Постанова

від 16.02.2015 по справі 816/5008/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року м. Полтава Справа № 816/5008/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубовик О.І.,

представника позивача - ОСОБА_4.,

представника відповідача - Потапової І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транссіс" (далі - ТОВ "Транссіс", позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0007192202/2906 від 11.12.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки від 28.11.2014 №2761/16-03-22-02-12/37073781 щодо порушення ним вимог податкового законодавства, в результаті чого занижено ПДВ на суму 9277,00 грн, є безпідставними. Наполягав на тому, що здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Дельта 123" у травні 2014 року повністю підтверджується наявними первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності. В зв'язку з цим, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0007192202/2906 від 11.12.2014.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечувала проти позову та просила відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у письмових запереченнях №16/31-10-03-09 від 13.01.2015 (а.с. 37-38).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ТОВ "Транссіс" (ідентифікаційний код 37073781) 02.04.2010 зареєстроване в якості юридичної особи, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації 15851020000007218 (а.с. 28). Позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість (а.с. 29).

У період з 17.11.2014 по 21.11.2014 Кременчуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "Транссіс" (код 37073781) з питань взаємовідносин з ТОВ "Дельта 123" (код 38941668) за травень 2014 року.

За результатами перевірки контролюючим органом 28.11.2014 складено акт №2761/16-03-22-02-12/37073781 (а.с. 16-23), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1007118,00 грн, в тому числі за березень 2014 року в сумі 38333,00 грн, за квітень 2014 року в сумі 566694,00 грн, за травень 2014 року в сумі 402091,00 грн.

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 28.11.2014 №2761/16-03-22-02-12/37073781, направив до контролюючого органу заперечення на вказаний акт (а.с. 30).

За результатами розгляду вказаного заперечення Кременчуцькою ОДПІ на адресу позивача направлено відповідь від 08.12.2014 №31197/10, згідно якої висновки акту перевірки від 28.11.2014 №2761/16-03-22-02-12/37073781 про заниження ТОВ "Транссіс" податку на додану вартість в загальній сумі 1007118,00 грн знайшли своє підтвердження лише частково в частині завищення ТОВ "Транссіс" податку на додану вартість на суму 9277,00 грн (а.с. 24-26).

На підставі висновків акту перевірки від 28.11.2014 №2761/16-03-22-02-12/37073781, з урахуванням результатів розгляду заперечення на акт перевірки, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0007192202/2906 від 11.12.2014, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 13915,50 грн, в тому числі 9277,00 грн - за основним платежем та 4638,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 27).

Позивач, не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, звернувся до суду з вимогою про визнання вказаного рішення протиправним та його скасування.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог ТОВ "Транссіс", суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу положень статті 198 Податкового кодексу України слідує, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "Транссіс" віднесено до податкового кредиту травня 2014 року (а.с. 97-99) суму ПДВ у розмірі 9276,67 грн в результаті господарської операції з придбання у травні 2014 року в ТОВ "Дельта 123" товарно-матеріальних цінностей (балансир підвіски задньої з віссю, барабан гальмівний задній, вал карданний приводу середнього мосту, диск колеса, диференціал у зборі, передача карданна, радіатор водяний, стержень фільтру повітряного ЯМЗ 236,238, шестерня ведома циліндрична, тощо), загальною вартістю 55660,00 грн, згідно договору купівлі-продажу №15/02 від 05.02.2014 (а.с. 12).

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "Дельта 123" вказаних ТМЦ, позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії: рахунку-фактури №ДФ-000039 від 05.05.2014, податкової накладної №48 від 05.05.2014 та видаткової накладної №ДФ-000000151 від 05.05.2014 (а.с. 13, 15, 109).

Дослідивши податкову накладну, виписану ТОВ "Дельта 123" на користь ТОВ "Транссіс" в результаті здійснення спірної господарської операції, суд не має підстав для визнання її такою, що не відповідає вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме, податкова накладна містить адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру товару, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкової накладної судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначеного документа у контролюючого органу відсутні.

Судом встановлено, що розрахунки між позивачем та його контрагентом ТОВ "Дельта 123" за придбані у травні 2014 року товари проведено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №1629 від 27.06.2014, №1631 від 07.07.2014, №1640 від 08.07.2014 та №1643 від 15.07.2014 (а.с. 86-89).

Придбані позивачем у ТОВ "Дельта 123" товари отримувалися уповноваженим представником ТОВ "Транссіс" ОСОБА_4. на підставі довіреності від 05.05.2014 №1 (а.с. 6).

ТОВ "Транссіс" проведено оприбуткування придбаних у ТОВ "Дельта 123" товарно-матеріальних цінностей на підприємстві, що підтверджується наявною у справі прибутковою накладною №ПН-0000081 від 05.05.2014 (а.с. 85).

Як слідує зі змісту товарно-транспортної накладної від 05.05.2014 №1, реалізовані на користь позивача ТОВ "Дельта 123" автозапчастини транспортувалися автомобільним транспортом ТОВ "Транссіс" (марка ЗАЗ, модель 110558-40, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1) з пункту навантаження продавця: м. Кременчук, вул. Профспілкова, буд. 3 на склад ТОВ "Транссіс", розташований за адресою: м. Кременчук, пров. Грозненський, буд. 6.

Наявність у позивача складського приміщення, на адресу якого доставлявся придбаний ним товар, а також транспортного засобу, яким здійснювалося транспортування ТМЦ, підтверджується долученими представником позивача до матеріалів справи:

- договором оренди приміщення №121201/0102 від 01.12.2012, укладеним між ТОВ "Транссіс" та СПД-ФО ОСОБА_3, з урахуванням додаткової угоди №1 до нього (а.с. 73, 110);

- актом прийому-передачі приміщення по договору №121201/0102 (а.с. 74);

- договором оренди транспортного засобу від 08.08.2011, укладеним між ТОВ "Транссіс" та фізичною особою ОСОБА_4. (а.с. 77-78);

- актом приймання-передачі транспортного засобу за договором оренди транспортного засобу від 08.08.2011 (а.с. 79);

- свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110558-40, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 (а.с. 80);

- посвідченням водія на ім'я ОСОБА_4., який являється власником транспортного засобу марки ЗАЗ, модель 110558-40, 2010 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 та згідно виданої ТОВ "Транссіс" довіреності отримував товарно-матеріальні цінності у ТОВ "Дельта 123" (а.с. 80).

Також з метою встановлення реальності фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ "Транссіс" та його контрагентом - ТОВ "Дельта 123" в ході розгляду справи судом з'ясовувалось питання щодо використання придбаного позивачем товару в його господарській діяльності.

Так, судом встановлено, що придбані ТОВ "Транссіс" товарно-матеріальні цінності були реалізовані на користь інших суб'єктів господарювання, а саме - ТОВ "Гадячсир", ПрАТ "Центральна збагачувальна фабрика "Колосниківська", ТОВ "Автотехцентр-3000", ТОВ "Омега-Строй-1", ПрАТ "Свинець", ПП "Укрпостач плюс", ТОВ "Краз-Кривбас", ТОВ "Віндел", ТОВ "Автотренд", ПрАТ "Агробудмеханізація", ТОВ "Альфа-запчастини", що підтверджується долученими до матеріалів справи видатковими накладними (а.с. 90-96, 111-118).

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію ТОВ "Дельта 123" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформленої податкової накладної включено до складу податкового кредиту травня 2014 року ПДВ у розмірі 9276,67 грн.

Зауважень щодо оформлення первинних документів, на підставі яких позивачем проведено оприбуткування придбаних у ТОВ "Дельта 123" товарів, та правильності відображення господарської операції в бухгалтерському обліку акт перевірки не містить.

Єдиною підставою для висновку про безтоварність спірної господарської операції є посилання відповідача на акт №737/16-03-22-01-08/38941668 від 27.08.2014 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дельта 123" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.05.2014 по 31.05.2014", у висновку якого зазначено, що підприємством ТОВ "Дельта 123" порушено п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201, п.187.1 ст187 Податкового кодексу України, а саме, не підтверджено здійснення господарських операцій з контрагентами-продавцями та покупцями за травень 2014 року, в результаті чого завищено податковий кредит по декларації з ПДВ за травень 2014 року у сумі 1156911,00 грн, та податкові зобов'язання по декларації з ПДВ за травень 2014 року у сумі 1180521,00 грн (а.с. 51-54).

Пунктом 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984, визначено, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Відповідно до пункту 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка.

Таким чином, судження контролюючого органу відносно правильності або неправильності декларування та сплати платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки.

В акті про неможливість проведення зустрічної звірки мають зазначатись лише обставини, котрі зумовили її непроведення.

З огляду на викладене, посилання представника відповідача на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача є безпідставними.

Посилання відповідача в обґрунтування правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення на ненадання ТОВ "Транссіс" на перевірку документів, що засвідчують якість придбаного в ТОВ "Дельта 123" товару (гігієнічний висновок, сертифікат якості, сертифікат відповідності, технічний паспорт, гарантійний талон, тощо) судом оцінюються критично, оскільки документи, які засвідчують якість товару не є первинними документами, які підлягають обов'язковому зберіганню на підприємстві, а тому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Отже доводи, якими відповідач вмотивував правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є неспроможними, а відображені в акті перевірки висновки перевіряючого не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відповідачем не надано, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

У зв'язку з цим, з Державного бюджету України на користь ТОВ "Транссіс" підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 182,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссіс" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 11 грудня 2014 року №0007192202/2906.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транссіс" (ідентифікаційний код 37073781) судові витрати в сумі 182,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 23 лютого 2015 року.

Суддя О.В. Гіглава