Постанова

від 29.01.2015 по справі 804/18811/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 р. Справа № 804/18811/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі судового засідання Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача Мерковича Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від № 0002961501 від 10.07.2014 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорбуд» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від № 0002961501 від 10.07.2014 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковою інспекцією було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час здійснення взаємовідносин з ПП «Хімтехнологія» (код ЄДРПОУ 21123480) за період грудень 2013 року, їх реальності та повноти відображення в обліку, за результатами якої був складений акт перевірки від 24.06.2014 року №2206/2203/32835809, на підставі якого були прийняте оспорюване податкове повідомлення-рішення. Позивач не погоджується з висновками контролюючого органу, вважає обґрунтування акту перевірки безпідставними, з огляду на те, що, на думку позивача, операції з поставки ПП «Хімтехнологія» на користь ТОВ «Дорбуд» є реальними, дійсно мали місце та підтверджені відповідними первинними документами. Тому, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0002961501 від 10.07.2014 року суперечить вимогам чинного законодавства України та порушує права та законні інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд».

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача до суду не прибув, до суду надав письмові заперечення, в яких свою позицію обґрунтовував тим, що акт перевірки відповідає фактичним обставинам справи, прийняте на підставі такого акту податкове повідомлення-рішення є правомірним та підлягає виконанню позивачем, отже, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що на підставі наказу про здійснення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дорбуд» (код за ЄДРПОУ 32835809) від 23.06.2014 за № 670, згідно з п.п. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та відповідно до підпункту 79.1, пункту 79.2 статті 79 Податкового Кодексу України, Купренко Олесею Сананівною - головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість ТОВ «Дорбуд» (код за ЄДРПОУ 32835809) під час здійснення взаємовідносин з ПП «Хімтехнологія» (код ЄДРПОУ 21123480) за період грудень 2013 року, за результатами якої складений акт від 24.06.2014 року №2206/2203/32835809 та встановлені наступні порушення:

- не реальність здійснення господарських відносин ТОВ «Дорбуд», а саме встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ТОВ «Дорбуд» операцій по ланцюгу з постачальником ПП «Хімтехнологія» (код ЄДРПОУ 37107129) за період грудень 2013 року;

- п. 198.2, п.198.3 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, а саме - занижено податок на додану вартість на суму 165 696,00 грн. у грудні 2013 року.

10 липня 2014 року контролюючим органом на підставі зазначеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення №0002961501 про нарахування 165696,00 грн. податку на додану вартість та 82848,00 грн. штрафних санкцій.

25 липня 2014 року ТОВ «Дорбуд» оскаржило податкове повідомлення-рішення №0002961501 від 10.07.2014 року до Головного управління міндоходів у Дніпропетровській області.

22 вересня 2014 року за результатами розгляду скарги Головним управлінням міндоходів у Дніпропетровській області було прийнято рішення №6690/10/04-3610-08-09, яким вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

06 жовтня 2014 року ТОВ «Дорбуд» повторно оскаржило податкове повідомлення-рішення та рішення про результати розгляду скарги до Державної фіскальної служби України. Рішенням від 16.10.2014 р. Державна фіскальна служба України також залишила скаргу без задоволення.

Актом перевірки від 24.06.2014 року №2206/2203/32835809 встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дорбуд» зареєстроване 22.04.2004 р. у Виконавчому комітеті Дніпропетровської Міської Ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 22.04.2004 р. за № 0000002376. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби від 26.04.2004 р. №3762, станом на дату підписання акту перебуває на обліку в Лівобережній ОДПІ м.Дніпропетровська.

У відповіді Лівобережної ОДПІ від 02.06.2014 р. за № 17310/10/04-64-22-03-11 про надання первинних документів суб'єктом господарювання були надані завірені копії первинних документів листом від 18.06.2014 року №71: договори, видаткові накладні, податкові накладні, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахункам 201, 631, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, накази з особового складу, а також у проведенні перевірки були використані матеріали перевірки по ПП «Хімтехнологія» (код ЄДРПОУ 21123480), отримані Лівобережною ОДПІ від ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області, а саме: акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Хімтехнологія» (код за ЄДРПОУ 21123480) з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період грудень 2013р., січень 2014р., лютий 2014р. та березень 2014р. від 22.05.2014р. №82/2204/21123480/178.

Також, контролюючим органом використано бази даних Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська: АБ «Податковий блок» АС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту»; БД «Бест - Звіт»; АІС РПП.

За даними перевірки встановлено, що ТОВ «Дорбуд» мало взаємовідносини з ПП «Хімтехнологія» (код ЄДРПОУ 21123480) на підставі договору від 20.12.2013р. №20-12/13 на постачання матеріалів (мінеральний порошок, колодязі об'ємні оглядові залізобетонні із бетону, суміші бетонні готові важкі В 15 М 200, бітум БНД 60/90, паливо для реактивних двигунів (уайт - спіріт)) на загальну суму 994 176,90 грн. (ПДВ 165 696,15 грн.). Суми податку на додану вартість за отриманими податковими накладними включено до податкового кредиту грудня 2013 року. Відповідно до журналу-ордеру по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.12.2013 року по 19.06.2014 року кредиторська заборгованість на початок періоду відсутня, на кінець періоду кредиторська заборгованість становить 801 176,90 грн., обороти за період по дебету на загальну суму 193 000,00 грн., обороти за період по кредиту на загальну суму 994176,90 грн.

Підприємством надано пояснення від 18.06.2014 р. №71, в якому зазначено, що придбані матеріали використовувались у власній господарській діяльності та відображені на бухгалтерському рахунку 201 «Сировина та матеріали». Отримані матеріали в бухгалтерському обліку відображено проводками: Дт 201 Кт 631 - 828 480,75 грн., Дт 641 Кт 631- 165 696,15 грн.

В акті перевірки зазначено, що списання у виробництво матеріалів відображено бухгалтерськими проводками: Дт 231 Кт 201 - 781 912,13 грн. Відповідно до наданого до перевірки журналу-ордеру і відомості по рахунку 201 «Сировина й матеріали» за період з 01.12.13р. по 18.06.14р. у виробництво списано наступні будівельні матеріали, які придбані у ПП «Хімтехнологія»: бітум БНД 60/90 у кількості 82,32 т на суму 480 199,73 грн., мінеральний порошок у кількості 351,6 т на суму 199 708,80 грн., уайт-спіріт у кількості 6,68 т на суму 102 003,60 грн.

Окрім того, в ході проведення перевірки встановлено, що ПП «Хімтехнологія» формує податковий кредит за рахунок суб'єктів господарської діяльності, які маніпулюють податковою звітністю, а саме відповідно до інформаційних баз Лівобережної ОДПІ м.Дніпропетровська постачальниками ПП «Хімтехнологія» у грудні 2013 року є наступні постачальники: ТОВ «Кийторгсервіс» (код ЄДРПОУ 38800200) (стан - 9) - платник податків ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, є імпортером - деревооброблюючих верстатів, ТОВ «Ківерс» (код ЄДРПОУ 38757920) (стан - 8) - платник податків ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, не є імпортером, ТОВ «Арт-Платінум» (код ЄДРПОУ 38598434) (стан - 0) - платник податків ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, є імпортером - тканин, виробів з пластмаси, рекламної продукції.

Також, при аналізі інформаційних баз Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська при відстеженні ланцюга постачання імпортного товару (паливо для реактивних двигунів (уайт-спіріт)) за період 2010-2013 рр. придбання даного товару підприємством ПП «Хімтехнологія» не встановлено, а також не встановлено імпорт вказаного товару, так як ПП «Хімтехнологія» не є імпортером. Протягом 2013 року, включаючи грудень 2013 року, згідно з аналізом зареєстрованих податкових накладних встановлено, що ПП «Хімтехнологія» придбавалась тканина, а реалізовувались в адресу покупців труби, обладнання, деталі та запчастини в асортименті, автозапчастини та будівельні матеріали, виноград, шампунь тощо.

Згідно акту перевірки від 24.06.2014 року Лівобережною ОДПІ м. Дніпропетровська отримано від ДПІ у м. Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області акт від 22.05.2014р. №82/2204/21123480/178 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Хімтехнологія» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період грудень 2013р., січень 2014р., лютий 2014р. та березень 2014р.

Відповідно до акту від 22.05.2014р. №82/2204/21123480/178 вказаний суб'єкт господарювання не знаходиться за місцем реєстрації, не має основних фондів, виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів, сировини та матеріалів, які є необхідними для здійснення господарської діяльності. В ході проведення перевірки не встановлено фактів поставок товарів (робіт, послуг) від контрагента. Крім того, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства-постачальника та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям.

Виходячи з викладеного, перевіряючим зроблено висновок про здійснення даним

підприємством діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Таким чином, операції між ПП «Хімтехнологія» та контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких видів робіт, послуг, постачання ТМЦ або здійснення діяльності. Про це свідчить відсутність у контрагентів необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

В акті перевірки зазначено, що згідно із п.2.1 розділу 2 договору поставки матеріалів №20-12/13 від 20.12.2013р. поставка товару здійснюється ПП «Хімтехнологія» (Постачальником) на склад ТОВ «Дорбуд» (Покупця).

Отже, з умов договору вбачається, що транспортування товару здійснювалось ПП «Хімтехнологія». Однак, у платника податків відсутні власні або орендовані транспортні засоби, відсутні основні засоби, тому самостійно перевозити товар в адресу ТОВ «Дорбуд» суб'єкт господарювання не міг, а також в нього відсутні складські приміщення, на яких міг зберігатись товар, який в подальшому реалізовувався покупцям, а відтак, неможливо дослідити, яким чином та за рахунок кого здійснювалось транспортування товару та неможливо підтвердити факт поставки товару від ПП «Хімтехнологія» до ТОВ «Дорбуд», та підтвердити реальність здійснення господарської операції.

Відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що суб'єкт господарювання ПП «Хімтехнологія» протягом 2013 року придбавав товар, відмінний від того, що в подальшому реалізовано платнику податків ТОВ «Дорбуд» в грудні 2013 року.

Отже, контролюючий орган дійшов висновку, що ТОВ «Дорбуд» здійснювало господарські операції з використанням підприємств з ознаками фіктивності, а отже його діяльність була спрямована на отримання податкової вигоди, що виразилося в декларуванні незаконно сформованого податкового кредиту. Також, операції з поставки по ланцюгу ПП «Хімтехнологія» - ТОВ «Дорбуд» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із наступного.

Надаючи оцінку доводам позивача про недоведеність порушень при укладенні та виконанні правочинів, суд виходить із того, що відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 документальні перевірки проводяться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Фактично висновки, викладені в акті перевірки контрагента, прямо використані для висновків акту перевірки позивача щодо відсутності факту господарських операцій, їх нікчемності та недійсності, проте, такі доводи можуть бути обґрунтованими лише за наявності відповідних підстав, що підтверджується доказами, що відповідають вимогам допустимості та належності.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 9 вказаного вище Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Отже, будь-які документи ( у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Також, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини як рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Згідно ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 квітня 2010 року №К-38733/06 за відсутності доказів щодо перевезення товару, його зберігання, сертифікації та прийняття включення до складу валових витрат на придбання такого товару є неправомірним. Крім того, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними. Однак, фіктивність операцій, відсутність доказів їх реального вчинення виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Судом у ході судового розгляду справи встановлено, що 20 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дорбуд» та ПП «Хімтехнологія» було укладено договір поставки матеріалів №20-12/13.

Згідно з п.1.1 Договору, Постачальник (ПП «Хімтехнологія») в порядку та на умовах, визначених в Договорі, зобов'язується передати у власність Покупцю (ТОВ «Дорбуд»), а Покупець в порядку та на умовах, визначених в Договорі, зобов'язується прийняти та сплатити матеріали (далі - товар) згідно накладних.

Відповідно до п.1.2 Договору, найменування товару/товарів, одиниця виміру, кількість та ціна визначаються згідно накладних постачальника.

Пунктом 2.1 Договору зазначено, що поставка товару здійснюється Постачальником в строк не пізніше 5 днів з моменту отримання усної заявки на поставку товару та здійснюється Постачальником на склад Покупця.

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надані суду наступні документи, а саме: копія договору від 20.12.2013 року 20-12/13, копії видаткових та податкових накладних, специфікації, товарно-транспортні накладні.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору ПП «Хімтехнологія» за грудень 2013 року здійснило на користь ТОВ «Дорбуд» поставку товарів на загальну суму 994 176,90 грн. (з ПДВ), а саме:

- 30 грудня 2013 року - поставка мінерального порошку та палива для реактивних двигунів (уайт-спіріт) в обсязі 59,85 т. та 4,48 т. відповідно на суму 122 885,28 грн. з ПДВ (накладна № РН-000147 від 30.12.2013 року, податкова накладна № 147 від 30 грудня 2013 року);

- 30 грудня 2013 року - поставка бітуму БНД 60/90 в обсязі 22,29 т. на суму 156 029,92 грн. з ПДВ (видаткова накладна № РН-000144 від30.12.2013 року, податкова накладна № 144 від 30 грудня 2013 року);

- 30 грудня 2013 року - поставка мінерального порошку в обсязі 114 т. на суму 77 702,40 грн. з ПДВ (видаткова накладна № РН-000145 від 30.12.2013 року, податкова накладна № 145 від 30 грудня 2013 року);

- 30 грудня 2013 року - поставка бітуму БНД 60/90 в обсязі 24,73 т. на суму 173 109,90 грн. з ПДВ (видаткова накладна № РН-000146 від 30 грудня 2013 року, податкова накладна № 146 від 30 грудня 2013 року);

- 30 грудня 2013 року - поставка суміші бетонної готової важкої В 15 М 200 в обсязі 45,186 куб.м., колодязів об'ємних оглядових залізобетонних із бетону в кількості 6 шт., розчину азбоцементного в обсязі 0,021 куб.м., розчину готового кладочного М100 в обсязі 0,719 куб.м., розчину готового кладочного М50 в обсязі 0,286 куб.м., на загальну суму 32 446,34 грн. з ПДВ (видаткова накладна № РН- 0001059 від 30.12.2013 року, податкова накладна № 1059 від 30 грудня 2013 року);

- 30 грудня 2013 року - поставка мінерального порошку в обсязі 76 т. на суму 51 801,60 грн. з ПДВ (видаткова накладна № РН-0001060 від 30.12.2013 року, податкова накладна № 1060 від 30 грудня 2013 року);

- 31 грудня 2013 року - поставка мінерального порошку та палива для реактивних двигунів (уайт-спіріт) в обсязі 57 т. та 3,2 т. відповідно на суму 97 488,00 грн. з ПДВ (видаткова накладна № РН-000150 від 31.12.2013 року, податкова накладна № 150 від 31 грудня 2013 року);

- 31 грудня 2013 року - поставка мінерального порошку в обсязі 52,25 т. на суму 35 613,60 грн. з ПДВ (видаткова накладна № РН-0001061 від 31.12.2013 року, податкова накладна № 1061 від 31 грудня 2013 року);

- 31 грудня 2013 року - поставка бітуму БНД 60/90 в обсязі 23,12 т. на суму 161 839,91 грн. з ПДВ (видаткова накладна № РН-000148 від 31.12.2013 року, податкова накладна № 148 від 31 грудня 2013 року);

- 31 грудня 2013 року - поставка бітуму БНД 60/90 в обсязі 12,18 т. на суму 85 259,95 грн. з ПДВ (видаткова накладна № РН-000149 від 31.12.2013 року, податкова накладна № 149 від 31 грудня 2013 року)

Також, до матеріалів справи були долучені товарно-транспортні накладні від 30 грудня 2013 року № 114401 -114413, від 31 грудня 2013 року № 114414 -14420, з яких вбачається, що транспортування товару від ПП «Хімтехнологія» до ТОВ «Дорбуд» відбувалось ПП «ОСОБА_4».

Проте, не зважаючи на те, що контрагент знаходиться у м. Суми, угоди між ПП «ОСОБА_4» та ТОВ «Дорбуд» щодо перевезення товару автомобілями МAN НОМЕР_1, DAF НОМЕР_2, Reno НОМЕР_3 не укладались.

На підставі наявних у матеріалах справи документів, наданих пояснень представника позивача, судом встановлено факт отримання товару позивачем з метою подальшого його використання в господарській діяльності, при цьому з наданих пояснень та доказів не вбачається, що товар був придбаний (отриманий) саме у ПП «Хімтехнологія».

Відсутність у постачальників/покупців необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної доцільності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності у відповідності до ст.3 Господарського Кодексу України та відсутність розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Суд зазначає, що надані позивачем до матеріалів справи первинні документи не можуть бути прийняті ним у якості безумовного доказу фактичного виконання договору, укладеного між позивачем та його контрагентом, оскільки з досліджених у судовому засіданні матеріалів справи вбачається придбання позивачем товару у невстановлених осіб.

Якщо товар справді придбавався позивачем, але не в тієї особи, що зазначена в первинних документах, то відповідні первинні документи не є достовірними та не можуть підтверджувати право позивача на податковий кредит.

Надаючи оцінку доказам позивача про отримання товарів від контрагента, що підтверджується наданими документами, суд зазначає, що документальне оформлення операцій між позивачем та зазначеним підприємством не може свідчити про фактичне існування та реальність господарських правовідносин між ними, оскільки в розглянутих правовідносинах суд достовірно не встановив факт постачання товарів від контрагента.

На думку суду, правила податкового обліку розраховані на добросовісність платника податків, однак з сукупності матеріалів справи вбачається, що операції позивача із контрагентом, який знаходиться поза межами податкового контролю, мають ознаки регулювання рівня податкових зобов'язань та податкового кредиту, що дає податкові переваги за рахунок державного бюджету.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, представник позивача у ході судового розгляду справи не надав відповідних доказів на підтвердження реальності (фактичного) здійснення господарських операцій, що підтверджує обґрунтованість висновків податкової інспекції, викладених в акті від 24.06.2014р.

За викладених обставин, у адміністративного суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування оспорюваного податкового повідомлення - рішення, оскільки зазначене рішення прийняте у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України та Закону України «Про судовий збір» суд стягує з позивача суму судового збору, що належить сплатити до повної суми судового збору за подання цього позову в розмірі 4384,80 грн.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від № 0002961501 від 10.07.2014 року - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорбуд» (код ЄДРПОУ 32835809) на користь Державного бюджету України решту суми не сплаченого судового збору в сумі 4384,80 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 04 лютого 2015 року.

Суддя В.В. Кальник