Р.

Представники сторін:

від позивача: Осипенко В.В. - представник;

від відповідача: Куцак В.Л. - представник.

Права і обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України, представникам сторін роз'яснено. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

Суть спору: на розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державного підприємства „Укрспецналадка", м. Київ, надалі - позивач, до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів, надалі - відповідач, про стягнення грошових коштів в сумі 2008,49 грн.

Ухвалою суду від 19.12.2014 р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 21.01.2015 р.

20.01.2015 р. через канцелярію на розгляд суду представник відповідача подав заяву з проханням долучити до матеріалів справи ряд документів.

В судовому засіданні 11.02.2015р. представники позивача та відповідача з'явилися, надали пояснення по суті справи, представник позивача просив задоволити позовні вимоги.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

01.10.2013 р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 415 на виконання робіт, відповідно до якого позивач виконує на власний ризик ремонтні та монтажні роботи по установці автоматики безпеки БЗК на котлі типу НIIСТУ-5 в газовій котельні 124-й ЦЗПіЗТ, м. Львів, згідно договірної ціни та у терміни згідно п. 4.1, п. 4.2 договору, та здає в обумовлені строки виконані роботи замовнику згідно ДБН Д.1.1-1-2000, а відповідач приймає виконані роботи шляхом підписання акту виконаних робіт та оплачує їх.

Згідно з п. 2.1 вказаного договору, ціна договору складає 2008,49 грн. з урахуванням ПДВ.

У п. 3.2 договору сторони узгодили, що датою завершення робіт вважається дата підписання акту прийому виконаних робіт, але не пізніше 31 грудня 2013 року.

Згідно з умовами п.п. 4.4, 4.5 договору № 415 на виконання робіт від 01.10.2013 р., відповідач проводить оплату за виконані роботи позивачу на основі актів виконаних робіт. Акт виконаних робіт надається позивачем уповноваженому представнику відповідача у 3-х примірниках відразу по завершенню робіт, але не пізніше 5 числа наступного звітним місяця. Уповноважений представник відповідача протягом трьох робочих днів перевіряє реальні обсяги виконаних робіт та їх якість, які фіксуються в акті.

Оплата виконаних робіт здійснюється в обсягах, підтверджених актами виконаних робіт, протягом 3-х банківських днів з моменту підписання актів сторонами договору (п. 4.6 договору).

На підтвердження виконання робіт, позивач надав двосторонній акт приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 2008,49 грн., підписаний уповноваженими представниками сторін 28.11.2013 р. та скріплений печатками підприємств.

За виконані роботи відповідач не розрахувався з позивачем.

Спір виник внаслідок того, що відповідач в порушенням вимог п. 4.6 договору не оплатив позивачу виконані роботи. Відтак, Державне підприємство "Укрспецналадка" звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2008,49 грн. основного боргу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору № 415 на виконання робіт від 28.11.2013 р., який за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові (ст. 853 ЦК України).

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 2008,49 грн., та не заперечується відповідачем.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Згідно з матеріалами справи, жодних зауважень зі сторони відповідача в акті не зазначено. Відтак, відповідач підписуючи акт приймання виконаних робіт від 28.11.2013 р. погодився з об'ємом та вартістю робіт виконаних позивачем.

Отже, відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, чим порушив вимоги ч. 2 ст. 193 ГК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в судовому засіданні позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 415 на виконання робіт від 01.10.2013 р. А заперечень щодо належного, якісного, своєчасного виконання робіт відповідач суду не надав.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати необхідно віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України в розмірі 1 827,00 грн.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 509, 525, 625, 627, 837, 853 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79016, м. Львів, вул.. Шевченка, 3а, ідентифікаційний код 07638027) на користь Державного підприємства "Укрспецналадка" (03113, м. Київ, провул. Артилерійський, 5-в, ідентифікаційний код 33348977) 2008,49 грн. основного боргу та 1827,00 грн. судового збору.

3.Наказ видати згідно ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.02.2015 р.

Суддя Артимович В.М.