Рішення

від 12.02.2015 по справі 914/4237/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2015 р. Справа № 914/4237/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газета "Експрес", с.Рясне - Руське Яворівського району Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства "Преса - Плюс", м.Львів

про: стягнення 21 238,81 грн.,

Суддя Король М.Р.

За участю представників:

від позивача: Малярчук О.О. - представник (довіреність від 08.10.2014 року);

від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 12.09.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Суть спору :

позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Газета "Експрес" (с.Рясне - Руське, Яворівський район, Львівська область) до Приватного підприємства "Преса - Плюс" (м.Львів) про стягнення 21 238,81 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором комісії не виконав, зокрема, не провів оплати за отриману продукцію.

Ухвалою суду від 03.12.14 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 18.12.14р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

В судове засідання 18.12.2014 року позивач участь повноважного представника не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

Розгляд справи відкладено на 22.01.2015 року.

В судове засідання 22.01.2015 року позивач участь повноважного представника забезпечив, вимоги ухвали суду від 03.12.2014 року виконав, позов підтримав.

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, причини неявки не повідомив.

Судом відкладено розгляд справи на 29.01.2015 року.

В судове засідання 29.01.2015 року позивач участь повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заяву про продовження строку розгляду спору на 15 днів (вх. № 385/15 від 29.01.2015 року).

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив черговий раз, причини неявки суду не повідомив, з заявами та клопотаннями не звертався.

Судом відкладено розгляд справи на 12.02.2015 року та продовжено строк розгляду справи на 15 днів.

В судове засідання 12.02.2015 року позивач участь повноважного представника забезпечив, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав заяву про часткове припинення провадження у справі (вх. №6088/15 від 12.02.2015 року).

Відповідач участь повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву не надіслав, позов не заперечив, доказів оплати не представив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

01.01.2012 року між позивачем (комітентом згідно договору) та відповідачем (комісіонером згідно договору) було укладено договір № 69-к-2012, відповідно до п.1.1 якого комісіонер зобов'язується від свого імені здійснювати продаж періодичних друкованих видань комітента (надалі- видання). Відпускна ціна на видання вказується у протоколі цін (додаток № 1). Передача видань комісіонеру оформляється видатковою накладною, яка формується на підставі листа - замовлення комісіонера (додаток № 2), в якому комісіонер зазначає бажаний асортимент і кількість видань (п.1.2 договору). Строк подачі листів - замовлень визначається сторонами згідно додатку № 3 до цього договору (п.1.3 договору).

На виконання умов договору в період з 1 січня 2014 року по 30 червня 2014 року відповідачу було відвантажено друкованої продукції на загальну суму 39402,00 грн., що підтверджується зведеними накладними: № 3вРН-00058 від 31.01.2014 року на суму 9345,00 грн.; № 3вРН-00191 від 28.02.2014 року на суму 7568,25 грн.; № 3вРН-00328 від 31.03.2014 року на суму 7124,25 грн.; № 3вРН-00472 від 30.04.2014 року на суму 5166,25 грн.; № 3вРН-00621 від 31.05.2014 року на суму 7554,00 грн. та № 3вРН-00777 від 30.06.2014 року на суму 2645,00 грн.

Відповідно до п. 1.4 договору строк реалізації видань комісіонером складає 15 днів з дати виходу відповідного номера видання. Відповідно до п. 3.2.5 договору, комітент має право забирати у комісіонера видання, термін реалізації яких минув у встановлені даним договором строки. У випадку, якщо комітент протягом 30 днів з моменту останнього терміну перерахування коштів за видання, встановленого даним договором, не забирає у комісіонера видання та в разі відсутності письмових заперечень з боку комітента, комісіонер вважається уповноваженим комітентом організовувати списання (утилізацію) відповідних видань. Акт від комісіонера, який засвідчує списання (утилізацію) видань повинен негайно передаватися комітенту факсом. Факсовий платіж Акту має силу оригіналу до моменту передачі видань. Даний Акт вважається звітом комісіонера. Кошти отримані від утилізації за дорученням комітента видань компенсовують витрати комісіонера по організації списання (утилізації) нереалізованих у встановлені терміни видань.

Так, в період з 05.02.2014 року по 01.07.2014 року відповідач здійснив повернення нереалізованих видань на загальну суму 4237,53 грн., що підтверджується видатковими накладними (повернення) № ВП-000466 від 05.02.2014 року на суму 1537,20 грн.; № ВП-000482 від 06.03.2014 року на суму 1512,30 грн.; Пов.-118 від 08.04.2014 року на суму 1068,03 грн. та Пов.-388 від 01.07.2014 року на суму 120,00 грн.

Відповідно до п. 2.1.5 договору, комісіонер брав на себе зобов'язання перераховувати кошти комітенту за реалізовані ним видання, у строки, визначені п. 4.1 цього договору за винятком своєї винагороди. Відповідно до п. 4.1 договору комісіонер зобов'язується перерахувати комітенту вартість реалізованих у поточному місяці видань через 7 днів з моменту відвантаження, за вирахуванням своєї комісійної плати. Пункт 4.2 договору передбачає, що комісійна плата комісіонера за цим договором визначається як різниця між вартістю видань, реалізованих комісіонером за роздрібною ціною, і вартістю реалізованих видань, отриманих ним по відпускній ціні.

На виконання умов договору, відповідачем здійснено оплату за відвантажену продукцію на суму 13925,66 грн., на суму 4 237,53 грн. здійснено повернення, відтак позивач звернувся із позовом про стягнення 21238,81 грн.

В судовому засіданні 12.02.2015 року представником позивача подано докази оплати відповідачем в процесі розгляду справи 500,00 грн., із врахуванням чого сума боргу, складає 20738,81 грн.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Правовідносини за даною категорією договорів регулюються, зокрема, нормами Глави 69 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Як встановлено судом 01.01.2012 року між позивачем (комітентом згідно договору) та відповідачем (комісіонером згідно договору) було укладено договір № 69-к-2012, відповідно до п.1.1 якого комісіонер зобов'язується від свого імені здійснювати продаж періодичних друкованих видань комітента (надалі-видання).

Відповідно до п. 3 ст. 1012 Цивільного кодексу України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Судом також встановлено, що позивачем відвантажено відповідачу в період з 1 січня 2014 року по 30 червня 2014 року друкованої продукції на загальну суму 39402,00 грн., з яких повернуто як нереалізованої на суму 4237,53 грн.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 2.1.5 договору комісіонер взяв на себе зобов'язання перераховувати кошти комітенту на реалізовані ним видання, у строки, визначені п. 4.1 цього договору за винятком своєї винагороди. Відповідно до п. 4.1 договору комісіонер зобов'язується перерахувати комітенту вартість реалізованих у поточному місяці видань через 7 днів з моменту відвантаження, за вирахуванням своєї комісійної плати.

Оскільки, на виконання умов договору, відповідач оплатив лише 13925,66 грн., позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 21238,81 грн.

В судове засідання 12.02.2015 року позивач подав докази (банківські виписки) про погашення відповідачем 500,00 грн. боргу в процесі розгляду справи, що є підставою для припинення провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання недопустима. Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із врахуванням викладеного, позовні вимоги в сумі 20738,81 грн. є підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, п.1.1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Преса - Плюс" (79026, м.Львів, вул. Володимира Великого, 4, ідентифікаційний код 30163192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газета "Експрес" (Львівська область, Яворівський район, с.Рясне - Руське, вул. Свободи, 5, ідентифікаційний код 30823524) 20 738,81 грн. основного боргу та 1827,00 грн. судового збору.

3. В решті частині позову провадження у справі припинити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 17.02.2015 р.

Суддя Король М.Р.