Постанова

від 11.12.2014 по справі 804/18834/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 р. справа № 804/18834/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Сервіс 44» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках, -

встановив:

14 листопада 2014 року Криворізька північна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Криворізька ПОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області) на виконання своїх владних повноважень звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Сервіс 44» (далі - ТОВ «Імпекс-Сервіс 44»), що знаходяться на розрахункових рахунках у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач має податковий борг з податку на прибуток підприємств в сумі 14 041 грн. 44 коп., який утворився у зв'язку з несплатою узгоджених податкових зобов'язань. Податковим органом були вжиті заходи щодо виявлення та реалізації майна платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, а саме, направлено відповідні запити до управління Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області, Криворізького гірничопромислового територіального управління, Реєстраційної служби криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, МРЕВ ДАІ та Інспекції державного технічного нагляду, з відповідей яких вбачається, що майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, у відповідача відсутнє. З огляду на це, враховуючи несплату відповідачем податкового боргу в добровільному порядку, позивач в порядку п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом (а.с. 2-3).

Ухвалою суду від 17.11.2014 р. за даним адміністративним позовом відкрито провадження у справі, та призначено її до судового розгляду (а.с. 1).

В судове засідання 11.12.2014 року сторони, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 28, 29), своїх представників не направили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи не звертались.

Від позивача на адресу суду надійшло клопотання від 09.12.2014 р. про розгляд справи за відсутності представника позивача в порядку письмового провадження (а.с.31).

За викладених обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто в порядку письмового провадження .

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Сервіс 44» перебуває на податковому обліку в Криворізькій північній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області як платник податків.

Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платників податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори у строк та в розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено поняття податкового обов'язку, зокрема, це обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання, яку визначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, визначені цим Кодексом.

Пунктом 152.1 ст. 152 Податкового кодексу України передбачено, що податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі ст. 149 цього Кодексу.

Пунктом 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України передбачені наступні податкові періоди для нарахування та сплати податку на прибуток: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.

02.05.2014 р. у ТОВ «Імпекс-Сервіс 44» в результаті несплати нарахованої згідно податкового повідомлення-рішення № 0001321500 від 22.04.2014 року суми основного зобов'язання у розмірі 12 690,07 грн., та штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення № 00050/1502 від 11.06.2014 р. у розмірі 312,21 грн., виник податковий борг у сумі 13 002,28 грн.

Крім того, за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, нарахованих згідно податкового повідомлення-рішення № 0001321500 від 22.04.2014 року, відповідачу у відповідності до п.п. 129.1.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахована пеня в сумі 1 039,16 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу ТОВ «Імпекс-Сервіс 44» з податку на прибуток складає 14 041,44 грн., що підтверджено матеріалами справи (а.с. 5).

Податковим органом на адресу відповідача направлено лист від 08.05.2014 р. за № 7166/10/04-83-25 із зобов'язанням про забезпечення погашення зазначеної суми податкового боргу у травні 2014 року (а.с.10).

Згідно п.п. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесено податкову вимогу № 331-25 від 05.05.2014 р. про сплату боргу, яку поштовим зв'язком направлено на адресу відповідача (а.с. 9).

Враховуючи, що ст. 59 Податкового кодексу України передбачено вручення боржнику тільки однієї податкової вимоги, не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання, інші податкові вимоги податковим органом не формувались та не надсилались.

На запити податкового органу щодо наявності майна відповідача, за рахунок якого може бути стягнуто податковий борг, отримано відповіді від Управління Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області від 28.05.2014 р., Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області від 04.06.2014 р., Криворізького гірничопромислового територіального управління від 29.05.2014 р., Реєстраційної служби криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області від 23.05.2014 р., МРЕВ ДАІ станом на 10.09.2014 р., з яких вбачається відсутність у ТОВ «Імпекс-Сервіс 44» земельних ділянок, речових прав на нерухоме майно, технологічних транспортних засобів, сільськогосподарської техніки, а також транспортних засобів (а.с. 16-22).

Посилаючись на вичерпання всіх можливих заходів стягнення боргу, податковий орган 14.11.2014 року звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банках. В обґрунтування зазначених вимог, позивач посилається на п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 96, п.п 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України.

Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Згідно п.п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться у банку, платника податків, який має податковий борг, у разі, якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що податковий орган наділений правом звернення до суду щодо накладення арешту на кошти на рахунках платника податків у банках з метою погашення його податкового боргу, у разі, якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

В даному випадку, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу на суму 14 041,44 грн., який не сплачений, а також наявні відомості про відсутність у платника податків майна, на яке може бути звернуто стягнення в рахунок погашення його податкового боргу.

З огляду на викладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ч. 6 ст. 128, ст.ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «Імпекс-Сервіс 44» (код ЄДРПОУ 36607290), що знаходяться на рахунках у банківських установах, на суму 14 041,44 грн. (чотирнадцять тисяч сорок одна гривня сорок чотири копійки).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Чорна