Рішення

від 01.02.2007 по справі 11/593/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01"

лютого 2007 р.                                                

Справа №  11/593/06

  м. Миколаїв

за

позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю фірма

“Нива-Юг”

(54024,

АДРЕСА_2,1)

до

відповідача:

СПД-фізичної особи ОСОБА_1

(АДРЕСА_2)

Суддя Василяка К.Л.

П

Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Маліченко

Л.Т. -дов. від 06.10.2006р., Левицький О.К. -заступник директора

Від  відповідача:

СУТЬ

СПОРУ: стягнення

11664,0 грн. заборгованості по договорах оренди НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та усунення

перешкод у користуванні земельною ділянкою

          01.02.2007р. позивачем подано

клопотання  про уточнення позовних вимог,

в якому просить зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні ТОВ

фірма “Нива-Юг” земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом її звільнення

від торгівельних об'єктів, які зведені та експлуатуються СПД ОСОБА_1 та

фактичного залишення зазначеної земельної ділянки.

          Судом справа розглядається в обсязі

уточнених позовних вимог.

Відповідач

відзив на позов не надав, представник у судове засідання не з'явився. 

          На підставі ст.75 ГПК України, суд

вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представників

позивача,  вивчивши матеріали  справи, 

суд -

в с т а н о в и в:

18.10.2003р.

між сторонами було укладено договір НОМЕР_1 оренди торгівельного місця, на

виконання умов якого позивач надав відповідачу у строкове платне користування

торгове місце НОМЕР_2, площею 72 кв.м, розташоване на території ринку

“Нива-Юг”, за адресою АДРЕСА_2, для організації торгівлі промисловими та

продовольчими товарами.

Згідно

п.2.1 Договору право користування торгівельним місцем наступає у відповідача з

моменту підписання договору та попередньої оплати за наступний місяць.

02.01.2006р.

між сторонами було укладено договір НОМЕР_1 оренди торгівельного місця, на

виконання умов якого позивач надав відповідачу у строкове платне користування

торгове місце НОМЕР_2, площею 72 кв.м, розташоване на території ринку

“Нива-Юг”, за адресою АДРЕСА_2, для організації торгівлі промисловими та

продовольчими товарами.

Згідно

п.2.1 Договору право користування торгівельним місцем наступає у відповідача з

моменту підписання договору та попередньої оплати за поточний місяць.

Факт

прийняття об'єкту у користування підтверджений матеріалами справи та не

заперечується відповідачем.

Позивач

звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у

користуванні ТОВ фірма “Нива-Юг” земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2,

шляхом її звільнення від торгівельних об'єктів.

Вивчивши

матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню,

виходячи з наступного.

Згідно

рішення Миколаївської міської ради №17/26 від 03.03.2000р. земельна ділянка

площею 49072 кв.м була надана ТОВ фірма “Нива-Юг” у постійне користування для

обслуговування оптово-роздрібного ринку за адресою: АДРЕСА_2.

Земельна

ділянка загальною площею 32517 кв.м, яка використовується ТОВ фірма “Нива-Юг”

для обслуговування оптово-роздрібного ринку та земельна ділянка площею 16525

кв.м для ведення підсобного господарства, належить ТОВ фірма “Нива-Юг” на праві

власності, на підставі державного акту від 22.05.2006р. виданого Миколаївською

міською радою.

Пунктом

6.1 договору від 02.01.2006р., сторони встановили строк його дії з 02.01.2006р.

по 01.07.2006р.

Згідно

п.7.2 договору, по закінченню його строку договір має бути переукладений.

Доказів

переукладання договору сторонами не надано.

Тобто,

то станом на день подання позову  між

сторонами вже не існувало орендних правовідносин.

Згідно

ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у

здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно

до п.п.1,2 ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме

майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються

на  земельній ділянці, що не була

відведена для цієї мети. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне

будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього.

Як

вбачається з матеріалів справи, відповідачем на орендованому торгівельному

місці збудовано торгівельні павільйони.

Будь-яких

доказів надання відповідачу земельної ділянки у користування або власність під

будівництво вказаних об'єктів, останнім не надано.

Як

стверджує позивач, ним не надавався відповідачу дозвіл на будівництво на

належній йому земельній ділянці та взагалі заперечується право власності

відповідача на збудовані ним об'єкти.

Оскільки

власник земельної ділянки заперечує проти визнання за відповідачем права

власності на торгівельні об'єкти збудовані на належній йому земельній ділянці,

то відповідно до приписів п.4 ст.376 ЦК України, самочинно збудоване майно  підлягає знесенню особою, яка його здійснила,

або за її рахунок.

Враховуючи

викладене, суд вважає, що позовні вимоги щодо усунення перешкод у користуванні

належним позивачу  майном, шляхом

звільнення належної йому земельної ділянки від торгівельних об'єктів, які

зведені та експлуатуються СПД ОСОБА_1 та фактичного залишення зазначеної

земельної ділянки, підлягають задоволенню.

За

таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі уточнених позовних

вимог.

У

відповідності до Закону України “Про внесення змін до Декрету КМУ “Про державне

мито” №1657-ІІІ від 20.04.2000р., ставка державного мита із заяв майнового

характеру, що подаються до господарського суду становить 1% ціни позову, але не

менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи,

що при подання позовної заяви позивачем було сплачено до Державного бюджету

України держмито у сумі 201,64 грн., а державне мито від суми фактично

прийнятих в провадження та розглянутих майнових вимог становить 85,0 грн., то

різниця у сумі 116,64 грн. підлягає поверненню з держбюджету.

          Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85

ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.

СПД - фізичній особі ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, свідоцтво НОМЕР_3) усунути перешкоди у

користуванні ТОВ фірма “Нива-Юг” земельною ділянкою, площею 72,0 кв.м.,  за адресою: АДРЕСА_2, шляхом її звільнення

від торгівельних об'єктів, які зведені та експлуатуються СПД ОСОБА_1 та

фактичного залишення зазначеної земельної ділянки.

3.

Стягнути з СПД - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 свідоцтво НОМЕР_3) на користь

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Нива-Юг” (54024, АДРЕСА_2,1, р/р

260033012525 в ОПЕРО Сбербанку України м.Миколаєва, МФО 326461, код ЄДРПОУ

13856062) 85,0 грн. держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу.

4.

Повернути з Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну

м.Миколаєва (р/р №31111095600006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200,

МФО  826013, код ЗКПО 23626096)

надлишково сплачене з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма

“Нива-Юг”  по платіжному  дорученню №188 від 13.11.2006р. державне мито

у сумі 116,64 грн.

          Рішення суду набирає законної сили

після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          У разі подання  апеляційної скарги, або внесення апеляційного

подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду

справи апеляційною інстанцією.

          Накази видати після набрання судовим

рішенням законної сили.

   Суддя                                                       

К.Л.Василяка

дата підписання:

08.02.2007р.