Рішення

від 16.02.2015 по справі 910/27611/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2015Справа №910/27611/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Зіммер" доФізичної особи-підприємця Корж Євгена Вікторовича простягнення 82 912,74 грн. Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Миколаєнко В.М. - представник за довіреністю; Крупник О.М. - представник за довіреністю; від відповідача:Дучич Т.В. - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зіммер" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Корж Євгена Вікторовича про стягнення основного боргу в сумі 64 155,07 грн., пені в розмірі 7 790,98 грн., інфляційних втрат в сумі 9 577,70 грн. та 3% річних в розмірі 1 388,99 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем умов договору суборенди №211-11-3 від 13.11.2013 р. (надалі - Договір) в частині здійснення своєчасної оплати орендної плати та інших платежів передбачених вказаним правочином. Наразі, товариством заявлені вимоги до Фізичної особи-підприємця Корж Є.В., відповідно до яких суборендодавець просив стягнути з відповідача орендну плату за період з грудня 2013 року по липень 2014 року в сумі 41 666,97 грн., витрати на оплату комунальних послуг та плати за обслуговування приміщення в розмірі 13 238,10 грн., а також нараховану, у зв'язку з прострочення виконання взятих на себе зобов'язань неустойку (пеню), інфляційні втрати та 3% річних.

16.02.2015 р. до автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіммер" надійшла заява б/н від 16.02.2015 р., в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач, у зв'язку з закінченням строку дії Договору та укладанням додаткової угоди №1 та №2 до Договору зменшив позовні вимоги та просив стягнути з Фізичної особи-підприємця Корж Євгена Вікторовича основну заборгованість в сумі 49 740,92 грн. та 16 983,43 грн. штрафних та компенсаційних санкцій, нарахованих на суму заборгованості.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відтак, оскільки заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіммер" про зменшення позовних вимог відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, остання прийнята господарським судом, а тому позовні вимоги розглядаються з урахуванням її змісту.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 06.02.2015 р. визнав заборгованість по орендній платі в розмірі 41 666,97 грн. та комунальним платежам в сумі 9 729,06 грн., яка утворилась внаслідок несплати з січня по 15 липня 2014 року за спірним правочином.

В частині стягнення пені Фізична особа-підприємець Корж Євген Вікторович заперечив, оскільки на його думку розмір неустойки є завищеним та не відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та положенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. При цьому, в частині нарахування пені, 3% річних та індексу інфляції на суму комунальних послуг відповідач вказав, що останні можуть відшкодовуватись лише у випадках, якщо Орендар підтвердить документально витрати на їх доплату.

16.02.2015 р. Фізична особа-підприємець Корж Є.В. подав письмові пояснення б/н від 16.02.2015 р., в яких, за результатами розрахунку суми боргу визнав 36 502,82 грн. основної заборгованості, 13 238,10 грн. боргу за комунальні послуги, 3 368,82 грн. пені, 899,90 грн. 3% річних, та 5 310,50 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.12.2014 р. порушено провадження у справі №910/27611/14 та призначено її до розгляду на 30.01.2015 р.

Ухвалою від 30.01.2015 р. продовжено строк розгляду спору до 24.02.2015 р., відкладено розгляд справи на 06.02.2015 р. та витребувано у сторін додаткові документи на підтвердження їх вимог та заперечень.

06.02.2015 р., 13.02.2015 р. в судових засіданнях оголошувалась перерва до 13.02.2015 р. та 16.02.2015 р. відповідно.

Так, в ході проведення судових засідань представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог (з урахуванням поданої товариством заяви б/н від 16.02.2015 р. про зменшення позовних вимог), в той час як відповідачем позов визнавався частково на суми зазначені вище.

В судовому засіданні 16.02.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зіммер" (Орендар) та Фізичною особою-підприємцем Корж Є.В. (Суборендар) укладено Договір, відповідно до п. 1.1 якого Орендар зобов'язався передати Суборендарю в тимчасове платне користування приміщення, яке знаходиться в будівлі торгового центру, розташованого за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, буд.6 (Торговий центр), а Суборендар зобов'язався прийняти, оплатити користування і повернути приміщення Орендарю на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що розмір орендної плати за один місяць визначається на підставі таких критеріїв: розмір площі приміщення, його розташування в Торговому центрі, призначення приміщення, стан приміщення тощо; і визначається як сума в гривнях, що обчислюється за формулою визначеною у п. 8.3 договору.

Відповідно до п. 8.5 вказаного вище правочину орендну плату Суборендар зобов'язаний сплатити авансом, не пізніше 25-го числа календарного місяця, що передує оплачуваному календарному місяцю. У випадку, якщо 25-те число місяця припадає на неробочий день, Суборендар зобов'язаний сплатити орендну плату на умовах п. 9.5 договору. За перший місяць строку суборенди Суборендар зобов'язаний сплатити Орендну плату протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту передачі приміщення.

Сторони погодилися, що строк фактичного використання Суборендарем приміщення за даним договором (строк суборенди) починає обчислюватися з дня підписання акту передачі приміщення. Строк суборенди за цим договором становить 35 місяців, але в будь-якому випадку він не може перевищувати строку оренди зазначеному в початковому договорі (п. 6.2 Договору).

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору

Статтею 774 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з п. 8.7 Договору нарахування орендної плати починається з дня підписання акту передачі приміщення і закінчується в день підписання акту повернення приміщення відповідно до п. 35 цього договору.

Як слідує з матеріалів справи, 10.12.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Зіммер" передало, а Фізична особа-підприємець Корж Є.В. прийняв у строкове платне суборендне користування приміщення на мінус першому поверсі загальною площею 37 кв.м, що знаходиться в торговельному центрі "4 ROOM" по вул. Петропавлівській, 6 в с. Петропавлівська Борщагівка, що підтверджується наявним в матеріалах справи актом передачі приміщення від 10.12.2013 р.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У пункті 9.1 Договору передбачено, що Суборендар зобов'язаний щомісячно відшкодувати Орендареві витрати на оплату використаних в приміщенні комунальних послуг, а саме: електропостачання, водопостачання, газопостачання розраховується пропорційно площі приміщення, яке орендує Суборендар.

Як вже зазначалось, орендну плату Суборендар зобов'язаний сплатити авансом, не пізніше 25-го числа календарного місяця, що передує оплачуваному календарному місяцю. У випадку, якщо 25-те число місяця припадає на неробочий день, Суборендар зобов'язаний сплатити орендну плату на умовах п. 9.5 договору. За перший місяць строку суборенди Суборендар зобов'язаний сплатити Орендну плату протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту передачі приміщення.

Між тим, за умовами укладеного між сторонами правочину, на Суборендаря, у відповідності до п. 9.1 Договору, було також покладено обов'язок відшкодувати Орендарю витрати на оплату використаних в приміщенні комунальних послуг.

Так, у п. 9.4 Договору визначено, що плата за обслуговування сплачується Суборендарем не пізніше 10-го числа календарного місяця, наступного за оплачуваним, на підставі виставлених Орендарем рахунків (дата платежу).

У випадку, якщо дата платежу не є робочим днем, Суборендар повинен буде здійснити платіж не пізніше останнього робочого дня перед датою платежу. При цьому, датою платежу вважається зарахування грошових коштів на відповідний розрахунковий рахунок Орендаря (п. 9.5 Договору).

01.07.2014 р. між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до Договору, у відповідно до якої контрагенти, керуючись п. 8.11 Договору дійшли погодили гарантій платіж, а саме 3 244,27 грн. зарахувати частково в рахунок орендної плати за липень 2014 року, при цьому сума орендної плати та інших платежів, передбачених цим договором, не покриті гарантійним платежем, підлягають оплаті в загальному порядку, передбаченому цим договором.

Так, предметом розглядуваного позову, серед іншого, є стягнення з Фізичної особи-підприємця Корж Є.В. (з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог) орендної плати за період з грудня 2013 року по липень 2014 року в сумі 36 502,82 грн. та витрат на оплату комунальних послуг та плати за обслуговування приміщення в розмірі 13 238,10 грн.,

Як слідує з матеріалів справи, товариством були виставлені відповідачу рахунки на оплату орендної плати: №45 від 15.11.2013 р. на суму 9 250 грн., №71 від 18.11.2013 р. на суму 6 564,52 грн., №98 від 18.12.2013 р. на суму 9 250,00 грн., №20 від 17.01.2014 р. на суму 9 250,00 грн., №65 від 18.02.2014 р. на суму 10 005,54 грн., №106 від 18.03.2014 р. на суму 10 005,54 грн., №136 від 18.04.2014 р. на суму 10 005,54 грн., №178 від 16.05.2014 р. на суму 10 005,54 грн., №219 від 18.06.2014 р. на суму 10 005,54 грн. та на оплату використаних в приміщенні комунальних послуг, а саме: №126 від 30.12.2013 р. на суму 1 365,95 грн., №43 від 29.01.2014 р. на суму 2 121,43 грн., №73 від 28.02.2014 р. на суму 2 246,42 грн., №116 від 28.03.2014 р. на суму 1 961,00 грн., №158 від 29.04.2014 р. на суму 1 961,00 грн., №198 від 28.05.2014 р. на суму 1 998,00 грн., №237 від 27.06.2014 р. на суму 2 220,00 грн., №278 від 29.07.2014 р. на суму 1 289,04 грн.

У пункті 34.1 Договору сторони визначили, що останній може бути припинений (відмова, розірвання тощо) відповідно до договору та чинного законодавства України.

Наразі, з представлених відповідачем документів вбачається, що 15.07.2014 р. на виконання вимог додаткової угоди №1 до Договору, Суборендар повернув Орендарю із тимчасового платного користування приміщення загальною площею 37 кв.м, яке розташовано на мінус першому поверсі в торговому центрі "4 ROOM" по вул. Петропавлівській, 6 в с. Петропавлівська Борщагівка, що підтверджується актом повернення приміщення від 15.07.2014 р.

Частиною 2 ст. 795 Цивільного кодексу України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відтак, Договір є припиненим з 15.07.2014 р.

Водночас, ст. 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на те, що Фізичною особою-підприємцем Корж Є.В. не в повному обсязі здійснено у визначений договором строк оплату орендної плати та використаних в приміщенні комунальних послуг за період з грудня 2013 року по 15 липня 2014 року, суд прийшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 286 Господарського кодексу України.

При цьому, судом враховано, що про наявність у Фізичної особи-підприємця Корж Є.В. заборгованості з орендної плати в сумі 36 502,82 грн. та з комунальних послуг в розмірі 13 238,10 грн. свідчить також наявний в матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків за період з січня 2013 року по січень 2015 року підписаний обома учасниками судового процесу та скріплений їх печатками.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача перед позивачем непогашеної заборгованості по орендній платі в сумі 36 502,82 грн. та витратам на оплату використаних в приміщенні комунальних послуг в розмірі 13 238,10 грн.

Решта позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіммлер", а саме стягнення штрафних та компенсаційних санкцій в сумі 16 983,43 грн. задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, як вже зазначалось позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за період з 13.11.2013 р. по 10.11.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У частині 1 статті 549 Цивільного кодексу України зазначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п. 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 р. визначено, що відповідно до статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Пунктом 22.1 Договору передбачено, що у разі прострочення Суборендарем виконання зобов'язань по сплаті орендної плати, сплаті гарантійного платежу, відшкодуванню комунальних послуг, сплаті плати за обслуговування, сплаті інших платежів, передбачених цим договором, Суборендар зобов'язаний в кожному випадку сплатити Орендареві пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Як слідує з представленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Зіммер" розрахунку пені за порушення строків внесення орендної плати та комунальних послуг, позивачем нарахована неустойка з порушенням вимог ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Між тим, суд зазначає, що між сторонами у Договорі може бути передбачено більшу тривалість періоду, ніж визначено у п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. Проте, укладений між позивачем та відповідачем правочин волевиявлення сторін на нарахування пені за порушення грошових зобов'язань понад 6-ти місячний строк не містить.

При цьому, господарський суд зазначає, що з наведеного товариством розрахунку не можливо дійти однозначного висновку щодо складових суми, на які позивач проводить нарахування та чіткого періоду з урахуванням проведених відповідачем оплат та часткового зарахування, за додатковою угодою №2 до Договору.

Водночас, як зазначалось вище, зокрема, плата за обслуговування сплачується Суборендарем не пізніше 10-го числа календарного місяця, наступного за оплачуваним, на підставі виставлених Орендарем рахунків (дата платежу).

Проте, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази надсилання на адресу відповідача, або вручення під розписку, у відповідності до п. 9.4 Договору рахунків до звернення позивача з розглядуваним позовом до суду.

Між тим, судом враховано, що в матеріалах справи відсутні докази, які могли б свідчити про обізнаність Фізичної особи-підприємця Корж Є.В. про суму, належну до сплати комунальних послуг та плати за обслуговування орендованого приміщення, однак, за висновками суду, їх неотримання не позбавляє останнього обов'язку їх сплати.

Крім того, судом враховано, що позивач проводить нарахування пені на суму гарантійного платежу, від стягнення якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Зіммлер" відмовилось.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи все вище зазначене, а також той факт, що докази надсилання або вручення відповідачу рахунків, на підставі яких останній мав би здійснювати оплату за обслуговування орендованого приміщення, в матеріалах справи, до звернення позивача з розглядуваним позовом, відсутні, а відтак, за висновками суду відсутні правові підстави для покладення на відповідача такого виду господарської відповідальності як стягнення пені по орендній платі та комунальним послугам.

Наразі, позивачем було нараховано 3% річних в сумі 1200,98 грн. та інфляційні втрати в розмірі 8868,24 грн. на оренду плату, відшкодування комунальних втрат та гарантій платіж.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи встановлені в ході судового розгляду обставини, відсутність чіткого періоду нарахування з урахуванням проведених відповідачем оплат та часткового зарахування, за додатковою угодою №2 до Договору, а також виходячи з відсутності доказів вручення позивачем Фізичній особі-підприємцю Корж Є.В. рахунків на оплату використаних в приміщенні комунальних послуг, суд дійшов висновку, відмовити позивачу у задоволенні заявлених вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1200,98 грн. та інфляційні втрати в розмірі 8 868,24 грн.

При цьому, судом не приймається до уваги розрахунок пені та інфляційних втрат поданий позивачем 16.02.2015 р., оскільки згідно вхідного штемпеля господарського суду міста Києва його було подано після судового засідання (14 год. 17 хв.).

Враховуючи все вищенаведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіммер" до Фізичної особи-підприємця Корж Євгена Вікторовича визнані судом такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіммер" задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Корж Євгена Вікторовича (02099, м. Київ, провулок Волго-Донський, буд. 2-А, кв.18; реєстраційний номер облікової картки платника податків 294 02 25 635) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Зіммер" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 6; ідентифікаційний код 38929111) заборгованість в сумі 49 740 (сорок дев'ять тисяч сімсот сорок) грн. 92 коп., а також судовий збір в сумі 1 096 (одна тисяча дев'яносто шість) грн. 05 коп. Видати наказ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 18.02.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко