Ухвала

від 10.02.2015 по справі 22-ц/796/2547/2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 759/10974/14-ц Головуючий у суді першої інстанції: Мазур І.В.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/2547/15 Доповідач у суді апеляційної інстанції: ВолошинаВ.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Котули Л.Г., Слюсар Т.А.

при секретарі Круглик В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміськбудпостач» до ОСОБА_5, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Асвіо Банк» про стягнення грошових коштів.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У червні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрміськбудпостач» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Асвіо Банк» про стягнення грошових коштів, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до кредитного договору від 09.04.2011 № 2 ПАТ «АСВІО Банк» надало відповідачу ОСОБА_5 грошові кошти 3 000 000 грн.(три мільйони грн.) зі сплатою 13 % річних та комісій, строком на 12 календарних місяців до 29.04.2012. Відповідно до договору застави з метою забезпечення всіх зобов'язань ОСОБА_5 за кредитним договором, ТОВ «Укрміськбудпосгач» передало ПАТ «АСВІО Банк» в заставу майнові права на отримання грошових коштів у сумі 3 000 000 грн., що випливають з договору банківського вкладу «Гарантійний» № 02- 201/11 Д в національній валюті без права поповнення від 29.04.2011, укладеного між ПАТ «АСВІО Банк» та ТОВ «Укрміськбудпостач». При цьому згідно договору застави сторони дійшли згоди, що звернення стягнення на грошові кошти, майнові права вимоги яких є предметом застави за цим договором, здійснюється шляхом їх договірного списання заставодержателем в рахунок погашення його забезпечення заставою вимог. Тому, у зв'язку із невиконанням ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором, з метою погашення простроченої заборгованості по кредиту ПАТ «АСВІО БАНК» згідно меморіального ордеру від 05.09.2012 №162359271 з метою погашення простроченої заборгованості за кредитом згідно п.3.3.4 Договору застави списало з рахунку ТОВ «Укрміськбудпостач» грошові кошти в сумі 3 000 000 грн., як з свого боржника. Отже, ТОВ «Укрміськбудпостач» виступило перед ПАТ «АСВІО Банк» майновим поручителем відповідача і фактично виконало його зобов'язання перед банком. Внаслідок чого ТОВ «Укрміськбудпостач» набуло права регресної вимоги грошових коштів від ОСОБА_5, який став боржником перед позивачем. Відповідач не сплатив борг і тому утворилася заборгованість в сумі 410 321 грн. 91 коп., з яких сума основної заборгованості 3 000 000 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 186 164 грн. 38 коп., інфляційні збитки у сумі 479 500 грн.. збитки (упущена вигода) у сумі 744 657грн.53коп.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміськбудпостач» (код ЕДРПОУ 36460590) 3 000 000 (три мільйона) грн.. суму боргу за кредитним договором, 186 164грн.38коп. (сто вісімдесят шість тисяч сто шістдесят чотири грн.,38коп.) 3% річних від простроченої суми боргу, 479 500грн.(чотириста сімдесят дев'ять тисяч п'ятсот грн.) - інфляційні збитки, та судові витрати по справі 3 654грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири грн.) судовий збір, а всього 3 669 318грн.38коп. (три мільйони шістсот шістдесят дев'ять тися1 триста вісімнадцять грн.38коп.). В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрміськбудпостач» завданих збитків (упущена вигода) в розмір 744 657грн.52 коп. відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції представник відповідача подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі представник відповідача порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову ТОВ Укрміськбудпостач» відмовити, мотивуючи тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано що між ОСОБА_5 та ТОВ «Укрміськбудпостач» не укладалось жодних договорів, які б надавали право позивачу вимагати повернення сплачених за договором застави майнових прав № 20-201/11-3 від 29.04.2011 коштів. Крім того, є помилковим посилання суду на ч.2 ст. 556 ЦК України, оскільки між позивачем та відповідачем не було підписано договору поруки.

У судовому засіданні представник позивача Удалов Т.Г. заперечував проти доводів апеляційної скарги. Відповідач та третя особа: ПАТ «Асвіо Банк» в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи судом повідомлені у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.04.2011 між ПАТ "АСВІО БАНК" та ОСОБА_5 було укладено кредитний договір № 2, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти на умовах забезпеченості повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 3 000 000 грн. 00 коп. зі сплатою 13% річних та комісій (відповідно до Додатку 1 до договору) та з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 29.04.2012 (а.с.6-10). Згідно із пунктом 2.7 кредитного договору передбачено, що кредит вважається повернутим в момент (день) зарахування грошових коштів в сумі заборгованості за кредитом на позичковий рахунок, вказаний у п. 2.1. договору.

В якості забезпечення виконання зобов′язання позичальника за кредитним договором в сумі 3 000 000,00 грн. 29.04.2011 укладено договір застави майнових прав № 20-201/11-3 між ПАТ ''АСВІО БАНК" та ТОВ "Укрміськбудпостач", відповідно до умов якого заставодавець ТОВ "Укрміськбудпостач» передає заставодержателю ПАТ ''АСВІО БАНК" в заставу майнові права на отримання грошових коштів в сумі 3 000 000 грн. 00 коп., що випливають і договору банківського вкладу (депозиту) "ГАРАНТІЙНИЙ" № 02-201/11Д в національній валюті без права поповнення від 29.04.2011, згідно з яким заставодавець виступає "Вкладником" (а.с. 13- 19). Пунктом 3.3.4 договору застави передбачено, що сторони дійшли згоди, що звернення стягнення на грошові кошти, майнові права вимоги яких є предметом застави за цим договором, здійснюється шляхом їх договірного списання заставодержателем в рахунок погашення його забезпечених заставою вимог.

З матеріалів справи вбачається, що узв'язку з порушенням боржником графіка погашення платежів та виникненням заборгованості за кредитним договором кредитор з метою погашення простроченої заборгованості по кредиту договору застави згідно меморіального ордеру № 16359271 від 05 вересня 2012 року списав з рахунку ТОВ «Укрміськбудпостач» на позичковий рахунок ПАТ ''АСВІО БАНК" грошові кошти в сумі 3 000 000 грн. за призначенням платежу: погашення простроченої заборгованості по кредиту згідно п. 3.3.4 договору застави майнових прав (а.с.21). А також звернувся з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості по кредитному договору. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 14 травня 2013 року, позов ПАТ ''АСВІО БАНК" до ОСОБА_5 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ ''АСВІО БАНК" заборгованість по кредитному договору № 2 від 29.04.2011 у розмірі 466 043,44 грн. (а.с. 35-39, 40-43).

Судовим рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 24 січня 2013 року встановлено, що ПАТ ''АСВІО БАНК" скористався своїм правом та здійснив списання суми боргу у розмірі 3 000 000,00 грн. з вкладного (депозитного) рахунку ТОВ «Укрміськбудпостач» в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором. Станом на 05.09.2012 існує залишок заборгованості за кредитним договором на суму 466 043,44 грн., який підлягає стягненню з ОСОБА_5 на користь ПАТ ''АСВІО БАНК" .

Ухвалюючи у справі рішення про часткове задоволення вимог ТОВ «Укрміськбудпостач», суд першої інстанції виходив із того, що права кредитора за основним зобов'язанням набув майновий поручитель в межах вартості предмета застави, а тому вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3 000 000 (три мільйона) грн. - суми боргу за кредитним договором, а також інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми, що полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові є обґрунтованими.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення завданих збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 624 328грн.76 коп., суд першої інстанції керувався тим, що позивачем в судовому засіданні не було надано доказів того, що несвоєчасна сплата відповідачем платежів за кредитним договором призвела до понесення позивачем збитків.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.

Перевіряючи доводи представника відповідача про те, що судом першої інстанції не враховано що між ОСОБА_5 та ТОВ «Укрміськбудпостач» не укладалось жодних договорів, які б надавали право позивачу вимагати повернення коштів, сплачених за договором застави майнових прав № 20-201/11-3 від 29.04.2011, колегія суддів виходить з наступного:

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави); застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду; заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) - стаття 572, 574, 583 ЦК України.

Судом першої інстанції на підставі поданих доказів встановлено, що ТОВ «Укрміськбудпостач» не є боржником за забезпеченим заставою зобов'язанням, а виступив майновим поручителем та виконав забезпечене заставою зобов'язання в межах вартості предмета застави.

За змістом Закону України «Про заставу» у разі задоволення вимог заставодержателя майновим поручителем за рахунок предмета застави відносини між заставодержателем, який є кредитором, та заставодавцем припиняються, а у майнового поручителя при цьому виникає право регресу до боржника, отже, права кредитора за основним зобов'язанням набуває майновий поручитель. Ця норма узгоджується із п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК.

За таких обставин між ТОВ «Укрміськбудпостач» та ОСОБА_5 виникло регресне зобов'язання, а саме зворотна вимога про повернення грошей, сплачених майновим поручителем за боржника ОСОБА_5 з вини останнього.

Доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що суд першої інстанції помилково послався на ч.2 ст. 556 ЦК України є безпідставними, оскільки застосовуючи дану норму матеріального права, суд першої інстанції керувався тим, що згідно із частиною 2 статті 556 та статті 512 ЦК України виконання обов′язку боржника поручителем (майновим поручителем) є підставою для заміни кредитора у зобов′язанні.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - представника ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: