Рішення

від 19.02.2015 по справі 910/29446/14-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015Справа №910/29446/14-г

За позовомКомунального підприємства Голосіївського району в м.Києві "Розрахунковий центр "Голосіїво" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Партія-Л" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Голосіївська районна в місті Києві державна адміністрація про розірвання договору, виселення та стягнення 14672,08 грн Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача від відповідачаКметик-Власенко О.В. - представник не з'явились Від третьої особине з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Голосіївського району в м. Києві "Розрахунковий центр "Голосіїво" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Партія-Л" про розірвання договору оренди №10-14 від 23.01.2014, зобов'язання повернути нежитлове приміщення першого поверху площею 25,1 кв. м. за адресою: м. Київ, пр. Науки,10 та стягнення 12674,26 грн заборгованості по орендним платежам з урахуванням пені і 3% річних.

23.01.2015 до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 14313,46 грн основної заборгованості по орендним платежам, 85,15 грн пені за несвоєчасне внесення орендних платежів та 276,47 грн 3% річних від простроченої суми. В іншій частині вимоги позивача не змінились.

Ухвалою суду від 29.01.2015 вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

06.02.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про зміну предмету позову, в якій позивач просить про розірвати договір оренди № 10-14 від 23.01.2014, виселити відповідача з нежитлового приміщення першого поверху площею 25,1 кв.м за адресою: м. Київ, пр. Науки, 10 та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати у розмірі 14313,46 грн, пені у розмірі 82,15 грн та 3% річних в сумі 276,47 грн.

В судовому засіданні 19.02.2015 представник позивача підтримав подану 06.02.2015 заяву.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки вказана заява про зміну предмету позову подана до початку розгляду судом справи по суті, суд прийняв її до розгляду.

Позовні вимоги розглядаються в редакції заяви про зміну предмету позову, поданої 06.02.2015.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договору № 10-14 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 23.01.2014.

Третя особа в наданих суду письмових поясненнях позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач повноважних представників в судові засідання не направив, відзив на позов не подав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03083, м. Київ, просп. Науки, 10, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судових засідань відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.02.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, Господарський суд міста Києва

В С Т А Н О В И В:

23.01.2014 між Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Партія-Л" (орендар) та Комунальним підприємством Голосіївського району в м. Києві "Розрахунковий центр "Голосіїво" (підприємство) підписано договір № 10-14 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір).

Відповідно до умов вказаного Договору орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - об'єкт оренди), яке знаходиться за адресою: м. Київ, просп. Науки, 10 для розміщення торгівлі україномовною поліграфічною продукцією, що містить навчально-освітній матеріал.

На виконання умов договору орендодавцем передано, а орендарем прийнято в оренду об'єкт оренди, про що свідчить наявний в матеріалах справи акт приймання-передачі нежилого приміщення від 23.01.2014.

Згідно з п. 9.1 Договору даний Договір діє з 23.01.2014 по 22.01.2017.

Відповідно до п. 3.2 Договору розмір оренди за кожний наступний календарний місяць визначається шляхом коригування місячної орендної плати попереднього місяця на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.4. Договору встановлено, що додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Розрахунок місячної орендної плати визначений сторонами у Додатку № 1 до Договору, згідно з яким загальний розмір орендних платежів узгоджений сторонами Договору в місяць складає 1 567, 38 грн з ПДВ.

Відповідно пунктів 3.5, 3.6, 4.2 Договору орендна плата сплачується орендарем (відповідачем) на рахунок підприємства, за яким закріплене майно па праві господарського відання (балансоутримувача) Комунального підприємства Голосіївського району в м. Києві "Розрахунковий центр "Голосіїво" (позивач). Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди Орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. Орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 789 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до п. 4.2 Договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи, відповідач розрахунки за оренду приміщення, а також за передбачені Договором експлуатаційні витрати, відшкодування земельного податку за період з червня 2014 року по січень 2015 року не здійснив. Заборгованість відповідача з орендних платежів перед позивачем за вказаний період становить 14313,46 грн з ПДВ.

Наведений позивачем розрахунок платежів за вказаний період відповідачем не спростований, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку суду не надано.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендних платежів у розмірі 14313,46 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 82,15 грн та 3% річних у розмірі 276,47 грн.

У заяві про збільшення розміру позовних вимог зазначено розрахунок 3% річних та суму пені відповідно до п. 6.2 Договору. Однак, вказаний розрахунок здійснено позивачем без зазначення дат початку та закінчення періоду нарахування 3% річних та пені, в ньому лише відображено тривалість періоду, за який здійснюється нарахування 3% річних (235 днів). Позивачем взагалі не наведено розрахунку суми пені, заявленої до стягнення.

Як зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 №01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги ч. 1 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

Ухвалою суду про порушення провадження у справі від 05.01.2015 від позивача було витребувано детальний розрахунок заявленої до стягнення суми пені та 3% річних, із зазначенням періоду нарахування.

Однак вимог ухвал суду позивачем не виконано. Наведений позивачем розрахунок пені та 3% річних судом визнаний неналежним доказом заявлених вимог, був оцінений судом у відповідності з вимогами Господарського процесуального кодексу України, та зі сторони суду вчинені всі необхідні дії з метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору в цій частині.

Вимоги суду, які в силу положень Господарського процесуального кодексу України (ст.ст. 4-5, 115) є обов'язковими для всіх підприємств, організацій, позивачем не виконані, поважних причин, з яких виявилось неможливим надати суду витребуваний розрахунок пені та 3% річних на виконання вимог, викладених в ухвалі суду від 05.01.2015, позивачем не повідомлено. Відсутність у розрахунку дат початку та закінчення нарахування пені та 3% річних унеможливлює здійснення перевірки правильності розрахунку, а отже й правомірності заявлених вимог про стягнення 3% річних та пені.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на викладене, оскільки позивач без поважних причин не надав витребуваних судом документів, а саме детального розрахунку суми пені та 3% річних, суд вважає, що позов в частині стягнення пені та 3% річних підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Також позивач просить розірвати Договір оренди № 10-14 від 23.01.2014, виселити відповідача з нежитлового приміщення першого поверху площею 25,1 кв.м за адресою: м.Київ, пр. Науки, 10.

Вимоги про розірвання договору обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору та утворенням заборгованості по сплаті платежів за договором за вісім місяців.

Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо повної і своєчасної оплати орендних платежів за договором встановлений судом та по суті відповідачем не спростований.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.

Орендна плата згідно ст. 284 Господарського кодексу України є істотною умовою договору оренди.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. 9.6 Договору цей договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України розірвання господарських договорів допускається лише за згодою, сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Оскільки договором прямо передбачена можливість дострокового розірвання договору внаслідок невиконання зобов'язань за договором (зокрема, несплати орендарем орендних платежів за договором), а також з урахуванням того, що несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовні вимоги про розірвання договору оренди № 10-14 від 23.01.2014 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно із ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

З розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря і, оскільки доказів щодо підтвердження права користування спірними приміщеннями відповідач не надав, то вимога позивача про виселення відповідача з орендованого приміщення також підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У зв'язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, при поданні позову позивачем згідно платіжних доручень № 571 від 25.12.2014, № 574 від 25.12.2014 та № 575 від 25.12.2014 сплачено судовий збір у загальному розмірі 4872,00 грн.

Судом розглядались позовні майнову вимогу про стягнення 14672,08 грн та дві немайнові вимоги (про розірвання договору та про виселення).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за зазначені позовні вимоги судовий збір у загальному розмірі 4263,00 грн.

Таким чином, 609,00 грн судового збору сплачено позивачем надмірно, а тому на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зазначена сума судового збору підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 5 ч. 1 ст. 81, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партія-Л" (03083, м. Київ, просп. Науки, 10, ідентифікаційний код 37034150) на користь Комунального підприємства Голосіївського району в м. Києві "Розрахунковий центр "Голосіїво" (03028, м. Київ, просп. Науки, 13, ідентифікаційний код 32525507) заборгованість у розмірі 14313 (чотирнадцять тисяч триста тринадцять) грн 46 коп. та судовий збір у розмірі 4218 (чотири тисячі двісті вісімнадцять) грн 42 коп.

3. Розірвати Договір № 10-14 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, укладений 23.01.2014 між Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією (03039, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, 42, ідентифікаційний код 37308812), Товариством з обмеженою відповідальністю "Партія-Л" (03083, м. Київ, просп. Науки, 10, ідентифікаційний код 37034150) та Комунальним підприємством Голосіївського району в м. Києві "Розрахунковий центр "Голосіїво" (03028, м. Київ, просп. Науки, 13, ідентифікаційний код 32525507).

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Партія-Л" (03083, м. Київ, просп. Науки, 10, ідентифікаційний код 37034150) з нежитлового приміщення першого поверху площею 25,1 кв.м, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Науки, 10.

5. Позов Комунального підприємства Голосіївського району в м. Києві "Розрахунковий центр "Голосіїво" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Партія-Л" пені у розмірі 82,15 грн та 3% річних у розмірі 276,47 грн залишити без розгляду.

6. Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства Голосіївського району в м. Києві "Розрахунковий центр "Голосіїво" (03028, м. Київ, просп. Науки, 13, ідентифікаційний код 32525507) 609 (шістсот дев'ять) грн 00 коп. надмірно сплаченого судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 20.02.2015

Суддя Ю.М. Смирнова