Рішення

від 17.02.2015 по справі 923/1876/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 р. Справа № 923/1876/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", м. Херсон

до: Фермерського господарства "Савана", с. Малокаховка Херсонської області

про стягнення 69 929 грн. 76 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Бєрьозка Ю.В., представник за дорученням № 07/0002-15 від 26.12.2014р.;

від відповідача: не прибув.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Савана" (відповідач) про стягнення 69 929 грн. 76 коп. на підставі договору про постачання електричної енергії № 3857 від 11.01.2005 року.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні від 03.02.2015 р. оголошувалась перерва до 17.02.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 17.02.2015р., не прибув, хоча належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву.

Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" та Фермерським господарством "Савана" укладено договір "Про постачання електричної енергії" № 3857 від 11.01.2005р.

Відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008р. № 514-VI найменування Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" змінено на Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго", що підтверджується копією витягу зі статуту підприємства. ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" є правонаступником Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго". Додатковою угодою від 20.07.2009р. Договір разом з додатками викладено у новій редакції.

Відповідно до п. 2.2.2 Договору постачальник зобов'язаний постачати споживачу електроенергію, як різновид товару. Зі своєї сторони, згідно із п. 2.3.3. споживач зобов'язався оплачувати вартість електричної енергії згідно із додатком № 2 до Договору "Порядок розрахунків та графік зняття показань лічильників та подання їх до електропостачальної організації" до Договору. Такі ж обов'язки споживачів встановлені ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" від 16.10.1997р. № 575/97-ВР, пп. 2 п. 10.2. Правил користування електричною енергією, затвердженими постановою національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. № 28.

Графік знімання показань засобів обліку електричної енергії та порядок розрахунків визначені Додатком № 2 до Договору.

Відповідно до п. 1 Додатку № 2 до Договору встановлено розрахунковий період тривалістю місяць. При цьому зазначено, що споживач знімає показання електролічильника о 08:00 год. 12 числа у місяці з 31 днем, 11 числа - у місяці з 30 днями, 10 числа - з 29 днями та 9 числа - з 28 днями. Споживач зобов'язаний протягом 0,5 доби з моменту зняття показань електролічильників довести їх значення до електропостачальника за встановленою Додатком № 2а до Договору формою (акт про обсяги спожитої (переданої) споживачем (субспоживачу) електричної енергії).

Згідно з п. 7.5 Договору, п. 6.13. ПКЕЕ на підставі показів засобів обліку оформлюється акт про приймання-передавання товарної продукції, який засвідчує обсяг спожитої електроенергії та на підставі якого Споживачеві видається рахунок за спожиту електроенергію.

Згідно із п. 3 Додатку № 2 до Договору обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається за актом прийому-передачі електричної енергії згідно показань розрахункових засобів обліку, знятих відповідно до графіка зняття показань або акта про порушення Правил користування.

Відповідно до п.1 Додатку № 2 до Договору зазначено, що рахунок на оплату електричної енергії має бути оплачений споживачем протягом 5 операційних днів від дня отримання споживачем рахунка постачальника електричної енергії.

Згідно із п.6 Додатку № 2 до Договору у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним порядком платежів постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюється нарахування, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.

Так, на виконання умов Договору про постачання електричної енергії № 3857 позивач виставив відповідачу рахунки №№ 3857 від 13.10.2014р., від 12.11.2014р., які отримані відповідачем, про що свідчить відмітка на копіях рахунків.

Проте, відповідач за період жовтень-листопад 2014р., споживаючи електричну енергію, не оплачував її, що призвело до утворення заборгованості у розмірі 35 277,80 грн. за активну електроенергію та 31 324,73 грн. за перевищення договірного обсягу споживання електроенергії.

Підпунктом 2 п. 10.2 ПКЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяги спожитої електроенергії, а також здійснювати інші платежі згідно умов договору.

Відповідно до пп.1 п. 8.1. ПКЕЕ, постачальник електроенергії має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електроенергію.

Враховуючі вимоги ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Пункт 2 вказаної статті зазначає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження виконання обов'язків за договором та оплати вартості спожитої активної та понад договірної електроенергії відповідач суду не надав. Не надано ним і будь-яких заперечень проти позову, тому позовні вимоги про стягнення 35 277 грн. 80 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 31 324 грн. 73 коп. заборгованості за понад договірне споживання електричної енергії підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення пені, втрат від інфляції та 3% річних, суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі штрафу, пені); відшкодування збитків.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарську відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції, оперативно-господарські санкції (ч.2 ст.217 ГК України).

Згідно зі статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Вимога про стягнення пені заявлена позивачем на підставі п.4.2.1 Договору від 11.01.2005 року та пункту 6 Додатку № 2 до Договору, якими передбачено, що у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним додатком платежів Постачальник електричної енергії проводить споживачу нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується, а сума боргу повинна бути сплачена з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних.

Таким чином, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем строків розрахунків за договором, умови договору та приписи чинного законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені в сумі 1 633 грн. 53 коп. заявлена позивачем обґрунтовано і зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналогічну відповідальність сторони узгодили пунктом 6 додатку № 2 до Договору № 3857 від 11.01.2005 року.

На підставі вказаної норми закону та договору позивачем за прострочення виконання зобов'язань по оплаті спожитої електричної енергії нараховано:

- 182 грн. 12 коп. - 3% річних;

- 1 511 грн. 58 коп. - інфляційних збитків.

Зазначене підтверджується детальним розрахунком заборгованості по договору про постачання електроенергії № 3857 від 11.01.2005р. за період з жовтня 2014 р. по листопад 2014 року.

Враховуючи вищенаведені умови договору та норми законодавства, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає, що в силу статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони мають право брати участь в господарських засіданнях. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд зауважує, що відкладення на підставі ст.77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо причини неявки є поважними та обґрунтованими, та неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивачу на підставі ст.49 ГПК України відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача, оскільки спір з його вини доведено до врегулювання в судовому порядку.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1.Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Фермерського господарства "Савана" (74823, Херсонська область, Каховський район, с.Малокаховка, вул.Зелена, буд.69, код ЄДРПОУ 32642943, інші реквізити суду не відомі) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (73000 м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638):

- на рахунок зі спеціальним режимом використання № 26036300020852 у філії Херсонського обласного управління ВАТ "Ощадбанк" № 10021, МФО 352457, код 05396638, - 35 277 грн. 80 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 31 324 грн. 73 коп. понад договірне споживання електроенергії;

- на поточний рахунок № 26008302852 ФХОУ АТ "Ощадбанк" у м.Херсоні, МФО 352457, код 05396638 - 1 511 грн. 58 коп. інфляційних збитків, 182 грн. 12 коп. 3% річних, 1 633 грн. 53 коп. пені та 1 827 грн. 00 коп. судового збору.

3.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини)

Повне рішення складено 23.02.2015р.

Суддя В.В.Литвинова