cpg1251 номер провадження справи 33/14/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.02.2015 Справа № 908/479/15-г
за позовом Мелітопольського міжрайонного прокурора (72319, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Байбулатова, 22) в інтересах держави: в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах - Мелітопольської міської ради (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. К. Маркса, 5)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. К. Маркса, 21/23)
про зобов'язання повернути майно
Суддя Мірошниченко М.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:
Прокурор: Селезньова Т.В. - посвідчення № 030389 від 17.11.2014 р.;
від позивача : Додудзинський М.М. - довіреність б/н від 20.03.2014 р.;
від відповідача : Перегуда О.В. - довіреність б/н від 12.02.2015 р.;
ВСТАНОВИВ:
Мелітопольськи1 міжрайонний прокурор в інтересах держави: в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах - Мелітопольської міської ради звернувся в господарський суд Запорізької області із позовом про зобов'язання ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" повернути нерухоме майно вартістю 282379,00 грн., а саме: вбудовані нежитлові приміщення, позначені на поверховому плані літ. (А6-2) та (А5-1), прибудовану нежитлову будівлю літ. (М-1), будівлю літ. (О-1), загальною площею 322,1 кв.м, які розташовані за адресою: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 21-23, шляхом підписання акту прийому-передачі.
В обґрунтування правової підстави заявленого позову позивач посилається на приписи ст.ст. 319, 321, 391, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України. При цьому вказує, що на підставі договору від 09.08.2011 р. № 22 відповідачу було передано в оренду нерухоме майно вартістю 282379,00 грн., а саме: вбудовані нежитлові приміщення, позначені на поверховому плані літ. (А6-2) та (А5-1), прибудовану нежитлову будівлю літ. (М-1), будівлю літ. (О-1), загальною площею 322,1 кв.м, які розташовані за адресою: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 21-23. Відповідно до п.10.1. Договору, він був укладений по 09.07.2014 р. включно. З огляду на наявність порушень з боку Орендаря вимог Договору оренди (несвоєчасне та неповне внесення орендної плати - п.5.2 Договору; не страхування об'єктів оренди в установлений строк - п.5.5 Договору; не узгодження умов пожежної безпеки - п.5.11 Договору; не подання податкової декларації з плати за землю -п.5.10 Договору), рішенням комісії з укладання та переукладання договорів оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Мелітополь від 28.07.2014 р. (Протокол № 10), відповідачу було відмовлено у продовженні терміну дії Договору. 30.07.2014 р. Міською радою листом № 301/2-07 було повідомлено відповідачу про відмову у продовженні терміну дії Договору та про необхідність повернення орендованого майна у 10-денний термін за актом прийому-передачі. Отже, за доводами позивача, Договір припинив свою дію 09.07.2014р. у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено. Проте, орендоване приміщення відповідачем не звільнено, акт приймання-передачі не підписаний. Посилаючись на вищевикладене, прокурор просить позов задовольнити.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 26.01.2015 р. порушено провадження у справі № 908/479/15-г, розгляд справи призначено на 17.02.2015 р.
За клопотанням представників сторін та прокурора розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача доводи, викладені у позовній заяві підтримали. Просять позов задовольнити у повному обсязі. Також, представником позивача до матеріалів справи долучено Довідку про порядок проведення нарахувань та оплати відповідачем орендної плати за період: з січня 2012 року по вересень 2013 року, згідно якої протягом дії договору відповідачем порушувалися його умови щодо вчасності внесення орендної плати.
Відповідач - у письмовому відзиві проти позову заперечує. Посилається на наступне. Так, Мелітопольський міжрайонний прокурор у позовній заяві зазначає, що товариство (тобто орендар) відповідно листів від 17.09.2012р., 29.12.2012р., 04.04.2013р. порушував умови договору щодо вчасності внесення орендної плати. Однак належні докази з цього приводу до суду не додає, а додає лише вказані вище листи, які товариство не отримувало, докази отримування цих листів відсутні в матеріалах справи. Не має жодного акту звірки між юридичними особами, не має будь-якого рішення суду щодо стягнення заборгованості. Крім цього, у вказаних листах не вказано розмір заборгованості та за які місяця або період виникла заборгованість по сплаті орендної плати. Відзначає, що на сьогоднішній день відсутня заборгованість зі сплати орендної плати по договору оренди № 22 від 09.08.2011р. Також, у позові прокурор зазначає, що питання про продовження терміну дії спірного договору було предметом розгляду відповідної комісії від 28.07.2014р. (Протокол № 10). Проте, представників відповідача не було запрошено до засідання даної комісії та не повідомлено про час та дату його проведення. Крім цього, відповідач вважає, що лист секретаря міської ради від 30.07.2014р. № 301/2-07 не можна вважати запереченням орендодавця на продовження дії договору оренди, оскільки лист не є рішенням органу, що має право приймати рішення щодо переукладання договору оренди. Крім того, у зазначеному листі немає жодного посилання на рішення комісії з укладання та переукладання договорів Мелітопольської міської ради, що є саме тим органом, що приймає подібні рішення. Також, відповідач спростовує доводи прокурора щодо несвоєчасного страхування об'єкту оренди. Не погоджується відповідач і з доводом прокурора щодо незабезпечення пожежної безпеки. Крім того, посилаючись на положення Податкового кодексу, відповідач зазначає, що вносити плату за землю зобов'язана особа, чиє право на використання земельної ділянки у господарській діяльності підтверджене відповідними правочинними документами (державний акт на право власності земельною ділянкою, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою і т. п.). При наданні об'єкта нерухомості в оренду, суб'єктом плати за землю залишається власник такої нерухомості. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 17.02.2015р. підртимав доводи відзиву на позов у повному обсязі.
В судовому засіданні 17.02.2015 р. прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Матеріали справи свідчать, що 09.08.2011 року між Мелітопольською міською радою (Орендодавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір оренди № 22 (надалі - Договір), предметом якого є передача в оренду вбудованого нежитлового приміщення, позначеного на поверховому плані літ. (А6-2) та (А5-1), прибудовану нежитлову будівлю літ. (М-1), будівлю літ. (О-1), загальною площею 322,1 кв.м, за адресою: м. Мелітополь, вул. К.Маркса, 21-23, яке знаходиться у комунальній власності Мелітопольської міської ради. Вартість приміщення, що здається в оренду, визначена відповідно висновку про вартість майна та становить 282379,00 грн. Майно здається з ціллю - розміщення офісів та складів.
Відповідно до п. 2.3 Договору обов'язки при складанні акту прийому-передачі покладаються на сторону, яка передає майно другій стороні по Договору. Майно вважається поверненим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.
Згідно із п. 5.2 Договору Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату орендодавцю.
За визначенням п. 5.5 Договору, протягом місяця після укладення договору орендар зобов'язаний застрахувати орендоване майно на суму, не меншу за його балансову вартість на користь орендодавця, в порядку, визначеному чинним законодавством. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоб увесь строк оренди майно було застрахованим. Орендар зобов'язаний надати орендодавцю копію договору страхування на протязі 1 місяця після укладення договору оренди.
Пунктом 5.6 Договору визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди Орендар зобов'язаний в 5-денний термін повернути Орендодавцеві по акту приймання-передачі орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини Орендаря.
Пунктами 5.10 та 5.11 Договору визначено обов'язок Орендаря на протязі 15 днів з моменту укладення Договору подати декларацію плати за землю до податкової інспекції та здійснювати плату за землю та узгодити цільове призначення використання об'єкта оренди приміщення з органами пожежної безпеки, за необхідності, з санітарно-епідеміологічною службою міста.
Згідно з п. 10.1. Договору строк його дії встановлено: з 09.08.2011 року до 09.07.2014 року.
Відповідно до п. 10.6 Договору у разі відсутності протягом одного місяця після закінчення строку його чинності заяви однієї із сторін про його припинення або зміну умов, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором
За змістом п. 10.7 Договору, чинність цього Договору припиняється внаслідок, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно акту приймання-передачі від 09.08.2011 року вбудоване нежитлове приміщення у будівлі літ. (А6-2) та (А5-1), прибудована нежитлова будівля літ. (М-1), будова літ. (О-1), загальною площею 322,1кв.м., за адресою: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 21-23, було передано у користування ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні".
Прокурор стверджує, що в порушення приписів закону та умов вищевказаного договору оренди, відповідач несвоєчасно та не в повному сплачував орендну плату, а також допустив порушення умов договору щодо страхування об'єкта оренди та забезпечення узгодження пожежної безпеки.
Листами за вих. № 215/1-02 від 17.09.2012 р., № 325/1-07 від 29.12.2012 р., № 131/2-07 від 04.04.2013 р., Мелітопольська міська рада неодноразово зверталася до Орендаря з вимогами про погашення заборгованості.
Питання щодо продовження терміну дії спірного договору було предметом розгляду відповідної комісії.
Рішенням комісії з укладання та переукладання договорів оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Мелітополь від 28.07.2014 р. (Протокол № 10) відповідачу було відмовлено у продовженні терміну дії Договору.
Листом від 30.07.2014 р. (вих. № 301/2-07) повідомлено Орендаря про відмову в продовженні терміну дії Договору та про необхідність повернення орендованого майна у 10-денний термін за актом прийому-передачі.
Зазначений лист був отриманий ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" 04.08.2014 р., про що свідчить підпис повноважного представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення кореспонденції (арк. справи 32).
За твердженням прокурора та позивача, на даний час відповідачем вимоги щодо звільнення приміщення та підписання відповідного акту прийому-передачі не виконані.
Позовна вимога про зобов'язання ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" повернути нерухоме майно вартістю 282379,00 грн., а саме: вбудовані нежитлові приміщення, позначені на поверховому плані літ. (А6-2) та (А5-1), прибудовану нежитлову будівлю літ. (М-1), будівлю літ. (О-1), загальною площею 322,1 кв.м, які розташовані за адресою: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 21-23, шляхом підписання акту прийому-передачі, стала предметом судового розгляду у даній справі.
Правовідносини сторін за договором оренди державного майна регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та спеціальним Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (із змінами та доповненнями).
Нежитлове приміщення, загальною площею 322,1 м 2 , яке розташоване за адресою: м. Мелітополь, вул. К.Маркса, 21-23, знаходиться у комунальній власності Мелітопольської міської ради.
Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін та на тих самих умовах, які були передбачені договором (п. 4 ст. 284 ГК України).
Як свідчать обставини справи, строк дії Договору оренди було встановлено - до 09.07.2014 року включно (п.10.1 Договору).
За визначенням ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Як вже зазначалось вище, пунктом 10.4 Договору оренди сторонами узгоджено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
Частиною другою статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено місячний термін, протягом якого орендодавець або орендар можуть заявити про припинення або зміну умов договору після закінчення його строку. Таку заяву заінтересована сторона може також подати і до закінчення строку дії договору оренди.
Обставини справи свідчать, що питання щодо продовження терміну дії спірного договору було предметом розгляду відповідної комісії.
Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, з огляду на наявність порушень з боку Орендаря вимог Договору (зокрема щодо порушень строків оплати орендної плати), рішенням комісії з укладання та переукладання договорів оренди майна комунальної власності територіальної громади м. Мелітополь від 28.07.2014 р. (протокол № 10) відповідачу було відмовлено у продовженні терміну дії Договору.
При цьому суд зауважує, що оскільки рішення комісії, оформлене Протоколом № 10 (п.6.3) набуло чиності (не є скасованим або визнаним недійсним), тому воно породжує правові наслідки, на які спрямоване, а саме: прийнято рішення уповноваженого органу про відсутність волевиявлення на продовження дії договору оренди№ 22 від 09.08.2011р. та відмову у продовженні дії цього договору оренди.
Листом від 30.07.2014 р. (вих. № 301/2-07) повідомлено Орендаря про відмову в продовженні терміну дії Договору та про необхідність повернення орендованого майна у 10-денний термін за актом прийому-передачі.
Зазначений лист був отриманий ТОВ "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" 04.08.2014 р., про що свідчить підпис повноважного представника відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення кореспонденції.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та ст. 764 ЦК України умовою припинення договору є, зокрема, наявність відповідної заяви орендодавця протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.
На виконання цієї умови позивач, своїм листом від 30.07.2014 р. (вих. № 301/2-07), повідомив відповідача про припинення Договору оренди, а також вказав на необхідність звільнення та повернення орендованого майна за актом приймання-передачі. Ці дії позивача відповідають вимогам ст.ст. 6, 627, 759, 763, 764 ЦК України.
Вказаний лист позивача суд розцінює як заяву Орендодавця про припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку його дії та заперечення проти продовження дії договору на новий термін. При цьому така заява подана у місячний строк після закінчення строку дії договору оренди № 22, що узгоджується з п. 10.6 договору оренди № 22.
Законом України «Про оренду державного та комунального майна» (статтею 26 Закону) встановлено, що договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Також, статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
В силу статті 631 Цивільного кодексу України після закінчення строку договору він не породжує для сторін можливості здійснити свої права та виконати свої обов'язки відповідно до договору; відтак, після припинення дії договору оренди через закінчення строку, на який його було укладено, цей договір оренди не може бути в подальшому відновлено з поновленням його дії (якщо інше не буде передбачено домовленістю сторін).
Для відновлення зобов'язальних правовідносин сторін в межах договору оренди після закінчення строку дії первісного договору, за наявності відповідної згоди особи, уповноваженої представляти власника майна, сторонам належить укласти новий договір відповідно до загального порядку укладення договорів оренди комунального майна, встановленого статтею 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Таким чином, зважаючи на умови укладеного між сторонами Договору оренди та приписи наведених норм права, а також приймаючи до уваги відсутність відповідної домовленості між сторонами щодо продовження строку дії договору, суд констатує, що строк дії Договору оренди № 22 від 09.08.2011р. припинився 09.07.2014 р. у зв'язку із закінченням строку його дії і підстави вважати його продовженим відсутні.
До господарського суду не надано доказів (додаткових угод) про внесення доповнень до договору - щодо продовження строку його дії після 09.07.2014р., необхідність чого передбачена п.10.3 Договору.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами не досягнуто згоди про продовження строку його дії.
При цьому, не досягнувши згоди на продовження строку дії Договору та не досягнувши згоди на укладення нового договору оренди, відповідач, за умови дотримання певного порядку, встановленого статтями 181 та 188 ГК України, не був позбавлений права звернутися до суду з відповідними позовами для вирішення даних питань.
Однак у судовому порядку питання про продовження строку дії Договору оренди сторонами не вирішено.
Пунктом 5.6 Договору оренди сторонами передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди Орендар зобов'язаний в 5-денний термін повернути Орендодавцеві по акту приймання-передачі орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати орендованого майна з вини Орендаря.
Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договору. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Однак, як встановлено судом та підтверджено позивачем і прокурором, відповідач у визначені діючим законодавством та Договором строки орендоване майно не повернув.
Щодо посилання відповідача на постанову Верховної ради України № 901-УІ від 16.01.2009 р. "Про запровадження мораторію на виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, в тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси", суд відзначає, що за змістом абз.1 п.1 - на який послався відповідач у відзиві, зазначено, що органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування тимчасово, до схвалення відповідного закону припинити прийняття рішеннь та призупинити виконання раніше прийнятих рішень про виселення редакцій друкованих засобів масової інформації, закладів культури, у тому числі бібліотек, видавництв, книгарень, підприємств з розповсюдження книг та преси із займаних ними на законних підставах приміщень державної та комунальної власності.
В даному випадку, договір оренди № 22 припинив свою дію внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Оскільки договор оренди № 22 припинив свою дію, тому у відповідача і відпала законна підстава для користування (зайняття) орендованим майном .
Крім того, заява відповідача про продовження терміну дії договору була розглянута, проте у продовженні терміну дії договору оренди йому було відмовлено.
До того ж предметом розгляду справи є зобов'язання відповідача повернути приміщення, а не виселення, про яке йде мова у постанові № 901-УІ.
Таким чином є необгрунтованим посилання відповідача на абз.1 п.1 вказаної Постанови.
Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна (в даному випадку - територіальна громада в особі Мелітопольської міської ради) має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В даному випадку, прокурором та позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість та правомірність заявлених вимог про зобов'язання відповідача повернути майно після закінчення терміну дії договору оренди.
З огляду на вищевикладене, позовна вимога про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" повернути Мелітопольській міській раді нерухоме майно, шляхом підписання акту прийому-передачі є обґрунтованою.
Враховуючи викладене, суд констатує наявність підстав для задоволення позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 06.10.2009р. у справі № 8/460/08.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.
Згідно п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.) та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.).
Відповідно до експертної оцінки станом момент укладення договору вартість спірного майна становить 282379,00 грн. Таким чином, судовий збір за вказаною вимогою складає 5647,58 грн. (2 відсотків ціни позову).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. К.Маркса, 21/23, код ЄДР 32475289) повернути Мелітопольській міській раді (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. К.Маркса, 5, код ЄДР 25716722) нерухоме майно вартістю 282379 (двісті вісімдесят дві тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. 00 коп., а саме: вбудовані нежитлові приміщення, позначені на поверховому плані літ. (А6-2) та (А5-1), прибудовану нежитлову будівлю літ. (М-1), будівлю літ. (О-1), загальною площею 322,1 кв.м, які розташовані за адресою: м. Мелітополь, вул. К. Маркса, 21-23, шляхом підписання акту прийому-передачі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий будинок Мелітопольської міської друкарні" (72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. К.Маркса, 21/23, код ЄДР 32475289, р/р № 26007055760001 в АКБ «Індустріальбанк» м. Запоріжжя, МФО 313849) на користь державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007) суму 5647 (п'ять тисяч шістсот сорок сім) грн. 58 коп. судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України - 20.02.2015 р.
Суддя М.В. Мірошниченко
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2015 |
Оприлюднено | 23.02.2015 |
Номер документу | 42786882 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Мірошниченко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні