Рішення

від 19.02.2015 по справі 910/29385/14-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015Справа №910/29385/14-г

За позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до про Приватного підприємства "Тарапостачзбут" стягнення 5 560,31 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача від відповідачаЄмець Ю.В. - представник не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про стягнення з Приватного підприємства "Тарапостачзбут" основного боргу у розмірі 4675,65 грн, пені у розмірі 446,70 грн, інфляційних втрат у розмірі 437,96 грн (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, поданої 30.01.2015 та прийнятої судом до розгляду).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконав умови договору оренди № 5151 нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.03.2010 щодо здійснення розрахунків за оренду, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не подав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02232, м. Київ, вул. Закревського, 63, офіс 1, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.02.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

02.03.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Приватним підприємством "Тарапостачзбут" (орендар) укладено договір оренди № 5151 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 46,50 кв.м, розміщене за адресою: 01133, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 43, в напівпідвалі будівлі (далі - майно, об'єкт оренди).

На виконання умов договору позивачем передано в строкове платне користування вказане майно відповідачу, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передавання орендованого майна від 02.03.2010.

Договір було укладено сторонами строком на 2 роки 11 місяців, а саме з 02.03.2010 до 02.02.201, як це зазначено у п. 10.1 Договору.

Договором № 5151/01 від 11.12.2013 про внесення змін до Договору оренди № 5151 погоджено продовжити Договір оренди № 5151 строком на 2 роки 11 місяців, що діє до 02.01.2016.

01.10.2014 відповідач повернув, а позивач прийняв з оренди нерухоме майно площею 46,50 кв.м, розміщене за адресою: 01133, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 43, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна.

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету міністрів України від 04.10.1995 №786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (жовтень 2009 року) - 2980,02 грн.

Орендна плата за перший місяць оренди березень 2010 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за листопад 2009 року -березень 2010 року.

Відповідно до п. 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 789 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 5.3 Договору орендар зобов'язаний, своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте зобов'язання по своєчасній сплаті орендної плати відповідачем не виконано, внаслідок чого за період з травня 2014 року по 01.10.2014 заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України становить 4675,65 грн.

Факт невиконання зобов'язань за Договором щодо здійснення передбачених платежів до Державного бюджету на суму 4675,65 грн відповідачем не спростований.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4675,65 грн на користь Державного бюджету України основного боргу визнаються судом обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 446,70 грн та інфляційних втрат у розмірі 437,96 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7 Договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6 співвідношенні з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, відповідальність у вигляді пені за прострочення виконання грошового зобов'язання передбачена Договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та інфляційних втрат є правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Тарапостачзбут" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 63, офіс 1, ідентифікаційний код 32346002) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 4675 (чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн 65 коп., пеню у розмірі 446 (чотириста сорок шість) грн 70 коп. та інфляційні втрати у розмірі 437 (чотириста тридцять сім) грн 96 коп.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Тарапостачзбут" (02232, м. Київ, вул. Закревського, 63, офіс 1, ідентифікаційний код 32346002) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.02.2015

Суддя Ю.М. Смирнова