Рішення

від 17.02.2015 по справі 915/74/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2015 року Справа № 915/74/15

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,

за участю представника позивача - Бережка С.І. дов. № 14-96 від 18.04.2014 року

за участю представника відповідача - Резніченко Г.Г. - директор,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", 01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний - ЖЕК", 54015, м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17

про: стягнення заборгованості у розмірі 111 064,91 грн.

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячний - ЖЕК» заборгованості в розмірі 111 064,91 грн. з якої: - 82 844,85 грн. - основний борг, 5 929,75 грн. - пені, 17 950,65 грн. - інфляційні, 4 339,66 грн. - 3% річних.

Відповідач 06.02.2015 року до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав письмові пояснення по справі в яких зазначає, що оплата за поставлений природний газ відповідачем не проводилась, оскільки товариство знаходиться у важкому матеріальному становищі, в підтвердження посилається на аудиторський звіт станом на 30.11.2013 року (а.с. 51 - 62). Відповідач вказує, що фінансовий обіг ТОВ «Сонячний - ЖЕК» надходить лише за обслуговування з 19 шт. не проданих квартир та 11 місць паркінгу, які йдуть на виплату заробітної плати, оплату податків, банківських послуг, адміністративних витрат. Зазначає, що квартирну плату з власників квартир товариство не отримує, так як всі фізичні особи власники квартир є членами ОСББ «Сонячний - 2010», в якому вони і проводять розрахунки, будь - яких договірних відносин з іншими організаціями відповідач не має в тому числі з ОСББ «Сонячний - 2010», тому виконати рішення суду по виплаті заборгованості одноразово можливості не має, при арешті рахунків товариства всі договірні відносини по обслуговуванню не проданих квартир будуть розірвано та передані до іншої організації, а підприємство вимушене буде розпочати процедуру ліквідації по причини банкрутства, у зв'язку з цим відповідач просить суд надати відстрочку по виплаті заборгованості до 31.12.2016 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:

28.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сонячний - ЖЕК" було укладено договір купівлі - продажу природного газу № 13/2528-ТЕ-22 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2013 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «Національна компанія «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711210000, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ, на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору). Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями та національними творчими спілками і їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо - комерційної діяльності).

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

У відповідності до п. 6.3 Договору, в платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим Договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

У п. 11.1 сторони передбачили, що договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Приписами ст. 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Так, на виконання вимог Договору позивач протягом січня - квітня 2013 року поставив відповідачеві природний газ на загальну суму 82 844,85 грн., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу:

- Акт приймання - передачі природного газу за січень 2013 року на суму

30 534,47 грн. (а.с. 16);

- Акт приймання - передачі природного газу за лютий 2013 року на суму

25 674,72 грн. (а.с. 17);

- Акт приймання - передачі природного газу за березень 2013 року на суму

23 801,25 грн. (а.с. 18);

- Акт приймання - передачі природного газу за квітень 2013 року на суму

2 834,41 грн. (а.с. 19);

Вказаний товар був отриманий відповідачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи на вказаних актах та засвідчено печаткою підприємства.

Відповідно до умов договору, відповідач за отриманий природний газ у січні 2013 р. повинен був здійснити остаточну оплату до 14.02.2013, у лютому 2013 року газу - до 14.03.2013 , у березні 2013 року - до 14.04.2013 , у квітні 2013 року - до 14.05.2013.

Позивач в позовній заяві зазначає, що відповідач вимоги Договору в повному обсязі не виконав, оплату за поставлений природний газ в строк встановлений у Договорі не здійснив, що і зумовило позивача звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості.

У відповідності до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України обумовлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Так, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 82 844,85 грн. за поставлений природний газ у період з січня 2013 року по квітень 2013 року (включно) є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та Договору та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.2 Договору визначено, що у разі невиконання покупцем умов п.6.1 цього Договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до п. 9.3 Договору, строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим Договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 (п'ять) років.

За неналежне виконання вимог Договору в частині своєчасної оплати вартості отриманого газу позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 5 929,75 грн. нараховану по:

- зобов'язанню січня 2013 року - пеня нарахована за період з 14.02.2013 року по 13.08.2013 року в розмірі 2 216,05 грн.;

- зобов'язанню лютого 2013 року - пеня нарахована за період з 14.03.2013 року по 13.09.2013 року в розмірі 1 851,39 грн.;

- зобов'язанню березня 2013 року - пеня нарахована за період з 14.04.2013 року по 13.10.2013 року в розмірі 1 667,39 грн.;

- зобов'язанню квітня 2013 року - пеня нарахована за період з 14.05.2013 року по 13.11.2013 року в розмірі 194,91 грн.

Розрахунок пені в розмірі 5 929,75 грн. перевірений судом за допомогою програми «Законодавство», розмір якої є обґрунтованим та підлягає задоволенню відповідно до вимог Договору та Закону.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с. 22 - 24) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 4 339,66 грн. нарахованих по:

- зобов'язанню січня 2013 року - 3% річних нараховані за період з 14.02.2013 року по 11.12.2014 року в розмірі 1 671,45 грн.;

- зобов'язанню лютого 2013 року - 3% річних нараховані за період з 14.03.2013 року по 11.12.2014 року в розмірі 1 346,34 грн.;

- зобов'язанню березня 2013 року - 3% річних нараховані за період з 14.04.2013 року по 11.12.2014 року в розмірі 1 187,45 грн.;

- зобов'язанню квітня 2013 року - 3% річних нараховані за період з 14.05.2013 року по 11.11.2014 року в розмірі 134,42 грн.

Розрахунок 3% річних в розмірі 4 339,66 грн. перевірений судом за допомогою програми «Законодавство», розмір яких є обґрунтованим та підлягає задоволенню відповідно до вимог Закону.

Згідно наданого до позовної заяви розрахунку (а.с. 22- 24) позивач просить суд стягнути інфляційні в загальному розмірі 17 950,65 грн. за період:

- з лютого 2013 року по листопад 2014 року, які нараховані за

зобов'язаннями січня 2013 року в розмірі 6 592,68 грн.;

- з березня 2013 року по листопад 2014 року, які нараховані за

зобов'язаннями лютого 2013 року в розмірі 5 574,66 грн.

- з квітня 2013 року по листопад 2014 року, які нараховані за

зобов'язаннями березня 2013 року в розмірі 5 167,88 грн.

- з травня 2013 року по листопад 2014 року, які нараховані за

зобов'язаннями квітня 2013 року в розмірі 615,43 грн.,

Дослідивши розрахунок інфляційних в розмірі 17 950,65 грн. суд приходить до висновку, що вказані вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню відповідно до вимог Закону.

У наданих до суду поясненнях відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі та просить суд надати відстрочку виконання рішення суду до 31.12.2016 року

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з такого:

У відповідності до вимог п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України, - господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно положень п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» № 9 від 17.10.2012 року, - підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Якщо про відстрочку чи розстрочку виконання зазначено в рішенні суду, прийнятому по суті спору, то наказ видається судом на загальних підставах, після набрання таким рішенням законної сили (незалежно від того, коли настає строк сплати за цим наказом), із зазначенням у ньому про відстрочку чи розстрочку виконання (абз. 4 п. 7.8 вказаної постанови).

Позивач в судовому засіданні 17.02.2015 року проти відстрочення виконання рішення суду заперечує.

Господарський суд дослідивши усі обставини та надавши оцінку наданим відповідачем документам установив наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення: - загроза банкрутства; - наявність значної заборгованості фізичних осіб перед відповідачем. Врахувавши матеріальні інтереси як позивача так і відповідача, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, винятковість обставин справи, враховуючи, що підприємство знаходиться в скрутному матеріальному становищі, та що відповідач не уникає виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, суд приходить до висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду по даній справі до 31 липня 2015 року.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49,78, 82, 82-1, 83, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний - ЖЕК" (54015, м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 34233996) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 20077720) основної заборгованості в сумі 82 844, 85 грн., пені в розмірі 5 929,75 грн., інфляційних в розмірі 17 950,65 грн., 3% річних в розмірі 4 339,66 грн. та 2 221,30 грн. судового збору.

3. Відстрочити виконання даного рішення щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячний - ЖЕК" (54015, м. Миколаїв, вул. Мостобудівників, 17, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 34233996) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6, відомості про розрахункові рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 20077720) основної заборгованості в сумі 82 844, 85 грн., пені в розмірі 5 929,75 грн., інфляційних в розмірі 17 950,65 грн., 3% річних в розмірі 4 339,66 грн. та 2 221,30 грн. судового збору до 31 липня 2015 року.

Повний текст рішення складено 19.02.2015 року

Суддя Н.О. Семенчук