Постанова

від 18.02.2015 по справі 826/19966/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19966/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Карпушової О.В, Кобаля М.І.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2015 року по справі за їх позовом до Приватно підприємства «Будторгком» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ПП «Будторгком» про стягнення заборгованості по страховим внескам у розмірі 1489,60 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція не може підтримати таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є страхувальником та платником страхових внесків передбачених зазначеним законом, зареєстрований як платник внесків у Святошинській міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідачем подано до Фонду Звіт по формі Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік, з розділу V «Розшифровка заборгованості за страхувальником» якого вбачається, що підприємством у звіті за 2010 рік визначена сума нарахованих внесків у розмірі 1 489,60 грн., пов'язана з невиплатою заробітної плати.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для стягнення визначеної відповідачем заборгованості, судова колегія виходить з наступного.

Згідно з абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

За ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Частиною 1 ст. 23 зазначеного Закону визначено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

В силу п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону (в редакції, що діяла до введення в дію Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування») страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Відповідно ч. 1 ст. 23 Закону строком сплати страхових внесків є день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 30 цього Закону не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

Таким чином, днем виникнення в страхувальника обов'язку зі сплати страхових внесків є день призначений для виплати заробітної плати.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в ухвалі від 30 травня 2011 року по справі № 21-54а11, зокрема дійшов висновку, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), звільняють страхувальника від обов'язку сплати страхових внесків у 20-денний строк із дня закінчення звітного періоду у зв'язку з неодержанням останнім цих коштів".

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно абз. 4 ч. 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Наведене вище свідчить про протиправність висновку суду першої інстанції, що строк сплати спірної суми коштів не настав.

За таких обставин, судова колегія приходить до однозначного висновку, що ТОВ «Будторгком» мають сплатити позивачу суму заборгованості по сплаті страхових внесків.

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, і довів наявності правових підстав для стягнення спірних коштів з відповідача.

Відповідно до ст. 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції з постановленням нової про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 196, 198, 200, 205 та 206 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2015 року - скасувати та постановити нову, якої позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Будторгком» (ЄДРПОУ 33747792; 03179, м. Київ, вул. Пушиної, будинок 49, квартира 194; п/р 26004401174101 в ф-ї «Нивки» КБ КФС «Експобанк» в м. Києві, МФО 322647) на користь Святошинської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Київ, вул. Дегтярнзська, 53-а, п/р 25604292577003 в ПАТ КБ «Надра», м. Київ, Центр, МФО 380764, код ЄДРПОУ 26080404) кошти в сумі 1 489 (одна тисяча чотириста вісімдесят дев'ять) гривень 60 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.