Постанова

від 16.02.2015 по справі 816/140/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/140/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Костенко Г.В.,

при секретарі судового засідання - Колодяжному Д.В.,

за участі: представника позивача - Шулік О.Й.,

представника відповідача - Потапової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапром - Кременчук" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

19 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Армапром - Кременчук" (надалі - ТОВ "Армапром - Кременчук", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0006742203/2719 від 28.11.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Армапром-Кременчук", код ЄДРПОУ 33180671, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОМ-БІЗ" (код 39207887), ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ" (код 39035549) за липень 2014 року у зв'язку з отриманою інформацією про можливі порушення платником податків - ТОВ "Армапром-Кременчук" податкового законодавства та надання пояснення без повного документального підтвердження на письмовий запит Кременчуцької ОДПІ № 23679/10 від 23.09.2014 року. За наслідками перевірки складено акт №2643/16-03-22-03-08/33180671 від 14.11.2014р. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0006742203/2719 від 28.11.2014року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 12560 (Дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят) гривень за основним платежем і 3140 (Три тисячі сто сорок) гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач із викладеними в Акті висновками не погоджується, і вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення було прийняте з порушенням діючого законодавства без наявності правових підстав для винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Надав пояснення, аналогічне за змістом обґрунтуванню позову.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на правомірність спірних рішень з підстав викладених у запереченні на адміністративний позов /а.с.41-43/.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Армапром - Кременчук" (ідентифікаційний код 33180671) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 18.10.2004 року та взято на податковий облік в Кременчуцькій ОДПІ /а.с.32/. Позивач є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №23706632 серія НБ№24938 /а.с.34/.

Згідно довідки АБ №597718 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданої Головним управлінням статистики у місті Кременчуці /а.с.33/ позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД-2010:46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням, 25.62 Механічне оброблення металевих виробів, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, 33.20 Установлення та монтаж машин і устаткування.

На підставі направлення від 03.11.2014 року №2928/16-03-22-03 виданого Кременчуцькою ОДПІ Чижиковою А.В. - в.о. начальника відділу податкового аудиту окремих платників управління податкового аудиту Кременчуцької ОДПІ, згідно із частиною пп.78.1.1. п.78.1 статті 78, п.20.1 статті 20, статті 82 Податкового кодексу України, та на підставі наказу Кременчуцької ОДПІ №3195 від 03.11.2014 року, проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Армапром-Кременчук", код ЄДРПОУ 33180671 з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОМ-БІЗ" (код 39207887), ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ" (код 39035549) за липень 2014 року

За результатами перевірки податковим органом 14.11.2014 року складено акт №2643/16-03-22-03-08/33180671, в якому зафіксовано порушення позивачем п.198.3, 198.6 статті 198, п. 201.4, п.201.6 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті в бюджет, в розмірі 12560,00 грн. в.т.ч. за липень 2014 року на загальну суму 12560,00 грн. /а.с.6-22/.

Так, за висновками акту перевірки контролюючим органом встановлено проведення ТОВ "ПРОМ-БІЗ" і ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ" транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

На підставі висновку даного акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 28.11.2014 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0006742203/2719, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "Армапром-Кременчук" за платежем податок на додану вартість на 12560 (Дванадцять тисяч п'ятсот шістдесят) гривень за основним платежем і 3140 (Три тисячі сто сорок) гривень за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач не погодився з даним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частиною 2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності про виконання бюджетів та госпрозрахункових операцій бюджетних установ установлюється Державним казначейством України відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку за погодженням з Міністерством фінансів України.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.1995 року № 168/704 первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, відповідно до яких підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом встановлено, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з ТОВ "ПРОМ-БІЗ", ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ".

Так, 17.06.2014 року між ТОВ "Армапром - Кременчук" (Покупець) та ТОВ "ПРОМ-БІЗ" (Постачальник) укладено договір поставки №206 /а.с.51-54/. Згідно умов даного договору постачальник зобов'язується передати у власність Покупця наступні метизи для промислового обладнання (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти Товар та сплатити його вартість в строк та на умовах цього Договору /пункт 1.1 Договору поставки №206 від 17.06.2014 року/. В пункті 1.2 зазначено, що найменування, асортимент, розмір партії, одиниця виміру, ціна за одиницю та загальна кількість Товару (партії), що підлягає поставці за цим Договором, визначаються у Специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно наданої позивачем копії Специфікації №1 до Договору №206 від 17.06.2014 року судом встановлено, що загальна вартість Товару становить 30072,00 грн, у тому числі ПДВ 5012,00 грн /а.с.55/.

На виконання умов Договору ТОВ "ПРОМ-БІЗ" здійснена поставка Товару, що підтверджується видатковою накладною №РН-0707/06 від 07.07.2014 року на загальну суму 30072,00 грн у тому числі ПДВ 5012,00 грн /а.с.57/, та рахунок-фактура №070701 від 07.07.2014 року на загальну суму 30072,00 грн у тому числі ПДВ 5012,00 грн /а.с.56/.

За результатами здійснення господарської операції ТОВ "ПРОМ-БІЗ" виписано податкову накладну №133 від 07.07.2014 року на загальну суму 30072,00 грн у тому числі ПДВ 5012,00 грн., копія якої наявна у матеріалах справи /а.с.25/.

Згідно наданої до суду ТТН №0707/06 від 07.07.2014 року /а.с.58/ суд встановив, що транспортування придбаного Товару здійснювалось силами та засобами ТОВ "ПРОМ-БІЗ", що передбачено пунктом 5.1 Договору поставки №206 від 17.06.2014 року - пошук транспортного засобу, загрузку вантажу та доставку на склад Покупця Постачальник здійснює самостійно за власний рахунок. Постачання товару відбувалось до пункту розвантаження за адресою м. Кременчук, вул.Сербіченка, 11, кв. 68, де знаходиться склад позивача.

Здійснення оплати по договору поставки №206 від 17.06.2014 року підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: №671 від 18.08.2014 року на суму21672,00 грн /а.с.59/, №674 від 19.08.2014 року на суму 7600,00 грн /а.с.60/, №678 від 22.08.2014 року на суму 800,00 грн /а.с.61/.

Також судом встановлено, що між ТОВ "Армапром - Кременчук" (Покупець) та ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ" (Постачальник) 11.06.2014 року був укладений договір поставки №5614 /а.с.62/. На умовах даного договору та специфікації №2 від 17.06.2014 року /а.с.64/ ТОВ "Армапром - Кременчук" придбало у ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ" товар, загальна вартість якого складає 44846,40 грн.

Реальності виконання умов договору №5614 від 11.06.2014 року підтверджується наданою до суду копією податкової накладної №119 від 21.07.2014 року на загальну суму 44846,40 грн. у тому числі ПДВ 7474,40 грн./а.с.27/, рахунку-фактури №072103 від 21.07.2014 року на загальну суму 44846,40 грн. у тому числі ПДВ 7474,40 грн./а.с.66/, видатковою накладною №РН-0721/03 від 21.07.2014 року на загальну суму 44846,40 грн. у тому числі ПДВ 7474,40 грн./а.с.67/.

Здійснення оплати по договору №5614 від 11.06.2014 року підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: №666 від 07.08.2014 року на суму 18000,00 грн /а.с.69/, №667 від 08.08.2014 року на суму 10000,00 грн /а.с.70/, №669 від 15.08.2014 року на суму 7346,40 грн /а.с.71/, №658 від 21.07.2014 року на суму 9500,00 грн /а.с.72/.

Транспортування товару придбаного у ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ" здійснювалось ТОВ "ПРОМ-БІЗ" на підстав договору укладеного між ТОВ "Армапром - Кременчук" (Замовник) та ТОВ "ПРОМ-БІЗ" (Виконавець) 21.07.2014 року про надання транспортно-експедиторських послуг №507 /а.с.73-74/. Згідно пункту 1.1 Договору Виконавець надає транспортно-експедиторські послуги Замовнику, згідно його замовлення то ТТН на умовах, що вказані в цьому договорі. Виконавець зобов'язаний представити Замовнику документи для оплати наданих Виконавцем послуг з перевезення вантажу (акт надання послуг, рахунок-фактуру, податкова накладна) /пункт 2.4 договору №507 від 21.07.2014 року/. Постачання товару відбувалось до пункту розвантаження за адресою м.Кременчук, вул.Сербіченка, 11, кв. 68, де знаходиться склад позивача.

На підтвердження реальності виконання умов договору №507 від 21.07.2014 року позивачем надано копії заявки №1 від 21.07.2014 року до Договору №507 від 21.07.2014 року /а.с.75/, податкову накладну №134 від 21.07.2014 року на загальну суму 480,00 грн. у тому числі ПДВ 80,00 грн./а.с.26/, рахунку фактури №072101 від 21.07.2014 року на загальну суму 480,00 грн. у тому числі ПДВ 80,00 грн./а.с.76/, акту здачі-прийняття робіт №ОУ-0721/02 /а.с.77/, ТТН №2107/03 від 21.07.2014 року /а.с.78/.

Здійснення оплати по договору №507 від 21.07.2014 року підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення №672 від 15.08.2014 року на суму 480,00 грн /а.с.79/.

Товар, придбаний у контрагентів позивача отримано працівником ТОВ "Армапром - Кременчук" ОСОБА_4, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями витягу із журналу реєстрації довіреностей та трудової книжки ОСОБА_4 /а.с.80-83/.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами (ТОВ "ПРОМ-БІЗ" і ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ") підтверджується видатковими та податковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними та іншими первинними документами в зв'язку з чим, наявність наведених доказів суд вважає достатньою підставою для визнання факту придбання товару у ТОВ "ПРОМ-БІЗ" і ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ" реальним.

Судом встановлено, що вищезазначені угоди виконані в повному обсязі, сторони претензій та зауважень один до одного не мають, а отже, підстави для визнання правочинів між вказаними суб'єктами господарювання неправомірними - відсутні.

Аналізуючи наявні у справі докази, надані на підтвердження реальності здійснення господарської діяльності та ведення бухгалтерського обліку позивачем, суд дійшов висновку, що первинна документація бухгалтерської та фінансової звітності, складена на виконання вищевказаних договорів між позивачем та його контрагентами, що стала підставою для формування податкового кредиту позивача, оформлена належним чином, із акта перевірки випливає, що порушень при її оформленні відповідачем у ході проведення перевірки не виявлено.

В ході судового розгляду встановлено та підтверджено матеріалами справи, що придбаний товар у подальшому реалізовувався позивачем за більшою ціною для отримання прибутку, що підтверджується доданими копіями договорів, додатків до договорів, специфікацій, видаткових накладних, накладних на вантаж та актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), довіреностей на отримання ТМЦ /а.с.92-115/.

ТОВ "ПРОМ-БІЗ" та ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ" на момент укладення договорів, оформлення первинних документів та складення податкових накладних були платниками податку на додану вартість та значилися у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що не заперечувалось сторонами в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, визначальним при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення було прийняття до уваги відповідачем податкової інформації про відсутність ТОВ "ПРОМ-БІЗ" і ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ" за місцезнаходженням, що на думку представника відповідача, є підставою для збільшення суми грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що чинним законодавством України на учасників цивільно - правових відносин, які є платниками податків, не покладено обов'язку та не визначено право перевірки відповідності законодавству статусу контрагентів, в т.ч. перебування за місцезнаходженням, та дотримання ними вимог податкового законодавства. Кожен платник податку несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Статтею 198 ПК України не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах отриманих від продавця, в разі порушення ним умов податкового законодавства, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг).

Чинне податкове законодавство не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "ПРОМ-БІЗ" і ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Досліджена судом первинна документація відповідає вимогам, установленим статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Таким чином, фактичність поставки товару від ТОВ "ПРОМ-БІЗ" і ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ" підтверджена належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом в ході судового розгляду.

З урахуванням документів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд приходить до висновку, що правові наслідки за вищенаведеними договорами настали, позивачем та його контрагентами виконані договірні обов'язки, первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, а тому у позивача були всі підстави для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОМ-БІЗ" і ТОВ "КОНСАЛТІНГ ТЕХНОЛОДЖІ".

Суд також звертає увагу на приписи ч. 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV Україна повністю визнає на своїй території дію статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції; суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Булвес АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) від 22.01.2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. У разі якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, адже загальним принципом юридичної відповідальності є вина особи в порушенні законодавчо встановленого імперативного правила поведінки. Закон не передбачає відповідальності за винні дії іншої особи.

Згідно частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення покладено на податковий орган.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0006742203/2719 від 28.11.2014 року обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено 10% суми судового збору, що становить 182,70 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

В силу пункту 21 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" органи доходів і зборів звільнені від сплати судового збору, отже, сума судового збору пропорційно задоволеної частини позовних вимог (90%) з відповідача до державного бюджету стягненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапром - Кременчук" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0006742203/2719 від 28 листопада 2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Армапром - Кременчук" (код ЄДРПОУ 33180671) витрати по сплаті судового збору в розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 20 лютого 2015 року.

Суддя Г.В. Костенко