Ухвала

від 12.02.2015 по справі 826/16754/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/16754/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А,

за участю секретаря - Костюченка М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва до Київського національного університету будівництва і архітектури про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись із зазначеною постановою, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, УПФ України в Солом'янському районі міста Києва здійснені фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій громадянам, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за період липня - серпня 2014 року.

У зв'язку з чим, позивачем направлено КНУБА повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за липень та серпень 2014 року на загальну суму 9 126 грн 65 коп.

У встановлені строки відповідачем не відшкодовані позивачу вказані кошти на виплату різниці між сумами пенсій.

З метою стягнення з відповідача заборгованість по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій у розмірі 9 126 грн 65 коп. позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач повністю фінансується за рахунок Державного бюджету, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною дев'ятою ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) встановлено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Аналізуючи наведену правову норму, судова колегія вважає, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, фінансується за рахунок державного бюджету для наукових працівників державних бюджетних установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації; для наукових працівників державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, які не фінансуються з державного бюджету, за рахунок коштів державного бюджету оплачується 50 відсотків різниці пенсії, а 50 відсотків різниці пенсії - за рахунок таких підприємств.

Згідно п.5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно п.7.4 Статуту Київського національного університету будівництва і архітектури, створеного постановою Кабінету Міністрів України №646 від 13 серпня 2003 року, заснованого на державній формі власності і підпорядкованого Міністерству освіти і науки України, фінансування Університету здійснюється за рахунок коштів державного бюджету (загальний фонд) та спеціального фонду.

Відповідно до листа ДПІ у Солом'янському районі м.Києва, відповідача 26 листопада 2009 року включено до Реєстру неприбуткових організацій (установ) за ознакою 0002.

На вимогу суду апеляційної інстанції, відповідачем надано довідку ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 11.02.2015 №3122/10/26-58-15.02.04, згідно якої Київський національний університет будівництва і архітектури, 26.11.2007 внесений до Реєстру неприбуткових організацій (установ).

Отже, Київський національний університет будівництва і архітектури є державним бюджетним вищим навчальним закладом IV рівня акредитації, у зв'язку із чим відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, згідно з абз.2 ч.9 ст. 24 цього Закону повинно здійснюватись за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 28 лютого 2013 року №266 та наказом Київського національного університету будівництва і архітектури від 13 квітня 2013 року №125 юридичну особу Інститут післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури припинено шляхом приєднання до Київського національного університету будівництва і архітектури та створення на його базі відокремленого структурного підрозділу Університету з окремими правами фінансово-господарської самостійності, а саме: право вести окремий баланс, відкриття рахунків в органах Державної казначейської служби України. При цьому Київський національний університет будівництва і архітектури визначено правонаступником усього майна, прав та обов'язків припиненого Інституту післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури.

За правилами частини першої ст.33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що Київський національний університет будівництва і архітектури визначено правонаступником Інституту післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури за результатами проведеної реорганізації останнього шляхом приєднання до Київського національного університету будівництва і архітектури, у зв'язку з чим положення п.4 Порядку №372 та п.6.3 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженоїпостановою Правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, на які посилається позивач, застосуванню в цьому випадку не підлягають, оскільки ліквідація або зміна власника (держава) не відбулася.

Крім того, 03 червня 2014 року до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців внесено запис №10731120008003179 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Інститут післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури, що підтверджується копією повідомлення державного реєстратора від 03 червня 2014 №2673/04.5-18.

Частиною першою ст.107 ЦК України визначено, що кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов'язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини п'ятої ст. 105 ЦК України строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Як свідчать матеріали справи, що 27 червня 2013 року в спеціалізованому друкованому засобі масової інформації «Бюлетень державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» опубліковано повідомлення про припинення Інституту післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури шляхом приєднання, натомість, Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м.Києва як кредитор Інституту післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури з вимогою сплати заявленої до стягнення в рамках даного позову заборгованості до Комісії з припинення Інституту післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури не зверталось.

При цьому, 09 жовтня 2013 року між Інститутом післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури та відокремленим структурним підрозділом «Інститут післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури» оформлено передавальний акт, згідно з яким поточні зобов'язання за розрахунками з бюджетом у Інституту післядипломної освіти Київського національного університету будівництва і архітектури на дату підписання такого акта відсутні.

Отже, з урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що відповідач не відноситься до небюджетних установ, а повністю фінансується за рахунок Державного бюджету, різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно частини першої ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя : Н.М. Троян

Судді : Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

.

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.