Постанова

від 06.07.2009 по справі 2а-3134/09/6/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВН ИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

вул. Київська, 150, м. Сімферо поль, Автономна Республіка К рим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

06.07.09 Справа №2а-3134/09/6/0170

Окружний адміні стративний суд Автономної Ре спубліки Крим у складі

головуючого судді Латинін а Ю.А.,

при секретарі Усковій О. І.,

за участю представника поз ивача Казановської О. Р., предс тавника відповідача Радіна А . О.,

розглянув у відкритому суд овому засіданні адміністрат ивну справу

за позовом Комунального жи тлово-експлуатаційного підп риємства "Приморський"

до Державної податкової і нспекції у м. Феодосії АР Крим

про визнання частково неді йсними податкових повідомле нь-рішень

Суть спору: Позивач зверну вся до Окружного адміністрат ивного суду Автономної Респу бліки Крим з позовом про визн ання частково недійсним под аткового повідомлення-рішен ня ДПІ у м. Феодосії АР Крим ві д 23.07.2008 року № 0001581502/0 на суму 1987,51 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неправомірно при йняв рішення про визначення суми податкового зобов'язанн я за штрафними санкціями, зас тосованими на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.200 0 №2181-ІІІ “Про порядок погашенн я зобов' язань платників под атків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами”(д алі - Закон №2181) за несвоєчасн у сплату податку на додану ва ртість. Позивач посилається на те, що він не порушував терм інів сплати цього податку, а з арахування сплати поточних з обов' язань в рахунок погаше ння податкового боргу, здійс нене відповідачем, є таким, що не входить до його компетенц ії.

12.05.2009 року представник позива ча в порядку ст. 51 КАС України з аявив клопотання про збільше ння позовних вимог та просит ь визнати недійсним податков е повідомлення-рішення ДПІ у м. Феодосії АР Крим № 0001581502/0 від 23.07.2008 року на суму 3557,51 грн., посила ючись на положення ст. 99 КАС Ук раїни.

Представник відповідача п озовні вимоги не визнав, нада в письмові заперечення в яки х вказав, що спірне податкове повідомлення-рішення прийня те на підставі п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Зак ону України від 21.12.2000 року №2181-ІІ І “Про порядок погашення зоб ов' язань платників податкі в перед бюджетами і державни ми цільовими фондами”(далі - Закон №2181)за результатами нев иїзної документальної перев ірки вимог податкового закон одавства з питань своєчаснос ті сплати податку на додану в артість, якою виявлено поруш ення платником податків пп. 5.3 .1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181.

Розглянув матеріали справ и, заслухав пояснення предст авників сторін, дослідив док ази, надані сторонами, всебіч но і повно з'ясував всі фактич ні обставини, на яких ґрунтую ться позовні вимоги, об'єктив но оцінив докази, які мають юр идичне значення для розгляду справи і вирішення спору по с уті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративног о судочинства є захист прав, с вобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юриди чних осіб у сфері публічно-пр авових відносин від порушень з боку органів державної вла ди, органів місцевого самовр ядування, їхніх посадових і с лужбових осіб, інших суб' єк тів при здійсненні ними влад них управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегова них повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адм іністративних судів поширює ться на спори фізичних чи юри дичних осіб із суб' єктом вл адних повноважень щодо оскар ження його рішень (нормативн о-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), ді й чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України в изначено поняття суб' єктів владних повноважень, до яких належать орган державної вл ади, орган місцевого самовря дування, їхня посадова чи слу жбова особа, інший суб' єкт, я кий здійснює владні управлін ські функції на основі закон одавства, в тому числі на вико нання делегованих повноваже нь.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України в изначено поняття справи адм іністративної юрисдикції, - п ереданий на вирішення адміні стративного суду публічно-пр авовий спір, у якому хоча б одн ією зі сторін є орган виконав чої влади, орган місцевого са моврядування, їхня посадова чи службова особа або інший с уб'єкт, який здійснює владні у правлінські функції на основ і законодавства, в тому числі на виконання делегованих по вноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закон у України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “ Про державну податкову служб у в Україні”державні податко ві інспекції в районах, міста х (крім міст Києва та Севастоп оля), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органа ми виконавчої влади.

Основним завданням органі в державної податкової служб и є здійснення контролю за до держанням податкового закон одавства, правильністю обчис лення, повнотою і своєчасніс тю сплати до бюджетів, держав них цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платеж ів), а також неподаткових дохо дів, установлених законодавс твом (ст. 2 Закону України від 04. 12.1990 року №509-ХІІ “Про державну п одаткову службу в Україні”).

Статтею 4 Закону №2181 передбач ено право податкових органів приймати рішення за наслідк ами перевірок платників пода тків, яким визначається сума податкового зобов'язання з п одатків і зборів (обов' язко вих платежів).

Враховуючи зазначене, відп овідач, виконуючи у спірних в ідносинах владні управлінсь кі функції, є суб'єктом владни х повноважень, спір, що виник, належить розглядати в порядк у, встановленому КАС України .

14 липня 2008 року ДПІ у м. Феодос ії АР Крим було проведено нев иїзну документальну перевір ку своєчасності сплати подат кового зобов'язання податку на додану вартість КЖЕП "Прим орський" за червень 2007 року.

За результатами перевірки складено акт № 1898/15-2/31382340 від 14.07.2008 ро ку, згідно із яким встановлен о порушення термінів сплати узгодженого податкового зоб ов'язання з податку на додану вартість за червень 2007 року, за податковою декларацією вх. № 28833 від 18.07.2007 року. При цьому затри мка по сплаті податкового зо бов'язання у сумі 7115,00 грн. склал а 317 календарних днів.

На підставі цього акту, відп овідно до пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 відповідачем прийнято по даткове повідомлення рішенн я від 23.07.2008 р. № 0001581502/0.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону № 2181, у разі коли платник податкі в не сплачує узгоджену суму п одаткового зобов'язання прот ягом граничних строків, визн ачених цим Законом, такий пла тник податку зобов'язаний сп латити штраф у таких розміра х:

при затримці до 30 календарн их днів, наступних за останні м днем граничного строку спл ати узгодженої суми податков ого зобов'язання, - у розмірі д есяти відсотків погашеної су ми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 кален дарних днів включно, наступн их за останнім днем гранично го строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язанн я, - у розмірі двадцяти відсотк ів погашеної суми податковог о боргу;

при затримці, що є більшою 90 к алендарних днів, наступних з а останнім днем граничного с троку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

З метою дослідження правил ьності сплати позивачем пода ткових зобов' язань з податк у на додану вартість судом в с удовому засіданні досліджен о документи податкової звітн ості позивача, платіжні доку менти на перерахування до бю джету сум податку.

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ “Про по рядок погашення зобов' язан ь платників податків перед б юджетами і державними цільов ими фондами”платник податкі в зобов'язаний самостійно сп латити суму податкового зобо в'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, п ротягом десяти календарних д нів, наступних за останнім дн ем відповідного граничного с троку, передбаченого підпунк том 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього З акону для подання податкової декларації.

Пунктом 4.1.4 цього Закону вста новлено, що податкові деклар ації подаються за базовий по датковий (звітний) період, що д орівнює:

а) календарному місяцю (у то му числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним дне м звітного (податкового) міся ця;

б) календарному кварталу аб о календарному півріччю (у то му числі при сплаті кварталь них або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календар них днів, наступних за останн ім календарним днем звітного (податкового) кварталу (піврі ччя);

в) календарному року, крім в ипадків, передбачених підпун ктом "г" підпункту 4.1.4 цього пун кту, - протягом 60 календарних д нів за останнім календарним днем звітного (податкового) р оку;

г) календарному року для пла тників податку на доходи фіз ичних осіб (прибуткового под атку з громадян), - до 1 квітня ро ку, наступного за звітним.

З акту перевірки, заперечен ь ДПІ у м. Феодосії, пояснень п редставників сторін вбачаєт ься, що ДПІ у м. Феодосії зроби ла перерозподіл грошових кош тів, перерахованих платником податків згідно платіжного доручення № 14 від 20 травня 2008 рок у по погашенню податкового з обов'язання за квітень 2008 року та зарахувала їх на погашенн я податкового боргу за липен ь 2007 року.

ДПІ у м. Феодосії вказує на т е, що у зв'язку з наявністю у по зивача податкового боргу, як ий виник у 2007 році, всі поточні платежі згідно п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашен ня зобов'язань платників под атків перед бюджетами та дер жавними цільовими фондами" № 2181-Ш від 21.12.2000 року зараховуютьс я на погашення податкового б оргу.

Відповідно до ст. 11 Закону Ук раїни від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про державну податкову службу в Україні”орган державної под аткової служби України, не ма є права визначати або змінюв ати призначення платежу при сплаті платником податків уз годжених сум податкових зобо в' язань.

Згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону №2181 по датковий борг погашається по передньо погашенню податков их зобов'язань, які не є податк овим боргом, у порядку календ арної черговості його виникн ення, а в разі одночасного йог о виникнення за різними пода тками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорц іях. Проте порядок такого пог ашення в Законі не визначени й, та не зазначено про те, що вк азана заборгованість може по гашатись за рахунок інших пл атежів платника податків.

Аналіз норм Закону №2181 та Інс трукції про порядок ведення органами державної податков ої служби оперативного облік у платежів до бюджету, затвер дженої наказом Державної под аткової адміністрації Украї ни від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контр оль за справлянням податков их зобов' язань, що здійснює ться органами державної пода ткової служби України, не пер едбачає прав податкового орг ану змінювати призначення пл атежу, визначеного платником податку у платіжних докумен тах та направляти ці суми на п огашення податкового боргу п опередніх податкових період ів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 177 Цивільно го кодексу України гроші є об ' єктами цивільних прав, у то му числі права власності.

Відповідно до ст. 3 Закону Ук раїни від 05.04.2001 №2346-ІІІ “Про плат іжні системи та переказ кошт ів в Україні”кошти існують у готівковій формі (формі грош ових знаків) або у безготівко вій формі (формі записів на ра хунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону Ук раїни “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк виконує доручення клієн та у точній відповідності з і нформацією, що міститься в ро зрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК Україн и власник користується своїм майном на свій власний розсу д. Власник майна має право вим агати усунення перешкод у зд ійсненні ним права користува ння та розпоряджання своїм м айном, що встановлено ст. 391 ЦК У країни. Відповідно до ст.ст. 22, 4 1 Конституції України захист права власності гарантуєтьс я державою. Кожен має право во лодіти, користуватись та роз поряджуватися своєю власніс тю. Відповідно до ст. 47 Господа рського кодексу України держ ава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист ма йнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що жодна норма под аткового законодавства не на діляє органи державної подат кової служби правом розпоряд жатися коштами платника пода тків всупереч його волі, вира женій у призначеннях платежі в в платіжних дорученнях, на с вій власний розсуд.

Таким чином суд дійшов висн овку про відсутність у відпо відача повноважень змінюват и призначення платежу, визна чене платником податків в пл атіжних документах.

Відповідач не надав суду до казів визначеної законом ком петенції самостійно визнача ти цільове призначення плате жу, здійсненого платником по датків, та зарахування кошті в платника на свій розсуд. Щод о джерел погашення податково го боргу за рішенням органу с тягнення необхідно зазначит и, що обов'язок юридичної особ и щодо сплати податків і збор ів (обов'язкових платежів) при пиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України “Про си стему оподаткування”). Подат ок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дох ід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдин ий казначейський рахунок дер жавного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюдже тного кодексу України). Відпо відно зазначена норма не вст ановлює право чи обов'язок са ме контролюючого органу яким ось чином змінювати податков і зобов'язання, в рахунок спла ти яких платник податків сам остійно спрямував власні кош ти. За наявності податкового боргу у позивача відповідач має право та можливість на пі дставі п. 10 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ “Про держа вну податкову службу в Украї ні”звернутися до суду з позо вом про стягнення даного бор гу.

Судом встановлено, що на пог ашення податкового зобов'яза ння за червень 2007 року підприє мство скерувало платіжні до ручення № 814 від 30.03.2008 р. на суму 1000,0 0 грн., № 847 від 05.06.2008 р. на суму 510,00 грн ., № 850 від 09.06.2008 р. на суму 1100,00 грн., № 867 від 11.06.2008 р. на суму 530,00 грн.

Тому суд вважає правомірни м застосування штрафної (фін ансової) санкції за пп. 17.1.7 п. 17.1 с т. 17 Закону №2181 на суму 1570,00 грн., що становить 50 % від сплаченої су ми податкового боргу червень 2007 року.

Посилання позивача на те, що штрафні санкції застосовані до позивача з порушенням річ ного строку давності встанов леного ст. 99 КАС України, суд вв ажає хибнити, оскільки оскіл ьки у преамбулі Закону Украї ни "Про порядок погашення зоб ов'язань платників податків перед бюджетами та державним и цільовими фондами" вказано , що цей Закон є спеціальним за коном з питань оподаткування , який установлює порядок пог ашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюдж етами та державними цільовим и фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарах ування і сплати пені та штраф них санкцій, що застосовують ся до платників податків кон тролюючими органами, у тому ч ислі за порушення у сфері зов нішньоекономічної діяльнос ті, та визначає процедуру оск арження дій органів стягненн я.

Отже, вищезазначений Закон є спеціальним Законом, який р егулює відносини зі сплати п одатків та нарахованих за їх несплату штрафних санкцій.

Згідно з підпунктом 15.1.1 пунк ту 15.1. статті 15 Закону України "П ро порядок погашення зобов'я зань платників податків пере д бюджетами та державними ці льовими фондами" за винятком випадків, визначених підпун ктом 15.1.2 цього пункту, податков ий орган має право самостійн о визначити суму податкових зобов'язань платника податкі в у випадках, визначених цим З аконом, не пізніше закінченн я 1095 дня, наступного за останні м днем граничного строку под ання податкової декларації, а у разі, коли така податкова д екларація була надана пізніш е, - за днем її фактичного пода ння. Якщо протягом зазначено го строку податковий орган н е визначає суму податкових з обов'язань, платник податків вважається вільним від тако го податкового зобов'язання, а спір стосовно такої деклар ації не підлягає розгляду в а дміністративному або судово му порядку.

Таким чином спеціальною но рмою визначено строк застосу вання штрафних санкцій за не сплату податку, який відпові дачем не порушено.

Крім того, у судовому засіда нні 06.07.2009 року представник пози вача не заперечувала проти о бгрунтованності застосуван ня до Комунального житлово-е ксплуатаційного підприємст ва "Приморський" штрафних сан кцій на суму 1570,00 грн., у зв' язку з порушенням строку подання звітності.

На підставі викладеного, су д дійшов висновку, що рішення ДПІ у м. Феодосії АР Крим від 23. 07.2008 р. № 0001581502/0 у частині застосува ння штрафних (фінансових) сан кцій на суму 1987,51 грн. не може бут и визнане таким, що прийнято н а підставі та відповідно до д іючого законодавства, доброс овісно та безсторонньо, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними, обґрунтован ими і підлягають задоволенню .

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС У країни у разі задоволення ад міністративного позову суд м оже прийняти постанову про в изнання протиправними рішен ня суб'єкта владних повноваж ень чи окремих його положень , дій чи бездіяльності і про ск асування або визнання нечинн им рішення чи окремих його по ложень.

З наведеного слідує, що скас ування рішення суб' єкта вла дних повноважень є наслідок визнання цього рішення проти правним.

У позовні заяві позивач про сить суд лише визнати нечинн им рішення про застосування штрафних (фінансових) санкці й від 23.07.2008 р. № 0001581502/0.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 К АС України передбачено право суду вийти за межі позовних в имог, тільки в разі, якщо це не обхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сто рін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до п. 11 ст. 171 КАС Ук раїни резолютивна частина по станови суду про визнання но рмативно-правового акту неза конним або таким, що не відпов ідає правовому акту вищої юр идичної сили, і про визнання й ого нечинним невідкладно пуб лікується відповідачем у вид анні, в якому було офіційно оп рилюднено, після набрання по становою законної сили.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що лише норматив но-правовий акт може бути виз наний судом нечинним, а оскар жуване рішення про застосува ння штрафних (фінансових) сан кцій від 23.07.2008 р. № 0001581502/0 є актом інд ивідуальної дії.

Оскільки акти індивідуаль ної дії відповідно нормам КА С України підлягають визнанн ю протиправними та скасуванн ю, а не визнаються нечинними, с уд вважає за необхідне прийн яти постанову про захист пра в позивача саме таким способ ом.

Враховуючи необхідність п овного захисту прав та інтер есів позивача, суд вважає нео бхідним, відповідно до полож ень ч. 2 ст. 11 КАС України, вийти з а межі позовних вимог, визнат и протиправними та скасувати рішення Державної податково ї інспекції у м. Феодосії АР К рим від 23.07.2008 р. № 0001581502/0 у частині за стосування до Комунального ж итлово-експлуатаційного під приємства "Приморський" штра фних (фінансових) санкцій у р озмірі 1987,51 грн.

Під час судового засідання , яке відбулось 06.07.2009 р. були огол ошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповід но до ст. 163 КАС України постан ову складено 10.07.2009 року.

Керуючись ст. ст. 94, 160-163, 167 Кодек су адміністративного судочи нства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольни ти частково.

Визнати протиправним та ск асувати рішення Державної по даткової інспекції у м. Феод осії АР Крим від 23.07.2008 р. № 0001581502/0 у ч астині застосування до Комун ального житлово-експлуатаці йного підприємства "Приморсь кий" штрафних (фінансових) сан кцій у розмірі 1987,51 грн.

В решті позовних вимог відм овити.

Стягнути з Державного бюдж ету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКП О 34740405, код платежу 22090200 у банку од ержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сі мферополь одержувач: Держбюд жет м. Сімферополя (або іншого рахунку) на користь Комуналь ного житлово-експлуатаційно го підприємства «Приморськи й» (98176, АР Крим, м. Феодосія, смт. П риморський, вул. Залізнична, 4, ідентифікаційний код 31382340) суд овий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законн ої сили після закінчення стр оків подання заяви про апеля ційне оскарження та апеляцій ної скарги, якщо вони не були п одані у встановлені строки.

Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку д о Севастопольського апеляці йного адміністративного суд у шляхом подачі через Окружн ий адміністративний суд Авто номної Республіки Крим в 10-ти денний строк з дня проголоше ння (складення в повному обся зі) постанови заяви про апеля ційне оскарження і подання п ісля цього протягом 20 днів апе ляційної скарги.

Апеляційна скарга може бут и подана без попереднього по дання заяви про апеляційне о скарження, якщо скарга подає ться у строк, встановлений дл я подання заяви про апеляцій не оскарження.

Суддя Латинін Ю.А.