Рішення

від 11.02.2015 по справі 908/5830/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 18/152/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015 Справа № 908/5830/14

за позовом відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, 25)

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Арніка - 04» (юридична адреса: 69121, м. Запоріжжя, вул. Зернова, буд. 36, кв. 40; поштова адреса: 69006, місто Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 187, кв. 45)

про стягнення 4413,43 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Сарібекян Н.А., довіреність № 20 від 31.12.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 16.12.2014 року звернувся позивач - відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Арніка - 04» про стягнення 4413,43 грн., які складаються з: 3342,26 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 520,44 грн. боргу за перевищення договірної величини споживання на підставі договору про постачання електричної енергії № 10161 від 24.10.2007 р., 309,26 грн. пені, 37,16 грн. 3% річних, 204,31 грн. втрат від інфляції. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 11, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 20, 173, 174, 175, 188, 193 ГК України, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 р. № 28 (у редакції постанови НКРЕ України від 17.10.2005 р. № 910) (надалі - ПКЕЕ).

Ухвалою суду від 17.12.2014 року порушено провадження у справі № 908/5830/14, справі присвоєно номер провадження 18/152/14, судове засідання призначено на 22 січня 2015 р., розгляд справи відкладався на 11.02.2015 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 11.02.2015 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позові та письмових поясненнях № 86/33 від 11.02.2015 р., просив позовні вимоги задовольнити. Стосовно вимог про стягнення 520,44 грн. боргу за перевищення договірної величини зазначив наступне: згідно п. 4.2 Правил та у відповідності до п. 5.1 розділу 5 Договору «Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності», для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони. У разі не надання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначається постачальником електричної енергії самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року. В порушення перелічених вимог відповідач не узгодив договірні величини споживання електричної енергії на 2014 рік. У зв'язку із тим, що відповідач не надав відомостей про розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2014 р. у встановлені договором строки, розрахунок за перевищення договірної величини за травень 2014 р. був зроблений у відповідності до п. 4.2 Правил та п. 5.1 розділу 5 договору за фактичними обсягами споживання у травні 2013 р. Враховуючи той факт, що відповідача було відключено від електропостачання 27.03.2013 р., а підключено 25.06.2013 р. фактичне споживання електричної енергії у травні 2013 р. склало 0 кВт/год. Таким чином фактичне перевищення договірної величини відповідачем за травень 2014 р. склало 481 кВт.г на суму 520,44 грн. та не сплачено до теперішнього часу. На підставі наведеного позивач вважає, що позовні вимоги правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву до суду не направив, документи, які витребувані попередніми ухвалами суду від 17.12.2014 р. та від 22.01.2015 р. також не надав, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважність причини неявки суд не повідомив. Будь-яких клопотань або заяв щодо неможливості виконати вимоги суду, що викладені в ухвалах, на адресу суду не надходило. Про час та місце розгляду справи відповідача повідомлено належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (постачальник електричної енергії, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю «Арніка - 04» (споживач, відповідач у справі) 24.10.2007 р. уклали договір про постачання електричної енергії № 10161 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1 договору постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору, під час виконання умов цього договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Підпунктом 2.3.4 договору встановлено, що споживач зобов'язується: оплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та додатка № 5 "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії".

Відповідно до п. 1 додатку № 4 до договору розрахунковим вважається період з 00 годин першого числа до 24 годин останнього числа поточного місяця.

Пунктом 5 цього додатку встановлено, що споживач не пізніше 14-00 годин 2-го робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою: «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» за формою додатку № 5.1; «Акта звірки обсягу споживання електроенергії, відпущеної постачальником електричної енергії за тарифами диференційованими за період часу» за формою додатка № 5.5»; постачальник електричної енергії підписує подані акти та один примірник повертає споживачу.

Пунктом 7 додатку № 4 до договору встановлено, що за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку. Сума платежу при остаточному розрахунку визначається виходячи з тарифів на активну електроенергію та фактичного обсягу спожитої електричної енергії, згідно даних наданого споживачем «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» з урахуванням сум платежів, що надійшли від споживача.

Згідно з п. 11 додатка № 4 договору, споживач зобов'язаний після розрахункового періоду і проведення постачальником розрахунку обсягу використаної електроенергії у разі не одержання рахунка або вимоги-доручення до 10 числа, направити свого уповноваженого представника отримати платіжний документ на сплату спожитої електроенергії, і не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим здійснити сплату.

Відповідно до п. 12 додатка № 4 договору, якщо споживач не надав «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію» в обумовлений термін, постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії не перевищує один розрахунковий період, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної електроенергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання визначених згідно п. 3 додатку №5 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» без подальшого перерахунку. Відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, в якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Як свідчать надані до суду документи, споживач зобов'язання щодо надання даних про спожиту активну електроенергію та оплати вартості спожитої електричної енергії не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виник борг за спожиту активну електроенергію за період з 01.05.2014 р. по 04.07.2014 р. у сумі 3342,26 грн.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем обов'язку щодо оплати спожитої активної електроенергії 04.07.2014 р. об'єкт відповідача відключено від електроустаткування, що зафіксоване Актом № 7545 від 04.07.14 р. (арк.с. 49).

Нормами ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», пунктом 1.3 ПКЕЕ користування електричною енергією, встановлено, що споживання електричної енергії можливо лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до пункту 6.1 ПКЕЕ розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору. Вибір виду тарифу здійснюється споживачем, зазначається у договорі та може бути змінений у порядку, передбаченому договором,але не частіше ніж один раз на рік. Споживач має право на зміну виду тарифу у разі зміни значення тарифних коефіцієнтів, які використовуються для визначення рівня ставок тарифів, диференційованих за періодами часу. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами. За електричну енергію, що обліковується на окремій площадці вимірювання, розрахунки здійснюються за одним тарифом, за винятком випадків, коли всередині площадки вимірювання розміщені електроустановки, для яких нормативно-правовими актами НКРЕ встановлено інший тариф.

Пунктом 6.39 ПКЕЕ встановлено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Згідно пункту 10.2. розділу 10 ПКЕЕ, споживач електричної енергії зобов'язаний: оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов.

Судом встановлено, що позивачем при розрахунках спожитої відповідачем електричної енергії за період часу з 01.05.2014 р. по 04.07.2014 р., дотримані приписи ПКЕЕ та умови договору від 24.10.2007 р. № 10161, однак, відповідач порушив ПКЕЕ та свої зобов'язання за договором, у зв'язку з чим сума боргу за спожиту активну електричну енергію складає 3342,26 грн.

З огляду на вище зазначене, суд визнав, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за електроенергію у сумі 3342,26 грн. - є документально підтвердженою, нормативно обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4.2 Правил та п. 5.1 розділу 5 Договору «Порядок визначення та узгодження договірних величин споживання електричної енергії та потужності», для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 1 листопада поточного року надає постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою додатка № 1 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу», у двох екземплярах, оформлених зі своєї сторони...

У разі не надання споживачем зазначених відомостей у встановлений термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік визначається постачальником електричної енергії самостійно за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

За приписами п. п. 4.2.2. п. 4.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику електроенергії двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Згідно із п. 8 додатка № 4 у разі перевищення споживачем договірної величини споживання електричної енергії, що визначається постачальником електричної енергії при підбитті підсумків розрахункового періоду на основі «Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію», сума платежу для остаточного розрахунку збільшується на величину вартості, визначеної виходячи із середньозваженого тарифу, різниці фактично спожитої та договірної величин споживання електричної енергії.

У зв'язку з наявністю заборгованості за спожиту електроенергію 27.03.2013 р. електроустаткування відповідача було відключено від живлення. Після погашення суми боргу за спожиту електроенергію відповідачем 18.06.2013 р. написано заяву про підключення об'єкту, отже у відповідача була відсутня необхідність користування електричною енергією за період з березня по червень 2013 р., про що свідчить додаток № 1 до договору № 10161 «Обсяги постачання електричної енергії споживачу».

Відповідачу відновлено електропостачання 25.06.2013 р..

Згідно з вищевикладеним вбачається, що фактичне споживання електроенергії на об'єкті відповідача за період з 27.03.2013 р. по 25.06.2013 р. складає 0 кВт/год.

У зв'язку із тим, що відповідач не надав відомостей про розмір очікуваного споживання електричної енергії на 2014 р. у встановлені договором строки, розрахунок за перевищення договірної величини за травень 2014 р. зроблений у відповідності до п. 4.2 Правил та п. 5.1 розділу 5 договору за фактичними обсягами споживання у травні 2013 р. Фактичне перевищення договірної величини відповідачем за травень 2014 р. склало 481 кВт.г. на суму 520,44 грн.

Для оплати боргу за перевищення договірної величини електроспоживання відповідачу виставлено відповідний рахунок № 10161/5п від 12.06.2014 року на суму 520,44 грн., який залишено останнім без оплати.

На підставі наведеного, позовні вимоги позивача в частині стягнення 520,44 грн. перевищення договірної величини правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 37,16 грн. за період з 16.06.2014 р. по 24.11.2014 р. та суму інфляційних втрат в розмірі 204,31 грн. за період з 01.07.2014 р. по 31.10.2014 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних суд визнав виконаним вірно, а вимогу про стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.06.2014 р. по 24.11.2014 р. у розмірі 37,16 грн. та інфляційних втрат за період з 01.07.2014 р. по 31.10.2014 р. в розмірі 204,31 грн., такими, що підлягають задоволенню.

За порушення відповідачем строків оплати рахунків за електроенергію, позивач, враховуючи положення п. 4 договору, просив стягнути суму пені у розмірі 309,26 грн. за період прострочення з 16.06.2014 р. по 24.11.2014 р.

Приписами ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Умовами п. 4.2.1 договору встановлено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню за весь період часу, протягом якого не виконане зобов'язання по сплаті, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Приписами п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 ст. 343 Господарського кодексу України визначає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Чинне законодавство надає сторонам договорів право встановлювати неустойку в договорі та одночасно обмежує розмір неустойки. Позивач, в даному випадку, дотримався зазначених норм права та умов договору.

Отже, наданий позивачем розрахунок суми пені за порушення відповідачем строків оплати рахунків за електроенергію у розмірі 309,26 грн. є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення пені у розмірі 309,26 грн. за період з 16.06.2014 р. по 24.11.2014 р. судом задовольняється.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду доказів, які б спростували повністю або частково позицію позивача.

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арніка - 04» (юридична адреса: 69121, м. Запоріжжя, вул. Зернова, буд. 36, кв. 40; поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Леніна, буд. 187, кв. 45, код ЄДРПОУ 33210936) на користь відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00130926, поточний рахунок з спеціальним режимом використання № 260313141419 в ЗОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 313957) 3342,26 грн. (три тисячі триста сорок дві грн. 26 коп.) боргу за спожиту активну електроенергію, 520,44 грн. (п'ятсот двадцять грн. 44 коп.) за перевищення договірних величин споживання електроенергії. Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Арніка - 04» (юридична адреса: 69121, м. Запоріжжя, вул. Зернова, буд. 36, кв. 40; поштова адреса: 69006, м. Запоріжжя, вул. Леніна, буд. 187, кв. 45, код ЄДРПОУ 33210936) на користь відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 25, код ЄДРПОУ 00130926, розрахунковий рахунок № 2600006138522 в ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478) 309,26 грн. (триста дев'ять грн. 26 коп.) пені, 37,16 грн. (тридцять сім грн. 16 коп.) 3% річних, 204,31 грн. (двісті чотири грн. 31 коп.) втрат від інфляції, 1827,00 грн. (одну тисячі вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 18 лютого 2015 р.