Постанова

від 04.02.2015 по справі 821/35/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/35/15-а 09 год. 24 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Южбабенко І.В., представника відповідача Палінічак К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Агрохолдінг"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю " Агрохолдінг" (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ), у якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 18.12.14 № 0003982200 про зменшення суми бюджетного відшкодування із податку на додану вартість у розмірі 143521 грн. та застосування штрафу у розмірі 71760,5 грн. та № 0003972200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 150697 грн. та застосування штрафу у розмірі 75348,5 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що зменшення заявленого до бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки та за спірними податковими повідомленнями - рішеннями проведено лише на підставі того, що надані товарно-транспортні накладні на підтвердження перевезення товару від контрагентів позивача ТОВ "Агро Трейд", ТОВ Агротранс-Ф", ТОВ "Світ Гранул", складені позивачем з порушенням вимог чинного законодавства до первинних документів, оскільки не містять необхідних реквізитів. На думку позивача, відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України) підставою для віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а вартості придбаних товарів до складу витрат є підтвердження придбання товарів (послуг) належним чином складеними податковими накладними, бухгалтерськими документами та використання цих товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав,

Представник відповідача заперечив проти позову, мотивуючи тим, що правомірно зменшено податковий кредит позивача за жовтень 2012 року, сформований за наслідками господарських відносин з ТОВ "Агро Трейд", ТОВ Агротранс-Ф", ТОВ "Світ Гранул". Товарно-транспортні накладні, які б підтверджували факт переміщення товару від продавця до покупця, оформлені з недоліками, що унеможливлює встановлення факту поставки товару позивачу контрагентами у перевіряємому періоді. Саме тому відповідач вважає, висновки акту перевірки обґрунтованими та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Спірні рішення прийняті на підставі акту від 08.12.2014 № 435/21-03-22-01/32809496, складеного за наслідками планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013 (далі - акт перевірки № 435).

За актом перевірки № 435 податковим органом встановлено порушення ТОВ "Агрохолдінг":

п.138.1, п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що привело до заниження податку на прибуток підприємства у 4 кварталі 2012 року на 150697 грн.

п.185.1 ст. 185, п. 186.1 ст.186, п.198.1, п. 198.3, ст.198, п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України, в листопаді завищено суму бюджетного відшкодування по (р.23.2 Декларації) на суму 143 521 грн. та інші порушення, які позивачем в даній справі не оскаржуються.

До таких висновків відповідач дійшов у зв'язку з тим, що підприємством до складу витрат 4 кварталу 2012 року включено вартість товару (висівка пшенична не гранульована) на суму 717605 грн. ( в тому числі від ТОВ "Агро Трейд" на суму 184365 грн., ТОВ Агротранс-Ф" на суму 101135 грн., ТОВ "Світ Гранул" на суму 432105 грн.) , до податкового кредиту за жовтень 2012 року віднесено податок на додану вартість в сумі 143521 грн. ,в тому числі по господарським операціям з придбанням товарів від ТОВ "Агро Трейд", ТОВ Агротранс-Ф", ТОВ "Світ Гранул", факт отримання яких не підтверджений товарно-транспортними накладними.

Актом перевірки зазначено, що товаро-транспортні накладні (далі ТТН) складені з порушенням вимог чинного законодавства до первинних документів, оскільки не містять необхідних реквізитів, а саме: відсутній код автопідприємства - ФОП Комірний, що не дає можливості ідентифікувати перевізника, відсутній код автопідприємства ТОВ "Бере Агро", що не дає можливості ідентифікувати перевізника, відсутні прізвище та посада особи яка прийняла вантаж. Також в товарно-транспортних накладних не вказано повної адреси, що не дає можливості встановити фактичне місцезнаходження проведення операцій, а відображено пункт навантаження - м. Кагарлик, пункт відвантаження - м. Херсон, без зазначення конкретної адреси навантаження, що суперечить вимогам та не дає можливості ідентифікувати сутність господарської операції. В наданих товарно-транспортних накладних не вказано повної адреси контрагента-продавця, що не дає можливості встановити фактичне місцезнаходження проведення операцій, не вказано повної адреси, що не дає можливості встановити фактичне місцезнаходження проведення операцій, а відображено пункт навантаження - м. Хмельницький та м. Ромни, без зазначення конкретної адреси навантаження. Крім того, всі товарно - транспортні накладні не мають даних про номер подорожнього листа, не заповнено інші реквізити зокрема практично всі не мають відомості про перелік супровідних документів, від пакування, не у всіх є підписи, дані про посади тощо. Тому відповідач вважає безпідставним віднесення позивачем до податкового кредиту податку на додану вартість за господарськими операціями з ТОВ "Агро Трейд", ТОВ Агротранс-Ф", ТОВ "Світ Гранул" та відповідних сум до валових витрат.

За висновками перевірки Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області були сформовані та надіслані позивачу податкові повідомлення-рішення від 18.12.14 № 0003982200 про зменшення суми бюджетного відшкодування із податку на додану вартість у розмірі 143521 грн. та застосування штрафу у розмірі 71760,5 грн. та № 0003972200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 150697 грн. та застосування штрафу у розмірі 75348,5 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу. В силу п.п.14.1.56. п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Відповідно до п.п.14.1.27.п.14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Склад податкових витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування передбачено статтями 138, 140, 141, 142, 143 ПКУ. Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Що стосується відображення в обліку податкового кредиту, то суд зазначає, що операції придбання товарів, які здійснював позивач в спірному періоді, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій придбання або виготовлення товарів та послуг, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.6 ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачені ст. 200 Податкового кодекс) України. Так згідно з п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сум; підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2. ст. 200 Податкового кодексу України). При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні і податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Контролюючий орган повинний аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З обставин справи вбачається, що 12.10.2012 між ТОВ "Агротранс-Ф" та ТОВ "Агрохолдінг" укладено договір К №391012 на придбання товару (висівка пшенична не гранульована) вид, якість, кількість та ціна, якого визначаються відповідно до умов договору. Терміни договору, умови поставки, ризики визначаються у відповідності з міжнародними правилами поставки Інкотермс-2010. На тих самих умовах позивачем 17.10.2012 укладено договір К № 521012 з ТОВ "Агро-Трейд" та 12.09.2012 укладено договір з ТОВ "Світ Гранул".

На виконання умов вказаних договорів позивачем до перевірки та суду надані видаткові і податкові накладні. Розрахунки за отриманий товар здійснюються ТОВ в безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень, виписками з рахунків банку.

Вищезазначені первинні документи підтверджують реальний факт поставки ТОВ "Агро Трейд", ТОВ Агротранс-Ф", ТОВ "Світ Гранул" позивачу товару.

Також слід зазначити, що контрагенти позивача на час здійснення господарських операцій із позивачем у жовтні 2012р були зареєстровані юридичними особами та платниками ПДВ, подавали звітність до податкових органів, мали право виписувати податкові накладні. Поставка позивачу товару ТОВ "Агро Трейд", ТОВ Агротранс-Ф", ТОВ "Світ Гранул" підтверджується належним чином складеними бухгалтерськими та податковими документами, придбаний позивачем товар та послуги використані у його власній оподатковуваній господарській діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про завищення валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями, на підставі того ,що товарно-транспортні накладні на підтвердження перевезення товару складені позивачем з порушенням вимог чинного законодавства до первинних документів, оскільки не містять необхідних реквізитів.

Суд критично оцінює аргументи контролюючого органу про не реальність господарський операцій на підставі дефектності ТТН. Наявність у контролюючого органу претензій до заповнення ТТН не позбавляє господарську операцію її реального змісту, з урахуванням наявних податкової та видаткової накладних, документу, що засвідчує оплату за придбаний товар, які у своїй сукупності підтверджують отримання товару, його оприбуткування та правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми ПДВ. ТТН не можна вважати первинним документом, що підтверджує факт придбання товарів, а є документом, що засвідчує факт перевезення. Господарські операції позивача з придбання товару від ТОВ "Агро Трейд", ТОВ Агротранс-Ф", ТОВ "Світ Гранул" підтверджуються не тільки ТТН, але й іншими документами, якими є договір, видаткова накладна, про що вказувалось вище. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю "первинні документи", що визначені у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників) та не є законодавчим документом з питань оподаткування і не можуть регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку витрат та податкового кредиту. При цьому ТТН не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. Крім того, чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання, а також права здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено реальність виконання укладених позивачем з ТОВ "Агро Трейд", ТОВ Агротранс-Ф", ТОВ "Світ Гранул" договорів, а тому вважає неправомірним виключення із валових витрат та податкового кредиту сум по господарським операціям із вказаними контрагентами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови суду.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю " Агрохолдінг".

Визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області від 18.12.14 № 0003982200 та № 0003972200.

Відшкодувати з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдінг" (код ЄДРПОУ 32809496) витрати по сплаті судового збору в сумі 487 (чотириста вісімдесят сім гривень) 20 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 лютого 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.1