Ухвала

від 18.02.2015 по справі 5013/779/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

У Х В А Л А

18 лютого 2015 року Справа № 5013/779/12

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Балика В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали скарги № 26 від 20.01.2015 на дії та бездіяльність державної виконавчої служби Державної установи Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України у справі № 5013/779/12 в частині скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 39146772 від 24.12.2014

за позовом Державної установи Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Авто"

про стягнення 79996 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом в якому просить стягнути з відповідача 79996 грн вартості переданих на зберігання мінеральних добрив. Рішенням від 06.09.2012 позов задоволено повністю, на виконання якого 27.09.2012 видано наказ.

21.01.2015 до господарського суду надійшла скарга № 26 від 20.01.2015 на дії та бездіяльність державної виконавчої служби Державної установи Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України, у якій викладені наступні вимоги: поновити строк судового оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 34651720 від 21.06.2013 та постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.12.2014 ВП № 39146772; визнати протиправною бездіяльність Ленінського відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС Кіровоградського МУЮ) в частині неналежного виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.09.2012 по справі №5013/779/12; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 34651720 від 21.06.2013 та постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 39146772 від 24.12.2014.

Ухвалою від 22.01.2015 суддею Баликом В.М. прийнято справу № 5013/779/12 до свого провадження, а іншою ухвалою від 22.01.2015 господарський суд призначив до розгляду об 11:00 04.02.2015 скаргу на дії та бездіяльність державної виконавчої служби Державної установи Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України у справі № 5013/779/12 в частині скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 39146772 від 24.12.2014, ухвалою від 04.02.2015 розгляд скарги відкладено до 14:30 18.02.2015.

02.02.2015 до господарського суду надійшла заява № 71 від 29.01.2015 Державної установи Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України, у якій стягувач зазначає про неможливість явки у судове засідання його представника та просить суд розглянути скаргу без його участі. Щодо витребуваних доказів, то стягувач у даній заяві зазначив, що докази неналежного виконання Ленінським ВДВС Кіровоградського МУЮ рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.09.2012 містяться у матеріалах виконавчих проваджень ВП № 34651720 та ВП № 39145772, які потрібно оглянути в судовому засіданні.

03.02.2015 до господарського суду надійшли заперечення від Ленінського ВДВС на скаргу стягувача. Зокрема державний виконавець зазначає, що Ленінським ВДВС Кіровоградського МУЮ здійснено всі необхідні заходи щодо виконання рішення суду, як-то направлено запити до реєструючих органів для виявлення коштів та майна боржника; накладено арешт на рахунки та майно боржника, оголошено заборону на його відчуження; здійснено розшук боржника - юридичної особи та іншого майна боржника. Проте в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, а тому державним виконавцем правомірно винесено постанову від 24.12.2014 про повернення виконавчого документа стягувачеві відповідно до пункту 5 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження". Вказані заперечення підтримані державним виконавцем Ленінського ВДВС у судовому засіданні 04.02.2015.

16.02.2015 до суду надійшли від скаржника пояснення, у яких зазначається, що постанова від 24.12.2014 про повернення виконавчого документа стягувачеві ухвалена на підставі пункту 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", який передбачає відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення. Тобто для ухвалення цієї постанови державний виконавець повинен був здійснити заходи щодо розшуку майна боржника. Проте всупереч вимог Закону України "Про виконавче провадження" такі заходи не здійснені у повному обсязі, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню.

У судовому засіданні 18.02.2015 представники сторін та Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ участі не брали.

Оскільки ухвалою від 22.01.2015 відмовлено у поновленні строку судового оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження № 34651720 від 21.06.2013, залишено без розгляду скаргу в частині визнання протиправною бездіяльності Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ в частині неналежного виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.09.2012 по справі № 5013/779/12 та в частині скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №34651720 від 21.06.2013, то господарський суд розглядає скаргу лише в частині оскарження дій державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП №39146772 від 24.12.2014. Отже питання, яке необхідно дослідити суду це з'ясувати чи дотримано державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження" щодо здійснення всіх необхідних дій, на підставі яких можливо було встановити, чи обґрунтовано винесена постанова від 24.12.2014.

Розглянувши матеріали справи та скарги, господарський суд встановив наступне.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України "Про виконавче провадження" та інші нормативно-правові акти.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Згідно з частиною 2 статті 2 цього Закону примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".

Так судом встановлено, що 05.08.2013 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Оскільки на виконанні у Ленінському ВДВС Кіровоградського МУЮ перебували виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Авто" (далі - ТОВ "Спарк-Авто"), то державним виконавцем винесено постанову від 05.08.2013 про приєднання виконавчого провадження у зведене виконавче провадження.

Стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає обов'язки і права державних виконавців. Так державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Так, зокрема, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

На виконання вказаної норми державний виконавець здійснював заходи щодо розшуку майна та грошових коштів боржника. Так на запит державного виконавця №2986859 від 26.11.2013 до Державної податкової служби України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах надано відповідь № 1002158635 від 27.11.2013, у якому міститься перелік рахунків ТОВ "Спарк-Авто". Державним виконавцем 11.08.2014 винесено постанову про арешт коштів боржника і направлено її копію банкам, у яких за відомостями Державної податкової служби України є рахунки боржника. Від банківських установ надійшли відповіді на постанову від 11.08.2014. Так ПАТ "КБ "Надра" повернув постанову без виконання, зазначивши, що боржник у банку не обслуговується; ПАТ "Західінкомбанк" повідомив, що постанова від 11.08.2014 прийнята, залишок коштів по рахунку боржника відсутній; ПАТ "Імексбанк" повідомив, що згідно постанов Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ ВП № 34651720 від 21.06.2013 та ВП № 35247798 від 21.06.2013 на рахунок боржника вже було накладено арешт, постанова ВП №39146772 від 11.08.2014 буде виконуватись по мірі надходження грошових коштів.

Отже, як свідчать зазначені відповіді банківських установ, на рахунках боржника відсутні кошти, на які можна звернути стягнення.

При виконанні наказу господарського суду орган ДВС має керуватись Інструкцією з організації примусового виконання рішень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5. Так відповідно до частини 2 пункту 3.12. вказаної Інструкції організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби, Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

На виконання зазначеного державний виконавець здійснював вищевказані дії, а також отримав інформаційну довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна в порядку доступу державних виконавців від 24.12.2014, відповідно до якої вбачається, що згідно іпотечного договору № 3141 від 10.08.2006 зареєстрована іпотека на будинок за адресою: м. Кіровоград, вул. Кошового Олега, буд. 9, майновим поручителем є громадянка Кулініч Тетяна Миколаївна. Отже з вказаної довідки боржник має лише зобов'язання щодо повернення кредиту, в іпотеці знаходиться майно іншої особи (громадянки Кулініч Т.М.).

Також державним виконавцем отримано витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на запит органу державної влади від 24.12.2014, відповідно до якого активи боржника згідно з актом опису від 20.12.2010 № 585 знаходяться у податковій заставі; все рухоме майно знаходиться в арешті та його заборонено відчужувати відповідно до постанови Ленінського ВДВС про арешт майна від 21.06.2013; все рухоме майно заборонено відчужувати відповідно до постанови Ленінського ВДВС про арешт майна боржника від 07.05.2014, термін дії 07.05.2019; рухоме майно Сівалка MISTRAL номер МВ 6000 2006 року випуску заборонено відчужувати відповідно до Договору застави № 420/1154-ЮО1/1 від 08.11.2006, ПАТ "Укрсоцбанк", строк виконання зобов'язання 09.08.2009, термін дії обтяження 21.10.2019.

На підставі викладеного господарський суд доходить висновку про належне здійснення державним виконавцем всіх заходів щодо розшуку майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, але таке відсутнє.

Постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24.12.2014, яка оскаржується стягувачем, винесена із посиланням на пункт 5 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", у якій державним виконавцем встановлено, що діями, вжитими державним виконавцем, неможливо з'ясувати місце місцезнаходження боржника - юридичної особи, згідно довідок реєструючих органів - у боржника відсутнє майно та кошти, на яке може бути звернено стягнення.

Зазначений пункт Закону передбачає, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи. А частина 2 даної статті передбачає, що про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

На виконання вказаної норми статті державний виконавець 04.11.2014 склав акт, відповідно до якого встановлено за виходом за адресою вул. Маланюка, 27, що ТОВ "Спарк-Авто" за зазначеною адресою відсутнє.

Як вказано вище, неможливість встановлення місцезнаходження боржника - юридичної особи є самостійною підставою для повернення виконавчого документа стягувачеві, а тому постанова від 24.12.2014 правомірно винесена на підставі пункту 5 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

У матеріалах справи міститься відповідь Автотранспортного підприємства "Кооптранс" Кіровоградської обласної спілки споживчих товариств, що є власником приміщення за адресою м. Кіровоград, вул. Є. Маланюка, 27, що є юридичною адресою боржника, на запит суду щодо місцезнаходження боржника за вказаною адресою. У відповіді зазначається, що жодних орендних відносинах із боржником у підприємства на даний час немає, і, як наслідок, боржник не знаходиться за адресою вул. Є.Маланюка, 27.

У своїх додаткових поясненнях стягувач посилається на те, що державний виконавець не здійснив заходи щодо визначення місця проживання посадових осіб боржника, вказані особи не викликались і не виносились постанови щодо їх приводу через органи внутрішніх справ, не було звернення щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду директора боржника за межі України, а до правоохоронних органів - не було звернення щодо вчинення директором кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України.

Вказані посилання стягувача є обґрунтуванням скарги в частині визнання протиправною бездіяльності Ленінського ВДВС Кіровоградського МУЮ в частині неналежного виконання рішення від 06.09.2012 у даній справі, але ухвалою від 22.01.2015 скарга в цій частині залишена без розгляду у зв'язку із пропущенням строку оскарження такої бездіяльності.

Також як визначено вище, стягувач вказує, що оскаржувана постанова виносилась на підставі пункту 2 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження". Але як свідчать матеріали, зокрема, сама постанова від 24.12.2014, остання винесена на підставі пункту 5 частини 1 статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", а не пункту 2, як зазначає стягувач.

Отже стягувачем у своїй скарзі не доведено, що державний виконавець неправомірно виніс постанову від 24.12.2014, якою повернув наказ від 27.09.2012 у справі № 5013/779/12.

Підсумовуючи зазначене, господарський суд встановив, що державний виконавець у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" повернув зазначений виконавчий документ, оскільки неможливо встановити місцезнаходження боржника - юридичної особи, а тому відсутні підстави для задоволення скарги стягувача в частині скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 39146772 від 24.12.2014.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги на дії та бездіяльність державної виконавчої служби Державної установи Інституту сільського господарства степової зони Національної академії аграрних наук України у справі № 5013/779/12 в частині скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві ВП № 39146772 від 24.12.2014.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п'яти днів з дня її винесення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копії ухвали направити стягувачу за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14; боржнику за адресою: 25015, м. Кіровоград, вул. Є.Маланюка, 27. Ленінському відділу державної виконавчої служби Кіровоградського міського управління юстиції за адресою: 25006, м. Кіровоград, вул. Преображенська, 47; Головному управлінню юстиції у Кіровоградській області за адресою: м. Кіровоград, вул. Дворцова, 6/7.

Суддя В.М. Балик