Рішення

від 18.02.2015 по справі 926/78/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "18" лютого 2015 р.           Справа № 926/78/15 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Кроноспан УА” до товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат Будсервіс” про стягнення суми попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції та 3% річних – 11267,14 грн. Суддя Скрипничук І.В.    Представники: від позивача – не з'явився від відповідача - не з'явився         Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Кроноспан УА”, м. Нововолинськ Волинської області, звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат Будсервіс” м. Чернівці про стягнення суми попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 11267,14 грн., в тому числі: 10407,79 грн. – основна заборгованість, 778,08 грн. – інфляційні втрати, 81,27 грн. – 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі укладеного з відповідачем правочину, шляхом прийняття замовлення до виконання і підтвердження цього замовлення виставленням рахунку фактури №СФ-0174460 від 27.08.2014, відповідач зобов'язався поставити позивачу товар протягом 1-3 днів при 100% оплаті рахунку. На підтвердження виконання зобов'язання 01.09.14 позивач здійснив оплату за виставленим рахунком. Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав - не поставив замовлений товар та прострочив повернення суми попередньої оплати, що призвело до виникнення боргу в сумі 10407,79 грн., у зв'язку з чим відповідачеві нараховано інфляційні втрати та  3% річних. Ухвалою суду від 20.01.2015 порушено провадження у даній справі та призначено її до розгляду на 04.02.2015. Ухвалою суду від 04.02.2015, у зв'язку з неявкою сторні, розгляд справи відкладено на 18.02.2015 та визнано участь представників сторін у засіданні суду обов'язковою. ТОВ «Кроноспан» (позивач) звернулось до суду з клопотанням про розгляд справи без участі його представника. Одночасно, позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Відповаідач свого представника двічі у засідання суду не забезпечив. Враховуючи, що відповідачу ухвали суду двічі надсилалися на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу місцезнаходження, а про іншу адресу відповідач суд не повідомив, у відповідності до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України вважається, що ухвали про порушення провадження у справі і відкладення розгляду справи вручені відповідачеві належним чином, відтак, перешкод для вирішення спору у зв'язку з неявкою представника відповідача немає. При цьому, суд зазначає, що згідно ч.3 ст.22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. На думку суду обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що сторонам були створені належні умови для надання всіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, відкладено розгляд справи для надання можливості ознайомитись із матеріалами справи). Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд встановив наступне. Так, 27 серпня 2014 року між відповідачем (ТОВ «Комбінат Будсервіс») та позивачем (ТОВ «Кроноспан УА») було укладено правочин шляхом прийняття замовлення через виставлення останнім рахунку-фактури №СФ-0174460 на поставку металопродукції на загальну суму 10407,79 грн. протягом 1-3 днів. Рахунок-фактура від 27.08.2014 дійсна до 02.09.2014. На підтвердження виконання зобов'язання згідно вище вказаної рахунок-фактури від 27.08.2014, позивач здійснив оплату відповідачу за металопродукцію на суму 10407,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3502 від 01.09.2014. Однак, відповідач металопродукцію не поставив, що стало підставою звернення позивача до суду для примусового стягнення 10407,79 грн. боргу, 778,08 грн. інфляційних втрат та 81,27 грн. річних. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тошо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якшо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу. Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. З метою врегулювання спору в досудовому порядку позивачем надіслано на адресу відповідача претензію-вимогу про повернення 10407,79 грн., які перераховані на його рахунок платіжним дорученням №3502 від 01.09.2014.           У відповідь на вказані вище вимоги, відповідач двічі повідомив позивача листами від 22.09.2014 за №111345422 та від 08.10.2014 за №111345422, що він гарантує повернення коштів за металопродукцію в сумі 10407,79 грн. до 06.10.2014 та до 22.10.2014 включно окремими платежами.           Однак, кошти в добровільному порядку відповідачем на рахунок позивача не повернуті, що стало підставою для нарахування останнім додатково інфляційних в сумі 778,08 грн. та річних в сумі 81,27 грн., згідно поданого позивачем розрахунку.           Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник не звільніється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Борджник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.           Таким чином, суд вважає, що позивачем повністю доведені ті обставини на які він постлається як на підставу своїх вимог, а тому позово підлягає задоволенню.           З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 82, 84, 49 ГПК України, суд ВИРІШИВ: 1.          Позов задовольнити. 2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комбінат Будсервіс» (58002, м. Чернівці, вул. Головна, 44, п/р 26001455002494 в АТ "ОТП Банк", МФО 300528, код 37012708) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» (45400, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Луцька, 20, р/р 26002205920700 в АТ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код 33273907) суму боргу з урахуванням індексу інфляції та річних у сумі 11267,14 грн. та 1827,00 грн. судового збору.         Повне рішення складено 20.02.2015                    Суддя                                                                                               І.В. Скрипничук