ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" лютого 2015 р. Справа № 911/5595/14
Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СОЛАР»
про стягнення 760 237 євро 91 євроцентів та 9 422,79 грн.
Суддя А.Ю. Кошик
В засіданні приймали участь:
від позивача : Кур'ята В.В. (довіреність № 19-11/157 від 24.11.2014 року);
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СОЛАР» (відповідач) про стягнення 7 602 376,91 євро та 9 422,79 грн. заборгованості за Договором кредитної лінії № 25 від 26.12.2013 року.
Позов було прийнято Господарським судом Київської області у відповідності до ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року № 1207.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.12.2014 року порушено провадження у справі № 911/5595/14 та призначено справу до розгляду на 15.01.2015 року.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 15.01.2015 року без поважних причин не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав, у зв'язку з чим розгляд справи відкладався до 03.02.2015 року.
15.01.2015 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог № 55/2-08/244 від 14.01.2015 року, в якій посилаючись на п. 3.3.1 Договору останній просить стягнути з відповідача всю суму Кредиту (включаючи нараховані та несплачені проценти, пеню, 3 % річних).
Судом враховано рекомендації Вищого господарського суду України, що викладені в інформаційному листі від 05.06.2014 року № 01-06/745/2014 «Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», яким визначено, що неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, підтверджується повідомленням від 04.04.2014 № 33-20.606 Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим.
Крім того, у зв'язку з надходженням до Господарського суду Київської області повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» Київської міської дирекції №33-20-606 від 04.04.2014 року про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача та відсутністю у господарського суду визначених законом можливостей, судом було запропоновано позивачу надіслати відповідачу копії ухвал у справі кур'єрською службою доставки.
На виконання вимог ухвал суду від 26.12.2014 року, 15.01.2015 року позивач надав докази надіслання на адресу відповідача копій вищезазначених ухвал у справі № 911/5595/14 за допомогою служби доставки «Exmoto».
Відтак, суд здійснив всі заходи для належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи № 911/5595/14. Крім того, всі процесуальні документи суду у справі № 911/5595/14 занесені до Єдиного державного реєстру судових рішень.
В судовому засіданні 03.02.2015 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Однак, відповідач в судове засідання 03.02.2015 року не з'явився, вимог суду не виконав, відзив на позов не надав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.
Оскільки, про поважні причини неявки в судове засідання відповідача суд не повідомлений, відзив на позов без поважних причин не наданий, суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.
Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, господарський суд ВСТАНОВИВ:
26.12.2013 року між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (позивач, Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СОЛАР» (відповідач, Позичальник) було укладено Договір кредитної лінії № 25 (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору, Банк зобов'язався надати на умовах цього Договору, а Позичальник зобов'язався отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені цим Договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (п. 2.1 Договору).
Кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 25.04.2020 року (п. 2.2 Договору).
Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 47 138 462,00 євро (п. 2.3 Договору). Згідно з п.2.3.1 Договору Кредит позичальнику може надаватися в такій валюті: євро.
Погашення Основної суми боргу (його частини) здійснюється у валюті надання Кредиту (його частини) (п. 2.3.1 Договору).
Сторони погодили графік погашення Кредиту в наступні строки, а саме: щомісячно кожного 15 числа починаючи з липня 2014 року (69 місяців) по 673 406,60 євро; не пізніше 25.04.2020 року (70-ий місяць) 673 406,60 євро (п. 2.3.3 Договору).
Кредит надавався траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на такі цілі (далі - цільове призначення): для розрахунків за товар згідно контрактів з АСТ Актив Солар Трейдінг ЛТД (Кіпр): №INV-7/07/12/12 від 18.07.2012 року, №MOD-7/07/12 від 18.07.2012 року (п. 2.4 Договору).
Відповідно до п. 2.8 Договору за користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (проценти) в порядку та розмірах, визначених цим Договором. При нарахуванні та сплаті процентів за користування Кредитом Сторони повинні керуватись наступним: проценти за користування Кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 10,5 % річних в євро, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим Договором (п. 2.8.1).
Проценти нараховуються методом факт/факт на Основну суму боргу за строк фактичного користування кредитними коштами, починаючи з першого дня видачі кредитних коштів включно, та до повного погашення Основної суми боргу. При нарахуванні процентів день видачі кредитних коштів приймається до розрахунку як один повний день користування Кредитом, а день погашення Основної суми боргу (його частини) до розрахунку процентів не включається (п. 2.8.2 Договору).
Нараховані за період з першого дня видачі кредитних коштів або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по день повернення Позичальником Кредиту проценти (з урахуванням положень п. 2.6.4 цього Договору) повинні бути сплачені Позичальником не пізніше 15-го числа місяця наступного за звітним, а в разі дострокового погашення кредиту - одночасно з погашенням Кредиту. Перший раз Позичальник сплачує проценти не пізніше 15.01.2014 року.
Згідно п. 2.11, Договору за надання банківських послуг Позичальник сплачує Банку такі комісійні винагороди:
- за надання Кредиту сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 100 000,00 грн. протягом трьох Банківських днів після видачі першого траншу (п. 2.11.1 Договору);
- за обслуговування Кредиту сплата комісійної винагороди здійснюється в розмірі 1000,00 грн. щомісячно в строк до 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем. (п. 2.11.1 Договору);
Підпунктом 3.3.1 пункту 3.3 Договору передбачено, що Банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання Позичальником та/або Майновим поручителем/Поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов передбачених цим Договором та/або Документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними Позичальником з Банком, вимагати негайного погашення суми Кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування Кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим Договором).
Після отримання Позичальником від Банку листа з повідомленням про вручення щодо відкликання Кредиту Позичальник зобов'язаний не пізніше двадцяти Банківських днів з моменту вручення такого листа здійснити повне погашення (сплату, відшкодування) Зобов'язань (п. 3.3.2 Договору).
Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 Договору Сторони погодили, що Позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе цим Договором зобов'язання також зобов'язання за іншими договорами, укладеними з Банком.
Точно в строки, обумовлені цим Договором, погашати Кредит та своєчасно у визначені цим Договором строки сплачувати плату (проценти) за користування Кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за цим Договором на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в Договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки (п. 5.3.2 Договору).
За невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов'язань, передбачених положеннями цього Договору, Банк має право застосовувати до Позичальника штрафні санкції, серед яких - пеня на користь Банку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу з повернення суми Кредиту та/або від суми простроченого платежу з повернення суми Кредиту та/або від суми несвоєчасно сплачених комісійних винагород та/або процентів за користування Кредитом за кожен день прострочення. (пп. 7.2.1 п 7.2 Договору).
Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за Договором в частині надання кредиту в сумі 47 138 462,00 євро виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з рахунку відповідача за період з 26.12.2013 року по 08.01.2015 року, що відповідачем не заперечено і не спростовано.
Як стверджує позивач, відповідач свої зобов'язання за Договором та Додатковими договорами до нього, виконував неналежно, систематично порушуючи встановлені Договором та Додатковими договорами обов'язки щодо сплати кредитних коштів та процентів за користування кредитом.
У зв'язку з чим, керуючись п. 3.3.1, 3.3.2 Договору, 02.12.2015 року Банком вручено Позичальнику вимогу № 55/2-06/89 від 02.12.2014 року, якою Банк повідомив останнього про відкликання наданого йому кредиту та просив протягом двадцяти банківських днів повністю погасити кредит (включаючи основну суму боргу, нараховані та несплачені проценти за користування кредитом та інші платежі, що підлягають сплаті Позичальником на користь Банку відповідно до умов Договору), що залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Таким чином, позивач в заяві про збільшення позовних вимог (від 14.01.2015 року № 55/2-08/244) враховуючи невиконання відповідачем вимоги про дострокове виконання умов Договору згідно з п. 3.3.1, 3.3.2, просить суд стягнути з відповідача 52 916 492,80 євро, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 47 138 462,00 євро; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 4 529 124,73 євро; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 736 227,14 євро; 3% річних за непогашення кредиту - 80 642,75 євро; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 376 089,85 євро; 3% річних за несвоєчасну сплату процентів - 55 946,33 євро; та 12 175,31 грн., з яких: прострочена заборгованість за комісійною винагородою - 10 000,00 грн.; пеня за несвоєчасне сплату комісійної винагороди - 814,27 грн.; 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди - 112,04 грн.; втрати Банку від інфляції за несвоєчасну сплату комісійної винагороди - 1 249,00 грн.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Укладений між сторонами Договір за правовою природою є кредитним договором, за яким, згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Згідно з п. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України визначено якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи обставини справи, існуючі між позивачем та відповідачем правовідносини за Договором, зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про доведеність факту існування заборгованості Позичальника за Договором в сумі 52 916 492,80 євро, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 47 138 462,00 євро; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 4 529 124,73 євро; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 736 227,14 євро; 3% річних за непогашення кредиту - 80 642,75 євро; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 376 089,85 євро; 3% річних за несвоєчасну сплату процентів - 55 946,33 євро; та 12 175,31 грн., з яких: прострочена заборгованість за комісійною винагородою - 10 000,00 грн.; пеня за несвоєчасне сплату комісійної винагороди - 814,27 грн.; 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди - 112,04 грн.; втрати Банку від інфляції за несвоєчасну сплату комісійної винагороди - 1 249,00 грн., а отже вимога про їх стягнення є обґрунтованою.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1-2 п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/369 від 29 червня 2010 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Частиною 2 пункту 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що як за пред'явлення позову, так і при його вирішенні судом, ціна якого визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується позивачем або стягується судом у гривнях із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п. 3.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» відшкодування витрат по сплаті судового збору покладається на відповідача в повному обсязі, обрахованої з гривневого еквіваленту заявленої до стягнення заборгованості, із урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати. Позивач за подання до суду позову сплатив судовий збір у розмірі 73 080,00 грн.
На підставі викладеного, відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у сумі 73 080,00 грн.
Керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮПІТЕР СОЛАР» (95011, Автономна Республіка Крим, місто Сімферополь, вулиця Сергєєва-Ценського/ Турецька, будинок 12/4, код ЄДРПОУ 37774112) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г, рахунок № 3739905058 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, код ЄДРПОУ 00032129) прострочену заборгованість за кредитом в сумі 47 138 462,00 євро; прострочену заборгованість за нарахованими процентами в сумі 4 529 124,73 євро; пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 736 227,14 євро; 3% річних за непогашення кредиту в сумі 80 642,75 євро; пеню за несвоєчасну сплату процентів в сумі 376 089,85 євро; 3% річних за несвоєчасну сплату процентів в сумі 55 946,33 євро; прострочену заборгованість за комісійною винагородою в сумі 10 000,00 грн.; пеню за несвоєчасну сплату комісійної винагороди в сумі 814,27 грн.; 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди в сумі 112,04 грн.; інфляційні за несвоєчасну сплату комісійної винагороди в сумі 1 249,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 73 080 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя А.Ю Кошик
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 03.02.2015 |
Оприлюднено | 24.02.2015 |
Номер документу | 42805175 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Кошик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні