Ухвала

від 20.02.2015 по справі 569вр-14/2а/0470/7683/11

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"20" лютого 2015 р. справа № 569вр-14/2а/0470/7683/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року в адміністративній справі за заявою Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Консул

до Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська,

третя особа Управління державного казначейства в Кіровському районі м. Дніпропетровська

про визнання дій протиправними та стягнення коштів ,-

в с т а н о в и в:

У грудні 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просило змінити спосіб і порядок виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року - в резолютивній частині з стягнути з УПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська на повернути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Консул в розмірі 12651,35 грн. .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким змінити спосіб і порядок виконання рішення суду.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.09.2011 в адміністративній справі № 2а/0470/7683/11, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.05.2013, позов Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Консул задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська, що полягають у відмові повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Консул надмірно сплачені внески до пенсійного фонду України в сумі 12651,35 грн., та стягнуто з Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Консул 12651,35 грн. на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Юридична фірма Консул № 26006050100593 в КБ Приватбанк, МФО305299.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з п. 2 ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення відповідача коштів (п. 4 ч. 2 ст. 162 КАС України).

Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що стягнення з відповідача коштів є належно обраним судом способом захисту порушеного права позивача.

За таких обставин відповідач просив змінити не спосіб виконання постанови суду, а судове рішення по суті шляхом вирішення нової позовної вимоги про повернення коштів, яка не була предметом розгляду в адміністративній справі № 2а/0470/7683/11.

Частиною першою статті 263 КАС України встановлено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Підставою для застосування правил цієї норми є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об'єкта стягнення або з інших причин.

Посилання апелянта на неможливість виконання постанови суду першої інстанції у зв'язку з відсутністю механізму відкриття рахунків, зарахування коштів до установ казначейства та їх списання суд апеляційної інстанції знаходить необґрунтованими та зазначає, що відповідно до статті 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Окрім того суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 13 статті 20 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування суми надміру сплачених чи помилково сплачених страхових внесків до солідарної системи повертаються страхувальникам або за їх згодою зараховуються в рахунок майбутніх платежів страхових внесків у порядку і в строки, визначені правлінням Пенсійного фонду.

Пунктами 7.1, 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 21-2 від 27.09.2010, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 року за № 988/18283 встановлено, що облік сплачених сум за платежами, які на певну дату надійшли понад суми, що належать до сплати, визначені як безпосередньо у звітності платника, так і за іншими документами, відображається відповідним органом Пенсійного фонду в картках особових рахунках платників у графі Переплата . Суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Таким чином повернення надміру чи помилково сплачених страхових внесків здійснюється органами ПФУ в добровільному порядку у визначених законом випадках, тоді як підставою звернення позивача до суду з відповідним позовом про стягнення надміру сплачених сум страхових внесків стала саме відмова відповідача здійснити таке повернення на підставі заяви ТОВ Юридична фірма Консул , отже судом першої інстанції в адміністративній справі № 2а/0470/7683/11 обрано належний спосіб захисту порушеного права, а тому підстави для зміни способу і порядку виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2011 року відсутні.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 197, 199, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2014 року в адміністративній справі № 569вр-14/2а/0470/7683/11 - без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова