Постанова

від 10.02.2015 по справі 810/136/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 року (11:56) м. Київ 810/136/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю., розглянув відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж 505" про стягнення податкового боргу,

за участю представників:

позивача - Норець В.М., довіреність №18/Н/10-15-10 від 05.12.2014;

відповідача - не з'явився,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась з позовом Миронівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області до ТОВ "Сантехмонтаж 505" про стягнення податкового боргу у сумі 105670,51 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує у встановлений законодавством строк грошові зобов'язання з податку на додану вартість в повному розмірі, в зв'язку з чим утворився податковий борг в сумі 105670,51 грн., який позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач заперечень на адміністративний позов не надав.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж 505" зареєстровано в якості юридичної особи в результаті перетворення 29.09.2005, номер запису в Єдиному державному реєстрі 1 341 123 0000 000145, перебуває на податковому обліку в Миронівській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з 10.10.2005 за №313, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19828947 від 24.12.2014 (а.с. 10-14) та Довідкою про взяття на облік платника податків від 10.10.2005 № 349 (а.с. 15).

Як вбачається з наявних в матеріалах справи декларацій з податку на додану вартість за грудень 2013 - листопад 2014 відповідачем самостійно була визначена сума податку до сплати, а саме за деклараціями:

за грудень 2013 - у розмірі 20372,00 грн.;

за січень 2014 - у розмірі 454,00 грн.;

за лютий 2014 - у розмірі 3,00 грн.;

за березень2014 - у розмірі 1563,00 грн.;

за квітень 2014 - у розмірі 1733,00 грн.;

за травень 2014 - у розмірі 2398,00 грн.;

за червень 2014 - у розмірі 8665,00 грн.;

за липень 2014 - у розмірі 14275,00 грн.;

за серпень 2014 - у розмірі 10102,00 грн.;

за вересень 2014 - у розмірі 18641,00 грн.;

за жовтень 2014 - у розмірі 11120,00 грн.;

за листопад 2014 - у розмірі 19998,00 грн. (а.с. 18-76).

Згідно з актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасної сплати податків до бюджету від 03.06.2014 № 102/1601/30170566 Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області встановлено, що платником несвоєчасно подано платіжні доручення до установ банку про сплату податку на додану вартість за квітень 2013 року (а.с. 78-79).

На підставі зазначеного акта перевірки Миронівською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001721500 від 03.06.2014 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 5,39 грн., яке отримано відповідачем 04.06.2014, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 77).

Згідно з актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету від 03 вересня 2014 року № 158/1601/30170566 Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області встановлено, що платником несвоєчасно подано платіжні доручення до установ банку про сплату податку на додану вартість за грудень 2013 року (а.с. 82-83).

На підставі зазначеного акта перевірки Миронівською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.09.2014 №0003451501 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 800,00 грн., яке отримано відповідачем 05.09.2014, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 81).

Згідно з актом про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податків до бюджету від 06 жовтня 2014 року №202/1601/30170566 Миронівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області встановлено, що платником несвоєчасно подано платіжні доручення до установ банку про сплату податку на додану вартість за грудень 2013 року (а.с. 86-87).

На підставі зазначеного акта перевірки Миронівською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.10.2014 №0006841501 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 200,00 грн., яке отримано відповідачем 07.10.2014, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 85).

Сума податку на додану вартість, визначена відповідачем самостійно у вищенаведених податкових деклараціях (з урахуванням уточнюючого розрахунку), а також нарахована до сплати податковою інспекцією згідно податкових повідомлень-рішень ТОВ "Сантехмонтаж 505" в повному обсязі сплачена не була, що, з урахуванням часткової оплати в розмірі 5089,15 грн. та нарахованої пені в сумі 430,27 грн., призвело до утворення податкового боргу в розмірі 105670,51 грн., що підтверджується обліковою карткою платника податків.

Враховуючи отримання позивачем вищезазначених податкових повідомлень-рішень та самостійне визначення у податкових деклараціях сум податків до сплати, грошові зобов'язання з ПДВ вважаються узгодженими.

У зв'язку з несплатою відповідачем узгоджених сум грошових зобов'язань, податкова інспекція звернулась до суду з вимогою про стягнення з ТОВ «Сантехмонтаж 505» зазначеної заборгованості.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В свою чергу, відповідно до пункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення до суду з цією позовною заявою стала несплата відповідачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, з приводу чого суд звертає увагу на таке.

Податок на додану вартість та правова регламентація останнього встановлюються Розділом V ПК України.

Відповідно до п. 1) п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 202.1 ст. 202 ПК України передбачено, що звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал, з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до п. 203.1 ст. 203 ПК Україниподаткова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 4.1.1 статті 4 встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 49 ПК України визначені умови подання податкової декларації до податкового органу.

Відтак п. 49.2 ст. 49 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Статтею 57 ПК України визначені строки сплати податкового зобов`язання.

Пунктом 57.1 зазначеної статті передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Самостійно визначені позивачем суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачем в повному обсязі сплачені не були.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено терміни сплати узгоджених зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з чим: податковими повідомленнями-рішеннями №0001721500 від 03.06.2014, №0003451501 від 03.09.2014 та №0006841501 від 06.10.2014 на відповідача накладено штрафні санкції з податку на додану вартість в розмірах 5,39 грн., 800,00 грн. та 200,00 грн.відповідно.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Пп. 129.1.2 п. 129.1 ПК України передбачено, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з несплатою у встановлені законодавством строки грошових зобов'язань позивачем за період з 08.08.2014 по 16.09.2014 була нарахована пеня з податку на додану вартість в сумі 430,27 грн., яка станом на момент розгляду справи не сплачена в повному обсязі.

Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначених грошових зобов'язань за податковими повідомленнями-рішеннями та податковими деклараціями на загальну суму 105670,51грн. відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, відповідно якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріали справи свідчать, що 17.02.2014 Миронівською ОДПІ Головного управління Міндоходів у Київській області Товариству з обмеженою відповідальністю «Сантехмонтаж 505» була виставлена податкова вимога № 28-25 про сплату податкового боргу в сумі 20282,85грн., яка отримана відповідачем 17.02.2014, про що свідчить відмітка уповноваженої особи про отримання на корінці податкової вимоги (а. с. 89).

Таким чином, вищевказані приписи Податкового кодексу України позивачем виконані, а отже є підстави для стягнення судом суми податкового боргу з відповідача.

Щодо способу захисту права позивача за позовом суд зазначає наступне.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав заперечення на позов, докази оскарження податкових повідомлень-рішень позивача або доказів сплати заборгованості.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідають чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні 10.02.2015 р. були проголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 16.02.2015 р.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантехмонтаж 505" (08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Пироженка, буд. 1, ідентифікаційний код 30170566) 105670,51 грн. (сто п'ять тисяч шістсот сімдесят гривень, 51 коп.) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.