Рішення

від 17.02.2015 по справі 902/117/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 р. Справа № 902/117/15

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Тісецького С.С.,

при секретарі судового засідання Поцалюк Н.В. ,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом : заступника прокурора м. Вінниці (21020, м. Вінниця, пров. Цегельний, 8) в інтересах держави в особі - Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 25512617, 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59)

до : товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" (код ЄДРПОУ 20090714, 21022, м. Вінниця, вул. Київська, 136 А)

про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку у комунальну власність

представники сторін :

прокурор : Формуга І.Ю. - за службовим посвідченням

від позивача : Люльчак Л.П. - за довіреністю

від відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Заступник прокурора м. Вінниці в інтересах держави в особі - Вінницької міської ради 02.02.2015 року звернувся в господарський суд Вінницької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання повернути земельну ділянку у комунальну власність.

Ухвалою суду від 03.02.2015 року порушено провадження за вказаним позовом у справі № 902/117/15 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 17.02.2015 року.

На визначену дату в судове засідання з'явився прокурор та представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.

При цьому, ухвала суду від 03.02.2015 року надіслана на юридичну адресу відповідача згідно витягу з ЄДРПОУ, а саме : 21022, м. Вінниця, вул. Київська, 136 А, повернулася до суду із поштовою відміткою "за зазначеною адресою вибули".

Згідно абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до ст. 75 ГПК України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Прокурор та представник позивача, в ході розгляду справи по суті, вимоги викладені у позовній заяві підтримали в повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оглянувши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував наступне.

Пунктом "в" додатку № 1 до рішення Вінницької міської ради від 11.11.2008 року № 2148, визначено укласти договори оренди на земельні ділянки, що перебувають в користуванні ТОВ "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" з урахуванням зміни функціонального використання та розширення території, терміном на 3 роки, зокрема, площею 0,2743 га для потреб залізничного транспорту.

За змістом підпункту "в" п. 7.2.6 додатку № 6 до рішення Вінницької міської ради від 24.12.2008 року № 2207, вирішено укласти договори оренди на земельні ділянки, що перебувають в користуванні ТОВ "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" з урахуванням зміни функціонального використання та розширення території, терміном на 10 років.

29.01.2009 року між Вінницькою міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.04.2009 року за № 040900200026.

Даним договором визначено слідуючі умови : орендодавець Вінницька міська рада на підставі рішень від 11.11.2008 р. № 2148 та 24.12.2008 р. за № 2207 надає, а орендар, набуває право на оренду земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Київська, 136а (п. 1).

Земельна ділянка виділена в натурі (на місцевості) у встановленому законом порядку (п. 2).

В оренду надається земельна ділянка площею 0,2743 га для потреб залізничного транспорту у якісному стані без техногенної забрудненості (п. 3). На земельній ділянці об'єктів нерухомого майна немає в наявності (п. 4).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,2743 га - 805 635,3 грн. (для потреб залізничного транспорту) (п. 5).

Права третіх осіб на земельну ділянку - іпотеки немає (п. 6).

Земельна ділянка передається в оренду по акту прийому-передачі, який оформляється і строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності договору (п. 7).

Мета використання земельної ділянки : земельна ділянка передається в оренду з метою сільськогосподарського використання, для потреб залізничного транспорту (п. 8).

Договір укладається терміном на 10 (десять) років з моменту прийняття рішення Вінницькою міською радою. Договір набуває чинності з дня його державної реєстрації та діє протягом встановленого терміну. (п. 9).

По закінченні терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін за два місяці до його закінчення (п. 9.1).

Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після вибуття чинності цим договором законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором (п. 9.2).

Орендна плата вноситься орендарем у вигляді та у розмірах: грошової оплати у гривнях (п. 10). Плата за оренду землі обчислюється у наступному порядку: в розмірі 3% від грошової оцінки 805 635,3грн. = 24 169,06 грн. (для потреб залізничного транспорту) в рік (п. 10.1).

Періодичність внесення орендної плати в строки: щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового місяця) (п. 10.2). Розрахунки закінчуються не пізніше 11.11.2018 р. (п. 10.3). У розмірі орендної плати податок на землю входить (п. 10.4).

Орендна плата справляється також і у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку за умовами договору (п. 10.5).

Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки (п. 17). Інші умови передачі земельної ділянки в оренду відсутні (п. 18). Передача земельної ділянки орендарю здійснюється не пізніше семи днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 19).

Обов"язки орендаря : своєчасно вносити орендну плату (підпункт 4 п. 30 ).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Зміст ст.ст. 12, 90, 91, 95, 96 Земельного кодексу України ст.ст. 16, 18 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 34-36 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сторонам роз'яснено. Сторони погоджуються з тим, що зобов'язуються виконувати їх. Цей договір укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться в орендодавця, другий - в орендаря, третій - в органі, який провів його державну реєстрацію у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України". Невід'ємними частинами договору є: кадастровий план земельної ділянки; розрахунок орендної плати земельної ділянки; акт приймання-передачі об'єкта оренди (п. 39).

В подальшому, 01.04.2009 року між позивачем та відповідачем підписано і скріплено печатками акт приймання-передачі земельної ділянки за договором оренди № 040900200026 від 01.04.2009 року щодо передачі товариству з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" в оренду земельної ділянки площею 0,2743 га, розташованої в м. Вінниці, вул. Київська, 136а.

Відповідно до довідки Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, сума заборгованості по орендній платі за використання земельної ділянки площею 0,2743 га товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" на підставі договору оренди земельної ділянки від 29.01.2009 року станом на 06.01.2015 року становить 76 785,09 грн.. Також у даній довідці вказано, що датою виникнення боргу є 26.04.2010 року (а. с. 24).

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Вінницької області від 14.11.2012 року у справі № 10/90-10 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" про визнання банкрутом, визнати боржника - товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

В силу п. 1 ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем на підставі письмового договору виникли правовідносини щодо оренди земельної ділянки.

Згідно ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Тотожні приписи наведені у ст. 792 ЦК України, яка передбачає, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

В силу ч. 2 ст. 4-3 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч.1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. ст. 34, 43 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

В силу п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26 грудня 2011 року, будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи. Суд обґрунтовує своє рішення лише тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, 29.01.2009 року між Вінницькою міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" 01.04.2009 року за № 040900200026, згідно якого позивачем передано відповідачу в оренду земельну ділянку площею 0,2743 га, яка розташована в м. Вінниці, вул. Київська, 136а, що підтверджується обопільно підписаним сторонами актом прийому-передачі земельної ділянки від 01.04.2009 року.

У позовній заяві, заступник прокурора м. Вінниці просить суд, розірвати вказаний вище договір оренди земельної ділянки та зобов'язати відповідача повернути зазначену земельну ділянку позивачу за актом прийому-передачі, в зв'язку з порушенням товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" умов договору щодо сплати орендної плати за землю.

За змістом п. 2.23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17 травня 2011 року № 6, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

Судом з'ясовано, що у відповідача станом на 06.01.2015 року наявна заборгованість в сумі 76 785,09 грн., яка виникла 26.04.2010 року, внаслідок використання товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" земельної ділянки площею 0,2743 га згідно договору оренди земельної ділянки від 29.01.2009 року, що підтверджується довідкою Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таке ж положення містить і ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України вказує, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктами 20, 35 договору оренди земельної ділянки від 29.01.2009 року, сторони погодили, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов'язків (обмежень, обтяжень) передбачених договором, та внаслідок випадково знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 35).

Згідно ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В силу п.1 ч. 1 ст. 783 ЦК України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі.

За змістом ч.3, ч.4 ст. 291 ГК України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Згідно ч.1, ч. 5 ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пункт "д" ч.1 ст. 141 ЗК України, зазначає, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі", орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Приписами ч. 2, ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі", визначено, що договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Частина 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі", вказує, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідачем доказів щодо повного проведення розрахунків з позивачем суду не надано.

Зважаючи на наведені приписи законодавства, умови вказаного договору оренди земельної ділянки та встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтованість та правомірність заявлених вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами наявними у матеріалах справи.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21 лютого 2013 року, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

В силу п. 4.6 вказаної вище постанови, приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

З огляду на викладене, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в доход державного бюджету України у сумі 2 436,00 грн. згідно задоволених позовних вимог та ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 4-2 - 4-4, 32 - 34, 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 29.01.2009 року укладений між Вінницькою міською радою (код ЄДРПОУ 25512617, 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59) та товариством з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" (код ЄДРПОУ 20090714, 21022, м. Вінниця, вул. Київська, 136А) про передачу в оренду земельної ділянки площею 0,2743 га для потреб залізничного транспорту, що розташована за адресою: вул. Київська, 136А у м. Вінниці та зареєстрований у Вінницькій регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України" про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.04.2009 року № 040900200026.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" (код ЄДРПОУ 20090714, 21022, м. Вінниця, вул. Київська, 136А) повернути Вінницькій міській раді (код ЄДРПОУ: 25512617, 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 59) земельну ділянку площею 0,2743 га, що розташована за адресою: вул. Київська, 136А у м. Вінниці за актом прийому - передачі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Комплектінвест" (код ЄДРПОУ 20090714, 21022, м. Вінниця, вул. Київська, 136А) в доход державного бюджету України 2 436,00 грн. судового збору.

5. Видати накази після набрання рішення законної сили.

6. Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повне рішення складено 19 лютого 2015 р.

Суддя Тісецький С.С.

віддрук. 2 прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (21022, м. Вінниця, вул. Київська, 136 А)