cpg1251
Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
========================================================================================================================================================================
Іменем України
РІШЕННЯ
16 лютого 2015 року Справа № 927/1840/14
За позовом: Прилуцького міжрайонного прокурора (вул. 1 Травня, 50-а, м. Прилуки, Чернігівська обл.,17500)
в інтересах держави
В особі: Прилуцької міської ради,
вул. Незалежності, 82, м. Прилуки, Чернігівська обл.,17500
Відповідач-1: Комунальне підприємство "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради,
вул. 1 Травня, 109-а, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500
Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Прилуки",
вул. Земська, 68/8, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500
про визнання договору недійсним
Суддя Моцьор В.В.
Представники сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача-1: Риженко І.С. (довіреність № 1 від 12 січня 2015 року),
відповідача-2: Карпенко В.К. (довіреність №б/н від 10 грудня 2014 року),
за участю: Оліфір А.В. - прокурора відділу прокуратури Чернігівської області (посвідчення №010890 від 23 жовтня 2012 року).
Прилуцьким міжрайонним прокурором подано позов в інтересах держави в особі Прилуцької міської ради до Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Прилуки" про визнання недійсним договору №05-08/3 від 05 серпня 2014 року, укладеного між Комунальним підприємством "Прилукижитлобуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Прилуки" про надання послуг із прибирання прибудинкової території.
У судовому засіданні 11 грудня 2014 року суд перейшов до розгляду справи по суті.
Прокурор підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що сторонами при укладенні договору про надання послуг №05-08/3 від 05 серпня 2014 року не дотримано вимоги ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, допущені порушення вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" (укладено договір без процедури, передбаченої законом), Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про місцеве самоврядування" та положення статуту КП "Прилукижитлобуд" (договір укладено без погодження).
Позивач у своїх письмових клопотаннях та присутній у судовому засіданні 23 грудня 2014 року представник позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву №453 від 10 грудня 2014 року просив суд в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що укладений договір №05-08/3 від 05 серпня 2014 року відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Зміст договору не суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Витрати на послуги з обслуговування будинку та прибудинкових територій здійснюються підприємством на комерційній основі, за кошти, які надходять від мешканців за надані послуги комунальним підприємством. Оплата послуг підрядними організаціями із прибирання прибудинкової території здійснюється виключно за рахунок коштів мешканців. Посилаючись на статтю 2 ЗУ "Про здійснення державних закупівель", пункт 2.2 Наказу Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 921 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі", предмет закупівлі визначається за об'єктами будівництва на основі Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б. Д. 1.1 - 1:2013, тобто вартість предмета закупівлі послуги визначається по кожному об'єкту будівництва і не перевищує 100 тис. грн. Також, вищезазначений договір з ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" був укладений відповідно до пункту 2.7. Контракту укладеного з керівником підприємства, в якому сказано, що керівник має право укладати господарські та інші договори та відповідно до п. 5.1.5 розділу 5 статуту КП "Прилукижитлобуд" - здійснювати спільну виробничу, комерційну та соціальну діяльність з іншими фізичними та юридичними особами.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні та у відзиві на позов від 11 грудня 2014 року просив суд в задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що укладений договір відповідає загальним засадам цивільного законодавства, його зміст не суперечить Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Також відповідач-1 зазначив, що, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Якщо в законі не передбачено вид договору, то господарюючі суб'єкти вправі самостійно визначати свої взаємовідносини через договори, що містять елементи різних договорів, і навіть таких, що не передбачені чинним законодавством, але оптимально регулюють їх права і обов'язки. У таких випадках господарському суду необхідно дати оцінку усім умовам договору, з'ясувати законність застосування актів законодавства, елементи яких складають зміст договору, та обставини їх виконання, і, приймаючи рішення, застосувати законодавство, яке відповідає умовам договору та діям сторін й вирішити питання щодо законності частин договору за правилами, що стосуються визнання правочинів недійсними.
Ухвалами суду від 11 грудня 2014 року, від 23 грудня 2014 року, від 13 січня 2015 року розгляд справи відкладався. Ухвалою від 22 січня 2015 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 04 лютого 2015 року. У судовому засіданні 04 лютого 2015 року оголошувалась перерва.
Присутній у судовому засіданні 16 лютого 2015 року прокурор виклав додаткові пояснення по справі та просив суд задовольнити позов.
Позивач представника у судове засідання не направив, заяв та клопотань не надсилав, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 підтримали заперечення на позовну заяву, просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши прокурора та повноважних представників сторін, суд встановив:
05 серпня 2014 року між КП "Прилукижитлобуд" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Прилуки" (виконавець) укладено договір №05/08-3 про надання послуг із прибирання прибудинкової території (надалі - договір) (а.с. 16-17 т.1).
Пунктом 9.2 договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 30 серпня 2019 року.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору предметом цього договору є надання виконавцем послуг з прибирання прибудинкових територій з визначеними видами прибирань та їх періодичністю згідно з додатком № 1. Об'єкти, які підлягають прибиранню, їх місцезнаходження та площі зазначаються в додатку №2. Додатки до договору є його невід'ємними частинами. Виконавець зобов'язується, згідно умов та положень договору та відповідних додатків, виконати послуги, а замовник зобов'язується їх прийняти та оплатити.
Згідно п. 2.1 договору оплата проводиться за кожний розрахунковий період, що складає 1 місяць. Оплата здійснюється замовником у наступному порядку: передплата протягом 3-х банківських днів з дня одержання рахунку від виконавця; повний розрахунок проводиться протягом 3-х банківських днів після підписання акту виконаних робіт і одержання рахунку від виконавця.
Факт виконання договірних зобов'язань виконавця підтверджується актом виконаних робіт. Даний акт складається і підписується сторонами договору один раз на місяць (п.2.3 договору).
Відповідно до п. 3.1.1 договору виконавець зобов'язується надавати замовнику якісні послуги з прибирання прибудинкових території згідно з цим договором та відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17 травня 2005 року, рішення Виконавчого комітету Прилуцької міськради від 06 березня 2012 року № 112 "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", рішення виконкому Прилуцької міської ради № 588 від 22 листопада 2011 року "Про затвердження схем кордонів прибудинкових територій для КП "Прилукижитлобуд" із визначенням площ, що підлягають прибиранню по житловому фонду міста".
Стронами погоджено калькуляцію на прибирання прибудинкової території для КП "Прилукижитлобуд" за серпень 2014 року на загальну суму 76018,14грн., калькуляцію на косіння трави для КП "Прилукижитлобуд" на загальну суму 36549,26грн., адміністративні витрати по ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" на загальну суму 56808,66грн. (а.с. 44, 45, 46 т.1).
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішенням 19 сесії 5 скликання Прилуцької міської ради від 08 лютого 2007 року створено КП "Прилукижитлобуд".
Відповідно до нової редакції статуту КП "Прилукижитлобуд" Прилуцької міської ради Чернігівської області, затвердженої Рішенням міської ради (64 сесія 6 скликання) 24 квітня 2014 року №8, засновником та власником підприємства є територіальна громада міста в особі Прилуцької міської ради. Підприємство створене для забезпечення потреби територіальної громади для обслуговування, ремонту, збереження, експлуатації, благоустрою житлового фонду територіальної громади, забезпечення благоустрою прибудинкових територій, вивезення ТПВ. Останнє реалізує свою продукцію, товари, послуги за цінами, які встановлюються ним самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством - за державними цінами і тарифами (а.с. 18-28).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти встановлені Законом України "Про здійснення державних закупівель" (надалі - Закон).
Відповідно до ч. 1 , ст. 2 Закону його положення застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт і послуг, за умови, що вартість предмета закупівлі (без урахування податку на додану вартість), товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону до замовників відносяться - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо гака діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є одержувачем бюджетних коштів та уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, в межах такого фінансування; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Міністерством економічного розвитку та торгівлі України (лист від 23 травня 2014 року) надано характеристику елементам, яким повинен відповідати суб'єкт господарювання для визначення його як замовника державних закупівель. Такими є наступні характеристики:
діяльність замовника безпосередньо пов'язана із забезпеченням потреб держави або територіальної громади;
юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом органу місцевого самоврядування (частина друга статті 81 Цивільного кодексу України), з метою ефективного та раціонального використання державного і громадського майна, власником якого є орган місцевого самоврядування;
діяльність суб'єкта господарювання не є комерційною чи промисловою і оскільки держава визначила мету організації саме для здійснення такої діяльності та нормативно встановила спосіб, умови, ціни, тарифи тощо).
Відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону укладення договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених законом заборонено. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Враховуючи викладене, на діяльність КП "Прилукижитлобуд" поширюються вимоги Закону України "Про здійснення державних закупівель" та останнє є замовником у розумінні цього Закону. Таким чином, здійснення закупівель вказаним підприємством повинно здійснюватися з дотриманням вимог даного Закону, що підтвердив начальник КП "Прилукижитлобуд" Черепенко О.В. в судовому засіданні 04 лютого 2015 року.
Як зазначив прокурор і як свідчать матеріали справи, КП "Прилукижитлобуд" за період з серпня по листопад 2014 року на користь ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" сплачено 277988,77грн. за надані послуги з прибирання прибудинкових територій, що підтверджується платіжними дорученнями, зокрема, тільки за серпень 2014 року КП "Прилукижитлобуд" перерахувало ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" по договору №05-08/3 від 05 серпня 2014 року 126018,14грн. (а.с. 132-143 т.1).
Отже, договір №05-08/3 від 05 серпня 2014 року укладений з порушенням вимог законодавства.
Окрім цього, відповідно до п.п.1-3 ч.1 ст.29 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів міських рад віднесено управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад; встановлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад; заслуховування звітів про роботу керівників підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідних територіальних громад.
Відповідно до п.1.7 ч.1 ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчі органи міських рад здійснюють управління об'єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню; організацію благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; контроль за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Відповідно до п. п. 2, 4, 9 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить: встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; визначення виконавця житлово-комунальних послуг (крім послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; укладання договорів з підприємствами різних форм власності на вироблення та/або виконання житлово-комунальних послуг.
Враховуючи вищевикладені норми Законів, до виключної компетенції органів місцевого самоврядування віднесено визначення підприємств, які будуть надавати комунальні послуги, затвердження останнім тарифів на житлово-комунальні послуги. У разі надання комунальних послуг підприємством приватної форми власності, укладення договору на виконання житлово-комунальних послуг віднесено до виключної компетенції органу місцевого самоврядування.
Прибирання прибудинкової території у розумінні Державного класифікатора робіт і послуг є послуги за показником п'ятого знака до коду 81.29.1 "послуги щодо очищування, інші".
Рішенням виконкому Прилуцької міської ради № 112 від 06 березня 2012 року "Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" затверджено перелік обов'язкових комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, однією з яких - є прибирання прибудинкових територій.
Рішенням виконкому Прилуцької міської ради № 112 від 06 березня 2014 року виконавцем вищевказаних комунальних послуг визначено Комунальне підприємство "Прилукижитлобуд".
Відповідно до п. п. 5.1.2, 5.1.7 статуту КП "Прилукижитлобуд" для виконання статутних завдань підприємство має право: залучати висококваліфікованих фахівців, на добровільних договірних засадах, за згодою власника, об'єднувати свою виробничу, комерційну та інші види діяльності з іншими підприємствами, організаціями.
Згідно інформації Прилуцької міської ради укладення договору між КП "Прилукижитлобуд" із ТОВ "Рембудсервіс-Прилуки" органом місцевого самоврядування не погоджувалося (лист від 12 листопада 2014 року № 02-16/467) (а.с. 31 т.1).
Отже, договір №05-08/3 від 05 серпня 2014 року укладено КП "Прилукижитлобуд" з перевищенням повноважень, наданих законодавством та статуту підприємства.
Загальні підстави визнання недійсними правочинів і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215 , 216 ЦК України .
Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Відповідно до п. 2 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України судам необхідно враховувати, що згідно із ст. 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції У країни та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.
Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (ст. 1, 8 Конституції України).
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Положення ч. 2 ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Частиною 1 ст. 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Таким чином, зібраними доказами доведено, що укладення договору від 05.08.2014 №05-08/3 між КП "Прилукижитлобуд" та ТОВ "Рембудсервіс- Прилуки" про надання послуг із прибирання прибудинкової території укладено з порушенням вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" (не дотримано процедури закупівлі послуг за державні кошти), Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про місцеве самоврядування" та положенням статуту КП "ГІрилукижитлобуд" (договір укладено без погодження з власником), а тому спірний правочин повинен бути визнаний недійсними.
Згідно ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Відповідно до ч.3 ст.207 Господарського кодексу України виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
Отже, по спірному договору зобов'язання його сторін припиняються на майбутнє з моменту набрання чинності рішення суду.
Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України . Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Судові витрати в розмірі 1218грн. мають бути покладені на відповідачів порівну в рівних частках по 609,00грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним договір №05-08/3 від 05 серпня 2014 року, укладений між Комунальним підприємством "Прилукижитлобуд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Прилуки" припинивши на майбутнє зобов'язання Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Прилуки" за недійсним договором про надання послуг із прибирання прибудинкової території № 05-08/3 від 05 серпня 2014 року.
3. Стягнути з Комунального підприємства "Прилукижитлобуд" (вул. 1 Травня, 109-а, м. Прилуки, 17500, код ЄДРПОУ 34913333) в доход державного бюджету (р/р 31217206783002 отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001 код ЄДРПОУ 38054398 банк ГУДКСУ в Чернігівській області МФО 853592 код бюджетної класифікації 22030001) 609,00грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудсервіс-Прилуки" (вул. Земська, 68/8, м. Прилуки, 17500, код ЄДРПОУ 39275915) в доход державного бюджету (р/р 31217206783002 отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001 код ЄДРПОУ 38054398 банк ГУДКСУ в Чернігівській області МФО 853592 код бюджетної класифікації 22030001) 609,00грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення виготовлено 19 лютого 2015 року.
Суддя В.В. Моцьор
.
Суд | Господарський суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 19.02.2015 |
Оприлюднено | 23.02.2015 |
Номер документу | 42784990 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Чернігівської області
Моцьор В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні