Рішення

від 12.02.2015 по справі 910/19388/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015Справа №910/19388/14

За позовом Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бормед" простягнення 46257,56 грн.

Судді Васильченко Т.В. (головуючий)

Любченко М.О.

Ломака В.С.

в присутності представників сторін:

від позивача Бриль П.О., довіреність №09-Д від 12.05.2014; від відповідачане з'явилися.

Суть спору: Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бормед" про стягнення 46257,56 грн., з яких: 40869,08 грн. - основний борг, 2568,49 грн. - 3% річних та 2819,99 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 25.10.2010 по 24.04.2014 надав відповідачу як власнику 44/100 нежитлових приміщень в житловому будинку за адресою: м Київ, вул. Мала Житомирська, 20-Б, загальною площею 83,9 кв.м. послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, проте відповідач зобов'язання по оплаті вказаних послуг не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість, що зумовило нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.09.2014 порушено провадження у справі №910/19388/14 та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.10.2014 справу №910/19388/14 передано на розгляд судді Босому В.П., у зв'язку з перебуванням судді Васильченко Т.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2014 справу №910/19388/14 прийнято до провадження суддею Босим В.П. та призначено до розгляду.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.10.2014 справу №910/19388/14 передано на розгляд судді Васильченко Т.В., у зв'язку з виходом судді з лікарняного.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2014 справу №910/19388/14 прийнято до провадження суддею Васильченко Т.В. та призначено до розгляду.

10.11.2014 позивач, через відділ діловодства суду, подав пояснення по справі, в яких вказав, що виконавець комунальних послуг проводить нарахування за комунальні послуги на підставі даних виробників та тарифів, затверджених органом місцевого самоврядування.

В судовому засіданні 01.12.2014, в зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду даної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.12.2014 призначено колегіальний розгляд справи №910/19388/14 в наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Ломака В.С.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.12.2014 справу №910/19388/14 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді Любченко М.О., Ломака В.С. та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 12.02.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 12.02.2015 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач своїх представників в судове засідання не направив, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

При цьому, оскільки суд неодноразово відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для чергового відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 12.02.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, який приймав участь під час розгляду справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2011 №24/6240 перейменовано з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у місті Києві ради, зареєстрованого Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 31.10.2001 (ідентифікаційний код 31731838).

Відповідно до п. 2.1 Статуту підприємство створено з метою отримання прибутку від господарської діяльності, спрямованої на задоволення суспільних потреб, надання послуг населенню у сфері житлово-комунального господарства в якості виконавця цих послуг.

Отже, відповідно до Статуту КП ЦОС Шевченківського району та додатку №6 до договору на постачання теплової енергії в гарячій воді №32-0056 від 13.11.2003, позивач є виконавцем послуг централізованого опалення, холодної та гарячої води, водовідведення у Шевченківському районі м. Києва, зокрема до приміщень, розташованих за адресою: вул. Мала Житомирська, 20-б.

При цьому, з договору купівлі-продажу №283 від 06.09.2000 вбачається, що власником 44/100 нежитлових приміщень в житловому будинку за адресою: м Київ, вул. Мала Житомирська, 20-Б, загальною площею 83,9 кв.м. є Товариство з обмеженою відповідальністю "Бормед".

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2013 у справі №910/18597/13 встановлено, що відповідно до акту від 17.07.2013 обстеження нежитлового приміщення, складеного відділом контролю КП ЦОС Шевченківського району про надання послуг з холодного та гарячого водопостачання, опалення; табуляграм ПАТ "Київенерго" та ПАТ "АК Київводоканал" - споживачем послуг з центрального опалення, холодної та гарячої води та водовідведення в приміщеннях площею 83,9 кв.м за адресою м. Київ, вул. Мала Житомирська, 20-б є Товариство з обмеженою відповідальністю "Бормед".

Оскільки, позивач, як виконавець послуг, зобов'язаний надавати кінцевим споживачам комунальні послуги, які отримані та оплачені КП ЦОС Шевченківського району виробникам таких послуг, в силу п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальне підприємство направило на адресу ТОВ "Бормед" як кінцевому споживачу комунальних послуг, вимогу з пропозицією врегулювання договірних відносин та договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в нежитлове приміщення за адресою м. Київ, вул. Мала Житомирська, 20-б.

Втім, відповідач незважаючи на отримання претензії, про що міститься відповідна відмітка на вимозі, не підписав наданий позивачем договір.

В той же час, незважаючи на те, що між сторонами так і не було укладено договір про надання комунальних послуг, у період з 25.10.2010 по 08.01.2014 позивач надавав фактичні послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відповідачу як власнику 44/100 нежитлових приміщень в житловому будинку №20-б по вул. Мала Житомирська у місті Києві, оскільки система опалення спірних приміщень є невід'ємною частиною системи опалення всього будинку і відповідач не звертався з заявою про відключення приміщень, які йому належать від централізованого опалення.

В подальшому, рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2013 у справі №910/18597/13, яке набрало законної сили 09.01.2014, визнано укладеним з дня набрання рішенням суду законної сили, договір №Ц-324 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 01.11.2013 між Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бормед" (споживач).

За умовами п. 1.1 договору №Ц-324 виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 2.2 договору нарахування за спожиті послуги поводиться згідно табуляграм ПАТ "АК "Київводоканал" і ПАТ "Київенерго" за тарифами, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, чинними у період споживання послуг.

При цьому, розрахунковим періодом є календарний місяць та платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.п. 3.1, 3.2 договору).

На виконання умов даного договору, позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у період з 09.01.2014 по 24.04.2014.

Факт постачання комунальних послуг в будинок №20-б по вул. Мала Житомирська у місті Києві за період з 25.10.2010 по 24.04.2014 підтверджується наявними в матеріалах справи табуляграмами ПАТ "Київенерго" та ПАТ "АК Київводоканал", які є виробниками цих послуг, рахунками на оплату та не спростовано відповідачем

Здійснивши, на підставі табуляграм та враховуючи дані щодо площі приміщень, які належать відповідачу, розрахунок вартості теплової енергії, поставленої в приміщення останнього, позивач 14.05.2014 направив відповідачу претензію з проханням сплатити вартість комунальних послуг, яка за розрахунком позивача, перевіреним судом, становить 40869,08 грн.

При цьому, вартість комунальних послуг розраховувалась на підставі табуляграм ПАТ "АК "Київводоканал" і ПАТ "Київенерго" за тарифами, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Втім, відповідач оплату не здійснив, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги) регулюються правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Так, згідно п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, централізоване водовідведення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у відведенні стічних вод, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових централізованих систем водовідведення; централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання; централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.

Відповідно до пункту 8 Правил, послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Умовами ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" також визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах

Разом з тим, обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг встановлені статтями 20, 21 вказаного Закону, зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - своєчасне та якісне надання житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

З аналізу наведених вище норм законодавства вбачається, що укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачено законом і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін, а відтак бездоговірне споживання наданих послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води і водовідведенню не є правовою підставою для звільнення відповідача від їх оплати. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 06.02.2008 та в постанові Вищого господарського суду України від 21.01.2015 у справі №910/9720/14.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач направляв відповідачу проект договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, втім відповідач не виконав свій обов'язок щодо укладення відповідного договору, незважаючи на те, що фактичні послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення за адресою: м. Київ, вул. Мала Житомирська, 20-б, в якому відповідачу в спірний період належало 44/100 нежитлових приміщень, надавалися позивачем, що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем.

Пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено, що споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Однак, відповідач цією можливістю не скористався, відключення від мереж централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води згідно з визначеним законодавчими актами України порядком не здійснив, що підтверджує його намір отримувати послуги по опаленню.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг в повному обсязі.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт фактичного надання позивачем відповідачу, як власнику 44/100 нежитлових приміщень в житловому будинку за адресою: м Київ, вул. Мала Житомирська, 20-Б у період з 25.10.2010 по 08.01.2014 послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води і водовідведення, відповідач зобов'язаний оплатити надані послуги в силу закону.

09.01.2014 між сторонами рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2013 у справі №910/18597/13 укладено договір №Ц-324 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений за рішенням суду договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а за умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 3.1, 3.2 договору сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць та платежі вносяться не пізніше 25 числа місяця, що настає за розрахунковим.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відтак, враховуючи, що факт надання у період з 25.10.2010 по 24.04.2014 позивачем відповідачу послуг по централізованому опаленню, постачанню холодної та гарячої води і водовідведенню та факт порушення відповідачем своїх зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 40869,08 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010).

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних в сумі 2568,49 грн. за період з 25.11.2010 по 14.05.2014 та інфляційні втрати в сумі 2819,99 грн. за період з листопада 2010 по травень 2014.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів відключення його від мережі централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води в установленому порядку або доказів звернення відповідача до виробників відповідних послуг із заявою про відключення від надання цих послуг, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бормед" (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, будинок 18-А, ідентифікаційний код 23495211) на користь Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, будинок 10/8, ідентифікаційний код 31731838) 40869 (сорок тисяч вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 08 коп. основного боргу, 2568 (дві тисячі п'ятсот шістдесят вісім) грн. 49 коп. 3% річних, 2819 (дві тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 99 коп. інфляційних втрат та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору, видати наказ позивачу після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.02.2015.

Головуючий суддя Т.В.Васильченко

Судді М.О.Любченко

В.С.Ломака