Постанова

від 19.02.2015 по справі 908/4494/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ « 16» лютого 2015 р.                                                                  Справа №908/4494/14    Колегія суддів у складі: головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.,    при секретарі Кузнєцовій І.В., за участю представників: позивача – не з'явився; відповідача – не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача – Публічного акціонерного товариства «Запоріжнафтопродукт», м.Запоріжжя (вх.№164(З)/1-40) на рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2014 року по справі №908/4494/14, за позовом Запорізької міської ради, м.Запоріжжя, до Публічного акціонерного товариства «Запоріжнафтопродукт», м.Запоріжжя, про зміну пунктів 5, 9 договору оренди землі,- ВСТАНОВИЛА: Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.11.2014 року по справі №908/4494/14 (суддя Корсун В.Л.) позов задоволено. Змінено пункт 5 договору оренди землі від 21.12.2006 року №040626101137, укладеного між Запорізькою міською радою та Публічним акціонерним товариством «Запоріжнафтопродукт» щодо земельної ділянки площею 0,2150 га, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Стефанова для розташування автозаправної станції, виклавши його у такій редакції: «п. 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 1639221 (один мільйон шістсот тридцять дев'ять тисяч двісті двадцять одну) грн. 44 коп. в цінах 2013 року». Змінено пункт 9 договору оренди землі від 21.12.2006 року №040626101137, укладеного між Запорізькою міською радою та Публічним акціонерним товариством «Запоріжнафтопродукт» щодо земельної ділянки площею 0,2150 га, яка знаходиться за адресою: м.Запоріжжя, вул. Стефанова для розташування автозаправної станції, виклавши його у такій редакції: «п. 9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 98353 (дев'яносто вісім тисяч триста п'ятдесят три) грн. 26 коп., що складає 6% нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2013 року». Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Запоріжнафтопродукт» на користь  Запорізької  міської  ради  1218  (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору. Відповідач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2014 року та прийняти нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що на законодавчому рівні затверджені граничні ставки з орендної плати, а саме орендна плата, визначена в договорі оренди землі, не може бути нижчою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12% від нормативної грошової оцінки. Як вказує скаржник, звернення позивача до суду, в даному випадку, з метою захисту права на отримання належного розміру орендної плати та приведення умов договору до вимог закону є безпідставними, оскільки договір вже в повній мірі відповідає вимогам податкового законодавства, а сплачуваний розмір орендної плати не порушує інтересів Запорізької міської ради щодо отримання належного розміру орендної плати. На думку апелянта, положенням чинного законодавства не передбачено в якості безумовної підстави для внесення змін до договору оренди землі затвердження органом місцевого самоврядування нових ставок з орендної плати, а ПАТ «Запоріжнафтопродукт» сплачує орендну плату на рівні чотирикратного земельного податку, що в повній мірі відповідає вимогам податкового законодавства, а одностороння вимога орендодавця змінити істотну умову договору є безпідставною. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжнафтопродукт» прийнято до провадження та призначено до розгляду. 11.02.2015 року позивач надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№2196), в якому просить залишити рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2014 року по справі №908/4494/14 без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення. Свою позицію обґрунтовує тим, що прийняття Запорізькою міською радою рішення від 26.06.2012 року №37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 року №16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м.Запоріжжя» є реалізацією виключної компетенції щодо затвердження ставок земельного податку в межах, визначених ст. 288 Податкового кодексу України. Як зазначає позивач, при застосуванні ставки, яка визначена Запорізькою міською радою у рішенні №37 від 26.06.2012 року відповідач має сплачувати 98353,26 грн. Отже, територіальна громада м. Запоріжжя в дохід місцевого бюджету недоотримує 68848,07 грн., що порушує права та інтереси територіальної громади м.Запоріжжя, як власника земельної ділянки. Позивач зазначає, що орендна плата за користування земельними ділянками комунальної форми власності є регульованою ціною. Ставки, що застосовуються для визначення розміру орендної плати згідно зі ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлюються органом місцевого самоврядування. Крім того, в п. 12 договору оренди сторони передбачили можливість внесення змін до договору, зокрема у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, тощо. Таким чином, на думку позивача, внесення змін до договору оренди землі на підставі рішення Запорізької міської ради №37 з урахуванням зміни до нього є обґрунтованим та правомірним. Ухвала суду про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду на 16.02.2015 року була направлена сторонам рекомендованими листами 15.01.2015 року за адресами, зазначеними в  апеляційній скарзі і отримана ними 19.01.2015 року та 22.01.2015 року, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які долучено до матеріалів справи. Однак, сторони в судове засідання не з'явилися, про причини не з'явлення суд не повідомили. Ухвалою суду від 15.01.2015 року суд попереджав сторони, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін. Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що ухвала про прийняття апеляційної скарги до провадження направлялась рекомендованою кореспонденцією, а також на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін. Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне. Як вбачається із матеріалів справи, 07.12.2006 року між Запорізькою міською радою (орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжнафтопродукт» (перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Запоріжнафтопродукт», орендар) було укладено договір оренди землі, зареєстрований в Запорізькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21.12.2006 року за номером 040626101137. Відповідно до п. 1 договору, орендодавець відповідно до рішення четвертої сесії п'ятого скликання Запорізької міської ради №6/176 від 20.09.2006 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автозаправної станції, яка знаходиться: м.Запоріжжя, вул. Стефанова. Згідно із п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2152 га. Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 544671,20 грн. в цінах 2006 року. Відповідно до п. 8 договір укладається на десять років. Згідно пункту 19 договору оренди передача земельної ділянки орендарю здійснюється орендодавцем на умовах, що визначені у договорі, за актом прийому-передачі земельної ділянки, який підписується сторонами і є невід'ємним додатком до договору. Факт передачі земельної ділянки в оренду підтверджується наявним у матеріалах справи актом прийому-передачі від 21.12.2006 року, який підписано представниками орендодавця та орендаря і засвідчено печатками сторін. У пункті 9 договору оренди сторони погодили, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 1089,34 грн. на протязі строку будівництва об'єкта, у розмірі 5446,71 грн. з дня введення об'єкту до експлуатації за календарний рік в цінах 2006 року. При цьому обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. За змістом п. 11 договору, орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету м.Запоріжжя 33213812600002 в управлінні Держказначейства у місті Запоріжжі Головного управління Держказначейства України в Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677145, код 13050200. Відповідно до п. 39 договір оренди набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. 18.09.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 21786,85 грн., що складає 4% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2007 року. 31.08.2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 21669,94 грн., що складає 4% від нормативної грошової оцінки за календарний рік в цінах 2009 року із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2009 рік, згідно рішення Запорізької міської ради від 19.11.2008 року №6 та Запорізької обласної ради від 27.11.2008 року №7. 25.03.2010 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди землі, відповідно до якої, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 29505,19 грн., що складає чотирикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року із врахуванням часткового звільнення орендаря від сплати орендної плати на 2010 рік, згідно рішення Запорізької міської ради від 19.11.2008 року №6 та Запорізької обласної ради від 27.11.2008 року №7. Вищевказані додаткові угоди є невід'ємними частинами договору оренди землі від 07.12.2006 року. 27.07.2011 року на позачерговій сесії Запорізької міської ради шостого скликання прийнято рішення №16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя». Рішенням Запорізької міської ради №37 від 26.06.2012 року внесено зміни до рішення Запорізької міської ради №16 від 27.07.2011 року «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м.Запоріжжя». Зокрема, вказаним рішенням встановлено коефіцієнт « 6» для визначення розміру орендної плати для земельних ділянок, наданих для розташування автозаправних станцій та газових автозаправних станцій. Розмір орендної плати визначається згідно формули: О= П*К*Кі, де «О» - розмір орендної плати, «П» - розмір земельного податку, визначений згідно вимог Податкового кодексу України, «К» - коефіцієнт, визначений даним рішенням, «Кі» - коефіцієнт індексації. Рішенням міської ради №37 від 26.06.2012 року зобов'язано орендарів земельних ділянок, у яких розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди землі, не відповідає даному рішенню або розрахований без урахування рішення міської ради від 03.03.2008 року №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», укласти додаткові угоди на збільшення орендної плати. Пунктом 5 згаданого рішення встановлено, що воно набирає чинності з 01.01.2013 року. Рішення Запорізької міської ради №37 оприлюднене 24.07.2012 року в газеті «Запорізька Січ». 26.06.2012 року Запорізькою міською радою прийнято рішення №37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 року №16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя», згідно із яким зазначена рада керуючись Законами України «Про оренду землі», «Про місцеве самоврядування в Україні», Податковим кодексом України, в інтересах територіальної громади м. Запоріжжя вирішила: внести зміни до рішення міськради від 27.07.2011 року №16 шляхом викладення в новій редакції додатка до рішення, а саме: зобов'язати орендарів земельних ділянок, у яких розмір орендної плати, встановлений в договорі оренди землі не відповідає даному рішенню або розрахований без урахування рішення міської ради від 03.03.2008 року №79 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя» укласти додаткові угоди на збільшення орендної плати (п.2). Доручити управлінню із питань земельних відносин міської ради провести претензійно-судову роботу з орендарями, з якими укладені договори оренди земельних ділянок, визначених у пунктах 2, 3, 8, 9, 10 додатку до рішення, з метою приведення розміру орендної плати за землю у відповідність до даного рішення (п.3). Управлінню внутрішньої політики, преси та інформації оприлюднити дане рішення у засобах масової інформації (п.4). Дане рішення набирає чинності з 01.01.2013 року (п.5). Зміст додатку (розміри орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м.Запоріжжі) до рішення міської ради від 26.06.2012 року №37, яким було визначено коефіцієнт “К”, згідно з яким визначається розмір орендної плати, у т.ч. пункт “2” порядкового номеру, свідчить, що коефіцієнт функціонального призначення земельних ділянок, наданих для розташування автозаправних станцій, до кола яких відноситься і земельна ділянка, яка знаходиться в тимчасовому користуванні у відповідача у цій справі загальною площею загальною площею 0,2152 га, а також газових автозаправних станцій, складає « 6». Рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012 року №37 «Про внесення змін до рішення міської ради від 27.07.2011 року №16 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя» було опубліковано в газеті «Запорізька Січ» №146 від 24.07.2012 року. Згідно витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки площею 0,2152 га (кадастровий номер 2310100000:07:004:0034), розташованої в м.Запоріжжя, вул. Стефанова, що перебуває в оренді ПАТ «Запоріжнафтопродукт», нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки складає 1639221,44 грн. Враховуючи прийняте Запорізькою міською радою рішення №37 від 26.06.2012 року та зміну коефіцієнту для визначення розміру орендної плати, позивач в порядку ст. 188 Господарського кодексу України листом вих.№01/02-21/00260 від 28.01.2014 року звернувся до відповідача із пропозицією внести зміни до договору оренди землі від 21.12.2006 року №040626101137, зокрема, до п. 9 у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 98353,26 грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року». Як стверджує позивач, відповідач у встановлений термін відповіді на вказаний лист-пропозицію не надав, примірник додаткової угоди не підписав та не повернув, а сплата орендної плати у встановленому рішенням міської ради №37 шестикратному розмірі земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року не провадиться, у зв'язку з чим позивач звернуся до суду з позовною заявою, в якій просив внести зміни до договору оренди. 19.11.2014 року господарським судом Запорізької області позов задоволено та змінено пункти 5 і 9 договору в редакції запропонованій позивачем. Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає, що за приписами статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною 1 статті 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. На підставі ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оренду землі», об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. За приписами статей 126, 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним, оренда землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону. Статтею 13 Закону України «Про оренду землі», встановлено, що договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Як визначено статтею 15 Закону України «Про оренду землі» однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Умовами укладеного між сторонами договору оренди землі з урахування додаткової угоди до нього від 18.09.2007 року, а саме пунктом 12, передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором оренди землі; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати; в інших випадках, передбачених законом. Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю закріплено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Згідно зі ст. 201 Земельного кодексу України грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України. Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земель провадиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Стаття 1 Закону України «Про оцінку земель» визначає нормативну грошову оцінку земельних ділянок як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (ст. 288.1 Податкового кодексу України). У відповідності до ст. 288.5 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути менше - для земель несільськогосподарського призначення - трикратного розміру земельного податку, встановленого цим розділом Податкового кодексу України. Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Відповідно до ст. 73 Закону України акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільським, селищним, міським радам надано повноваження розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Так, відповідно до пункту 35 ст. 26 цього ж Закону до відома сільських, селищних, міських рад віднесено затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України. Згідно зі ст. 59 вказаного Закону рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які відповідно до ст. 144 Конституції України є обов'язковими до виконання на відповідній території та оприлюднюються у встановленому законом порядку. Відповідно до п. 5 наведеної статті, рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень в дію. Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом). За змістом ст. 632 Цивільного кодексу України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом). Статтею 654 Цивільного кодексу України унормовано, що зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту. Приписами ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. При укладенні договору оренди землі від 07.12.2006 року в п. 12 договору сторони узгодили, що розмір орендної плати може бути переглянутий, зокрема, в разі зміни розмірів земельного податку, також в разі прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати. Виходячи з вищенаведених положень ст. 144 Конституції України, ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 288 п. 5 Податкового кодексу України, приймаючи рішення №37 від 26.06.2012 року про збільшення з 01.01.2013 року ставок орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення в м.Запоріжжі, Запорізька міська рада діяла в межах наданих їй Законом повноважень. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивач має право вимагати від орендаря приведення договору оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін з метою усунення порушення сторонами договору вимог законодавства, а умови запропонованої до укладення позивачем додаткової угоди та розмір орендної плати є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства. Виходячи з представленого суду витягу з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки в м. Запоріжжя, вул. Стефанова, площею 0,2152 га (кадастровий номер 2310100000:07:004:0034), нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1639221,44 грн., а розмір орендної плати за вказану земельну ділянку за договором оренди від 07.12.2006 року має розраховуватись за формулою: 1639221,44 х 1% х 6 = 98353,26 грн., де: 98353,26 грн. - розмір орендної плати; 1639221,44 х 1% - розмір земельного податку, визначений згідно з вимогами Податкового кодексу України; 6 - коефіцієнт, визначений рішенням Запорізької міської ради від 26.06.2012 року №37. Відповідно до вимог ст. 288 Податкового кодексу України орендна плата за земельну ділянку в м. Запоріжжя на вул. Задніпровська, 1 площею 0,2152 га (кадастровий номер 2310100000:07:004:0034) має сплачуватись ПАТ «Запоріжнафтопродукт» у шестикратному розмірі земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року, тобто в сумі 98353,26 грн. Ухилення орендаря від підписання додаткової угоди до договору оренди землі завдає значних збитків територіальній громаді міста Запоріжжя у вигляді неодержаного доходу за користування земельною ділянкою комунальної власності. Пунктом 2.19. постанови пленуму Вищого господарського суду України, від 17.05.2011 року №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» судам роз'яснено, що у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку. Проте, рішення Запорізької міської ради від 26.06.2012 року №37 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м.Запоріжжя», яким затверджено нові коефіцієнти «К», згідно яких визначається розмір орендної плати є чинними на момент розгляду справи. Доказів скасування такого рішення матеріали справи не містять. З огляду на вищевикладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати через зміну нормативно грошової оцінки та коефіцієнту згідно якого визначається розмір орендної плати, а саме до пунктів 5 та 9 договору, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга ПАТ «Запоріжнафтопродукт» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2014 року по справі №908/4494/14 має бути залишене без змін. Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати апелянта по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню. Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжнафтопродукт» залишити без задоволення. Рішення господарського суду Запорізької області від 19.11.2014 року по справі №908/4494/14 залишити без змін. Повний текст постанови складено 18 лютого 2015 року. Головуючий суддя                                                                     Черленяк М.І. Суддя                                                                                            Ільїн О.В. Суддя                                                                                            Хачатрян В.С.