Справа № 752/21668/14-ц
Провадження №: 2/752/1109/15
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2015 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Пасинок В.С.
за участю секретаря - Тасенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до приватного підприємства «Поліколор», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
встановив :
у грудні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом до ПП «Поліколор», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № VL882 від 06 червня 2008 року в розмірі 285 394.52 грн., а також судових витрат.
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що між банком та відповідачем ПП «Поліколор» 06 червня 2008 року був укладений кредитний договір № VL882, відповідно до умов якого останньому на строк до 04 червня 2009 року банком було надано кредит вигляді поновлювальної кредитної лінії у розмірі 100 000,00 грн. зі сплатою 23,00 % річних за користування ним.
Відповідно до умов укладеного кредитного договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитним договором в установлені в ньому терміни і порядку та сплачувати банку нараховані проценти та комісію в розмірах, визначених у договорі.
Банк виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши ПП «Поліколор» обумовлену в останньому суму кредиту, однак, воно, в свою чергу, зобов'язань за договором не виконало.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року з ПП «Поліколор» та відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 стягнуто на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованість за договором № VL882 від 06 червня 2008 року в розмірі 198 594,26 грн., проте, зазначене судове рішення не виконано. Станом на 25 листопада 2014 року у відповідачів наявна заборгованість в сумі 483 988,78 грн.
Тому, з огляду на те, що з метою забезпечення виконання ПП «Поліколор» умов укладеного з ним кредитного договору, 06 червня 2008 року з ОСОБА_4, 05 червня 2008 року з ОСОБА_3, 03 червня 2009 року з ОСОБА_2 були укладені договори поруки № VL882/Р2, № VL882/Р, № VL882/Р3 відповідно, просив суд стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором № VL882 від 06 червня 2008 року за вирахуванням суми заборгованості, стягнутої за рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2012 року, в розмірі 285 394,52 та судовий збір.
Позивач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. В останній також зазначив про те, що обґрунтування позову та позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідачів та ухвалення по справі заочного рішення.
Відповідачі, які повідомлялись в установленому законом порядку про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. ст. 224, 225 ЦПК України, вважав за можливе розглянути справу без участі відповідачів та ухвалити по справі заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ПП «Поліколор» 06 червня 2008 року був укладений кредитний договір № VL882, відповідно до умов якого останньому на строк до 04 червня 2009 року банком було надано кредит вигляді поновлювальної кредитної лінії у розмірі 100 000,00 грн. зі сплатою 23,00 % річних за користування ним (а.с. 8-17).
Судом встановлено, що на забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором з відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були укладені договори поруки № VL882/Р2, № VL882/Р, № VL882/Р3 від 06 червня 2008 року, 05 червня 2008 року та 03 червня 2009 року відповідно (а.с. 18-20).
Крім того, судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за кредитним договором, надавши ПП «Поліколор» кредитні кошти, а останнє, всупереч договірним зобов'язанням, належним чином не виконало їх, у встановлені графіком терміни кредит та проценти за користування ним не погасило.
Вказані обставини не підлягають доказуванню в силу ч. 3 ст. 61 ЦПК України, оскільки встановлені рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 20 грудня 2011 року, за яким з ПП «Поліколор» та відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно стягнуто на користь ПАТ «ПриватБанк» заборгованість за договором № VL882 від 06 червня 2008 року в розмірі 198 594,26 грн., та рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 23 квітня 2012 року, яким відмовлено у задоволенні позову відповідача ОСОБА_1 про визнання договору поруки недійсним.
Відповідно до п. 3 ст. 3, ст. ст. 6, 626 та 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 2 ст. 554 ЦК України передбачено обов'язок поручителя відповідати перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено самим договором.
Стаття 553 ЦК України визначає поруку як договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Порука має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання - своєчасного повернення кредиту за кредитним договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України банк зобов'язаний надати кредит позичальнику в розмірі та на умовах, що передбачені кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Як встановлено в ході розгляду даної справи, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 20 грудня 2011 року не виконано. Доказів на підтвердження зворотного в розпорядження суду не надано.
Судом встановлено, що станом на 25 листопада 2014 року за відповідачами рахується заборгованість за кредитним договором № VL882 від 06 червня 2008 року в розмірі 285 394,52 грн. 52 коп., з яких: заборгованість за відсотками - 146 870,57 грн., заборгованість з пені - 138 523,95 грн. (а.с. 5-7).
Згідно із ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Тому, оскільки на день розгляду справи з боку відповідачів відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не надано доказів на підтвердження відсутності заборгованості за кредитним договором, суд, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого в ст. 11 ЦПК України, приходить до висновку про обґрунтованість позову банку щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, про те, що обставини, викладені в ньому, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому він підлягає задоволенню. При цьому суд приходить до висновку про можливість покладення в основу рішення розрахунку заборгованості, здійсненого позивачем, оскільки останній стороною відповідачів не спростований в розрізі ст. 60 ЦПК України.
Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача судові витрати в справі.
З огляду на викладене, на підставі ст. ст. 509, 525, 526, 559, 611, 625-627, 638, 649, 1054, 1055, 1056 ЦК України, п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», ст. ст. 4, 10, 11, 57-60, 64, 179, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України суд, -
в и р і ш и в:
позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до приватного підприємства «Поліколор», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з приватного підприємства «Поліколор» (04060, м.Київ, вул. М. Берлінського, буд. 9, ОКПО 30304916), ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01054, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ОКПО 14360570) заборгованість за кредитним договором № VL882 від 06 червня 2008 року станом на 25 листопада 2014 року в розмірі 285 394 (двісті вісімдесят п'ять тисяч триста дев'яносто чотири) грн. 52 коп., з яких: заборгованість за відсотками - 146 870 (сто сорок шість тисяч вісімсот сімдесят) грн. 57 коп., заборгованість з пені - 138 523 (сто тридцять вісім тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 95 коп.
Стягнути солідарно з приватного підприємства «Поліколор» (04060, м. Київ, вул. М. Берлінського, буд. 9, ОКПО 30304916), ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01054, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ОКПО 14360570) судовий збір у розмірі 2 853 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят три) грн. 95 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя В.С. Пасинок
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2015 |
Оприлюднено | 24.02.2015 |
Номер документу | 42801413 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Голосіївський районний суд міста Києва
Пасинок В. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні