Рішення

від 18.02.2015 по справі 911/4965/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2015Справа №911/4965/14

За позовомДочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін ап!" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Майлз Евей" простягнення 15 325,62 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Биструхін А.Г. - керівник від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін ап!" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майлз Евей" заборгованості у розмірі 13908,79 грн, пені у розмірі 1165,06 грн, 3% річних у розмірі 140,50 грн та інфляційних втрат у сумі 111,27 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконав зобов'язання за агентським договором № 5302 від 14.12.2013 щодо здійснення повної та своєчасної оплати замоленого туристичного продукту, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу та нараховані на нею пеню, 3% річних, інфляційні втрати.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не надав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01001, м. Київ, вул. Шота Руставеллі, 17, оф. 1, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.02.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

14.12.2013 між Дочірнім підприємством "А.Е.Т. Джоін ап!" (туроператор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Майлз Евей" (турагент, відповідач) підписано агентський договір № 5302 (далі - Договір).

За цим Договором турагент зобов'язується за винагороду надати послуги тур оператору з реалізації турпродукту шляхом укладення договору на туристичне обслуговування від імені, в інтересах та під контролем туроператора, а також здійснювати фактичні дії, що визначені Договором, із забезпечення надання тур оператором тур продукту (п. 2.1 Договору).

Всі заявки на бронювання, відправлені від імені турагента з використанням системи "Join Up Online", мають силу заявок, оформлених письмово, і тягнуть за собою відповідальність у відповідності з умовами Договору (п. 8.11 Договору).

Згідно замовлення туристичного продукту № 215571 від 10.07.2014 відповідач забронював у позивача туристичний продукт.

Як вбачається з матеріалів справи вказане замовлення підтверджено відповідачем 14.07.2014.

Відповідно до п. 8.10 Договору підтвердження туроператором бронювання через систему "Join Up Online" та виставлення відповідного рахунку є підставою для оплати туристичних послуг, вказаних у заявці турагентом. Оплата здійснюється у відповідності з умовами Договору.

Згідно з п. 5.1 Договору турагент здійснює повну оплату замовленого турагентом турпродукту відповідно до виставленого туроператором рахунку в розмірі ціни турпродукту.

Оплата проводиться протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку, у випадку замовлення турпродукту менше, ніж за п'ять днів до початку туру, оплата здійснюється на наступний робочий день після отримання рахунку але, в будь-якому випадку, не пізніше, ніж за один день до початку туру (п. 5.1.1 Договору).

У відповідності з умовами Договору позивач виставив відповідачу рахунок на оплату №215571 від 14.07.2014 на загальну суму 73146,79 грн.

Як зазначає позивач у позові, відповідачем було не в повному обсязі оплачено замовлення за Договором, що і стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

До виконання господарських договорів застосовується відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, що передбачено приписами другого абзацу пункту першого статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов Договору не в повному обсязі здійснив оплату замовленого турпродукту, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась непогашена заборгованість в сумі 13908,79 грн, зі сплати якої відповідачем допущено прострочення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 13908,79 грн, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За порушення строків оплати позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1165,06 грн, 3% річних у розмірі 140,50 грн та інфляційних втрат у сумі 111,27 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2.2 Договору передбачено, що у випадку прострочення зобов'язання по оплаті турпродукта, турагент зобов'язаний перерахувати туроператору пеню в розмірі 1% від вартості туристичного продукту, за кожен день прострочки. Пеня обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання. Нарахування пені не припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути виконано, а продовжується до повного перерахування турагентом вартості турпродукту.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, стягненню в примусовому порядку підлягає сума пені, обмежена законодавством. В свою чергу, умови договору, зокрема і в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі, є обов'язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання грошового зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат є правомірними.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та 3% річних, суд визнає його невірним, у зв'язку з неправильним визначенням дати початку прострочення платежу.

Початок прострочення відповідача з оплати рахунку № 215571 від 14.07.2014 настав з 17.07.2014, оскільки оплата здійснюється протягом двох банківських днів з моменту отримання рахунку.

За здійсненим судом перерахунком пені та 3% річних розмір пені становить 1146,56 грн., а розмір 3% річних - 137,58 грн.

Вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 111,27 грн підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Майлз Евей" (01001, м. Київ, вул. Шота Руставеллі, 17, офіс 1, ідентифікаційний код 38757805) на користь Дочірнього підприємства "А.Е.Т. Джоін ап!" (04075, м. Київ, вул. Лісова, 66-Б, кв. 6, ідентифікаційний код 31408096) заборгованість у розмірі 13908 (тринадцять тисяч дев'ятсот вісім) грн 79 коп., пеню у розмірі 1146 (одна тисяча сто сорок шість) грн 56 коп, 3% річних у розмірі 137 (сто тридцять сім) грн 58 коп, інфляційні втрати у розмірі 111 (сто одинадцять) грн 27 коп. та судовий збір у розмірі 1824 (одна тисяча вісімсот двадцять чотири) грн 44 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.02.2015

Суддя Ю.М. Смирнова