Рішення

від 19.02.2015 по справі 910/29472/14-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2015Справа №910/29472/14-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Банківське телебачення" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан медіа продакшн" простягнення 14695,47 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Гарцунов Є.Є. - представник; від відповідача не з'явились; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Банківське телебачення" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан медіа продакшн" про стягнення 14695,47 грн. за договором про виготовлення і передачу телепередач №01 (1) від 13.01.2014.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині здійснення розрахунків за надані послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 10800,00 грн. Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1743,82 грн., 3% річних у розмірі 242,22 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1909,43 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.01.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/29472/14-г та призначено розгляд справи на 04.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, неподанням ним витребуваних судом документів розгляд справи було відкладено на 19.02.2015.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримав.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

За змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01133, м. Київ, вул. Німанська, 10, літ.А, оф.36, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19996892 від 29.01.2015 та вказано у позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Банківське телебачення" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан медіа продакшн" (замовник) було укладено договір №01 (1) (надалі - договір), за умовами якого виконавець за замовленням замовника, зобов'язується створити і передати замовнику телепередачі, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити послуги виконавця (п.2.1.), оплата вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця, грошові кошти повинні бути сплачені замовником на підставі виставленого виконавцем рахунку не пізніше 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі наданих послуг і прав (п.6.2.), сторони погодили вважати розрахунковим періодом календарний місяць (п.6.3.), за прострочення платежів, передбачених цим договором та/або додатками до нього, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожний день прострочення платежу (п.8.2.).

На виконання умов договору, позивачем були надані відповідачу послуги відповідно до акту приймання - передачі наданих послуг та прав від 03.03.2014 на суму 7000,00 грн. та від 31.03.2014 на суму 3800,00 грн., а всього на суму 10800,00 грн. Вищевказані акти підписані представниками сторін та скріплені печатками останніх.

03.04.2014 позивачем було надіслано на адресу відповідача рахунки на оплату №3 від 03.03.2014 на суму 7000,00 грн. та №6 від 31.03.2014 на суму 3800,00 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком відділення зв'язку від 03.04.2014.

03.05.2014 позивачем було надіслано на адресу відповідача претензію за вих. №179 від 02.06.2014 з вимогою про оплату заборгованості в т.ч. і по договору №01 (1) від 13.01.2014, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком відділення зв'язку від 03.05.2014.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 10800,00 грн. Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1743,82 грн., 3% річних у розмірі 242,22 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1909,43 грн.

За правовою природою укладена між сторонами угода є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та приписів п. 6.2. договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті вартості виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт станом на момент розгляду справи настав.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем свої зобов'язання з оплати за надані позивачем послуги належним чином виконано не було, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 10800,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 10800,00 грн. підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1743,82 грн., 3% річних у розмірі 242,22 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1909,43 грн.

Судом встановлено, що відповідач свого обов'язку по перерахуванню коштів за надані позивачем послуги вчасно не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 8.2 договору, за прострочення платежів, передбачених цим договором та/або додатками до нього, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення за кожний день прострочення платежу.

Позивачем заявлено до стягнення суму пені у розмірі 1743,82 грн., яка нарахована ним за період з 19.03.2014 по 15.12.2014 по акту приймання - передачі наданих послуг та прав від 03.03.2014 та з 15.04.2014 по 15.12.2014 по акту приймання - передачі наданих послуг та прав від 31.03.2014.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначено в п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

За змістом ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Тобто, та обставина, що сторони в умовах угоди погодили, що неустойка нараховується та сплачується за кожен день прострочення, не означає погодження сторонами іншого, аніж встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховується неустойка.

При цьому, суд нараховує пеню починаючи з 19.03.2014 по акту приймання - передачі наданих послуг та прав від 03.03.2014 та з 15.04.2014 по акту приймання - передачі наданих послуг та прав від 31.03.2014.

За здійсненим судом перерахунком, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплати за надані послуги з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 703,45 грн. по акту від 03.03.2014 та 415,61 по акту від 31.03.2014, а всього на суму 1119,06 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг з урахуванням п.6.2 договору, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат законними та обґрунтованими.

Суд здійснює перерахунок 3% річних та інфляційних втрат починаючи з 19.03.2014 по акту приймання - передачі наданих послуг та прав від 03.03.2014 та з 15.04.2014 по акту приймання - передачі наданих послуг та прав від 31.03.2014 і до 15.12.2014 (дата, яка самостійно визначена позивачем у розрахунку до позовної заяви), у зв'язку з чим за розрахунком суду стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 233,01 грн. та інфляційні втрати у розмірі 1909,43 грн.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніан медіа продакшн" (01133, м. Київ, вул. Німанська, 10, літ.А, оф.36, ідентифікаційний код 38750910) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Банківське телебачення" (04073, м. Київ, пров.Куренівський, 19/5, ідентифікаційний код 37739261) заборгованість у розмірі 10800 (десять тисяч вісімсот) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1119 (одна тисяча сто дев'ятнадцять) грн. 06 коп., 3% річних у розмірі 233 (двісті тридцять три) грн. 01 коп., інфляційні втрати у розмірі 1909 (одна тисяча дев'ятсот дев'ять) грн. 43 коп. та судовий збір у розмірі 1748 (одна тисяча сімсот сорок вісім) грн. 18 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 19.02.2015.

Суддя Ю.М. Смирнова