Рішення

від 16.02.2015 по справі 908/155/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 10/12/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2015 Справа № 908/155/15-г

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Таксопарк Плюс", м. Запоріжжя

до відповідача: Малого приватного підприємства "РОСА", м. Запоріжжя

про стягнення 13 861 грн. 24 коп.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Ляховецький Т. І., на підставі довіреності № 7 від 09.01.2015 р.;

від відповідача - не з'явився;

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю "Таксопарк Плюс", м. Запоріжжя до Малого приватного підприємства "РОСА", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 13 861 грн. 24 коп. за договором оренди нерухомого майна № 12/13 від 01.01.2013 р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., витягом з реєстру автоматичного розподілу справи між суддями від 08.01.2015 р., справу 908/155/15-г передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 09.01.2015 р. порушено провадження у справі № 908/155/15-г. Справі присвоєно номер провадження 10/12/15, її розгляд призначено на 16.02.2015 р.

У судовому засіданні 16.02.2015 р. представник позивача підтримав свої вимоги викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання 16.02.2015 р. не з'явився, відзив на адресу суду не направив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

Статтею 64 ГПК України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається учасникам спору за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, відповідач є повідомленим належним чином, про час і місце розгляду справи судом.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка відповідача не перешкоджала вирішенню спору, у судовому засіданні 16.02.2015 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи та проаналізувавши докази надані позивачем, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013 р. між Малим приватним підприємством «РОСА» та ТОВАРИСТВОМ З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАКСОПАРК ПЛЮС» було укладено Договір оренди № 12/13.

Відповідно до Договору нерухоме майно, а саме - нежитлове приміщення, яке було передано в оренду відповідачеві розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4 та відповідно до технічного паспорту БТІ позначене літ. Е інв. № 013, складається з приміщень № 2 - 3,6 мІ, № 3 - 60,3 мІ, № 4 - 7,5 мІ, № 5 - 6,6 мІ, № 6 -118,5 мІ, а всього - загальною площею 196,5 мІ для використання під ділянку для виготовлення тротуарної плитки (п.п.1.1, 1.2, 1.3 Договору).

Факт прийняття відповідачем орендованого майна в користування підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна підписаним сторонами від 01.01.2013 р.

Відповідно до п.3.1. Договору розмір орендної плати за користування Орендованим майном за перший місяць оренди складає 2 814, 30 грн. (дві тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 30 коп.).

Відповідач починаючи з травня місяця 2013 року до 31.01.2014 року жодного разу не сплатив за оренду приміщення за Договором, що призвело до виникнення заборгованості зі сторони Відповідача.

21.01.2014 року позивач направив відповідачу Лист вих. № 23 про дострокове розірвання Договору оренди № 12/13 від 01.01.2013 року, в якому зазначив, що останньою датою терміну дії договору вважати 31.01.2014 р.

Також в зазначеному листі позивач попереджав відповідача про порядок повернення приміщення.

Пунктом 8.1. Договору, вказано, що після закінчення строку оренди, а також при його достроковому розірванні, орендар зобов'язаний передати орендодавцю приміщення протягом 2-х днів за актом здачі-приймання, складеному у двох примірниках (по одному для кожної із сторін).

Пунктом 9.7. Договору визначені штрафні санкції за прострочення здачі орендованого майна орендарем після розірвання або закінчення строку договору, а саме: Орендар сплачує штраф в розмірі 5% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення (включаючи день здачі).

Позивач неодноразово звертався в усній формі до відповідача про повернення орендованого майна.

22.07.2014 року позивачем було направлено відповідачу претензію про здачу орендованого майна та сплату штрафу за прострочення здачі орендованого майна у сумі 23 921 грн. 55 коп.

08.08.2014 року відповідачем було звільнено орендоване приміщення, яке відповідно до технічного паспорту БТІ позначене літ. Е інв. № 013, складається з приміщень № 2-3,6 мІ, № 3 - 60,3 мІ.

02 вересня 2014 року ТДВ «ТАКСОПАРК ПЛЮС» звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою вих. № 199 від 07.08.2014 року про стягнення з Малого приватного підприємства «РОСА» штрафу у розмірі 5% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення здачі орендованого майна відповідно до п. 9.7. Договору оренди № 12/13 від 01.01.2013 року за строк з 03.02.2014 року по 07.08.2014 року - у сумі 26 172, 99 грн.

11.11.2014 року Господарський суд Запорізької області прийняв Рішення у справі № 908/3180/14, яким задовольнив позовні вимоги ТДВ «ТАКСОПАРК ПЛЮС» в повному обсязі та стягнув з МПП «РОСА» на користь ТДВ «ТАКСОПАРК ПЛЮС» штраф у розмірі 5% від суми місячної орендної плати за кожен день прострочення здачі орендованого майна відповідно до п. 9.7. Договору оренди № 12/13 від 01.01.2013 року за строк з 03.02.2014 року по 07.08.2014 року - у сумі 26 172, 99 грн. та зобов'язав МПП «РОСА» звільнити приміщення орендоване за Договором оренди № 12/13 від 01.01.2013 р., яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4 та відповідно до технічного паспорту БТІ позначене літ. Е інв. № 013, складається з приміщень № 2 - 3,6 мІ, № 3 - 60,3 мІ, № 4 - 7,5 мІ, № 5 - 6,6 м І, № 6 -118,5 мІ.

11.12.2014 року позивачем було відкрито в присутності представників відповідача орендоване приміщення та вилучено відбійний молоток, забирати все інше майно позивач відмовився.

Відповідач ігнорує вимоги позивача, не передаючи орендоване майно по сьогоднішній день.

Відповідно до п. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 2 ст. 785 ЦК України передбачено, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Оскільки Рішенням Господарського суду Запорізької області стягнено з МПП «РОСА» штраф у розмірі 5% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення здачі орендованого майна відповідно до п. 9.7. Договору оренди № 12/13 від 01.01.2013 року - у сумі 26 172, 99 гривень з урахуванням 20 % ПДВ за строк з 03.02.2014 року по 07.08.2014 року, а на даний час відповідач не передав орендованого майна, то відповідач з 08.08.2014 року прострочив здачу орендованого майна по 31.12.2014 р. на 146 днів (24 дня - серпня місяця; 30 днів - вересня місяця; 31 день - жовтня місяця; 30 днів - листопада місяця; 31 день - грудня місяця).

За прострочення здачі орендованого майна відповідач сплачує штраф в розмірі 5% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення (включаючи день здачі) відповідно до п.9.7. Договору оренди.

Пунктом 3.1. Договору оренди визначено, що розмір орендної плати за користування майном за перший місяць оренди складає 2 814, 30 грн. (дві тисячі вісімсот чотирнадцять гривень 30 коп.) в тому числі 20% ПДВ, тобто 14,32 грн. за мІ.

Так, як 08.08.2014 року відповідачем було звільнено орендоване приміщення, яке відповідно до технічного паспорту БТІ позначене літ. Е інв. № 013, складається з приміщень № 2 - 3,6 мІ, № 3 - 60,3 мІ, то починаючи з 08.08.2014 року Відповідачем не повернено орендоване приміщення загальною площею 132,6 мІ яке відповідно до технічного паспорту БТІ позначене літ. Е інв. № 013, складається з приміщень № 4 - 7,5 мІ, № 5 - 6,6 м І, № 6 - 118,5 мІ.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України, Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання ~ відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання: нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань Відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Згідно п. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, не дивлячись на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності є орендою.

Статтею 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що відносини про оренду державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 3 статті 291 ГК України, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що відповідач в добровільному порядку орендоване ним приміщення не звільнив, акт приймання-передачі не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Частиною 4 статті 284 ГК України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки.

У порушення зазначених норм закону та умов договорів оренди № 12/13 від 01.01.2013 р., відповідач зобов'язання за вказаними Договорами належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Мале приватне підприємство "РОСА", м. Запоріжжя в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами договорів оренди і добровільно не сплатив борг.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. На адресу суду від відповідача ніяких заяв та клопотань не надходило. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд задовольняє позов Товариства з додатковою відповідальністю "Таксопарк Плюс", м. Запоріжжя до Малого приватного підприємства "РОСА", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 13 861 грн. 24 коп. за договором оренди нерухомого майна № 12/13 від 01.01.2013 р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається повністю на відповідача, внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Таксопарк Плюс", м. Запоріжжя до Малого приватного підприємства "РОСА", м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Малого приватного підприємства «РОСА» (69121, м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 26, кв. 257, р/р 26002242284, МФО 380805 АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, код ЄДРПОУ 13637590) на користь ТОВАРИСТВА З ДОДАТКОВОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАКСОПАРК ПЛЮС» (69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4, р/р 2600701758264 в філії АТ «УКРЕКСІМБАНК», МФО 313979, ІНН 031140808260, код ЄДРПОУ 03114081) - штраф у сумі 13 861 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят одна) грн. 24 коп. та судові вирити по сплаті судового збору у сумі - 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 17.02.2015 р.