Рішення

від 17.02.2015 по справі 908/214/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/2/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2015 Справа № 908/214/15-г

за позовом Прокурора Чернігівського району (71202, смт. Чернігівка Запорізької області, вул. Радянська, 57) в інтересах держави: в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах - Богданівської сільської ради (71240, с. Богданівка Чернігівського району Запорізької області, вул. Шкільна, 3)

до відповідача Фермерського господарства "Наталі" (71241, с. Замістя Чернігівського району Запорізької області, вул. Зарічна, буд. 13)

про зобов'язання повернути земельну ділянку

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:

прокуратури: Тронь Г.М. - посвідчення № 013451 від 03.12.2012 р.;

від позивача: не з'явився;

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Чернігівського району, смт. Чернігівка Запорізької області, в інтересах держави: в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах - Богданівської сільської ради, с. Богданівка Чернігівського району Запорізької області звернувся в господарський суд Запорізької області із позовною заявою до Фермерського господарства "Наталі", с. Замістя Чернігівського району Запорізької області про витребування у фермерського господарства "Наталі" земельної ділянки, яка розташована на території Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, кадастровий квартал 232550500:03:011 площею 56,2771 га, вартістю 1590964,87грн. та передачу її до територіальної громади Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області; зобов'язання фермерського господарства "Наталі" повернути на користь Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області земельної ділянки площею 56,2771 га, вартістю 1590964,87 грн., яка знаходиться на території Богданівської сільської ради: с. Замістя, Чернігівський район, кадастровий квартал 232550500:03:011, польова сівозміна 3 поле 7, шляхом підписання акту прийому-передачі.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві зазначено, що 01.02.2003 р між Богданівською сільською радою та Фермерським господарством "Наталі" був укладений договір оренди земельної ділянки строком на 3 роки., який було зареєстровано у Чернігівському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 626 від 22.05.2003р. Сесією Богданівської сільської ради прийнято рішення від 12.02.2013 № 10 «Про укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з Ф/Г «Наталі» (від 01.02.2003 р. № 4), відповідно до якого, вирішено до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2003 р. внести зміни щодо уточнення площі земельної ділянки що знаходиться в оренді (з 58,4 га на 56,2771 га), зміни строку дії договору (до 12 років, який має діяти до 31.12.2015 р.), та встановлення орендної плати у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з урахуванням коефіцієнту індексації, орендну плату орендарю вносити кожного місяця в розмірі 1/2 частини від річної суми орендної плати. На підставі вказаного рішення між Богданівською сільською радою та Ф/Г «Наталі» 12.02.2013 р. було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2003 р., якою закріплено запропоновані рішенням зміни. Поряд з цим, як встановлено, державна реєстрація вищевказаних додаткових угод від 06.10.2005 р. та від 12.02.2013 р. не проводилась. Прокурор наголошує, що зважаючи на те, що під час укладення додаткових угод орендодавцем та орендарем не дотримано вимогу щодо їх державної реєстрації, вказані угоди необхідно вважати неукладеними. Крім цього, заявник вказав, що орендна плата за користування вказаною земельною ділянкою Ф/Г «Наталі» починаючи з 2012 року сплачується не регулярно та не в повному обсязі. Посилаючись на вищевикладене, прокурор просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2015 р. порушено провадження у справі № 908/214/15-г, розгляд якої призначено на 27.01.2015 р.

Ухвалою господарського суду від 27.01.2015р., на підставі ст. 77 ГПК України (у зв'язку із нез'явленням у судове засідання представників сторін, неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі) розгляд справи було відкладено на 17.02.2015 р.

Письмовою заявою (вих. № 08-26/150 вих.-15 від 09.02.2015 р.), прокурор Чернігівського району відмовився від позовної вимоги про витребування у ФГ "Наталі" земельної ділянки, яка розташована на території Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, кадастровий квартал 232550500:03:011 площею 56,2771 га, вартістю 1590964,87грн. та передачу її до територіальної громади Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області.

В судовому засіданні 17.02.2015р. представник прокуратури підтримав заяву про відмову від вказаної позовної вимоги, і підтримує вимогу про зобов'язання ФГ "Наталі" повернути на користь Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області земельної ділянки площею 56,2771 га, вартістю 1590964,87 грн., яка знаходиться на території Богданівської сільської ради: с. Замістя, Чернігівський район, кадастровий квартал 232550500:03:011, польова сівозміна 3 поле 7, шляхом підписання акту прийому-передачі.

Розглянувши заяву про відмову від позову за вказаною вимогою, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Згідно із п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що відмова від частини позову не суперечить законодавству і фактичним обставинам справи, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів, зважаючи на тотожність правових наслідків позовних вимог, зазначених пунктами 1 та 2 резолютивної частини позовної заяви, суд вважає за доцільне прийняти відмову прокурора Чернігівського району від позову за вимогою про витребування у ФГ "Наталі" земельної ділянки, яка розташована на території Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, кадастровий квартал 232550500:03:011 площею 56,2771 га, вартістю 1590964,87грн. та передачу її до територіальної громади Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області. Провадження у справі № 908/214/15-г за цією вимогою, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, слід припинити.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні 17.02.2015 р. представника прокуратури фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Позивач - свого представника в судове засідання 17.02.2015 р. не направив, натомість, надіслав письмове клопотання (вих. № 41/2015 від 04.02.2015 р.), в якому просить суд провести судове засідання без участі представника Богданівської сільської ради. Також, позивач зазначив, що позовні вимоги Прокурора Чернігівського району Запорізької області він підтримує у повному обсязі.

Клопотання позивача судом задоволено.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах від 12.01.2015 р. та від 27.01.2015 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки не повідомив.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 12.01.2015 р. та від 27.01.2015 р. були направлені судом на адресу відповідача: 71241, с. Замістя Чернігівського району Запорізької області, вул. Зарічна, буд. 13, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 17.02.2015 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що сесією Богданівської сільської ради прийнято рішення від 30.12.2002 р. № 7 «Про надання в оренду земель розширення населених пунктів», відповідно до якого, у користування (оренду) ФГ «Наталі» вирішено передати земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 58,4 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Богданівської сільської ради: с. Замістя, Чернігівський район, польова сівозміна 3 поле 7.

На підставі вказаного рішення, 01.02.2003 р. між Богданівською сільською радою (Орендодавцем, позивачем у справі) та Ф/Г «Наталі» (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір № 4 оренди земельної ділянки (надалі - Договір), який зареєстровано у Чернігівському районному відділі земельних ресурсів, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 626 від 22.05.2003р.

Пунктом 2.1 Договору Сторонами узгоджено, що Договір укладається на термін три роки і набуває чинності з дати його державної реєстрації.

За умовами п. 2.2 Договору Сторони мають право продовжити термін дії договору. Зацікавлена в продовженні терміну Договору Сторона зобов'язана не пізніше, ніж за два місяця до закінчення терміну дії Договору звернутись до другої Сторони з відповідним клопотанням.

Відповідно до п. 4.4 Договору Орендар, зокрема, зобов'язаний після закінчення строку Договору продовжувати його або повернути земельну ділянку Орендодавцю в належному стані.

У разі припинення або розірвання Договору, Орендар зобов'язаний повернути Орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду (п. 5.1 Договору).

Відповідно до п. 5.5 Договору повернення об'єкту оренди повинно відбуватись на підставі акта прийому-передачі і опису земельної ділянки, які засвідчуються підписом Сторін і складаються не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що зміна умов Договору, його дострокове розірвання можливі за взаємною згодою Сторін. Зміна умов Договору і дострокове розірвання оформлюється додатковою угодою до даного Договору і підлягає реєстрації.

Договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання (п. 9.2 Договору).

Згідно із п. 9.3 Договору його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення його терміну.

30.12.2002 р. між Богданівською сільською радою та ФГ «Наталі» було підписано акт про передачу вищезазначеної земельної ділянки в натурі, а також акт про перенесення в натуру меж земельної ділянки та передачу на зберігання межових знаків.

Сесією Богданівської сільської ради прийнято рішення від 08.10.2004 р. № 13 «Про внесення змін в договір оренди».

На підставі вказаного рішення, до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки між Богданівською сільською радою та ФГ «Наталі» 06.10.2005 р. було підписано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 4 від 01.02.2003 р., якою закріплено зміни щодо продовження терміну дії вказаного договору до 15 років, встановлення орендної плати у розмірі 104 грн. за 1 га земельної ділянки, а також виключення п. 3.4 розділу 3 «Орендна плата».

Упродовж 2012 року ФГ «Наталі» виготовлено технічну документацію на вищезазначену земельну ділянку, відповідно до якої її точна площа становить 56,2771 га.

Сесією Богданівської сільської ради прийнято рішення від 12.02.2013 р. № 10 «Про укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з ФГ «Наталі» (від 01.02.2003 р. № 4), відповідно до якого, вирішено до договору оренди земельної ділянки від 01.02.2003 р. № 4 внести зміни щодо уточнення площі земельної ділянки що знаходиться в оренді (з 58,4 га на 56,2771 га), зміни строку дії договору (до 12 років, який має діяти до 31.12.2015 р.), та встановлення орендної плати у розмірі 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з урахуванням коефіцієнту індексації, орендну плату орендарю вносити кожного місяця в розмірі 1/2 частини від річної суми орендної плати.

На підставі вказаного рішення між Богданівською сільською радою та Ф/Г «Наталі» 12.02.2013 р. було підписано додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 4 від 01.02.2003 р., якою закріплено запропоновані рішенням зміни.

Поряд з цим, державна реєстрація вищевказаних додаткових угоди від 06.10.2005р. та від 12.02.2013 р. не проводилась.

Крім цього, як зазначено прокурором у позові, орендна плата за користування вказаною земельною ділянкою ФГ «Наталі» починаючи з 2012 року сплачується не регулярно та не в повному обсязі.

Позовна вимога про зобов'язання ФГ "Наталі" повернути на користь Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області земельної ділянки площею 56,2771 га, вартістю 1590964,87 грн., яка знаходиться на території Богданівської сільської ради: с. Замістя, Чернігівський район, кадастровий квартал 232550500:03:011, польова сівозміна 3 поле 7, шляхом підписання акту прийому-передачі, стала предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 13 Конституції України, яка є основним законом України, визначено, що земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (ст. 14 Конституції України).

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно із ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі», укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Приписами ст. 1 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що оренда це засноване на договорі строкове платне володіння, користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Частиною 5 статті 6 Закону України «Про оренду землі» визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону згідно п. 5 ст. 126 Земельного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

В силу ст. 203 ЦК України умовами чинності правочинів є дотримання вимог: щодо змісту правочину; щодо цивільної дієздатності суб'єктів правочину; щодо відповідності волевиявлення внутрішній волі суб'єкта (суб'єктів) правочину; щодо форми правочину; щодо реальності правочину та щодо дотримання спеціальних умов.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Зі змісту Додаткових угод від 06.01.2005 р. та від 12.02.2013 р., вбачається, що ці Додаткові угоди є правочином, спрямованим на зміну прав та обов'язків сторін за Договором оренди, а саме, на продовження строку дії Договору.

Згідно ч. 1 ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Пунктом 9.1 укладеного сторонами Договору оренди передбачено, що зміна умов Договору, його дострокове розірвання можливі за взаємною згодою Сторін. Зміна умов Договору і дострокове розірвання оформлюється додатковою угодою до даного Договору і підлягає реєстрації.

Враховуючи наведене, права та обов'язки сторін за Додатковими угодами від 06.01.2005 р. та від 12.02.2013 р. до Договору, відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України виникають тільки після її державної реєстрації.

При недотриманні вимог закону стосовно державної реєстрації спірного правочину, у випадках, коли така форма правочину визнана законом обов'язковою, такий правочин вважається неукладеним і не має юридичної сили.

Відповідно до абз. 4, 5, 6 п. 2.6 постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено (договір, який не укладено). У зв'язку з наведеним господарським судам необхідно встановлювати, чи є оспорюваний правочин вчиненим та з якого моменту. Зокрема, не вважаються вчиненими правочини (укладеними господарські договори), в яких (за якими): відсутні передбачені законом умови, необхідні для їх укладення (не досягнуто згоди за всіма істотними для даного правочину умовами); не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства необхідна його передача; не здійснено державну реєстрацію або нотаріальне посвідчення, необхідні для його вчинення, тощо. Встановивши відповідні обставини, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як про визнання правочину недійсним, так і про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас господарським судам необхідно враховувати таке. Визначення договору як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання його сторонами. Отже, якщо дії сторін свідчать про те, що оспорюваний договір фактично було укладено, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності його вимогам закону; це правило не стосується випадків, коли для вчинення правочину необхідні його державна реєстрація або нотаріальне посвідчення, оскільки за відсутності відповідної реєстрації чи посвідчення договір в будь-якому разі не вважається укладеним.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Однак, як встановлено судом, державна реєстрація додаткових угод від 06.10.2005р. та від 12.02.2013 р. до Договору, не проводилась.

У відповідності до ч.1 ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін , спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами , так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства . Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов . Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду , а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Частиною 8 ст. 181 Господарського кодексу України визначено норму права, згідно з якою, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

За таких обставин, зважаючи на зміст пункту 9.1 Договору, згідно до якого сторони узгодили, що зміна умов Договору і дострокове розірвання оформлюється додатковою угодою до даного Договору і підлягає реєстрації , враховуючи вимоги Закону, суд констатує, що додаткові угоди від 06.10.2005 р. та від 12.02.2013 р. до Договору, є неукладеними (такими, що не відбулися).

Згідно з ч. 1 ст. 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За статтею 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 291 Господарського кодексу України встановлені підстави припинення договору оренди. Так, частиною 2 ст. 291 ГК України встановлено, що договір оренди припиняється, в тому числі, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як свідчить ч.1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 31, 34 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. У разі припинення договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Пунктом 2.1 Договору сторонами узгоджено, що Договір укладено на термін три роки і набуває чинності з дати його державної реєстрації.

Відповідно до п. 9.3 Договору його дія припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як встановлено судом, державна реєстрація Договору відбулась 22.05.2003 р.

Отже, Договір припинив свою дію - 22.05.2006 р.

Згідно п. 5.1 Договору після припинення дії Договору Орендар повертає земельну ділянку в стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Поясненнями представника прокуратури підтверджено, що відповідач не повернув спірну земельну ділянку за належністю - Богданівській сільській раді Чернігівського району Запорізької області.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Згідно п. 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1827,00 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (73080,00 грн.) та за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено ставку судового збору в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (1218,00 грн.).

Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 10.11.2014 р. № 1403, нормативно грошова оцінка сільськогосподарських угідь складає 1590964,87 грн. Таким чином, судовий збір за вказаною вимогою складає 31819,29 грн. (2 відсотків ціни позову).

Керуючись ст. ст. 49, 75, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі № 908/214/15-г за позовною вимогою про витребування у ФГ "Наталі" земельної ділянки, яка розташована на території Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області, кадастровий квартал 232550500:03:011 площею 56,2771 га, вартістю 1590964,87грн. та передачу її до територіальної громади Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області - припинити.

Позов задовольнити.

Зобов'язати Фермерське господарство "Наталі" (71241, с. Замістя Чернігівського району Запорізької області, вул. Зарічна, буд. 13, код ЄДР 32295542) повернути на користь Богданівської сільської ради Чернігівського району Запорізької області (71240, с. Богданівка Чернігівського району Запорізької області, вул. Шкільна, 3, код ЄДР 25485866) земельну ділянку площею 56,2771 га, вартістю 1590964 (один мільйон п'ятсот дев'яносто тисяч дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 87 коп., яка знаходиться на території Богданівської сільської ради: с. Замістя, Чернігівський район, кадастровий квартал 232550500:03:011, польова сівозміна 3 поле 7, шляхом підписання акту прийому-передачі.

Стягнути з Фермерського господарства "Наталі" (71241, с. Замістя Чернігівського району Запорізької області, вул. Зарічна, буд. 13, код ЄДР 32295542, рахунки в установах банку не відомі) на користь державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007) суму 31819 (тридцять одна тисяча вісімсот дев'ятнадцять) грн. 29 коп. судового збору.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 20.02.2015 р.

Суддя М.В. Мірошниченко