Постанова

від 29.01.2015 по справі 804/20071/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 р. Справа № 804/20071/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Юркова Е.О.

при секретарі - Шпота Я.С.

за за участю: представники позивача - Олійник О.І., Алексєєв О.Є.

представник відповідача - Мадалиць В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УК Спектр» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УК Спектр» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з вимогами:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.11.2014р № 0004952201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «УК Спектр» (ЄДРПОУ 35681456) було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ: за основним платежем - 110 889,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27 722,25 грн.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.11.2014р. № 0004942201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «УК Спектр» (ЄДРПОУ 35681456) було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем 170 016,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 42 504,00 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на безпідставність та необґрунтованість висновків акту позапланової виїзної перевірки ТОВ «УК Спектр» №2605/04-61-22-1/35681456 від 08.10.2014р. з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р., на підставі якого прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, які винесено без урахування фактичних обставин справи та в порушення приписів податкового законодавства.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав до суду письмові заперечення, що ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки №2605/04-61-22-1/35681456 від 08.10.2014р. та зазначив, що приймаючи до уваги акт про неможливість проведення зустрічної звірки постачальника позивача - ТОВ «Фірма «БІТ» за період 01.01.2012р. - 30.11.2012р. перевіркою встановлено відсутність поставок товарів по ланцюгу постачання від ТОВ «Фірма «БІТ» - ТОВ «УК Спектр» - покупці за перевіряємий період, в той же час встановлено наявність отриманих товарно-матеріальних цінностей та отриманих в зв'язку з цим первинних документів, що призвело до заниження позивачем валових доходів на суму 680 379 грн. та завищення суми витрат за рахунок включення до складу витрат на придбання товарів у ТОВ «Фірма «БІТ», а також безпідставно сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за рахунок контрагентів-постачальників та контрагентів-покупців.

Вислухавши представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявності підстав для його задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «УК Спектр» (ЄДРПОУ 35681456) (надалі за текстом - ТОВ «УК Спектр», позивач) зареєстровано Виконавчим коміте том Дніпропетровської міської ради 21.01.2008р., що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 046272.

ТОВ «УК Спектр» з 21.01.2008р. взято на облік як платник податків (за основним місцем обліку) Держав ною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (надалі за текстом - ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська або відповідач).

У період з 23.09.2014р. по 01.10.2014р. на підставі направлень від 23.09.2014р. №№ 000484, 000485, 000491 співробітниками ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська згідно п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75. п.п.78.1.1.1 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та відповідно наказу від 22.09.2014р. № 880 проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «УК Спектр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.07.2011 р. по 31.12.2013 р.

Вказаною перевіркою встановлені порушення:

1) п.п. 14.1.36, 14.1.13 п.14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п. 138.1, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України - ТОВ «УК «Спектр» було занижено податок на прибуток на загальну суму 170 016 грн., у т.ч. за 3 кв. 2011 року на суму 7 692 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 15 138 грн., за 1 кв. 2012 року на суму 7 852 грн., за 2 кв. 2012 року на суму 7 801 грн., за 3 кв. 2012 року на суму 9 683 грн., за 4 кв. 2012 року на суму 11 540 грн., за 1-4 квартал 2013 р. на суму 70 323,30 грн.;

2) п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України - ТОВ «УК «Спектр» було занижено податок на додану вартість, за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2013 р. на загальну суму 113 397 грн. у т.ч. за липень 2011 року на суму 148 грн., за вересень 2011 року на суму 2360 грн., за жовтень 2011 року на суму 417 грн., за листопад 2011 року на суму 2715 грн., за грудень 2011 року на суму 4899 грн., за березень 2012 р. на суму 3842 грн., за квітень 2012 р. на суму 1002 грн., за травень 2012 р. на суму 2286 грн., за липень 2012 р. на суму 918 грн., за серпень 2012 р. на суму 290 грн., за вересень 2012 р. на суму 2445 грн., за жовтень 2012 р. на суму 350 грн., за листопад 2012 р. на суму 2655 грн., за грудень 2012 р. на суму 4026 грн., за січень 2013 р. на суму 10 грн., за лютий 2013 р. на суму 130 грн., за березень 2013 р. на суму 3794 грн., за квітень 2013 р. на суму 9580 грн., за травень 2013 р. на суму 1852 грн., за червень 2013 р. на суму 14560 грн., за липень 2013 р. на суму 9112 грн., за жовтень 2013 р. на суму 7755 грн., за листопад 2013 р. на суму 21262 грн., за грудень 2013 р. на суму 16988 грн.;

3) п. 187.1 ст. 187 Згідно з п. 187.1 ст.187 Податкового кодексу України - ТОВ «УК «Спектр» було завищено податкові зобов'язання за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2013 р. на загальну суму 47 357 грн. у т.ч. липень 2011 року на суму 771,92 грн., за вересень 2011 року на суму 1934,0 грн., за жовтень 2011 року на суму 2995,0 грн., за листопад 2011 року на суму 1828,0 грн., за січень 2012 р. на 197,0 грн., за лютий 2012 р. на суму 73 грн., за березень 2012 р. на суму 860 грн., за квітень 2012 р. на суму 1660 грн., за травень 2012 р. на суму 543 грн., за червень 2012 р. на суму 1949 грн., за липень 2012 р. на суму 6290 грн., за серпень 2012 р. на суму 518 грн., за вересень 2012 р. на суму 3915 грн., за жовтень 2012 р. на суму 1560 грн., за листопад 2012 р. на суму 815 грн., за грудень 2012 р. на суму 1418 грн., за січень 2013 р. на суму 372 грн., за лютий 2013 р. на суму 797 грн., за березень 2013 р. на суму 567 грн., за квітень 2013 р. на суму 2972 грн., за червень 2013 р. на суму 1227 грн., за липень 2013 р. на суму 3989 грн., серпень 2013 р. на суму 135 грн., за вересень 2013 р. на суму 2389 грн., за жовтень 2013 р. на суму 2959 грн., за листопад 2013 р. на суму 2674 грн., за грудень 2013 р. на суму 2626 грн.;

4) п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - не ведення регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;

5) п.51.1 ст.51 Податкового кодексу України - підприємство не відобразило в податкових розрахунках за формою -1ДФ за періоди: 3 квартал 2011 року по 4 квартал 2013 року виплати доходів фізичній найманій особі ОСОБА_4

За результатами перевірки податковим органом був складений акт №2605/04-61-22-1/35681456 від 08.10.2014р. «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «УК Спектр» (код ЄДРПОУ 35681456) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011р. по 31.12.2013р.».

Не погоджуючись із викладеними в акті перевірки висновками ТОВ «УК Спектр» було подано до податкового органу заперечення на акт перевірки, за розглядом яких ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська листом «Про розгляд заперечень» №25153/10/04-61-22-1 від 18.11.2014р. висновки акту перевірки залишено без змін.

На підставі Акту перевірки ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2014р № 0004952201, яким ТОВ «УК Спектр» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 138 611,25 грн., у тому числі за основним платежем - 110 889,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27722,25 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.11.2014р. № 0004942201, яким ТОВ «УК Спектр» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 220 520 грн., у тому числі за основним платежем 170 016,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 42 504,00 грн.

Суд вважає, що висновки зазначені в акті перевірки №2605/04-61-22-1/35681456 від 08.10.2014р., а отже і податкові повідомлення-рішення від 21.11.2014р № 0004952201 та від 21.11.2014р. № 0004942201, є безпідставними та не відповідають дійсним обставинам справи, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Розділом ІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на прибуток підприємств.

Витрати у розумінні Податкового кодексу України - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, в редакції, яка діяла на час господарських взаємовідносин).

До складу валових витрат що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин), входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статті 141 цього Кодексу; крім витрат визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4. статті 138 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За приписами пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.4.ст.135 ПК України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Згідно п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум коштів до складу витрат та сум ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Так, судом встановлено, що в період з 01.07.2011року по 31.12.2013 рік між ТОВ «УК Спектр» як покупцем та ТОВ фірма «БІТ» відбувались взаємовідносини на підставі ряду укладених договорів поставки товарів, які зазначаються податковим органом в акті перевірки позивача, та також підтверджено листом директора ТОВ фірма «БІТ» №10/10 від 29.10.2014р.

На виконання умов договорів купівлі товару ТОВ фірма «БІТ» виписано на адресу позивача рахунки-фактури на оплату товару та видаткові накладні на товар (ел.лампи різної потужності, рубильники, кнопки, патрони, редуктори, кліщі токовим ірні, кабель, автомати, вилки, вимикачі, ізолента, запобіжники, комп'ютер, меблі), копій яких наявні в матеріалах справи.

Відвантаження та передача придбаного товару здійснювалась представнику ТОВ «УК Спектр» зі складських та офісних приміщень, які орендовані ТОВ фірма «БІТ» (копії договорів оренди залучені до матеріалів справи), за адресою за адресою: вул.Молодогвардійська, 6. В процесі передачі придбаного товару приймали участь співробітники ТОВ фірма «БІТ», а саме: директор, товарознавець, начальник відділу маркетингу, експедитор, начальник відділу збуту, в підтвердження чого також було надано копії трудових книжок співробітників.

Слід зауважити, що відвантаження та передача у власність товару здійснювалось на складах за адресою ТОВ фірма «БІТ» вул. Молодогвардійська, 6, за якою позивач також орендує складські приміщення.

За фактом виконання умов укладених договорів ТОВ фірма «БІТ» виписано на адресу позивача відповідні податкові накладні, копій яких залучені до матеріалів справи.

Розрахунки за придбаний товар відбувались в безготівковій формі, про що свідчать звіти по дебетовим та кредитним операціям по рахунку ТОВ «УК Спектр».

Також, між ТОВ «УК Спектр» (орендар) та ТОВ фірма «БІТ» (орендодавець) було укладено договір оренди приміщення №01/1 від 10.01.2010р. та №01/2 від 10.01.2011р., предметом яких є передача в оренду приміщення, що знаходиться на території АТВТ «Концерн «Весна», за адресою: вул.Молодогвардійська, 6 (майданчик №2а, корпус №53, корпус №10, корпус №14).

Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), копія яких наявні в матеріалах справи, підтверджено факт виконання умов договорів оренди приміщення.

За фактом виконання умов укладених договорів ТОВ фірма «БІТ» виписано на адресу позивача відповідні податкові накладні, копій яких залучені до матеріалів справи.

Як свідчить акт перевірки, станом на 31.12.2013р. заборгованість між ТОВ «УК Спектр» та ТОВ фірма «БІТ» відсутня.

Слід зауважити, що зазначеним вище листом директора ТОВ фірма «БІТ» №10/10 від 29.10.2014р. вказано про здійснення перерахунку всіх необхідних податків та платежів, що підтверджено Довідкою про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюється ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, від 09.10.2014р. №35613/10/25-0.

Позивачем до валових витрат відповідних періодів (3 квартал 2011 року, 4 квартал 2011 року, 1 квартал 2012 року, 2 квартал 2012 року, 3 квартал 2012 року, 4 квартал 2012 року, 1-4 квартал 2013 року) було віднесено суми витрат на придбання товарів у ТОВ фірма «БІТ».

В подальшому придбаний у ТОВ фірма «БІТ» товар було реалізовано на підставі замовлень по виписаних рахунках-фактурах наступним підприємствам: ПрАТ «ДТРЗ», ПП «Завод МЕТАЛОМОНТАЖ», МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі», ПрАТ «ДЗ «Алюмаш», TOB ВКФ «Електропромремонт», ПрАТ «Трансмаш», ПрАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод», ТОВ «Компанія «ГРЕЙНФІЛД», ПрАТ «Регіональний центр екологічно безпечна виробництв», ТОВ «Славгород Агро», ТОВ «Синельникове Агро», ТОВ «СОДРУЖЕСТВО 2», ТОВ «Укрспецсервіс», ДП «Придніпровська залізниця», ДП «ОДЕСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ», про що свідчить акт перевірки позивача.

Правовідносини з реалізації придбаного у ТОВ фірма «БІТ» товару на адресу зазначених контрагентів-покупців відображено позивачем у бухгалтерському обліку та відповідно задекларовано податкові зобов'язання у відповідних періодах по виписаним за фактом продажу товару податковим накладним.

Відповідно до ст.ст. 46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповід альність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (в редакції на момент перевіряємого періоду та виникнення спірних правовідносин) визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, норми Податкового кодексу України в якості підстави для не включення до складу валових витрат передбачають тільки випадки повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, передбачених законодавством.

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що укладені ТОВ ТОВ «УК Спектр» правочини мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що правовідносини за спірним правочином в повній мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача, тобто позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми).

Відповідно до ст. 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 № 435 (далі - ЦК України) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин) - у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За вимогами цивільного законодавства існує презумпція правомірності правочину (стаття 204 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). До оспорюваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином (фіктивний правочин). Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.12.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини. спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового ревізора-інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідачем не доведено, а судом не встановлено, наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним та застосування адміністративно-господарських санкцій. Хоча факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

В своєму акті №2605/04-61-22-1/35681456 від 08.10.2014р. відповідач посилається на акт від 25.02.2013р. №263/226/23933964 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ фірма «БІТ» з питань правомірності проведення господарських відносин з платниками податків ТОВ «Фрріт Д», ТОВ «Ангстрем Континенталь» та ТОВ «Ривс» за період: з 01.01 - 30.11.2012р., яким зазначено про відсутність реального здійснення господарських операцій та встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають від визначення с.22, 185, 187, 198 Податкового кодексу України.

Щодо використання податковим органом вищевказаного акту суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до роз'яснення Вищою арбітражного суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» від 26.01.2000р. N 02-5/35 акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Зазначене вище підтверджено також п. 3 листа Вищого господарського суду від 24.07.2001 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних та інших органів», в якому також зазначено, що «акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин».

У зв'язку з цим, вказаний акт, на підставі якого відповідачем було зроблено висновок про порушення позивачем норм діючого законодавства не можна застосовувати до ТОВ «УК Спектр», оскільки він не має обов'язкового характеру для данного суб'єкта господарювання.

Крім того, згідно листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11від 02.06.2011р. - «не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюги яких декларувався рухтоварів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент здійснення правовідносин підприємство контрагент позивача ТОВ фірма «БІТ» був зареєстрований як юридична особа, про що свідчить Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.01.2015р., запис про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням відсутній.

Враховуючи наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції, отже і наявність підстав для формування податкового кредиту та включення до складу валових витрат відповідних періодів суми витрат на придбання у ТОВ фірма «БІТ» товару та формування податкових зобов'язань по операціям з подальшої реалізації придбаних товарів, в діях позивача відсутні порушення п.п. 14.1.36, 14.1.13 п.14.1 ст. 14, п. 138.1 ст. 138, п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п. 138.1, п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України про заниження податку на прибуток на загальну суму 170 016 грн., п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України про заниження податку на додану вартість за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2013 р. на загальну суму 113 397 грн. п. 187.1 ст. 187 про завищення податкових зобов'язань за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2013 р. на загальну суму 47 357 грн.

В судовому засіданні був повністю доведений представником позивача факт вчинення господарських операцій, за наслідками яких виникло право позивача на формування податкового кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Отже, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту, правомірно включив до складу валових витрат відповідних періодів суми витрат на придбання у ТОВ фірма «БІТ» товару та правомірно сформовано податкові зобов'язання по операціям з подальшої реалізації придбаних товарів по податковим накладним за період, що перевірявся.

Також, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

З урахуванням вищезазначеного суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення від 21.11.2014р № 0004952201, яким ТОВ «УК Спектр» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 138 611,25 грн. та податкове повідомлення-рішення від 21.11.2014р. № 0004942201, яким ТОВ «УК Спектр» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 212 520 грн., прийняті Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність своїх дій та рішень.

Позивачем під час подання адміністративного позову сплачено судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 121332.15.7 від 02.12.2014р.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому, згідно із ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УК Спектр» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.11.2014р. № 0004952201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «УК Спектр» (ЄДРПОУ 35681456) було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ: за основним платежем - 110 889,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27722,25 грн.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.11.2014р. № 0004942201, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «УК Спектр» (ЄДРПОУ 35681456) було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток: за основним платежем 170 016,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 42 504,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УК Спектр» (ЄДРПОУ 35681456) витрати по сплаті судового збору у розмірі 487 грн. 20 коп. сплачені ТОВ «УК Спектр» згідно квитанції № 121332.15.7 від 02.12.2014р.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та в строки, встановленні статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови викладений протягом п'яти днів.

Суддя (підпис) Е.О. Юрков