Рішення

від 17.02.2015 по справі 904/9784/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.15р. Справа № 904/9784/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "ІнтерКредитБанк", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Петроліум", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за кредитним договором

Суддя Петрова В.І.

Представники:

від позивача: Погорєлова Н.Ю., дов. №181 від 19.01.15р.

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ІнтерКредитБанк" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Петроліум" про стягнення заборгованості за кредитним договором №09-0078/В від 09.09.2014р. у розмірі 11 652 148,08грн.

Позовні вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору №09-0078/В від 09.09.2014р., укладеного між сторонами, в частині своєчасного повернення грошових коштів та сплати процентів.

21.01.2015р. позивач подав до суду уточнення до позовної заяви, в яких просив суд стягнути з відповідача заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 11 200 000,00грн., заборгованість за відсотками у розмірі 396 756,16грн., заборгованість за пенею за прострочення сплати кредиту у розмірі 51 550,68грн., заборгованість за пенею за простроченими відсотками у розмірі 3 841,24грн.

24.12.2014р. позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на рухоме та нерухоме майно, що є власністю відповідача, а також на кошти відповідача, які обліковуються на інших рахунках у банківських або інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру суми позовних вимог в розмірі 11 652 148,08грн.

Відповідач явку представника в судові засідання не забезпечив, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення "Укрпошта" №4994522168580 (а.с.67), з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

10.02.2015 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2014р. між Публічним акціонерним товариством "ІнтерКредитБанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сан-Петроліум" (позичальник) був укладений кредитний договір №09-0078/В.

Згідно п.1.1. кредитного договору банк зобов"язався надати позичальнику кредит у формі відкличної відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 20 000 000,00грн. (далі - кредит), а позичальник зобов"язався повернути кошти, одержані в межах кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та у строки, передбачені договором. Банк надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, цільового використання, строковості, відкличності, повернення та плати за користування.

За п.1.3. кредитного договору кінцевий строк повернення повної суми кредиту 08.09.2015р.

Пунктом 2.1. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов"язаний сплатити банку проценти за користування кредитом із розрахунку 18,0% річних.

Кредитні кошти призначені на/для поповнення обігових коштів (п.4.1. кредитного договору).

Відповідно до п.4.2. кредитного договору датою надання кредиту вважається день перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника. Позичальник вважається таким, що отримав кредит, після зарахування банком кредитних коштів на поточний рахунок позичальника.

Згідно п.4.3. кредитного договору датою погашення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки банку: кредиту у розмірі фактичної заборгованості; нарахованих процентів, комісії, пені, штрафів, визначених договором, якщо інше не випливає з умов договору.

Відповідно до ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов"язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 20 000 000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером №9972 від 09.09.2014р. (а.с.107).

Даний кредит був погашений відповідачем 19.09.2014р. (а.с.108), кредитний договір залишився чинним.

У подальшому, згідно договору про внесення змін та доповнень №1 від 01.10.2014р. до кредитного договору сторонами було встановлено іншу суму кредитування - 11 200 000,00грн. під 21% річних, з кінцевим терміном повернення кредиту - 08.09.2015р.

Позивач надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 11 200 000,00грн., що підтверджується меморіальним ордером №2203 від 01.10.2014р. (а.с.20).

У відповідності до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

За п.4.4. кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно в останній банківський день місяць, починаючи з дати надання кредиту до повного погашення, на суму непогашеної заборгованості за кредитом.

Відповідно до п.4.5. кредитного договору, з урахуванням додаткової угоди №2 від 03.10.2014р., сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно з 01 по 10 число місяця включно, наступного за місяцем, за який було здійснене нарахування, та остаточно при повному погашенні кредиту.

Згідно п.4.7. кредитного договору при порушенні позичальником строку погашення кредиту нарахування процентів здійснюється з розрахунку діючої процентної ставки, збільшеної на 2 процентних пункти, на суму простроченої заборгованості з першого дня порушення строку погашення кредиту по день, що передує дню усунення вказаного порушення.

Відповідно до п.7.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів на умовах, передбачених цим договором. Самостійно, в порядку передбаченому п.4.5. кредитного договору, сплачувати проценти за кредит.

Всупереч вимогам кредитного договору відповідач не виконав свої зобов"язання щодо сплати процентів за користування кредитом за жовтень 2014р., у зв"язку з чим проценти вважаються простроченими з 11.11.2014р.

Згідно п.4.6. кредитного договору у разі прострочення позичальником строку сплати процентів відповідно до умов договору протягом 10 календарних днів, у перший робочий день після спливу вказаного 10-денного строку прострочення банк має право вважати строк повернення кредиту таким, що настав та вимагати від позичальника в цей день погасити кредит у повному обсязі, сплатити проценти, пеню, штрафи, розраховані на цей день (за фактичний час користування кредитом).

Враховуючи умови договору, відповідач повинен був повернути кредит 21.11.2014р., однак, як вбачається із матеріалів справи, цього не зробив, у зв"язку з чим кредит у розмірі 11 200 000,00грн. є простроченим з 24.11.2014р.

Згідно наданого позивачем розрахунку відсотки за період з 01.10.2014р. по 30.11.2014р. (21% річних та з 25.11.2014р. 23% річних згідно п.4.7. кредитного договору) складають 396 756,16грн. та підлягають до стягнення.

20.11.2014р. позивач надіслав відповідачу вимогу за №23/2166 від 17.11.2014р. про погашення заборгованості та попередження про те, що в разі, якщо заборгованість не буде погашена в зазначені строки, позивач буде вважати строк повернення кредиту таким, що настав (а.с.58-59). Однак дана вимога залишена відповідачем без задоволення та без відповіді, оскільки не була отримана ним, про що свідчать повернуті конверти за закінченням терміну зберігання (а.с.112-116).

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до приписів статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання.

За ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Одним із видів неустойки є пеня, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

За ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.10.2. кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, сплати процентів за кредит позичальник зобов'язується сплатити на користь та на вимогу банку пеню від суми невиконаного зобов'язання щодо платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату погашення заборгованості за строк прострочення виконання зобов"язання на суму невиконаного зобов"язання. День усунення порушення не включається у строк, за який нараховується пеня.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за пенею за прострочення сплати кредиту за період з 25.11.2014р. по 30.11.2014р. складає 51 550,68грн. та підлягає до стягнення, а заборгованість за пенею за простроченими відсотками за період з 11.11.2014р. по 30.11.2014р. складає 3 841,24грн. та підлягає до стягнення.

Заява позивача про забезпечення позову від 24.12.2014р. не підлягає задоволенню, оскільки суд не знаходить підстав, передбачених ст.66 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач докази сплати заборгованості до суду не надав, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Петроліум" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 15, ЄДРПОУ 38599176) на користь Публічного акціонерного товариства "ІнтерКредитБанк" (49055, м. Дніпропетровськ, вул. Титова, 36, ЄДРПОУ 37731532) заборгованість за простроченим кредитом у розмірі 11 200 000,00грн. (одинадцять мільйонів двісті тисяч), заборгованість за відсотками у розмірі 396 756,16грн. (триста дев"яносто шість тисяч сімсот п"ятдесят шість грн. 16коп.), заборгованість за пенею за прострочення сплати кредиту у розмірі 51 550,68грн. (п"ятдесят одна тисяча п"ятсот п"ятдесят грн. 68коп.), заборгованість за пенею за простроченими відсотками у розмірі 3 841,24грн. (три тисячі вісімсот сорок одна грн. 24коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сан-Петроліум" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 15, ЄДРПОУ 38599176) в дохід Державного бюджету України в особі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 у Відділенні банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код бюджетної класифікації доходів 22030001) 73 080,00грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити Публічному акціонерному товариству "ІнтерКредитБанк" у задоволенні заяви про забезпечення позову від 24.12.2014р.

Повне рішення складено 16.02.2015р.

Суддя В.І. Петрова