Рішення

від 23.12.2014 по справі 428/6539/14-ц

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 428/6539/14-ц

Провадження № 2/428/2097/2014

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2014 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

при секретарі Колядінцевій П.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Сєвєродонецького міського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 01.12.2011 року він працевлаштувався у Товариство з обмеженою відповідальністю «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» на посаду інженера. 01.09.2014 року він звільнився з цього підприємства, але на день звільнення відповідач не розрахувався з ним по належним виплатам, а саме виплатам компенсації за невикористану відпустку. На момент подання позовної заяви заборгованість відповідача TOB «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» перед позивачем з виплати компенсації за невикористану відпустку становить 2847,04 грн. Відповідно до довідки TOB «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» його середній заробіток за один день складав 84,27 грн. Позивач вважає, що кількість днів затримки складає 58 днів, тобто з 01.09.2014 року по 28.10.2014 року - за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Таким чином, відповідач повинен сплатити йому 84,27 грн. х 58 днів = 4887,66 грн. Своїми діями відповідач, порушивши його трудові права, спричинив йому моральну шкоду, яка виразилася в тому, що він був змушений переживати, постійно нервувати, його сім'я та він сам були позбавлені коштів для належного існування, що завдавало йому душевних страждань, порушило звичний уклад його життя, вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір спричиненої йому моральної шкоди він оцінює в сумі 2000,00 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтвердив доводи, викладені у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно з копією трудової книжки ОСОБА_1, 01.12.2011 року він був прийнятий на роботу до ТОВ «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» на посаду інженера автоматизованих систем керування виробництвом. 01.09.2014 року позивач звільнений з ТОВ «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Отже, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем - ТОВ «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» з 01.12.2011 року по 01.09.2014 року.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Так, в судовому засіданні встановлено, що час затримки належних звільненому працівникові сум, у відповідності до ст. 116 КЗпП України, починається з 01.09.2014 року.

Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з копією наказу про компенсацію відпустки № 07 від 01.09.2014 року за період з 01.12.2012-01.09.2014 р. виданого ТОВ «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС», середньоденний заробіток позивача складає 84 грн. 27 коп., а компенсація за невикористану відпустку за 42 дні складає 2 847 грн. 04 коп. Середня зарплата розраховується за календарними днями без урахування свят.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем ОСОБА_1 з виплати компенсації за невикористану відпустку в розмірі 2 847 грн. 04 коп.

Суд вважає необґрунтованими твердження позивача про те, що кількість днів затримки розрахунку з ним за період з 01.09.2014 року по 28.10.2014 року складає 58 днів, з огляду на таке.

Відповідно до п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, враховуючи обставини справи та вказаний вище нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, суд доходить висновку про те, що нарахування суми виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку з позивачем ОСОБА_1 повинно здійснюватися шляхом множення середньоденного заробітку позивача в розмірі 84,27 грн. на число робочих днів, кількість яких у період з 01.09.2014 року по 28.10.2014 року складає 41 (сорок один).

Отже, середній заробіток позивача за час затримки розрахунку з ним за період з 01.09.2014 року по 28.10.2014 року становить 3 455, 07 грн. (84,27 грн. х 41 день).

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 01.09.2014 року по 28.10.2014 року підлягають частковому задоволенню у сумі 3 455, 07 грн.

Стосовно позовних вимог про стягнення з ТОВ «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» на користь ОСОБА_1 суми в рахунок відшкодування моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи глибину душевних страждань, яких позивач зазнав внаслідок порушення свого трудового права на вчасний розрахунок при звільненні та які виразилися в тому, що позивач був змушений переживати, нервувати, докладати додаткових зусиль для організації свого життя та життя своєї сім'ї, ступінь вини ТОВ «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» у порушенні трудового права позивача, а також враховуючи те, що позивачем не було зазначено та обґрунтовано з чого він виходить, визначаючи суму завданої йому моральної шкоди в розмірі 2000,00 грн., суд доходить висновку про необхідність часткового задоволення позовної вимоги про стягнення моральної шкоди та стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 500,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати державного мита звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають з трудових правовідносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до підп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати. Тому судовий збір за подання до суду ОСОБА_1 позовної заяви майнового характеру із ціною позову 9 734,70 грн. складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 243 грн. 60 коп.

Приймаючи до уваги викладене та вимоги ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави пропорційно до задоволеної частини позовних вимог судовий збір у загальній сумі 170 грн. 52 коп.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині сплати середнього заробітку за один місяць.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 208, 209, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України ст. 43 Конституції України, ст.ст. 94, 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 23 ЦК України, абз. 3 п. 2, п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, Законом України «Про судовий збір», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» про стягнення компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 13384166) на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку у сумі 2 847 (дві тисячі вісімсот сорок сім) гривень 04 копійки.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 13384166) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 01.09.2014 року по 28.10.2014 року у сумі 3 455 (три тисячі чотириста п'ятдесят п'ять) гривень 07 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 13384166) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СП ПРОЕКТСИСТЕМСЕРВІС» на користь держави судовий збір у сумі 170 (сто сімдесят) гривень 52 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному суді Харківської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

СУДДЯ І.С. ПОСОХОВ