Рішення

від 18.02.2015 по справі 903/63/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 лютого 2015 р. Справа № 903/63/15 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньхутро", с.Заріччя, Володимир-Волинського району, Волинської області

про стягнення 23939,46 грн.,

Суддя Якушева І.О.,

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: Кузін Є.В. (дов. № 2200-К-О від 03.07.2014р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 23939,46 грн., з них: 13 490,87 грн. заборгованості за кредитом за договором від 19.11.2012р., 7 216,12 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 1 160,20 грн. заборгованості із сплати комісії за користування кредитом, 2 072,27 грн. пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання позичальником - товариством з обмеженою відповідальністю "Волиньхутро" взятих за договором № б/н від 19.11.2012р. зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове за сідання повноважного представника не направив.

Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути спір за відсутності представника відповідача, зважаючи на те, що відповідач належним чином був повідомлений про судовий розгляд, за наявними у справі матеріалами згідно з положеннями статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Факт належного повідомлення відповідача про судовий розгляд підтверджується поштовим повідомленням про те, що ухвалу суду представник відповідача отримав 07.02.2015р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

19.11.2012 року відповідачем - ТзОВ "Волиньхутро" було підписано із позивачем - ПАТ "КБ "Приватбанк" заяву про відкриття поточного рахунку.

Як зазначено в тексті заяви, підписавши цю заяву, клієнт приєднується і погоджується із умовами, викладеними в Умовах та правилах надання банківських послуг, в тому числі в Умовах та правилах обслуговування за розрахунковими картками, Тарифах Приватбанку, що розміщені на офіційному сайті Приватбанку, що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua, і разом з цією заявою складають договір банківського обслуговування.

Відповідно до розділу 1 Умов та Правил, розміщених на web-сайті банку www.privatbank.ua, ці правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам.

Таким чином клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку.

Розділом 3.18 Умов та Правил передбачено надання послуги щодо встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок корпоративного клієнта.

У підпункті 3.18.6.1 пункту 3.18 Умов та Правил зазначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту подачі клієнтом до банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

За приписами статті 184 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на основі вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єдиного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 цього Кодексу.

У статті 181 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі статтею 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції (частина 1 статті 640 Цивільного кодексу України). За приписами статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Пунктом 3.2.1.1.16. Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умов) передбачено, що при укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання клієнта до цих Умов (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), банк і клієнт допускають використання підписів клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

З огляду на викладене, фактично 19.11.2012р. між сторонами у справі було укладено договір банківського обслуговування, в тому числі щодо встановлення кредитного ліміту.

Як встановлено судом, на підставі укладеного договору позивач надавав відповідачу кредитний ліміт: з 19.11.2012р. - в розмірі 1000 грн., з 04.02.2013р. - в розмірі 1500 грн., з 04.03.2013р. - в розмірі 3500 грн., з 20.05.2013р. - в розмірі 5500 грн., з 21.06.2013р. - в розмірі 14000 грн., з 01.03.2014р. - в розмірі 14000 грн., що підтверджується довідкою позивача №08.7.0.0.0/1411224103335 від 24.12.2014р. (а.с.47).

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банка та клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк).

Згідно із п. 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання клієнта до Умов і правил надання банківських послуг (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі). При порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, банк в односторонньому порядку має право змінити умови кредитування, встановив інший термін повернення кредиту.

Згідно із ст.ст. 212, 651 Цивільного кодексу України при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язання за кредитом, банк має право встановити інший строк повернення кредиту.

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду, клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

За час користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку процентів затверджений розділом 3.2.1.4 Умов.

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го кінцевого числа поточного місяця (надалі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт виплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Непогашенням кредиту є не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Згідно з п. 3.2.1.4.4. Умов клієнт сплачує банку винагороду за користування лімітом у відповідності з п.п. 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2. 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.2.1.4.5. сплата винагороди здійснюється в гривні.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 21119VOJ0S0EZ від 26.11.2014р. про перерахування суми заборгованості. Факт надіслання претензії підтверджується копією опису вкладення до цінного листа, копією списку згрупованих поштових відправлень №5234, копією фіскального чеку від 04.12.2014р. Проте, відповідач відповіді на претензію на надав, заборгованості не перерахував.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності із ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитний ліміт в розмірі 13 490,87 грн., проте відповідач в порушення зазначених норм закону та умов договору свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, що спричинило звернення позивача з позовом до суду.

Звертаючись з позовною заявою до суду, позивач зазначив, що станом на 11.12.2014р. заборгованість відповідача за кредитом становить 13 490,87 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 7 216,12 грн., заборгованість із сплати комісії за користування кредитом - 1 160,20 грн., пеня за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань - 2 072,27 грн.

Факт наявності 13 490,87 грн. заборгованості за кредитом, 7 216,12 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 1 160,20 грн. заборгованості із сплати комісії за користування кредитом підтверджується матеріалами справи (розрахунки знаходяться в матеріалах справи, а.с. 48-49).

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань вимога позивача про стягнення з відповідача 13 490,87 грн. заборгованості за кредитом за період з 05.03.2013р. по 11.12.2014р., 7 216,12 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 31.12.2013р. по 11.12.2014р., 1 160,20 грн. заборгованості за комісією за користування кредитом за період з 31.12.2013р. по 11.12.2014р. підлягає до задоволення.

Згідно з п.3.2.1.5.1. Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п. п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У відповідності із ст.ст. 610, 611, ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3.2.1.5.4. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3-ох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до п.3.2.1.5.7. Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

У зв'язку із неповерненням кредиту в строки, встановлені Умовами і правилами надання банківських послуг, несвоєчасною сплатою процентів та комісії до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 2 072,27 грн. за період з 07.10.2013р. по 11.12.2014р.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати по справі на підставі ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.212, 526, 599, 610, 611, 612, 634, 639, 651, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис", ст.ст. 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Волиньхутро" (44740, Волинська область, Володимир- Волинський район, с. Заріччя, вул. Шевченка, 31, код ЄДРПОУ 38143220) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 13 490 грн. 87 коп. заборгованості за кредитом, 7 216 грн. 12 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 1 160 грн. 20 коп. заборгованості із сплати комісії за користуванням кредитом, 2072 грн. 27 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 1827 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

Повне рішення складено:20.02.2015р.

Суддя І. О. Якушева