Постанова

від 17.02.2015 по справі 906/1577/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"17" лютого 2015 р. Справа № 906/1577/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Карпович О.В. ,

за участю представників сторін:

позивача - Наумов О.Л. (довіреність від 24.12.2014р.);

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відповідача-Приватного підприємства «Рім-Богдан» на рішення господарсь-кого суду Житомирської області від 23.12.2014р. у справі №906/1577/14

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю

«Житомирське автотранстпортне підприємство 11827» м.Житомир

до Приватного підприємства «Рім-Богдан» м.Житомир

про стягнення 85 572 грн. заборгованості по розрахунках,-

Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК Укра-їни. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.12.2014р. у даній справі (суд-дя Тимошенко О.М.) задоволено позов Товариства з додатковою відповідальністю «Житомирське автотранспортне підприємство 11827» (надалі в тексті - Товариство) до Приватного підприємства «Рім-Богдан» (надалі в тексті - Підприємство) про стягнення заборгованості по розрахунках.

Відповідно до зазначеного рішення, з Підприємства на користь Товариства підлягає до стяг-нення 85 572 грн. заборгованості по розрахунках згідно укладених договорів та 1 827 грн. витрат зі сплати судового збору.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що правовідносини між сторона-ми склались на підставі договорів оренди та надання послуг, про що свідчать листи Відповідача щодо припинення дії даних договорів. Місцевий господарський суд також зауважив, що заперечу-ючи відсутність між сторонами зобов'язаннь на підставі договорів оренди та надання послуг у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі, яких сторони не складали - Відповідач не запере-чив самого факту користування орендованим майном впродовж спірного періоду.(арк.справи 61-62).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство «Рім-Богдан» подало скаргу до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення від 23.12.2014р. у даній справі та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в по-вному обсязі.

Скаржник вважає, що рішення прийняте місцевим господарським судом з невірним засто-суванням норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин справи, що призвело до невірних висновків. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що відсутність актів приймання-передачі приміщень, тягне за собою відсутність існування фактичних правовідносин, а отже і самого обов'язку Відповідача здійснювати оплату.(арк.справи 68-72).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.01.2015р. у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 17.02.2015р.(арк.спра-ви 67).

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів Відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 17.02.2015р. представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги в повному обсязі (арк.справи 78-80, 91) та надав пояснення в обґ-рунтування своєї правової позиції.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання 17.02.2015р., хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку. Проте така неявка не перешкоджає розгляду справи, оскільки апеляційний суд не визнавав явки сторін обов'язковою. (арк.справи 67, 77).

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з додатковою відповідальністю «Житомир-ське АТП -11827» є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Житомирське АТП-11827».(арк.справи 38-41).

Матеріалами справи стверджується, що Відкрите акціонерне товариство «Житомирське АТП-11827»-орендодавець та Приватне підприємство «Рім-Богдан»-орендар 24.10.2007р. уклали договір оренди приміщення, згідно із умовами якого останнє отримало в довгострокове оплатне користування приміщення адміністративного будинку та майстерень з двома поточними лініями літ. Е, загальною площею 832,2 м 2 , які розташовані по вул.Східна, 88/2 у м.Житомирі та належать Товариству. Відповідно до розділу 5 договору оренди приміщення - Підприємство зобов'язува-лось щомісячно сплачувати орендну плату.

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений відтисками пе-чаток сторін.(арк.справи 8-10).

Матеріали справи свідчать, що до договору оренди приміщення від 24.10.2007р. Товарист-во і Підприємство вносили зміни в частині розміру орендної плати шляхом укладення додаткових угод №737 від 01.07.2011р. та №74 від 01.09.2012р.(арк.справи 12, 13)

Товариство-орендодавець та Підприємство-орендар 01.01.2013р. уклали договір №39 орен-ди приміщення, згідно з п.1 якого - орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення площею 109,6 м 2 (інв.№100006), яке розташоване за адресою: м.Жито-мир, вул.Східна, 88/2. Відповідно до розділу 6 договору оренди, орендар зобов'язувався щомісячно сплачувати орендну плату.(арк.справи 15).

Вбачається також, що 01.01.2013р. сторонами укладено ще сім договорів оренди приміщен-ня, згідно яких на аналогічних умовах - Товариство передало, а Підприємство прийняло у платне строкове користування нежитлові, виробничі приміщення, які розташовані за адресою: м.Житомир, вул.Східна, 88/2, а саме:

- договір №40 щодо приміщення площею 62 м 2 (інв.№100013);

- договір №41 щодо приміщення площею 52.5 м 2 (інв.№100013);

- договір №42 щодо приміщення площею 36 м 2 (інв.№100013);

- договір №43 щодо приміщення площею 44.6 м 2 (інв.№100013);

- договір №44 щодо приміщення площею 12 м 2 (інв.№100013);

- договір №45 щодо приміщення площею 24 м 2 (інв.№100013);

- договір №46 щодо приміщення площею 192 м 2 (інв.№100013), що стверджу-ється матеріалами справи.

Крім того, Товариство-орендодавець та Підприємство-орендар 01.06.2013р. уклали договір №496 оренди приміщення згідно згідно з п.1 якого - Товариство передало, а Підприємство прий-няло у строкове платне користування приміщення площею 125 м 2 (інв.№100006), яке розташоване за адресою м.Житомир вул.Східна, 88/2 (арк.справи 16-23).

Матеріалами справи стверджено, що сторонами також укладено договір №302 про надання автопідприємством послуг від 01.01.2013р., згідно із умовами якого, Товариство-виконавець зобо-в'язалось надавати Підприємству-замовнику послуги пов'язані із забезпеченням дозволу для заїз-ду транспортних засобів замовника на відповідну терторію, ремонтну зону, організацію та надан-ня стоянки транспортних засобів та забезпечення їх охорони (п.п. 1.1, 2.1.1, 2.1.2 договору), а Під-приємство зобов'язалось прийняти послуги та оплатити їх вартість (п.п.2.2.2, 3.1 договору).(арк. справи 25-26).

Матеріалами справи стверджено, що усі вищезазначені договори підписані уповноважени-ми представниками та скріплені відтисками печаток сторін.

Для оплати наданих послуг Позивач виставив Відповідачу рахунки-фактури по усіх догово-рах оренди за вересень, жовтень, листопад 2013 року на загальну суму 85 572,00 грн.(арк.справи 34, 35, 36).

Матеріали справи свідчать, що 25.11.2013р. Підприємство звернулось до Товариства із зая-вою про зупинення дії договорів №№ 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 302 від 01.01.2013р. та №496 від 01.06.2013р.(арк.справи 24, 29).

Крім того, листом №239 від 06.12.2013р. Підприємство повідомило Товариству про припи-нення з 01.12.2013р. найму (оренди) приміщень адмінбудинку та майстерні з двома поточними лі-ніями (літера Е), а саме приміщень 1-12, 1-13, 1-14, 1-15, 1-16, 1-17, 1-18, 1-19, 1-20, ІІ, ІІІ загальною площею 832,2 м 2 по вул.Східній, 88/2 у м.Житомирі і просило припинити з 01.12.2013р. дію дого-вору оренди приміщення від 24.10.2007р. і не нараховувати орендної плати.(арк.справи 14).

У відповідь на пропозицію погасити існуючу заборгованість за договорами в сумі 85 572 грн., яка вбачається з претензії Позивача №62 від 07.07.2014р. - листом №161 від 18.07.2014р. Від-повідач просив пояснити структуру нарахованої суми (за якими договорами, сума та за який пері-од).

Вбачається, що листом №69 від 28.07.2014р. Товариство повідомило Підприємству, що за-боргованість виникла через неналежне виконання договорів оренди та послуг. До листа було дода-но акти звірки та рахунки-фактури, проте відповіді на даний лист, рівно як і на лист-претензію № 100 від 07.10.2014р. з повторною вимогою сплатити 85 572 грн. боргу - Відповідач не надав. (арк. справи 30, 31,32, 37).

Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство визнало свою заборгованість перед Това-риством, склавши 31.07.2014р. двосторонній акт звірки взаєморозрахунків, який підписано упов-новаженими представниками сторін та скріплено відтисками печаток.(арк.справи 33).

Перевіривши дотримання господарським судом першої інстанції вимог чинного законодавс-тва при ухваленні оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга безпідс-тавна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України) - госпо-дарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов'язань і є обов'язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення зобов'язання у ст .ст . 11 , 629 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України).

Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарсь-ких відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до зако-ну, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'я-зання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарсь-ких договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, пе-редбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногос-подарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санк-цій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зобов'язанням, відповідно до ст.509 ЦК України - є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Такі ж правила встановлює і ст.174 ГК України.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості за договорами оренди.

Відповідно до статті 626 ЦК України - договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Так, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Матеріалами справи стверджено, що 24.10.2007р. з моменту укладення сторонами Договору між ними виникли відносини оренди (найму), оскільки такі відповідають визначенню, передбаче-ному ч.ч. 1, 6 ст.283 ГК України - за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення підприємни-цької діяльності. Аналогічні положення найму (оренди) майна містить ст.759 ЦК України.

Крім того, матеріалами справи свідчать, що з моменту укладення 01.01.2013р. договору №302 про надання автопідприємством послуг - між сторонами виникли також правовідносини з надання послуг, оскільки такі відносини відповідають дефініції ст.901 ЦК України: коли одна сто-рона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка спо-живається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язує-ться оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), відповід-но до ч.1 ст.795 ЦК України - оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Переглядаючи рішення у даній справі апеляційний суд приймає до уваги, що зазначеній ви-ще нормі ЦК кореспондують умови розділів « 2» укладених сторонами договорів оренди: передача оформляється актом прийому-передачі.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що процес передання Відповідачеві в користування приміщень, які розташовані по вул.Східна, 88/2 у м.Житомирі згідно договорів оренди - сторони не оформлювали відповідними актами приймання-передачі і цього не заперечував в судах першої і другої інстанції представник Позивача.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що факту користування орендованим майном про-тягом спірного періоду Відповідач також не заперечував, що підтверджується листуванням, а са-ме: листом №239 від 06.12.2013р., в якому Відповідач просить припинити дію договору від 24.10. 2007р. та не нараховувати орендну плату; заяви Відповідача про призупинення дії договорів №№ 39 - 46 від 01.01.2013р., №496 від 01.06.2013р. з 25.11.2013р. та №302 від 01.01.2013р. з 25.11.2013р., а також двостороннім актом звірки взаєморозрахунків від 31.07.2014р.

Зазначене, на переконання апеляційного суду стверджує правомірність висновку суду пер-шої інстанції, що посилання Відповідача на відсутність орендних відносин між ним та Позивачем лише через відсутність актів приймання-передачі приміщень - не спростовує факту користування спірними приміщеннями згідно укладених договорів протягом спірного періоду і свідчить про виз-нання ним зобов'язання та суми заборгованості.

Враховуючи зазначені обставини в сукупності, апеляційний суд не вбачає підстав для пере-оцінки висновку суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості в сумі 85 572 грн. за догово-рами оренди, оскільки матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомір-ність висновків суду першої інстанції щодо характеру правовідносин сторін, змісту і обсягу зобо-в'язань Відповідача, рівно як і твердження про невмотивованість висновку про обґрунтованість заявленого позову.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім пе-реконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановле-но, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прий-нятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1 . Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рім-Богдан» на рішення господарського суду Житомирської області від 23.12.2014р. у справі №906/1577/14 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3 . Справу №906/1577/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мельник О.В.